Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган цього тижня вперше відвідає Україну від початку широкомасштабного російського вторгнення. Мета – обговорити з президентом Володимиром Зеленським та Генсеком ООН Антоніу Гутеррішем (той прибуде до нас вдруге) дипломатичні кроки для завершення війни. Чого чекати від цього візиту? Які пропозиції може висловити Ердоган, який зберіг рівні стосунки з Києвом та Москвою? Чи є перспективи для поновлення українсько-російських переговорів? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Очевидно, що генеральна лінія Ердогана та Гутерріша ґрунтуватиметься на пропозиції із фактичним закріпленням сторін на нинішніх географічних позиціях Керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко вважає, що високопоставлені гості з ООН та Туреччини спробують екстраполювати успіх від запуску “зернового коридору” та закликати Україну до поновлення офіційних переговорів з Російською Федерацією, покликаних завершити війну.
“Вже неодноразово фіксувалися сигнали і від самої РФ, і від її партнерів у ЄС, що вони хочуть обговорити зупинку бойових дій. Однак у цьому плані є кілька серйозних проблем, – наголошує експерт. – По-перше, сама Росія підірвала динамічний дипломатичний розвиток зернового кейсу обстрілом порту Одеси наступного дня після підписання Стамбульської ініціативи. По-друге, як мінімум, публічні сигнали свідчать не про реальне бажання Кремля домовлятися, а про примус до капітуляції України. По-третє, весь світ сьогодні є заручником ядерного терору агресора у зв’язку зі ситуацією навколо Запорізької АЕС. Практично щодня ми бачимо масовані обстріли цивільних об’єктів того ж Харкова чи Миколаєва. Пропаганда РФ закріплює тезу про подальше просування операції на Одесу, Миколаїв та Дніпро. Також не забуваємо про трагедію в Оленівці із вбивством десятків українських військовополонених. Усі ці елементи пазла за останні тижні послаблюють ефективність човникової дипломатії”.
На думку Ігоря Чаленка, очевидно, що генеральна лінія Ердогана та Гутерріша ґрунтуватиметься на пропозиції зупинення бойових дій із фактичним закріпленням сторін на нинішніх географічних позиціях та, як один із варіантів, створення демілітаризованої зони вздовж нової лінії розмежування, яку інспектуватимуть міжнародні організації. Не виключено, що якісь пропозиції Ердоган передасть Зеленському і від Путіна після їхньої нещодавньої зустрічі у Сочі.
“Україна, у свою чергу, не відходить від плану-мінімум – вийти на фактично підконтрольні кордони станом на північ 24 лютого, а до кінця цього року прийти до завершення активної фази війни поверненням контролю над Херсонщиною. Також ми бачимо продовження роботи групи Єрмака-Расмуссена щодо напрацювання гарантій безпеки України та постійну комунікацію з нашими міжнародними партнерами, – зазначає експерт. – Думаю, що дипломатичні комунікації у різних форматах посилюватимуться. Однак вихід на прямі українсько-російські переговори, як на мене, передбачаються лише на фінальному етапі, коли буде шанс на досягнення компромісу. Можливо, певний поштовх може відбутися на саміті G20 у листопаді, де є можливість особистої зустрічі Путіна з Зеленським. У будь-якому разі успіх дипломатичного треку цілком залежить від Кремля, який і розпочав цю війну”.
Такі візити нам у плюс, навіть якщо за їхніми підсумками не завжди досягаються ті чи інші угоди Незважаючи на загальні слова про ймовірне обговорення під час візиту Ердогана і Гутерріша в Україну політичного врегулювання конфлікту, йдеться все ж таки про більш реальні – абсолютно прикладні – ситуації. Так вважає аналітик кандидат політичних наук Олеся Яхно.
“Дві такі, на мою думку, можуть і обговорюватимуться точно. Одна пов’язана з ООН та ризиками, які сьогодні є на Запорізькій АЕС через російський ядерний шантаж. Друга – з експортом українського зерна морем, до чого Туреччина має безпосереднє відношення. Пошук мирного варіанта виходу з російсько-української війни на сьогодні не бачиться можливим, – упевнена експерт. – Росія явно не готова до конструктивних переговорів. Отже, краще обговорювати деякі конкретні теми”.
Але навіть щодо них, де іноді досягається якась домовленість (як із розблокуванням українських портів та створенням зернового коридору), все одно є ризики зриву угод через те, що РФ продовжує військові дії, акцентує Олеся Яхно.
На її думку, Туреччина така активна, тому що має свій інтерес. Він пов’язаний як із прагненням підвищити свою геополітичну роль, так і з можливістю отримати деякі економічні бонуси. Відомо, що турецький експорт до Росії сильно зріс, що зернова угода принесла туркам певні дивіденди.
“Ну, а ситуація на ЗАЕС зараз прикувала до себе увагу багатьох країн світу, – зазначає аналітик. – Їх насторожує ядерний шантаж із боку РФ. Це недопустимо. І добре, що Гуттереш здійснює візит до України. Наскільки відомо, він спершу побуває у Львові, потім в Одесі. Візит будь-якого західного чиновника до нашої країни актуалізує тему російсько-української війни, дає змогу побачити все на власні очі, зробити відповідні висновки. Отже, такі візити нам у плюс, навіть якщо за їхніми підсумками не завжди досягаються ті чи інші угоди”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — Туреччина розпочала військову операцію у Сирії: про що це говорить – як відобразиться в Україні.
