Війна в Україні: чого чекати на фронті найближчими днями-тижнями – чи є шанс на переговори

Гаряча фаза війни в Україні продовжується. Як у найближчому майбутньому може розвиватися обстановка на фронті? Хто де і чому може наступати? Чи є можливість переговорів? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Протягом найближчих днів, тижнів максимум, щось на фронті точно відбудеться Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко вважає, що ситуація, що склалася на фронтах, робить можливим наступ як з одного, так і з іншого боку.

“Як і прогнозувалося вже неодноразово, це може бути на півдні – Херсонська та Запорізька області. Ціль росіян – до 11 вересня, дати так званого “референдуму”, як мінімум – утримати захоплені території, як максимум – захопити повністю Херсонщину та Запоріжчину. Але гадаю, що з програмою максимум окупанти не впораються. Тож плани коригуються. І тепер агресор, схоже, вирішив обмежитися межами так званої Таврійської губернії (часів Російської Імперії), яка була розташована на частині нинішніх Херсонської та Запорізької областей”, – пояснює експерт.

Не виключено, на його думку, також інтенсивний обстріл територій на півночі, спроба наступу звідти, щоб відволікти наші сили з півдня.

“На півдні росіяни організували нові батальйонно-тактичні угруповання (БТГ). Здається, два з половиною десятки. Йде окопування у захоплених містах. Тобто готуються чи демонструють нам, що наступ ЗСУ буде пов’язаний із великими втратами. До того ж тут є і гуманітарна складова. Це наша земля, ми не будемо при спробі звільнення тих чи інших міст бити з усіх стволів, як це роблять росіяни при захопленні українських міст. Ми не використовуємо тактики випаленої землі. Ми бережемо наших цивільних та наших військових. На відміну від росіян. Тобто наша армія використовує зовсім інші принципи”, – наголошує Павло Жовніренко.

Він наголошує, що перший етап, перша маркерна точка – 11 вересня. І прогнозує, що протягом найближчих днів, тижнів максимум, щось на фронті точно станеться. Чи ми підемо вперед, чи росіяни. Наразі ймовірність 50 на 50, вважає експерт.

“Якщо говорити про Донбас, там продовжується і продовжиться наступ окупантів із тактикою випаленої землі. Ідуть масовані бомбардування, а потім уже на фактично знищені позиції, залишені ЗСУ, входять сили противника, – розповідає Павло Жовніренко. – Щодо переговорів, то зараз їх з РФ бути не може – ні про перемир’я, ні про мир. Перемога чи смерть – інших варіантів Україна не має”.

Жодна зі сторін поки не виключає переговорів як таких Співголова Громадської ініціативи “Права Право”, історик, військовий експерт Дмитро Снєгірьов розмірковує так:

“На мій погляд, основним місцем дії найближчим часом буде не Херсонський напрямок, як вважають деякі, а Донецький. Що пов’язано з виконанням другого етапу так званої спецоперації. А саме – встановлення росіянами контролю за Донеччиною та Луганщиною у їхніх адміністративних кордонах. На це будуть кинуті всі сили. Вихід на Бахмут, Краматорськ, Слов’янськ – першорядне зараз для агресора завдання. Відповідно, головний упор буде зроблено на Донецькому напрямку і, як його складовою, Харківському – просування Ізюмського угруповання противника у напрямку Слов’янська та Барвінкового”.

Щодо передислокації на півдні (Херсонська область особливо), на думку Дмитра Снєгірьова, це відволікаючий маневр російської армії.

“Вважаю, що цей напрямок для РФ не є пріоритетним у наступальному сенсі, – зазначає він. – Стягуванням туди сил та засобів окупанти просто хочуть зупинити контрнаступальні дії ЗСУ. Тому що таке просування мало б навіть не такий військовий, як політичний ефект – особливо після анонсування цього контрнаступу (зі звільненням територій Херсонської та Запорізької областей) президентом України та представниками Генштабу ЗСУ”.

Коментуючи ймовірність мирних переговорів, Дмитро Снєгірьов звернув увагу на заяви Зеленського, Путіна і турецького лідера Ердогана, який виступає посередником, згідно з якими ніхто не виключає поки що переговорів як таких.

