Угода розрахована на один рік, до літа 2023-го. Я щасливий приєднатися до цього великого клубу. Обіцяю вам битися за цю футболку”, – сказав Ярмоленко у відеоролику з його презентацією.

الأوكراني أندري يارمولينكو 🇺🇦

من ⚒️ إلى 🏰 الزعـامـة ولغاية 2023 🟣⚫️ #نادي_العين pic.twitter.com/W88xNJ3H05

— نادي العين (@alainfcae) July 13, 2022

Зазначимо, “Аль-Айн” нині очолює Сергій Ребров, який раніше працював із футболістом у київському “Динамо”. Раніше чутки “відправляли” гравця саме до лав київського гранда.

До холдингу Ахметова входять: телеканали “Україна”,  НЛО TV,   “Індиго TV”, три футбольних телеканали, новинний канал “Україна 24”, регіональний “34 телеканал”; оператор супутникового мовлення Xtra TV, ОТТ-платформа OLL.TV, міжнародні канали Ukraine 1, Ukriane 2, NLO TV 2, продакшн-компанії “Теле Про”, “Допоможемо ТБ”, медіаагентство “Медіа Партнерство Баінг”; сайт segodnya.ua і кросплатформений проект Vogue UA. Загальний обсяг вкладених інвестицій понад $1,5 млрд. І від цієї гігантської медіа-імперії Ахметов вирішив відмовитися. Чому?

Небажання потрапити в реєстр олігархів, місце в якому шкодитиме міжнародному іміджу – дійсно вагома підстава для відмови від медіа-бізнесу в Україні. Раніше депутатський мандат склав партнер Ахметова Вадим Новінський. Depo.ua писав про те, що у такий спосіб той намагається вийти з-під дії антиолігархічного закону та взяти паузу у політичній діяльності на період війни. Щоб потім, можливо, повернутися з новим політпроектом. Схожі мотиви могли рухати й Ахметовим. Зараз ситуацію в медіа складно назвати ринком – обрані телеканали працюють на телемарафоні, не обрані до марафону не допустили, але і перші, і другі мають спільні проблеми – катастрофічне падіння обсягів телереклами, повну невизначеність у майбутньому і вимушену оптимізацію кадрів.

То ж на рішення Ахметова могло вплинути одночасно три фактори. Перший – деолігархізація. На його телеканалах чи не найбільше критикувався антиолігархічний закон. Російське вторгнення, здавалося, помирило опонентів – на певний час про реєстр олігархів перестали говорити, а “Україна 24” долучилася до телемарафону. Так тривало, доки 30 червня президент Володимир Зеленський не ввів у дію Положення про реєстр олігархів. З одного боку, деолігархізації від України вимагають європейські партнери, але з іншого можна припустити, що мільярдери сподівалися на відтермінування запровадження реєстру на після війни. Коли потрапляння чи не потрапляння до переліку олігархів можна оцінювати за шкалою, що робив той чи інший багатій під час бойових дій, допомагав державі і Збройним силам, чи просто пересиджував війну. Тепер зрозуміло, що подібної шкали не буде. Тому Ахметов просто вирішив позбутися одного з критеріїв включення до переліку олігархів.

Нагадаємо – таких критеріїв чотири: участь у політичному житті; значний вплив на засоби масової інформації; бути бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який на день введення в дію закону є суб’єктом природних монополій або займає монопольне становище на загальнодержавному товарному ринку; бути мільярдером. Олігарх має відповідати мінімум трьом критеріям. Отже, особисто у політичному житті Ахметов участі не бере, у нього у Верховній Раді нема власної фракції, а жменька депутатів із його орбіти ні на що не впливає. Після анулювання Нацрадою ліцензій його телеканали зникнуть з ефіру. А через те, що в законі про олігархів є й про онлайн-медіа, під загальну гребінку потрапив сайт segodnya.ua та сайти телеканалів. Тобто після закриття всіх ЗМІ в Ахметова не буде ні значного, ні вибіркового, через власність на сайти, впливу на засоби масової інформації. 

