Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.

“Жодного підвищення для людей зараз не планується і не передбачається”, — сказав він.

За словами глави уряду, для стабільного функціонування ринку електроенергії та безперебійного її постачання було покладено спеціальні обов’язки на учасників ринку електроенергії, які зараз експортують до Євросоюзу.

“Рекордні ціни на електроенергію в європейських країнах дозволяють українським генеруючим компаніям заробити значні кошти, які ми пропонуємо частково спрямувати на те, аби тарифи для українців залишалися стабільними”, — сказав Шмигаль.

Нагадаємо, останніми тижнями ситуація на АЗС стабілізувалася. Досі є дефіцит, але цінові стрибки припинилися. Чи надовго?

Урядовий план представлений прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, складається з 17 нацпрограм в межах яких описані 850 проєктів.  Вважається, що наступні 10 років середньорічний приріст ВВП становитиме понад 7%. За такого сценарію у 2032 р. цей показник повернеться до довоєнного рівня.  Та ще важливіше інше: гарна новина в тому, що уряд поставив у плані прекрасний KPI, а погана – він, схоже, не збирається його досягнути, пише Depo.ua.

Уперше, влада взяла за офіційний орієнтир місце України в рейтингу Індексу економічної складності (The Economic Complexity Index, ECI). Він відображає реальний взаємозв’язок між рівнем розвитку країн та складністю і різноманіттям продукції, яку вони експортують. За останніми даними (у 2019 р.), Україна була на 47 місці серед 133 країн (хоча ще у 2003 р. — на 29). Оголошена мета – увійти в топ-25 рейтингу (де переважно розвинені країни) – апріорі цілком реалістична. Але під неї складений невідповідний список конкретних програм (їх 17) і проєктів (їх 850).

Найбільші програми такі: відновлення житла та інфраструктури регіонів — $150-250 млрд; енергонезалежність та “зелений” курс — $130 млрд; конкурентний доступ до капіталів — $75 млрд; забезпечення макрофінансової стабільності — $60-80 млрд; зміцнення безпеки та оборони — $50 млрд; розвиток секторів економіки з доданою вартістю — 50 млрд грн. Можемо бачити, що передбачено відносно мало коштів саме не переозброєння економіки, перезавантаження з сировинної моделі на випуск продукції з високою доданою вартістю. А потреба в цьому стає особливо актуальною на фоні сумнівів, що Україні справді дадуть $750 млрд.

Шмигаль розраховує отримати фінансування з таких джерел: конфісковані активи Росії (це переважно лише заморожені кошти ЦБ РФ на понад $300 млрд) та російських олігархів; гранти і пільгові кредити МФО та країн-партнерів, приватні інвестиції, позабюджетні внески людей і корпорацій з усього світу, власні кошти українського бюджету. Однак найбільше, на що ми можемо сподіватися – це не конфіскація російських активів (що взагалі малоймовірно) і навіть не кредити, а західні інвестиції.  

Саме вони посприяли б перезапуску та розвитку економіки – а це єдиний шанс профінансувати в майбутньому усі необхідні видатки на відновлення країни, включно з житловим фондом, в який іноземці вкладатися не будуть.

На які саме суми насправді може розраховувати Україна та чому саме залучення інвестицій є шансом профінансувати відновлення країни –  читайте в аналітичній статті Олексія Шевніна на “ДС” “Фантазії в Лугано на $750 млрд. Скільки грошей Україні реально отримати від Заходу”.

План оприлюднений на сайті, присвяченому відновленню.

Так, план має бути реалізований у два етапи. У період 2023-2025 рр. заплановано старт 580 проєктів на загальну суму понад $350 млрд. За Індексом економічної складності та Індексом людського потенціалу планується попадання України до ТОП-40 країн світу.

У період 2026-2032 рр. планується увійти до ТОП-25 країн за економічним та людським потенціалам та реалізувати 270 проєктів на загальну суму понад $400 млрд.

При цьому у Кабміні розраховують, що за 10 років реальний ВВП України зростатиме на понад 7% щорічно.

Національні програми стосуються зміцнення оборони та безпеки, енергетичної безпеки та розвитку “зеленої” енергетики, забезпечення конкурентного доступу до капіталу та макрофінансової стабільності, розвитку секторів економіки з доданою вартістю, інтеграції логістики з ЄС, відновлення та модернізації житла та інфраструктури регіонів.

