Пішов 6 місяць повномасштабної війни: чи є шанс на її закінчення до кінця року – чого чекати на фронті

Почався шостий місяць початку широкомасштабного російського вторгнення. ЗСУ накопичують сили для контрнаступу, перш за все, на півдні. Росіяни продовжують вигадувати нові виправдання своєї агресії проти України. Які основні висновки можна зробити зараз? Якими є перспективи завершення конфлікту до кінця року? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Росіяни роблять ставку на розхитування єдності у Західному блоці Політтехнолог, боєць спецпідрозділу “Хорт” Олександр Кондратенко розмірковує так:

“Після п’яти місяців війни зрозуміло, що вона з тріумфального бліцкригу, як сподівалися у Кремлі, переросла у війну на виснаження. У позиційну. І це може тривати досить довго. У стратегічному плані Україна вже перемогла. Важливо не дозволити РФ окупувати більше наших територій на південному сході, не дати їх анексувати”.

У міру усвідомлення того, що так звана “спецоперація” затягується, її “мети та завдання”, які декларують російська влада, пропагандисти, постійно змінюються. І змінюватимуться далі, прогнозує експерт.

“Захід налаштований рішуче – і продовжуватиме постачати ЗСУ озброєння та боєприпаси. Після того, як ми отримали реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) HIMARS, за допомогою яких ударно “виносимо” ворожі склади та штаби, стало видно, наскільки вразливі російські війська на нашій території. Однак ситуація перетворюється на патову, що не добре ні для Києва, ні для Москви. Але у нас все складніше, бо війна йде на нашій території. Економіка вже лежить нижче плінтуса, а попереду – зима з найскладнішим в українській історії опалювальним сезоном. До того ж у світі наростає продовольча криза, розкручуються інфляційні процеси. Все це може призвести до дестабілізації у найбільш уразливих країнах”, – вважає Олександр Кондратенко.

І росіяни, продовжує він, схоже, роблять ставку на розхитування єдності у Західному блоці. На думку експерта, є ймовірність, що до кінця поточного року залежні від російських енергоресурсів і підгодовані Кремлем французькі та німецькі еліти почнуть схиляти Київ до мирної угоди з Москвою.

“Ми ж бачимо, як болісно реагує Євросоюз на історію з газом, з якими труднощами та застереженнями приймає нові пакети санкцій проти країни-агресора, – зазначає політтехнолог. – Однак, найімовірніше, конфлікт триватиме ще від півтора до двох років. А сценарії розвитку ситуації можуть змінюватись, залежно від того, що відбуватиметься на фронті. Наприклад, ми відіб’ємо Херсон. Тоді постане питання його утримання. І чи не станеться з Херсоном те, що було з Маріуполем, який рашисти буквально стерли з лиця землі? Можна змоделювати таку ситуацію. У Росії її розуміють безперспективність подальших наступальних дій. Тому що ми кришимо їх все більше і більше. І чим більше надходитиме до нас нового озброєння, тим більше втрат буде в окупантів. Тоді вони вирішать все пригальмувати. Наприклад, заспокоївшись на якийсь час тим, що пробили сухопутний коридор у Крим і закріпилися на захоплених позиціях. Або можуть змінити вектор атак – і піти на Одесу з метою повного позбавлення нас виходу до моря”.

На думку Олександра Кондратенка, навіть якщо ми вийдемо на якесь перемир’я (зміст якого передбачити зараз неможливо), це зовсім не означатиме кінець війни. Досить, що незабаром після першої Чеченської війни прийшла друга… У якій Росія врахувала помилки першої і позбавила Чечню незалежності. Де гарантії, що з нами росіяни не намагатимуться повторити щось подібне?

“Незважаючи на подекуди зайво райдужні заяви з боку Офісу президента, секретаря РНБО та інших офіційних (і не дуже) осіб у стилі “ось-ось буде перелом”, “війну можемо завершити до зими”, я не був би таким оптимістичний. Реалістично – ситуація складна, – каже експерт. – Слід розуміти, що Росія ще кинула проти нас стратегічну далеку авіацію. Ту-160 м (надзвуковий стратегічний ракетоносець-бомбардувальник із змінною стріловидністю крила, призначений для ураження ядерною та звичайною зброєю найбільш важливих об’єктів у глибокому тилу противника), модернізовані дальні бомбардувальники, які можуть нести на собі бомби вагою п’ять, дев’ять тонн. рівняти із землею цілі квартали. Саме тому, а також через безперервні ракетні удари, нам потрібні не тільки модернізовані РСЗВ, танки і так далі (для наступу), а й потужні системи протиповітряної оборони. Яка зможе діставати ворожі літаки та ракети на будь-якій висоті та дальності. І, звісно, щоб перемогти у війні, українському народу треба бути єдиним організмом. Тому що це спільний фронт”.