Чому так само не зробили Ігор Коломойський і Віктор Пінчук, які мають чимале медійне господарство? Можливо, подібні плани були і в них, але Рінат Леонідович їх випередив. Можливо, і вони вчинять за його прикладом. А, можливо, існують кулуарні домовленості, що ці багатії, аби не потрапити в реєстр, відмовляться від інших активів, умовно, передадуть їх у “сліпі трасти”, а їхні медіа будуть лояльними до влади і президента. Поживемо – побачимо. Але точно можна стверджувати: отримати тавро олігарха нікому з них не хочеться. Тим більше, коли олігархом не буде найзаможніший із них.

Другий фактор – в Ахметова зараз немає коштів, аби утримувати медіа-імперію, яка за місяці війни взагалі перестала приносити прибутки. У травні в інтерв’ю італійському телеканалу RAI Ахметов розповідав: довоєнна капіталізація активів групи SCM які наразі зруйновані, постраждали або законсервовані через військову агресію рф, перевищила $20 млрд. З огляду на те, що війна триває, сума втрат росте. А наприкінці червня у коментарі Forbes гендиректор ахметовського медіахолдингу Євгеній Бондаренко пояснював: “Ми намагаємося максимально задіяти людей, наскільки це можливо. Фінансова ситуація у групі не дозволяє це робити далі”. На той момент працівників не скорочували, але половина з них перебувала у простої.

Після рішення власника на ринку праці може опинитися приблизно 4 тис. нових безробітних. Комусь поталанить знайти роботу в інших медіа, але на більшість очікує пошук заробітку, найімовірніше, не у фаховій сфері, бо медійний ринок зараз дуже звузився. Ахметов у своїй заяві дав зрозуміти: винен не він, а обставини, що склалися. “Короткий шестимісячний строк, визначений законом для продажу медіаактивів, і російська військова агресія проти України не дають можливості компанії SCM продати медіабізнес на ринкових умовах”, – йдеться в заяві. Логіка очевидна: якби влада не впровадила реєстр олігархів під час війни, то 4 тис. працівників медіахолдингу не опинилися б у скруті. Від Ахметова геть без грошей вони не підуть, а от далі за цих людей відповідальна держава. Що підтвердила і директорка з комунікації SCM Наталія Ємченко: державою прийнято “абсолютно дискримінаційний” закон про олігархів, він робить подальші інвестиції в медіа в Україні неможливими.

За її словами, всі активи “Медіа групи Україна” (за виключенням ліцензій) залишаються у її власності. Тобто техніка, інше обладнання, інтелектуальні права, права на бренди, Майбутню долю цих активів менеджмент визначить у найближчі дні. Тут слід зауважити, що ні продати, ні передати комусь це майно зараз не вийде. Продавати невигідно. Та й покупці ризикують потрапити в реєстр олігархів. То ж цікаво, який варіант знайдуть в Ахметова. Не державі ж віддадуть. Також директорка з комунікації SCM спростувала попередню інформацію медіахолдингу про вихід на польський ринок. Ємченко зазначила: разом із відмовою від ліцензій на мовлення каналів медіа-групи припиняється дистрибуція цих каналів за кордоном, в тому числі у Польщі. Іншими словами, Ахметов взагалі відходить від медіа-бізнесу.

Чи означає це, що він програв і більше не займатиметься політикою в жодному вигляді? З України Ахметов нікуди не подінеться. І його бізнес також. Скоріше за все, багатій просто взяв тактичну паузу. А як надовго, побачимо по поведінці як людей з його орбіти, так і влади. Чи буде, приміром, деолігархізація однаковою для всіх, чи олігархів поділять на своїх і чужих. Та ще й наплодять нових. 

В Україну повернули тіла ще 30 бійців.

Тіла українських захисників передадуть родичам для гідного поховання.

Чергова операція з повернення тіл загиблих військовослужбовців відбулася у Запорізькій області.