“Ключове – порядок денний. Що саме буде запропоновано як елементи політичного торгу, – пояснює експерт. – Якщо територіальні поступки – позиція України є однозначною. Ми на такі поступки не підемо. Плюс — фактором, що вплине на можливість переговорів, може стати проведення окупантами псевдореферендумів. І тут ми, знову ж таки, маємо чітку заяву Зеленського – у разі будь-яких так званих “референдумів” переговори про мир стануть взагалі неможливими”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — росіяни готують масову депортацію українських дітей: названо область.

Росія поспішає затвердити нові анексії: чи вдасться їй це – чого чекати далі

Російські загарбники можуть прискорити підготовку до псевдореферендуму з анексії окупованих територій України. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW). У свою чергу президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні ввечері 7 серпня попередив, що якщо російські окупанти підуть шляхом псевдореферендумів, то для себе ж закриють будь-яку можливість переговорів з Україною та вільним світом. Бути (і якщо бути – то коли, за яких умов) чи не бути псевдореферендумам – і чому? Які варіанти розвитку подій? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Проведення чи не проведення псевдореферендумів насамперед залежатиме від ЗСУ Директор Департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПІ) доктор політичних наук Ігор Петренко нагадує, що РФ робить вже не першу спробу провести псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях. Використовуючи всі можливі інструменти: від підкупу до залякування.

“Але все одно рівень готовності взяти участь у псевдореферендумі, і тим більше підтримати російські плани залишається дуже низьким. І це дратує Кремль. Путіну важливо створити видимість закріплення захоплених українських територій – і він має для цього стислий термін. По-перше, у грудні буде сторіччя створення СРСР, це сакральна дата для Путіна, до неї він хоче показати хоч якийсь результат, скоріше у вигляді союзної держави з Білоруссю та тимчасово окупованими територіями. По-друге, якраз у грудні росіяни повною мірою відчують дію санкцій на власній шкурі, тому йому треба буде показати щось, щоби переключити увагу черні. Виходячи з цього, псевдореферендуми окупанти мають намір провести на початку осені (середина вересня — початок жовтня), щоб потім встигнути ще шльопнути якесь рішення Держдуми (про визнання, про стратегічне партнерство, про входження до складу РФ або щось інше в цьому дусі)”, – пояснює Ігор Петренко.

На його думку, проведення чи не проведення псевдореферендумів насамперед залежатиме від ЗСУ, від їх просування та успіхів у звільнення територій.

“Швидше за все РФ спробує провести ще одну масовану атаку (про що свідчить накопичення сил) і вже за її результатами провести “референдуми”. При цьому для Зеленського псевдореферендуми це червона лінія, він чітко про це сказав. Такий крок буде розцінений нами як закриття будь-яких переговорних можливостей. І ми вже розпочали відповідну роботу з нашими партнерами, які підтримають нас у цьому та вдарять ще більшими санкціями щодо РФ, – наголошує експерт. – Також такі дії призведуть до нового витку збільшення постачання озброєння Україні. Загалом псевдореферендуми – це виключно інструмент для впливу на внутрішню аудиторію, ніхто у світі не визнає їхніх результатів (хіба що Північна Корея та талібан)”.

Реалізація сценарію спроби анексії свідчить про ще більше порушення з боку міжнародного права Росії Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко впевнена, що РФ готує сценарії спроб анексії українських – тимчасово окупованих – територій.

“У Херсонській, Запорізькій областях, які частково контролюються російською армією, запроваджується рубльова зона, російська освіта, вилучаються українські книги, проводяться прямі репресивні заходи проти місцевого населення, депутатського корпусу місцевих рад. Там працюють російські силові структури, вилучається власність. Реалізується Кримська схема дій щодо анексії”, – пояснює аналітик.

Однак, зазначає вона, навіть згідно з російським законодавством для спроби анексії території повинні спочатку стати самостійними, а потім попросити РФ про приєднання.

“У будь-якому разі, подібні „опитування”, „референдуми” безглузді з погляду міжнародного права, українського права. Російська “влада Херсонщини” чи Запорізької області, ОРДЛО не мала, не має і не матиме жодної легітимності, – упевнена Юлія Тищенко. – Ну, а реалізація сценарію спроби анексії свідчить про ще більше порушення з боку Росії міжнародного права – і замість підвищення ставок ще більше заморозить потенційний діалог про вихід із війни”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – росіяни готують масову депортацію українських дітей: названо область.

