Араік Амірханян – опальний бізнесмен і власник групи будівельних компаній Дорлідер. Відомий він  своїми спробами озброєного проникнення до будівлі Укравтодору та Служби автомобільних доріг в Одеській і Миколаївській областях. Є фігурантом багатьох кримінальних проваджень, відкритих за крадіжки під час ремонтів доріг, через що переховується у Росії.

Але це ніяк не впливає на його можливості. Наприклад, навесні 2020 група Араїка заблоковала понад 10 державних тендерів на суму 5,9 млрд грн. Такі дії та спосіб заробити гроші шахрайським шляхом не дають у нормальні строки реалізовувати “Велике будівництво”.

Як фірми заробляють на блокуванні державних закупівель

Тендерний тролінг – інструмент та знаряддя недобросовісних підприємців, які навмисно блокують торги. Після блокування вимагають від потенційних підрядників гроші, шантажують також замовника робіт.

Відбувається все дуже просто: учасник аукціону завалює Антимонопольний скаргами (законодавством кількість скарг не обмежується і учасник може подати їх скільки завгодно), які розглядаються протягом 15 днів. На час розгляду аукціон блокується, а життєво важливий для замовника час спливає. При цьому, з тендеру викидаються нормальні учасники, від них зухвало вимагаються гроші, що спотворює результати закупівель, призводить до “договорняків” та не дає державі дійсно економити за рахунок здорової конкуренції.

Раніше Президент України вже закликав Антимонопольний комітет “банити” тендерних тролів, які є серйозною проблемою через те, що ними навмисно блокуються тендери.

Скоростецький набирає обертів

Амірханян виїхав з України восени 2020 року. Але люди, що допомагали йому робити чорні справи, лишилися в Україні. Наприклад, колишній працівник АМКУ Євген Мельниченко раніше був партнером юридичної фірми ADS LEGAL GROUP, що прислужувала Амірханяну, та була посередником між ним та антимонопольниками. Мельниченко мав дружні стосунки з Агією Загребельською, що займала пост члену АМКУ, та іншими колегами по минулому місцю роботи. За вказівкою Араіка ця компанія успішно блокувала тендери та заробляла з цього чималі гроші.

Відтепер ці люди продовжують блокування дорожнього будівництва. Змінилися лише вивіски фірм і назви, а розміри жадібності шахраїв лишається завеликою. Мельниченко записався в “борці за справедливість” і під Новий рік заснував АЕГ – ТОВ “Антікартель Експерт Груп”, яке продовжує блокувати закупівлі, і вимагати гроші.

Замість вже відомих фірм та дійових осіб, втручанням в тендери за вказівками Амірханяна розпочав займатися директор автодорожньої компанії ПП “Автомагістраль” Микола Скоростецький.

Завдяки Гриненку

“Автомагістраль” просувається завдяки зв’язці між Скоростецьким та Мельниченком. Фінансуючи компанію “АЕГ”, підприємець-Скоростецький займається тролінгом на ринку дорожніх тендерів. За 0,5% від суми тендеру Мельниченко усуває неугодних “Автомагістралі” конкурентів.

А зверху всієї цієї схеми перебуває Артем Гриненко, який у 2016-2017 роках керував ДАК “Автомобільні дороги України”. Саме він створив “Всеукраїнський дорожній консорціум”, до якого увійшли 7 досить потужних компаній, що розпилюють гроші на будівництві та ремонті доріг:

1. ПП “Автомагістраль” (код ЄДРПОУ 31481658), м. Київ;
2. ТОВ “АБЗ-1” (код ЄДРПОУ 41190464), м. Київ;
3. ТОВ “Сучасна транспортна інфраструктура” (код ЄДРПОУ 42229523), м. Київ;
4. Дочірнє підприємство “Екранбуд” ТОВ “Екран” (код ЄДРПОУ 32562004), м. Київ;
5. ТОВ “Луцька дорожна пересувна механізована колона” (код ЄДРПОУ 03579590), с. Великий Омеляник, Волинська обл.;
6. ПП “Науково-виробнича фірма “Мостопроект” (код ЄДРПОУ 30604691), м. Київ;
7. ТОВ “Трініті-Груп” (код ЄДРПОУ 40203200), м. Київ.

Всі ці компанії або вже помічені у тролінгу тендерів, або тільки готуються до нього. Але немає ніяких сумніві, що у рамках “Великого будівництва” всі вони отримають або відкат від реальних учасників тендерів, або стануть субпідрядниками.

Зараз “Всеукраїнський дорожній консорціум” під керівництвом Гриненка бере участь у закупівлях САД в Одеській області (UA-2020-11-12-002284-b), та оскаржує в АМКУ нібито неправомірність відхилення його тендерної пропозиції.

При цьому як доказами своєї правоти представники консорціуму оперують документами “Автомагістралі”, де на папері вказано, що у компанії є матеріально-технічна база та досвід виконання робіт. Але насправді ці компанії – класичні пустушки.

Про обурення простих залізничників з приводу космічних зарплат Наглядової ради та Правління Укрзалізниці не чув хіба що лінивий. Виплати півмільйонних зарплат менеджерам керівництва компанії не може обґрунтувати ніхто.

На їхній захист чиновники Кабміну призводять завжди тільки два аргументи: так би мовити імунітет до корупції і в зв’язку з прийняттям доленосних рішень для перевізника-монополіста.

На перший погляд, начебто, виправдано … але це тільки на перший погляд. Як виявилося, корупція у вищих кабінетах Укрзалізниці не тільки розквітає, але останнім часом чітко зміцнилася.

А підконтрольні члени правління та в.о. членів правління використовуються як маріонетки – для підняття рук на засіданнях для голосування за потрібні рішення по команді ляльководів.

Ниточки, прив’язані до рук членів правління Укрзалізниці, ведуть все в той же кабінет “сірого кардинала” УЗ Олега Кошелєва, який точно знає, як вести кулуарну гру.

Звісно, так було не завжди. На початку спільного шляху з “командою Жмака” кожен член правління намагався “показати” характер, але досвідчений бюрократ Олег Кошелєв знайшов аргументи для кожного.

Іван Синяков першим “присягнув на вірність” Кошелеву, отримавши натомість “тимчасову недоторканність”. Трохи важче “сірому кардиналу” довелося з Романом Черницьким. Останній не дуже хотів ділитися владою інфраструктури і намагався призначити “своїх” людей на ключові департаменти, особливо в енергетиці. Але, перефразовуючи Кошелєва, Роману Романичу відмовили, зменшивши апетит приблизно вдвічі, чому він теж шалено радий.

Найбільш непохитним хотів здаватися Франтішек Буреш. Тож, коли Олег Кошелєв почав “віджимати” у чеха тему екології, Франтішек швиденько був поставлений в “стійло”. А ось, власне, і докази.

Посилання

Звичайно ж треба віддати належне Олегу: за півроку збудувати сувору вертикаль (правда, до кінця не зрозуміло – під Жмака чи що?) – гідна заслуга. А після проведених маніпуляцій з членами правління, і отримавши в правлінні своє “монобольшінство”, керівник адміністрації Жмака взявся і за членів Наглядової ради.

Зараз “хитрий павучок” плете навколо членів Наглядової ради інтриги, починає зіштовхувати між собою, і повним ходом поширює чутки, що після депутатської ТСК всій наглядовій раді настане “хана”.

Результати перевершують очікування – майже у кожного члена правління і функціонального директора відбуваються локальні конфлікти з членами Наглядової ради. Таким чином, Олег Кошелев затіяв боротьбу не на життя, а на смерть, метою якого затриматися надовго в УЗ.