Поки не видно, як можна завершити війну до кінця поточного року Політичний експерт Валентин Гайдай вважає, що всі російські явні та приховані цілі так званої “спецоперації” (по суті війни РФ проти України) були провалені.

“Усі ці “демілітаризація”, “денацифікація”, “порятунок народу Донбасу”, “не пустити НАТО на поріг РФ” тощо… І, гадаю, цілі ці вже не реалізуються ніколи, – зазначає експерт. – Навіть захоплення Луганської та Донецької областей у їхніх адмінкордонах виглядає на даний момент як щось нереальне для росіян. Особливо після надходження в Україну важких та далекобійних зразків сучасного озброєння. Так, ми вимушено відступили із Луганщини (при цьому все ще даючи там бій у районі двох населених пунктів), але контролюємо майже половину Донецької. І це після майже трьох-чотирьох місяців нескінченних штурмових дій на цих напрямках. Із північної частини України ворог вибито. До Одеси підступитися не зміг. Про які “успіхи” та “все йде за планом” можна говорити?”.

Щодо “демілітаризації”, продовжує Валентин Гайдай, також – повний провал. ЗСУ стрімко переходить на натовське озброєння. І якщо перед широкомасштабним російським вторгненням і відразу після нього Захід допомагав нам стрілецькою зброєю, протитанковим озброєнням, безпілотниками та ПЗРК (переносний зенітно-ракетний комплекс), то зараз йдеться про потужну артилерію, включаючи реактивну (ті ж горезвісні HIMARS), про системи ППО , авіації.

“З “денацифікацією” – та сама історія. По-перше, росіяни до ладу не змогли пояснити, що мали на увазі під цим терміном. По-друге, українська нація ще більше згуртувалась на тлі російської агресії. Відсіч якої ми даємо всією країною, кожен на своєму місці”, – наголошує експерт.

На його думку є ознаки того, що російське суспільство теж втомлюється від війни. Розуміючи, що ніяка “спецоперація” не може тривати вже шостий місяць.

“Щоправда, через пропагандистський чад та роботу репресивної машини, росіяни не здатні поки що до масових антивоєнних протестів. Проте якесь переосмислення ситуації відбувається, – вважає Валентин Гайдай. – Тим більше, що даються взнаки кризові тенденції в російській економіці, зниження золотовалютних резервів, санкції, інфляція, закриття низки підприємств”.

Експерт зі жалем зізнався, що поки що не видно, як можна завершити війну до кінця поточного року.

“Знову ж таки, що вважати перемогою, що вважати закінченням війни? Для нас це деокупація всіх українських територій, включаючи Крим. Але ми повинні розуміти, що в найближчому майбутньому це – нереальний сценарій. У нас все ще недостатньо для цього сил та засобів. А російська армія поки що має запас міцності. Плюс – ядерне озброєння, яке Кремль загрожує застосувати, якщо ми атакуємо російську територію. А Крим там вважають саме такою. А ось частини (або повністю) Харківської, Запорізької, Херсонської областей ЗСУ, цілком імовірно, вдасться деокупувати вже цього року”, – прогнозує Валентин Гайдай.

Читайте також на порталі “Коментарі” – чому визволення Херсонщини виб’є один із базових козирів РФ – коли розпочнеться активна фаза.

Час «Х» для України: про що говорить нове державне свято – до чого тут Зеленський

У вечірньому зверненні Володимир Зеленський заявив, що цього тижня відбудеться низка візитів іноземних партнерів до Києва, анонсував важливі переговори. Також, з його слів, 28 липня вперше відзначиться День Української Державності. Експерти проаналізували для видання “Коментарі” появу цього свята та перспективи зміцнення нашої Державності.

Ноу-хау Зеленського у сфері ідентичності – подібних до цього кейсів раніше не було Голова Центру політичних студій “Доктрина”, політичний консультант Ярослав Божко вважає, що свято Дня Української Державності, запроваджене Зеленським до дати Хрещення Русі, цікаве з політхенологічної точки зору.

“По суті, це його ноу-хау у сфері ідентичності, – наголошує експерт. – Подібних до цього кейсів раніше не було. Так чи інакше, команда президента починає вибудовувати своє бачення і у сфері політики ідентичності, де раніше Зеленський мав великі проблеми”.