Починається битва за Африку: чому Заходу важливо її виграти – про що говорить турне Блінкена

Держсекретар США Ентоні Блінкен та інші відомі американські чиновники вирушають у турне Африкою. Раніше там побували глава МЗС РФ Сергій Лавров та президент Франції Еммануель Макрон. Восени на африканський континент збирається глава МЗС України Дмитро Кулеба, говорить із представниками Африки президент Володимир Зеленський. Про що говорить така пильна увага до Африки саме зараз? Як ситуація може розвиватись далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Африка дуже страждає від російського вторгнення в Україну Науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань розмірковує так:

“Африка щодо війни Росії проти України фактично розкололася на дві частини. З тих, хто підтримав Москву – лише Еритрея. На бік України стали такі великі держави як Єгипет, Нігерія, Демократична Республіка Конго, низка інших менших країн. Але інша частина африканських держав утрималася від голосування за резолюцію ООН із засудженням російської агресії, а частина – була відсутня на цьому засіданні, тобто “утрималися ногами”, і серед таких – Південноафриканська республіка (ПАР). Дуже важлива країна, яка крім своєї ролі в Африці, входить у склад БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР).

Тим часом, продовжує експерт, Африка дуже потерпає від російського вторгнення в Україну. Війна призвела до збільшення цін на енергоресурси та зерно. Викликавши ще й дефіцит останнього. І Росія цинічно намагається цю тему використати.

“Саме вона винна в тому, що українські порти були заблоковані. А тепер намагається представити все так, що вона нібито змогла вирішити цю ситуацію, що саме вона допомагає країнам Африки уникнути, зокрема, продовольчої кризи. Грає при цьому на антизахідних настроях, пов’язаних зі спадщиною колоніалізму, – пояснює Олексій Гарань. – Справді, нещодавно було велике турне Лаврова низкою африканських держав. Необхідні контрдії. Щоб пояснити країнам Африки, що реально відбувається”.

Цим, наголошує експерт, обумовлена увага до Африки ключових держав Заходу, зокрема США.

“До речі, українська дипломатія теж активізується в цьому напрямку, про що нещодавно говорив президент Зеленський. Ми маємо використовувати всі свої канали, у тому числі публічної дипломатії, для цього, – упевнений Олексій Гарань. – Слід шукати нестандартні ходи. Ми маємо олімпійського чемпіона, нардепа Жана Беленюка, який чудово може розповідати африканцям, що в Україні немає расизму (розбиваючи міфи російської пропаганди), що ми є толерантною і відповідальною країною, яка виконує свої зобов’язання, в тому числі з постачання зерна, і я сьогодні вперше виступаю на нігерійському телебаченні. Мій особистий прорив на африканський континент, щоб пояснити правду про війну та зерно, правда, неодноразово виступав на Алжирському ТБ, але це арабський світ (дуже непросто було Алжир — “народно-демократична республіка”, з дуже проросійськими впливами). А от в субсахарській Африці виступатиму вперше. Нігерія, зазначу, найчисленніша країна Африки з населенням майже 220 мільйонів чоловік і демократією, яку намагаються дестабілізувати терористи”.

Через загрози Росії та Китаю з’явилося розуміння важливості залучення до глобальних процесів Африки За словами керівника Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків, адвоката Михайла Дяденка, Африка – важливий континент із політичної, економічної, ресурсної точки зору.

“Останні десятиліття США приділяли мало уваги Африці. І вплив Штатів у даному регіоні поступово слабшав. Але святе місце порожнім не буває. І цей вакуум фактично почав заповнювати Китай. Він інвестував величезні кошти в багато африканських країн. І фактично почав економічну експансію. досить жорстких умов. З урахуванням того, що країни Заходу помітно послабили економічну співпрацю з Африкою, держав цього континенту фактично не мали альтернативи. Їм доводилося погоджуватися на всі умови КНР”, — пояснює експерт.