Мета УЗ, яка зазнала збитків від війни та забезпечувала критичні перевезення пасажирів і гумвантажів – продовжити стабільну роботу, а для цього до кінця року держкомпанії потрібні додаткові 26 млрд грн, з яких 14 млрд грн планується отримати  з держбюджету, а 11,3 млрд грн – з бізнесу, за рахунок підвищення тарифів. Міністр інфраструктури Олександр Кубраков “впевнений, що бізнес, який орієнтований передусім на зовнішні ринки, адаптує свою діяльність”. Але чи справді це можливо без значних втрат?

У нормальних умовах така сума була б не надто значною для металургів і аграріїв. Але зараз в цих галузях спостерігається криза. Вона пов´язана як із втратою виробничих потужностей, так і з ускладненням і здорожчанням логістики: морські порти заблоковані Росією, доводиться експортувати продукцію (передусім залізну руду і зерно) лише у західному напрямку, пише “ДС”.

Основним продуктом українського гірничо-металургійного комплексу (ГМК) на експорт є залізна руда, а в світі триває тенденція до зниження цін на неї: з початку червня вони впали на 20% (і ще більше на прокат). А в Європі, як зазначають експерти, котировки вже на рівні беззбитковості для наших виробників: залізорудна сировина торгується у межах $90-100 за тонну концентрату і $130-140 за тонну окатишів, тоді як транспортування до ЄС ще до підвищення залізничних тарифів коштувало $70 за тонну. Це означає, що збільшення вартості транспортної складової по Україні тепер має бути компенсоване не з кишені покупців, а з доходу українських продавців, при цьому в них вже може бути збиток, а не прибуток. На цьому фоні не стала несподіванкою новина про призупинення (або скорочення) діяльності на кількох ГЗК “Метінвесту”.

Збільшення витрат на перевезення залізницею стане додатковим фактором банкрутства для агропідприємств. Справа в тому, що через чотирикратне подорожчання логістики (не лише Україною) вартість внутрішніх цін на експортно-орієнтовану агропродукцію зменшилася, попри підвищення цін на продовольство у світі.  За оцінками Української зернової асоціації, до кінця року можуть збанкрутувати 50% виробників зерна. Для вирішення ситуації аграрії пропонують уряду накласти мораторій на підвищення тарифів під час воєнного стану та кількох місяців після нього (і скасувати останнє рішення УЗ), а також надати пріоритет саме зерноперевезенню залізницею. Відповіді немає.

Таким чином, маємо битву галузей за грошові ресурси. Та чи є кращий вихід, ніж просто допомогти “Укрзалізниці” за рахунок деяких інших бізнесів, що можуть перестати працювати? Так, з початку війни держава в особі Нацбанку безпосередньо “друкує” гроші для уряду під військові облігації на понад 200 млрд грн. На таких масштабах додаткові 11,3 млрд грн емісії для УЗ точно не матимуть значного впливу на інфляцію, але, можливо, дадуть змогу продовжити роботу підприємств, які залежать від залізничної логістики. У підсумку це буде краще для економіки і цінової стабільності.

Докладно про стан залізничної, аграрної та металургійної галузей, статистику перевезень і цінову кон´юнктуру на основні товари українського експорту, а також про можливості для примирення галузей у битві за ресурси – читайте в аналітичній статті Олексія Шевніна “Тарифи і війна. Як рятують “Укрзалізницю””.

Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю lb.ua, передає depo.ua.

“Перший важливий меседж: до кінця наступного опалювального сезону ніяких змін тарифів не буде. Ми це задекларували, ми це будемо дотримуватися. Це важливо. Люди повинні бути впевнені, що спокійно пройдуть цю зиму”, — сказав він.

Водночас Шмигаль констатував, що зима буде непростою.

“Про це говорять не тільки в Україні, про це говорять європейські керівники урядів. Тому, враховуючи війну, враховуючи, як Росія поводиться щодо України і Європи, ми не очікуємо легких рішень і легкого проходження цього опалювального сезону. Хто зараз поспішає переорієнтуватися на альтернативні джерела, хто встигає підготувати і утеплити свої будинки — правильний рух, правильні підходи”, — додав прем’єр.