Вона проводилась за співпраці Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, ГУР МОУ, СБУ, ГШ ЗСУ та інших силових структур України.

Нагадаємо, у Часовому Яру зросла кількість загиблих внаслідок обстрілу окупантів.

OLX Робота дослідила, як змінилися пропозиції на ринку робітничих вакансій за 6 місяців 2022 року та порівняла показники до та під час війни, передає “ДС”.

Як змінились запити роботодавців

За перше півріччя на ринку робітничих вакансій змінився список найактуальніших спеціальностей. Так, на початку 2022 року роботодавці на олх найчастіше шукали спеціалістів у сфері торгівлі: у січні на вакансії продавців та касирів припадало 9 522 оголошення, ще 2 885 об’яв було для менеджерів з продажу та торгових представників. Другими за популярністю були представники транспортної галузі: 8 112 пропозицій для водіїв та таксистів. Також до найактуальніших на OLX відносились вакансії охоронців (2 143), кухарів (1 863) та прибиральниць (1 647).

На початку війни найчастіше роботодавці стали шукати водіїв, пропозицій для продавців поменшало на 40%, а до найактуальніших додались вакансії різноробочих на будівництво. Таким же залишається список найзатребуваніших спеціалістів і за підсумками 6 місяців. 

Так виглядає список вакансій з найбільшою кількістю оголошень у червні на OLX:

водій (6 194 вакансії);
продавець (4 454);
різноробочий на будівництві (2 179);
швачка/кравець (1 684);
кухар (1 531).
Загалом, для деяких спеціалістів пропозицій стало навіть більше, ніж було на початку року до війни. Найпомітніше зростання – для операторів кол-центрів — в 7 разів більше, автослюсарів (+84%) та будівельників (+18%). 

Рівень зарплат у транспортній сфері наздоганяє довоєнний

На початку війни, у березні, зарплати майже для всіх спеціалістів знизились. Найвідчутніше — у водіїв, будівельників та різноробочих. Загалом, з десятка найактуальніших вакансій на OLX, лише операторам кол-центрів пропонували вищу зарплату, ніж на початку року. 

Проте вже в червні в деяких сферах спостерігалось поступове зростання виплат. Так, рівень зарплат у водіїв майже відновився до довоєнного, перукарям вже пропонують стільки ж, як і на початку року, а операторам кол-центру — майже у два рази більше, ніж до війни.

Кому платять найбільше

За підсумками першого півріччя найвища зарплата у червні сягала 32,5 тис. грн для далекобійників. Крім того, з початку року зросли зарплати у рихтувальників (+10%) та операторів кол-центрів (+84%). 

При цьому на роботу далекобійником українці реагували найактивніше – 52 відгуки на 1 оголошення. Також цікавила потенційних кандидатів робота масажистами (42) та водіями (33). Найменша конкуренція серед пошукачів роботи за перше півріччя – на автоелектриків (7 відгуків) та торгових представників (9).

Документ опубліковано на офіційному інтернет-порталі правової інформації рф.

“Встановити, що громадяни України, “донецької народної республіки” або “луганської народної республіки” та особи без громадянства, які постійно проживають на території “днр”, “лнр” або України …, мають право звернутися із заявами про прийом до громадянства російської федерації у спрощеному порядку”, — йдеться у тексті указу.

У документі наголошується, що перебування на військовій службі не повинно бути підставою для надання громадянства.

Із заявою на отримання російського громадянства можуть звернутися особи без громадянства, але ті, які, мають міграційну карту, дозвіл на тимчасове проживання, посвідку на проживання, посвідчення біженця, свідоцтво про надання тимчасового притулку або свідоцтво учасника держпрограми про добровільне переселення.

Як повідомлялося, мешканці окупованих територій на Донбасі отримали право на спрощений порядок набуття громадянства росії ще у 2019 році, мешканці Херсонської та Запорізької областей – у травні 2022 року.

Нагадаємо, з 1 липня в Україні набуло чинності рішення про візовий режим з росіянами.