Денні архіви: 25.08.2022

Півроку повномасштабної російсько-української війни: головні висновки та прогнози

Оприлюднено автором

Сьогодні, 24 серпня, – не лише День Незалежності, який має цього року особливий присмак. Сьогодні ще півроку широкомасштабної війни. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що наша країна не готова зараз до переговорів з Росією щодо припинення вогню, оскільки не хоче повторити негативний досвід Мінських домовленостей. Які основні висновки можна зробити за півроку відкритої війни? Видання “Коментарі” із цим питанням звернулося до експертів.

Якщо буде техніки більше, то зможемо найближчим часом провести контрнаступну операцію на окремому оперативному напрямку Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко розмірковує так:

“Головні висновки через півріччя після російського масштабного вторгнення – такі. Перше та головне – у цій війні ми встояли як держава. Друге – ми згуртувалися як нація (і це допомогло вирішити перше питання). Третє – народилася, переформатувалась, розвинулася наша армія. Збройні Сили України точно стали першою армією Європи. І вони спроможні перемогти другу армію світу – російську, за відповідного забезпечення ЗСУ сучасними озброєннями та технікою”.

На думку генерала, поточний етап війни (після півріччя) – переломний. Є ймовірність перехоплення стратегічної ініціативи ЗСУ протягом місяця-двох.

“Але це, – акцентує Ігор Романенко, – за відповідних поставок нам озброєнь та техніки. Якщо буде техніки більше та швидше, то зможемо найближчим часом провести контрнаступну операцію на окремому оперативному напрямку. Щодо розвитку подій, вони можуть призвести до великих наслідків у цій війні. Відповідне забезпечення дасть змогу завершити оборонну стратегічну операцію – зупинити наступ супротивника на всьому фронті. А потім за наявності забезпечених технікою резервів провести контрнаступальні дії хоча б оперативного рівня”.

Особливо важливо про це говорити сьогодні, у День Незалежності, упевнений генерал.

“Вище за свободу для українця нічого немає. Свободи особистої, волі свого народу. Свободи, здобутої для своєї держави – незалежність. Наш народ бореться за це сотні років. І зараз є шанс здобути остаточну перемогу у національно-визвольній війні, – наголошує Ігор Романенко. – Важливо й те, що День Незалежності ми зустрічаємо креативно, незважаючи на ракетні удари з боку супротивника, на запеклі бої. У Києві – парад розбитої ворожої техніки. Думаю, у майбутньому такі креативні підходи й надалі відрізнятимуть нашу державу. Щоразу по-новому, відповідно до поточної ситуації, ми відзначаємо той самий День Незалежності. А не закостеніло, раз від разу те саме, з радянськими традиціями, як це робиться в путінській Росії. А наша традиція – постійно щось нове, креативне, яке відповідає поточному моменту для держави та народу”.

Конфлікт в Україні дав старт новій світовій війні На думку політолога Андрія Окари, було зрозуміло, що цей конфлікт має екзистонційну природу. Що це – війна цінностей, світоглядів. Деяких громадянських релігій.

“Відбувається не просто війна росіян із українцями. Визначальний критерій – ціннісний. Можна сказати, що це війна, якої не могло не бути. Багатовіковий характер відносин Росії та України, півночі та півдня східної Європи такий, що кожен із цих центрів намагається поширити на цій території своє бачення світу. Україна просуває не тоталітарні, не силові сценарії. Росія – прямо протилежні”, – пояснює експерт.

Він вважає, що цей конфлікт дав старт новій світовій війні.

“Те, що відбувається – саме світова війна. Четверта, на мою думку, тому що третьою була Холодна. І питання лише в тому, – зазначає Андрій Окара, – чи буде частиною світової війни відкрита війна між умовним колективним Заходом, РФ та Китаєм, чи матиме вона ядерну складову. Але навіть якщо все обмежитися російсько-українським конфліктом, є підстави вважати, що – це світова війна. З одного та іншого боку є коаліції країн. Явні, як у випадку з Україною, і не такі явні, як у випадку з Росією (співчуваючі, які дотримуються умовного нейтралітету, допомагають обходити санкції). Тобто видно явний розкол по всьому світу, по лінії логіки розвитку людства”.

Тож, наголошує політолог, відбувається не локальний російсько-український конфлікт, а боротьба світових цінностей глобального масштабу. І в залежності від того, хто переможе, визначитися подальший розвиток людства, яка домінує у світі. Авторитарні, тоталітарні диктатури, які уособлює Росія – чи політичні системи, що ґрунтуються на соціальній солідарності, демократіях, за що бореться Україна.

“Усі ці півроку було очевидним, що політичне рішення не можливе. І що все вирішуватиметься саме на полі бою, – каже Андрій Окара. – Переговори можливі лише про деякі гуманітарні моменти – зернові коридори, обмін полоненими, тілами загиблих. Але не про мир чи перемир’я. Нічого не зміниться і надалі. І зараз можлива перемога як однієї, так і іншої сторони. На боці Києва – народна солідарність, допомога Захід, сучасна зброя, неймовірна мужність військових. На боці Москви – атомна зброя (включаючи шантаж за допомогою Запорізької АЕС), величезні ресурси, широка гіпотетична мобілізація – вже відкрита, а не прихована”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чи Україна зможе відбити напад росії: що думають українці.