Ярослав Божко вважає, що за загальним тоном вкладеного цього дня нарратива можна буде приблизно окреслити ідеологічний вектор команди Зеленського у наступній виборчій кампанії. Подібно до того, як Петро Порошенко заздалегідь репрезентував концепт “Армія, мова, віра” на святкуванні Дня Незалежності України під час свого президентства.

“Головною паралеллю, яку намагатиметься провести команда Зеленського під час святкування, стане паралель між президентом та князем Володимиром Великим. Це, звичайно, матиме чітку політтехнологічну мету”, – зазначає експерт.

Нині – переломний момент нашої історії Керівник Фундації “Вища школа професійної політики” Олег Вострих упевнений, що саме сьогодні відбувається справжнє реальне становлення України як Держави.

“Саме зараз кров’ю ми пишемо свою історію, створюємо свою державність. Так, вона дається нам дуже тяжко, шляхом безлічі жертв. Але, напевно, інакше й бути не могло з огляду на який у нас неадекватний сусід, – зазначає експерт. – Україну сьогодні знає весь світ. І вже не плутає з Росією чи СРСР. Нам допомагають (звичайно, не в тих обсягах, як хотілося б, але все ж таки), ми на перших шпальтах новинних стрічок. Нашою боротьбою за свою незалежність, за спільні демократичні, цивілізаційні цінності – захоплюються багато країн. До нас практично щотижня приїжджають керівники різних держав. І для багатьох це певною мірою честь, престиж. Євросоюз надав нам статус країни-кандидата у члени ЄС. І це теж підтвердження, що ми – молода, але дуже перспективна і яскрава держава, що розвивається. Ми маємо всі шанси стати модерновою, інноваційною, сильною державою. Але шлях пройде ще довгий і роботи зробити багато. У тому числі після війни.

На жаль, продовжує Олег Вострих, усі наші Майдани, Революції не призвели до тих змін, на які сподівалися українці. Нові люди у владі часто скочувалися до того, за що лаяли попередників. Це корупція, “розпил” бюджетних грошей, розподіл “потоків”, кумівство тощо.

“Зараз – переломний момент нашої історії. Вирішальний момент. Година “Х”. І українська нація, яка об’єдналася проти ворога, має всі шанси після перемоги (яка – питання часу) збудувати передову державу. З сильними економікою та армією. Із потужними, реально працюючими, демократичними інститутами. Якщо ми зуміємо створити нову модель управління державою, поділ відповідальності та влади, то на нас чекає велике майбутнє. Але для цього потрібно об’єднати зусилля не лише для вигнання російських окупантів, а й для подальшого поновлення країни. Впевнений, що військові, які прийдуть з фронту, не дозволять “злити” нашу перемогу і повернутися за часів “схематозів”, “потоків” тощо. Після перемоги ми маємо об’єднати зусилля суспільства та влади та побудувати нову успішну модель управління. Без кумівства, без тиску з боку “своїх” олігархів, без корупції, – наголошує Олег Вострих. – І військові, здається мені, у цьому процесі гратимуть першу скрипку. Якщо, звичайно, не дозволять розтягнути себе по партіях та розчинити у них”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – чому визволення Херсонщини виб’є один із базових козирів РФ – коли розпочнеться активна фаза.

Також видання “Коментарі” повідомляло – чому нові заяви Лаврова не варто сприймати всерйоз – чого досягає росія.

Що змінила війна: скільки парафій УПЦ МП перейшли до ПЦУ (ФОТО)

Здавалося б, повномасштабна війна Росії проти України остаточно скинула всі маски з тих, хто довгі роки приховував за добрими намірами та словами справжні вчинки. Так, РПЦ офіційно підтримала війну Путіна в Україні. При цьому офіційний представник РПЦ в Україні УПЦ МП так і не наважився всім складом перейти під крило ПЦУ.

Дивує той факт, що найменше конфесій УПЦ МП, які все ж таки перейшли до ПЦУ, якраз на сході та півдні України, який найбільше страждає від війни. Політолог Олег Постернак опублікував у себе у Facebook карту України, де детально видно у відсотковому співвідношенні, в яких регіонах конфесії УПЦ МП перейшли під керівництво ПЦУ.

Політолог зазначив, що зміни у конфесійному складі українського суспільства у зв’язку з українсько-російською війною справді є, але по всій Україні вони далеко не рівномірні.                                                    

Найбільше Православна Церква України укрупнилася за рахунок приєднання нових конфесій на заході країни, на другому місці у відсотковому співвідношенні центральна частина України. а ось на сході півдні цей відсоток надто малий.