Зараз, з урахуванням ситуації, що склалася у світі через російську агресію проти України, загроз, які несе Китай ( криза навколо Тайваню ), з’явилося розуміння важливості залучення до глобальних процесів Африки.

“І тому що цей континент має багато голосів у структурах ООН (що важливо для прийняття тих чи інших політичних рішень), і тому що він має великий економічний потенціал. Наприклад, ті ресурси, у тому числі корисні копалини, доступ до яких зараз губиться цивілізованою частиною світу у зв’язку з санкціями щодо Росії, можна знайти в Африці, але там вже є рука Китаю, — зазначає Михайло Дяденко.- Тому візит Блінкена до Африки — хоч і запізнілий, але дуже важливий. Раніше, нагадаю, Африка в основному була прерогативою Європи, яка на тлі постколоніального синдрому послабила з нею економічне співробітництво, втративши там і політичний вплив”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – росіяни готують масову депортацію українських дітей: названо область.

«Ми отримаємо продовження війни»: у Зеленського розповіли, чому переговори з РФ неможливі

Багато хто запитує, чому немає переговорів між Росією та Україною? Відповідь на це запитання проста – тому що неможливо знайти точку консенсусу. Якщо навіть уявити, що сторони сіли за стіл переговорів, то апетити Росії зросли і згодом знову відновилася б війна. Як повідомляє портал “Коментарі”, про це в інтерв’ю виданню El Pais заявив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.

За словами радника голови ОП, для Москви важливо, щоб ті території, які їй вдалося захопити, залишилися за Росією. Для України така позиція є неприйнятною. Якщо говорити про те, що Росія та Україна сіли за стіл переговорів, то сьогодні Москва вимагатиме, щоб Херсонська, Запорізька, Донецька та Луганська області відійшли до Росії. Така вимога означатиме, що апетити Кремля зростуть і через деякий час знову світ побачить ще більш запеклу війну. Михайло Подоляк прогнозує, що потім Росія стане ще агресивнішою на європейському ринку і виникне повний хаос. Європі доведеться ще більше заплатити за таку поведінку Росії.

Подоляк вважає, що якщо Європа хоче відновити довоєнну Україну, необхідно, щоб ми і тактично переграли Росію. Лише тоді Європа зможе повернутись до мирного життя.

Михайло Подоляк підкреслив, якщо залишиться бодай якесь невирішене питання з Росією, то надалі з цього вогнища може знову відновиться війна, яка врешті-решт буде без кінця.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Путін нікуди не зникне: у РНБО зробили заяву про майбутні переговори.

Також видання “Коментарі” повідомляло – росіяни готують масову депортацію українських дітей: названо область.

Хочуть покалічити дітей: які міни почали використовувати окупанти

Російські загарбники почали активно встановлювати протипіхотні міни для захисту та обмеження свободи пересування вздовж своїх оборонних ліній на Донбасі. Загроза полягає в тому, що через ці міни можуть бути масові жертви як серед військових, так і серед місцевого цивільного населення. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на повідомлення Міністерства оборони Великобританії у Twitter.

У британській розвідці зазначають, що росіяни вирішили активно використовувати протипіхотні міни ПФМ-1 і ПФМ-1С, які розкидаються. Найбільше таких мін може бути у Донецьку та Краматорську. Міни ПФМ-1 і ПФМ-1С, що називаються серед військових, “мінами-метеликами” можуть призвести до того, що постраждають абсолютно невинні люди.

Міноборони Британії наголошує, що росіяни вже мають досвід застосування цих мін. Ще за часів СРСР Москва активно використовувала такі міни під час війни в Афганістані. Тоді не тільки загинуло багато цивільних, але ще більше було скалічено, чимала частина з яких діти. Відповідь на питання, чому багато було покалічених серед дітей криється в тому, що багато дітей сприйняли ці міни за іграшки і тому зазнали серйозних поранень.

У Британії наголошують, що запаси мін з часів СРСР у Росії зіпсувалися і тепер ця зброя може мати непередбачуваний характер. Можуть постраждати як мирні громадяни, так і люди, які братимуть участь у розмінуванні територій.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Путін нікуди не зникне: у РНБО зробили заяву про майбутні переговори.

Також видання “Коментарі” повідомляло – росіяни готують масову депортацію українських дітей: названо область.