До Дня Незалежності України “Довженко-Цетнтр” відреставував фільм “Земля”

Оприлюднено автором

Найбільший український архів фільмів “Довженко-Центр” спільно з Takflix презентували до Дня Незалежності України стрічку “Земля”. Ця постановка була знята в 1930 році Олександром Довженком. 

“Довженко-Центр” представив німий фільм “Земля” у новій відреставрованій версії з музичним супроводом від українського етногурту “ДахаБраха”. За словами авторів ідея залучити гурт “ДахаБраха” полягала в тому, щоби змістити акценти фільму на більш гуманістичні, а не ідеологічні.

Фільм “Земля” за свої 92 роки існування отримав безліч нагород та похвал. Так у 1958 році на виставці у Бельгії фільм потрапив до 12 кращих фільмів усіх часів та народів. А у 2015 ЮНЕСКО включило стрічку “Земля” до п’ятірки найвидатніших фільмів. Також фільм займає 2 сходинку у списку 100 найкращих фільмів України.

Саме тому ініціатори з “Довженко-Центру” вирішив відреставрувати фільм “Земля” до Дня Незалежності України. 

Нагадаємо, що Міністерство культури на чолі з Олександром Ткаченком пропонує реорганізувати “Довженко-Центр”. Такий крок викликав бурхливу реакцію в українському культурному просторі, адже більшість діячів впевнені, що таким рішенням Олександр Ткаченко збирається ліквідувати установу, яка є найбільшим архівом фільмів в Україні.

Також на порталі “Коментарі” ви можете ознайомитись з тим, як росіяни крадуть музику в українців. Російські співаки переклали та заспівали найвідоміші українські хіти російською мовою. У цей список потрапили такі українські гурти та виконавці як Океан Ельзи, KAZKA, Бумбокс, Софія Ротару, Go_A, Скрябін та інші.

Також пропонуємо вам добірку ТОП 5 фільмів до Дня Незалежності України.

 

Україна сама вирішуватиме, як повертати Крим: головні підсумки ІІ саміту Кримської платформи

Оприлюднено автором

Відбувся другий саміт Кримської платформи. Прозвучала низка заяв, озвучувалися концепції щодо відновлення Криму після його звільнення. Причому, за словами президента Володимира Зеленського, Україна самостійно вирішуватиме, як звільняти Крим від російських окупантів. Які основні висновки можна зробити за підсумками заходу? Видання “Коментарі” із цим питанням звернулося до експертів.

Цей саміт виявиться більш дієвим, ніж попередній Політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала розмірковує так:

“Слід бути об’єктивними. Другий саміт проходив зовсім за інших умов, ніж перший. Так, війна була і тоді, вона нікуди не зникла з 2014 року. Але не було такого широкомасштабного вторгнення та відкритого визнання Росією себе державою-агресором. Отже, ті рішення, які ухвалюються на другому саміті Кримської платформи, матимуть менш декларативний характер, ніж це було після першого. Думаю, всі вже забули, що там ухвалювалося рік тому. І чи були якісь конкретні події. Можливо, були, але ми мало що про них знаємо”.

Ну, а другий саміт, хоч і проходив онлайн, зібрав більше учасників, аніж перший, зазначає експерт. Він нагадує, що у 2021 році було 46 держав та міжнародних організацій, зараз – майже 60, причому приєдналися представники ще двох континентів – Африки та Південної Америки.

“І я впевнений, що цей саміт виявиться дієвішим. І ті меседжі, які закладені у підсумковій заяві, наповнюватимуться конкретними смислами, практичними рішеннями. І у цьому основна відмінність Кримської платформи-2022 від минулорічного саміту”, – констатує Віталій Бала.

Окупанти зрозуміли, що їхнє відносно спокійне існування на захопленому півострові закінчилося Політолог, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі не вважає, що на цьому саміті відбулися якісь різкі зміни у позиції сторін.

“Україна окреслила своє ставлення до анексії Криму. Воно не змінилося. Міжнародні партнери, які взяли участь у другому саміті, підтвердили підтримку нашої країни у питанні повернення окупованих територій та відображенні військової агресії росіян”, – пояснює експерт.

Щодо заяви прем’єра Шмигаля про перетворення Криму на квітучий садок, спершу, акцентує Максим Ялі, треба повернути Крим.

“Зрозуміло, все це вписується в концепцію масштабної реконструкції, залучення сотень мільярдів доларів іноземних інвестицій. Але, як ми пам’ятаємо, план відновлення України, презентований у Лугано тим же Шмигалем, не викликав особливого захоплення у західних партнерів”, – зазначає політолог.

Набагато цікавіше виглядає, на його думку, заява президента Зеленського про те, що Україна повертатиме Крим тими способами, які вважатиме за потрібне.

