Арестович розповів, що можуть дрони-камікадзе, які подарує Велика Британія

У Британії повідомили, що передадуть Україні сотні дронів-камікадзе. Радник Офісу президента Олексій Арестович завив, що поки невідомо, якого класу їх поставлятимуть, але вони не просто знаходять ціль. Про це він  розповів, спілкуючись з російським правозахисником Марком Фейгіним. 

 Арестович пояснив, що звичайні дрони мають розвідувальну місію, наводять артилерію, наземні війська, танки. А от дрони-камікадзе можуть  спікірувати на неї, адже у нього в голові вибухівка, тож він її підірве.

 На думку Арестовича, дрони-камікадзе від Великої Британії — це дуже вагома історія. Також він розповів про різні види дронів-камікадзе.

“Ми не знаємо, які буде постачати Британія, але сотні – це дуже вагома історія. Якщо в одній стороні зосередити 50 одиниць такої техніки, то можна винести все в нуль. Дрони-камікадзе бувають різними. Наприклад, Switchblade 300 може вразити піхоту, 3-6 осіб. А Switchblade 600 – можуть вражати бронетехніку, ППО”, – повідомив Олексій Арестович. 

Нагадаємо, що “Коментарі” інформували про те, що Арестович повідомив про ліквідацію російських офіцерів. Українські захисники завдали ударів по командних пунктах росіян на півдні. За його словами, 9 липня в Чорнобаївці українські військові поцілили в скупчення ворога.Про це також повідомили на сторінці оперативного командування “південь”, наголосивши, що завдано удару по позиціях ворога та знищено автомобільну техніку окупантів та “57 одиниць — це броньована та автомобільна техніка, в тому числі командно-штабні машини, що були знищені в Чорнобаївці” 9 липня. 

У РФ визнали, що вдарили по Одеському порту, але знайшли виправдання

Спікер МЗС РФ Марія Захарова визнала, що ракетного удару по Одеському порту завдала Росія. При цьому в Кремлі запевняють, що не збиралися завадити завантаженню зерна, а завдали прицільного удару по військовому об’єкту. Свою версію озвучило Міністерство оборони Росії. Як повідомляє портал “Коментарі”, офіційну позицію Марія Захарова озвучила в Telegram.

За словами Марії Захарової, ракети “Калібр” знищили об’єкт військової інфраструктури одеського порту. При цьому незрозуміло, якщо Росії привидиться в одеському порту військовий об’єкт, то чому раніше не було завдано удару, а були випущені ракети відразу після підписання угоди про розблокування морських портів України для вивезення зерна.

Захарова уточнила, що влучним ударом нібито вдалося знищити військовий катер ЗСУ.

Такими коментарями спікер МЗС Росії відреагувала на заяву президента України Володимира Зеленського про те, що росіяни ударом по Одеському порту вкотре довели, що не здатні цивілізовано вести діалог і що домовлятися з Росією не має жодного сенсу.

Варто зазначити, що своїм виправданням російська сторона вкотре показала, що не здатна до адекватної реакції, адже спочатку Москва публічно заявляла, що це нібито Україна обстріляла свій порт, а Росія до цього не має жодного стосунку. Зокрема, у цьому Росія запевняла турецьку сторону.

Читайте також на порталі “Коментарі” — різка заява Орбана про війну в Україні: чому він частково має рацію – чого тепер чекати від ЄС.

Також видання “Коментарі” повідомляло – РФ виграла від зернової угод: чому це так – як бути Україні після удару агресора по порту.

Генерал назвав міста України, які можуть прикрити NASAMS від російських “Іскандерів”

За умов великого постачання норвезьких зенітно-ракетних комплексів NASAMS закрити небо над Україною можна буде до кінця 2023 року. Як повідомляє портал “Коментарі”, про це в інтерв’ю сайту “Обозреватель” розповів екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант Ігор Романенко.

Екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ припускає, що ті ЗРК, які передадуть Україні найближчим часом, можуть, зокрема, прикрити небо над столицею України.

Ігор Романенко вважає, що насамперед закрити небо над столицею – це правильне рішення, бо саме там знаходиться центр прийняття рішень. Що стосується інших міст, які можна було б прикрити від ворожих ракет, то тут потрібно реалізувати принцип “тришкиного каптана”.

“Коли утворилася “дірка”, відриваємо “латку” з іншого місця та прикриваємо нею це місце. А на старому місці з’являється “дірка”, – пояснив генерал-лейтенант.

Він також повідомив, що радіус дій NASAMS на висоті дорівнюватиме 20 км і 40 км — по дальності.