Нагадаємо, ще в березні священний синод Православної Церкви України закликав духовенство та мирян парафій Московського патріархату “наслідувати Томосу” і перейти до них.

Читайте також на порталі “Коментарі” – чому визволення Херсонщини виб’є один із базових козирів РФ – коли розпочнеться активна фаза.

Також видання “Коментарі” повідомляло – чому нові заяви Лаврова не варто сприймати всерйоз – чого досягає росія.

В ОП розповіли, чого чекають ЗСУ – чому не контрнаступають

Сьогодні справді немає контрнаступу, про який давно всі говорять і який неминучий. Але тактика української армії полягає в тому, щоб максимально послабити супротивника, який все ще намагається робити спроби наступу. Його треба послабити настільки, щоб він не міг наступати. після цього українські захисники перейдуть до масованого контрнаступу. Як передає “Коментарі”, про це в інтерв’ю “Радіо Чикаго” розповів радник глави Офісу президента Олексій Арестович.

Радник глави ОП пояснив, успішність контрнаступу може бути тільки в тому випадку, якщо противник не зможе належним чином оборонятися, а це може статися лише в тому випадку, коли він буде максимально ослаблений. Якщо ж наступати вже зараз, не чекаючи, поки супротивник видихнеться, то є великий ризик нарватися на контрудари РФ. У результаті тоді всі сили ЗСУ витратять на лобові таки зустрічні бої, не досягнувши бажаного результату.

Арестович зазначив, що росіяни витрачають великі сили, коли продовжують атакувати. Водночас ЗСУ ведуть маневрову оборону. Здебільшого це відбувається на ділянці від Ізюму до Бахмуту та до кордону Луганської та Донецької областей. Там сконцентровано приблизно 60% сил російських військ України.

“Там зараз 60% тих 130-150 тисяч російських військ, які в принципі тут воюють. Так от, російська армія вийшла на плато тижнів три тому і це плато почало повільно кренитися, а ми, навпаки, почали набирати обертів. Ось коли ці два графіка зійдуться, ми перейдемо у наступ”, — пояснив радник голови ОПУ.

Олексій Арестович традиційно поділився прогнозом щодо подальших подій на фронті. На його думку, головні події, які можуть змінити перебіг війни, відбудуться ближче до осені.

Читайте також на порталі “Коментарі” – чому звільнення Херсонщини виб’є один із базових козирів РФ – коли розпочнеться активна фаза.

Також видання “Коментарі” повідомляло — “режими – це у російських в’язницях”: в Офісі президента відповіли Лаврову.

ЗСУ показали, що залишилося від хваленої російської батареї С-300 (ВІДЕО)

Українські захисники на півдні України продовжують посилювати тиск і іноді показують, що залишається від розрекламованого російського озброєння після атак української армії. Черговим видобутком ЗСУ стала російська батарея ЗРК С-300 у районі Зеленотропінського на Херсонщині. Як передає видання “Коментарі”, відео наслідків удару ЗСУ опубліковано на офіційній сторінці Оперативного командування “Південь”.

На відео видно, що від російської військової техніки залишилися лише купи зруйнованого металобрухту.

Нагадаємо, ракетно-артилерійські підрозділи зрівняли із землею батарею ЗРК С-300 у районі Зеленотропінського під час виконання вогневих завдань. Повідомлялося, що таку “відповідь” ворог отримав за нічний обстріл загарбниками мирних кварталів Миколаєва.

Читайте також на порталі “Коментарі” — українські військові, ймовірно, готуються до контрнаступу на Херсонщині або вже розпочали його. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW). Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні 23 липня також заявив, що ЗСУ крок за кроком просуваються на Херсонщині. Які варіанти розвитку подій на цьому напрямку? Чого очікувати в найближчому майбутньому? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Також видання “Коментарі” повідомляло — “режими – це у російських в’язницях”: в Офісі президента відповіли на заяви Сергія Лаврова та нагадали, що таке “російська шизофренія”. Радник голови ВП підловив главу МЗС на суперечливих заявах, які раз у раз озвучують спікери Кремля. За словами Михайла Подоляка, зранку ми чуємо заяви про бажання продовжувати переговори про щось домовлятися, а вже ввечері звучать заклики скинути “режим”, більш того, це заявляється, як мало не основна мета. Така позиція є нічим іншим, як “класичною російською шизофренією”.