При цьому Романенко звернув увагу, що у війні в Україні для цих ППО пройде вперше реальне практичне застосування, бо раніше ця зброя не перевірялася у бойових діях. Військовий зазначив, що попередньо NASAMS можуть працювати по балістичних та крилатих ракетах, у тому числі й по російських “Іскандерах”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — різка заява Орбана про війну в Україні : чому він частково правий – чого тепер чекати від Європейського Союзу. Експерти детально розібрали ситуацію у ексклюзивному інтерв’ю для нашого видання.

Чому визволення Херсонщини виб’є один із базових козирів РФ – коли розпочнеться активна фаза

Українські військові, ймовірно, готуються до контрнаступу на Херсонщині або вже розпочали його. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW). Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні 23 липня також заявив, що ЗСУ крок за кроком просуваються на Херсонщині. Які варіанти розвитку подій на цьому напрямку? Чого очікувати в найближчому майбутньому? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Публічного анонсу активної фази контрнаступу точно чекати не варто На думку керівника Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Ігоря Чаленка, саме Херсонщина сьогодні є найбільш сприятливим регіоном для реалізації контрнаступних заходів з боку ЗСУ.

“Ворог зосередив свої основні сили на Донбасі. В останні тижні, проаналізувавши дії української армії, російське військове керівництво спішно намагається перекинути додаткову техніку та ресурси на південь. Агресор розуміє, що у нинішньому вигляді розташоване там 15-тисячне угруповання має примарні шанси стримати визвольну кампанію українців”, – пояснює експерт.

Свій важливий чинник відіграє, за його словами, інтенсифікація постачання західного важкого озброєння в Україну.

“Показові точкові атаки Антонівського мосту у Херсоні, неофіційна інформація про потрапляння окупантів у “котел” у районі села Високопілля, низка інших повідомлень – є вельми однозначним сигналом про рішучість української армії перейти до більш активних дій у цьому секторі. Звичайно ж, потрібно коректно оцінювати обстановку, виходячи з інформації офіційних зведень, – наголошує Ігор Чаленко. – Однак зміна оборонної тактики ЗСУ на херсонському напрямку очевидна. І мови про позиційну війну тут також немає”.

Наразі, як ми бачимо, продовжує керівник ЦАС, основна робота спрямована на знищення тилових запасів окупанта, а також відрізання можливості нового підвезення.

Ігор Чаленко резюмує:

“Коли наше військове командування буде впевнене, що ми можемо проводити контрнаступ із максимальним збереженням особового складу, тоді й розпочнеться основна фаза. Публічного анонсу таких заходів точно чекати не варто. Але цей період настане набагато раніше, ніж ми припускаємо. Це розуміють і окупанти, які продовжують форсувати тему проведення псевдореферендумів на підконтрольних територіях, роблячи ставку на повторення кримського сценарію-2014. Також очевидним є бажання росіян зупинити активні бойові дії, зафіксувавши свої позиції на переговорах. Це знак того, що агресор поступово видихається, що не може не використати української сторони”.

Путін та його прихильники в Європі почали волати про необхідність відновлення переговорів Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак наголошує, що за кожним звільненим населеним пунктом Херсонської області стоять життя українських солдатів та величезні ресурси. І закликає не розглядати те, що відбувається там, як якесь телешоу.

“Під час контрнаступу можуть бути прикрі промахи та втрати, адже ми, як і раніше, маємо справу з ресурсно сильним противником. До того ж, у росіян є логічне підживлення з Криму та контроль за Чорним та Азовським морем, що збільшує ризики ударів. Маневрений та обережний контрнаступ з використанням нової західної зброї четвертого покоління, яка унеможливлює удари по мирному населенню – найвиправданіша та найефективніша стратегія України. Оскільки є розуміння, що росіяни можуть використовувати наших громадян як “живий щит”, контрнаступ має бути “прогріто” ударами по скупченню техніки, особового складу та об’єктах логістики ворога, що бачимо й зараз. Поки що наше завдання – створити панічні настрої серед окупантів та колаборантів та дати їм можливість піти самостійно. Якщо ж цього не станеться – тактика дій ЗСУ буде змінена”, – вважає експерт.

За його словами, звільнення Півдня України (Херсонщина, Приазов’я) набуває особливого, в якомусь сенсі, політично сакрального та військово-стратегічного значення.

По-перше, саме втрата цього регіону мала для України хоч і некритичні, але певні економічні, продовольчі та торговельні наслідки, пояснює Олег Постернак.

По-друге, продовжує він, навколо історії зі швидким просуванням російської армії Херсонщиною та частиною Запорізької області штучно склалося багато інформаційного шуму, домислів та маніпуляцій з метою звинуватити нинішню владу у свідовому “здаванні” території.

“Тому, – зазначає експерт, – звільнення цієї території стає одним із закритих “гештальтів” цієї війни, критерієм успіху ЗСУ та надією для інших окупаційних зон – частини Харківщини, українського Донбасу та Криму”.

По-третє, Україна не може не виправдати надії мешканців південного регіону, які вірять у прихід ЗСУ та повернення колишнього життя, законності та порядку.

“Свою роль відіграє і розгортання у цьому регіоні партизанського опору, що відрізняє Південь України 2022 року від Донбасу 2014-го. Будь-які спроби нав’язати в цьому краї успішні окупаційні гуманітарні практики (роздача російських паспортів, нав’язування освітніх стандартів країни-окупанта, підключення телепропаганди РФ тощо) поки що призводять до краху”, – наголошує Олег Постернак.

По-четверте, Україна просто зобов’язана продемонструвати світовій спільноті здатність до повернення своєї території.

“І чим ми успішнішими в цьому будемо, тим сильнішими будуть наші майбутні переговорні позиції, – упевнений експерт. – Здивування від того, що ми вистояли у березні-квітні 2022 р., вже на Заході пройшло. І нині ми маємо показати свою здатність на театрі бойових дій, показати ефективність, зокрема й західної військової допомоги”.

По-п’яте, військове повернення нашої території вибиває один із базових козирів РФ, яким вона могла скористатися на переговорах, запропонувавши новий “жест доброї волі” у вигляді повернення півдня в обмін на визнання незалежності бандреспублік Донбасу та анексії Криму.

“Розуміючи це, Путін та його прихильники в Європі почали волати про необхідність відновлення переговорів, – пояснює Олег Постернак. — Можливо, тому Росія не поспішає зі сценарієм псевдореферендумів. Спочатку вона справді не мала планів на включення цих регіонів до складу РФ, оскільки розраховували взяти Київ і поставити лояльну Путіну колабораціоністську владу. Потерпівши під Києвом провал і ресурсно загрузнувши на Донбасі, РФ розуміє, що Україна має потенційно сильну позицію на півдні, яка згодом здатна призвести до камбеку територій”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Зеленський розповів, що може прискорити перемогу України у війні.

РФ виграла від зернової угоди: чому це так – як бути Україні після удару агресора по порту

Україна продовжить підготовку до запуску експорту аграрної продукції через Чорне море, незважаючи на ворожий ракетний удар по порту Одеси, що відбувся 23 липня наступного дня після підписання в Стамбулі угод про зерновий коридор. Про це повідомив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков. Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган також заявив, що перевезення зерна Чорним морем почнеться найближчими днями. Чи варто це робити після того, що створила Росія? Які висновки має зробити Україна, світ? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Під час укладання зернової угоди позиція росіян виявилася більш виграшною Генерал армії України, екс-глава Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж зазначає, що те, що відбувається, має міжнародне значення. А підписані угоди більші за вигоду для РФ, яка отримала вікно можливостей для постачання своєї продукції на світові ринки.

“Лише зерна країна-агресор може поставити близько 40 млн. тонн на рік. Ми ж отримали можливість вивезти близько 15 млн. тонн протягом трьох місяців (саме стільки діють зернові угоди). Ми не створили потужних міжнародних передумов тиску на Росію. Адже саме вона пішла війною на Україну, вбиваючи людей, знищуючи міста, інфраструктуру, поля. І саме вона цими діями плодить кризи, включаючи продовольчу. Саме вона, знищуючи наші посівні площі, крадучи наше зерно, блокуючи наші порти, штучно підштовхує світ до голоду. І саме Росія несе всю відповідальність за те, що відбувається. А не Україна, меседжі, про що активно просуває країна-агресор в африканських, арабських, азіатських країнах, найбільш залежних від постачання нашого зерна”, – наголошує генерал.

На жаль, продовжує він, не відбулося всесвітнього засудження Росії за агресію проти України, примус РФ до припинення війни, до звільнення територій.

“Ми не створили потужного чинника тиску, не зуміли залучити до антиросійської коаліції такі великі країни як Китай, Індію, – каже Микола Маломуж. – Тож маємо прорахунок на стратегічному рівні. У результаті Росія домоглася зняття санкцій за своїм зерном, за добривами, за фінансовими розрахунками, за титаном і так далі. І створила фактично антиукраїнський, антизахідний фронт у низці африканських, азіатських країн, у країнах третього світу. Мовляв, вся річ в Україні, це вона відмовляється постачати зерно, розмінувати порти. І це на тлі того, що ми страждаємо, що у нас люди гинуть від війни, від постійних ракетних ударів!”.

На жаль, під час укладання зернової угоди позиція росіян виявилася більш виграшною, зазначає генерал. І замість того, щоб вона підписувалася РФ під тиском сильних країн (включаючи лояльних до неї Китаю та Індії), країна-агресор вибила собі деякі преференції.

“А, якщо ми (і не тільки ми) пішли на поступки, Росія використовує це за повною програмою. У тому числі, ракетними ударами по Одеському порту показує, хто є господарем становища, – пояснює Микола Маломуж. – Нагадаю також, що підписано окремі зернові угоди – між Україною, Туреччиною та ООН, та між Росією, Туреччиною та ООН. І в міжнародно-правовому форматі ми не можемо в рамках цієї угоди притягнути росіян до відповідальності за той самий ракетний удар по Одеському порту”.

На думку генерала, незважаючи на всі промахи України та партнерів, зернова угода має працювати. Але нам слід показувати, що саме Росія намагається його зірвати. І взагалі створити глобальний голод, особливо у бідних країнах.

“Потрібно акцентувати на всіх міжнародних майданчиках, показувати по всіх каналах, що агресор б’є українців в портах, містах, де концентруватиметься зерно, по полях, елеваторах. Ось винуватець. Щоб усі країни відчули жах того, що відбувається. Зрозуміли, ЩО творить Росія. Слід надавати повітряні, космічні, радіотехнічні дані, супутникові знімки, що демонструють момент запуску ракет, їх траєкторію – і удари по портах, полях, містах, елеваторах, інфраструктурі тощо, – вважає Микола Маломуж. — Треба було ще вчора піднімати весь світ, щоб на Росію чинили максимальний тиск. У тому числі ті країни, які вона вважає дружніми, – Китай, Близький та Середній Схід, країни Африки, Південно-Східної Азії, Південної Америки тощо. Якщо так станеться – це буде зовсім інша історія. На чільне місце має бути поставлене питання, що продовольча безпека світу, недопущення глобального голоду безпосередньо залежить від припинення війни в Україні. Буде війна – весь світ страждатиме… Саме такий меседж має звучати скрізь і всюди. Саме він має супроводжувати роботу зернових угод, виходити з яких нам, звісно, не слід”.

Росія розраховує на різкий крок України, на наш вихід з їхньої угоди Експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич пропонує у зв’язку з цією ситуацією згадати, що було на Донбасі після укладання Мінських угод, а також перемир’я.

“Домовленості підписано, Росія отримала певні кроки назустріч з боку США та ЄС. Було дещо змінено санкційні підходи щодо низки товарів. Наступним етапом РФ традиційно своїми провокаціями хоче продемонструвати, що саме Україна відмовляється від виконання угоди. Це дає додаткові аргументи російським лобістам у тому самому Євросоюзі. Тож і удар по Одеському порту – зроблений із тим самим розрахунком. Аби заявити, щось на зразок “це не ми, не Росія, це провокація”. Або змусити Україну призупинити виконання щойно підписаної угоди. Давши дуже зручний привід для російської дипломатії говорити про те, що Україна нібито недоговороспроможна”, – пояснює експерт.

За його словами, якщо підписав домовленість – треба хоч спробувати її виконати. До того ж, продовжує Ігор Тишкевич, формально, з погляду угоди, режим припинення вогню діє на момент, коли проходять та завантажуються кораблі. Наразі жодного зерновоза в Одеському порту немає.

“Наголошую, Росія розраховує на різкий крок України, на наш вихід з їхньої угоди. І російські лобісти в ЄС виходитимуть і говоритимуть: “Ось дивіться, з Україною домовилися, а вона відразу відмовилася від угод. Чи варто працювати з Україною далі?”. І на це робиться розрахунок РФ. З 2014 року таке було вже кількадесят разів. І бували моменти, коли офіційний Київ вівся на таку російську вудку, причому не обов’язково у військовій сфері, – зазначає експерт. – Нам важливо зараз спробувати навіть на цьому полі обігравати Росію. Показуючи, що вона робить провокації. А вихід із угоди завжди можливий, за погодженням з іншими сторонами (у нашому випадку – Туреччина та представники ООН), з наданням доказів, що домовленості зірвала саме Росія”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – отримав паспорт РФ – отримай статтю: що означає нова ініціатива влади – чи варто йти на такий крок.