“І цього місяця ми побачили підтвердження такої позиції – вибухи ворожих складів у Новофедорівці, під Джанкоєм, промацування українськими безпілотниками системи ППО супротивника по всьому Криму. Окупанти зрозуміли, що їхнє відносно спокійне існування на захопленому півострові закінчилося. І це один із головних сигналів та підсумків півріччя широкомасштабної війни, – вважає Максим Ялі. – Те, на що раніше не наважувалася українська влада, що здавалося фантастикою ще недавно – тепер стає реальністю”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чи Україна зможе відбити напад росії: що думають українці.

Чи зможе Україна відбити напад росії: що думають українці

Оприлюднено автором

Незважаючи на довготривалу і надзвичайно виснажливу війну, яку веде рф проти України абсолютна більшість українців впевнена, що Україна зможе відбити напад росії і перемогти в цій війні. Як інформує видання “Коментарі”, про це свідчать результати соціологічного опитування групи “Рейтинг”.                                                                                               

При цьому близько 60% респондентів зазначили, що для перемоги у війні проти росії необхідний більш тривалий час.

Переважна більшість опитаних ідентифікує себе як громадян України (94%). Майже стільки ж – мешканцем свого регіону. Половина ототожнюють себе з європейцями (близько 30% — ні). “Радянською людиною” ототожнюють себе майже 10%, натомість більше 80% — ні.

Також дослідження чітко показало, що повномасштабна війна позначилася на тому, що суттєво зросла кількість тих, хто частіше розмовляє українською вдома. Так, сьогодні 51% зазначили, що розмовляють вдома українською (у квітні 2022 – 48%), третина – двома мовами, 13% — російською. Більше половини мешканців півдня і сходу двомовні, близько чверті – російськомовні. Використання російською у побуті зменшилося приблизно вдвічі.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Україна відзначає 31 День Незалежності в умовах широкомасштабної російської агресії. Що можна сказати про розуміння українцями цінності цього дня? Як слід святкувати його після війни та на які зміни варто очікувати? Експерти знайшли відповіді на ці запитання в ексклюзивному інтерв’ю нашому ЗМІ.

Україна святкує День Незалежності: що означає для українців цей день – що зміниться після війни

Оприлюднено автором

Україна відзначає 31 День Незалежності в умовах широкомасштабної російської агресії. Що можна сказати про розуміння українцями цінності цього дня? Як слід святкувати його після війни? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Після перемоги святкування Дня Незалежності має бути схожим на святкування Дня незалежності у США Експерт фонду “Майдан закордонних справ” Юрій Смелянський розмірковує так:

“У США День незалежності – це загальнонаціональний вихідний день, що оплачується. Кілька разів у різні роки я запитував своїх друзів у США: “Що, по суті, святкують громадяни США у свій День незалежності?”. В узагальненні відповіді були такими: “Ми святкуємо можливість мати той спосіб життя, який ми маємо у США. Ми пишаємося своєю державою, оскільки вона є центром тяжіння світової спільноти. Ми поважаємо та довіряємо своїй державі, а вона поважає та довіряє нам”. Що ж можна сказати у цьому ракурсі щодо України?”.

По-перше, зазначає експерт, можна святкувати День незалежності як факт можливості мати свій державний шлях розвитку. Мати стабільні кордони та повністю контрольовану суверенну територію.

“Для України ось уже дев’ятий рік в умовах російської збройної агресії, втрати частини суверенної території — це більш ніж актуально”, — упевнений Юрій Смелянський.

По-друге, продовжує він, можна святкувати День незалежності, як факт оплесків на адресу “дбайливої” влади – як гарантії її беззмінності, відмови від частини особистих та суспільних свобод, особистого та громадського благополуччя для забезпечення благополуччя влади.

“Саме у такому форматі День незалежності сприймає українська влада”, – вважає експерт.

По-третє, зазначає він, можна святкувати День незалежності як факт гарантованої наявності благополучного життя громадянина та людини. Коли твоя праця є за поруку твого благополуччя та благополуччя твоєї родини.

Тобто, – пояснює Юрій Смелянський, – святкувати наявність “економічної незалежності людини”, як основного гаранта незалежності політичної, незалежності територіальної, незалежності державної. Іншими словами, святкувати можливість мати той спосіб життя, який гарантує нам симбіоз благополуччя індивідуального та суспільного. На мій погляд, після перемоги святкування Дня незалежності має бути схожим на святкування Дня незалежності в США – з тієї причини, що рівень життя, спосіб життя Україна як територія та держава буде високо конкурентним “магнітом” для громадян інших держав”.

Коли ми здолаємо імперську Росію – це буде спільна перемога кожного українця, незалежно від виду діяльності. Політолог Дмитро Воронков вважає, що саме День незалежності відтепер буде для українців головним святом.

“Безумовно, він буде днем гордості за свою країну та націю, але й із сумним відтінком – через те, яку ціну довелося заплатити за незалежність. Цей день нагадуватиме про героїв, які загинули, про загибле мирне населення, про зруйновані міста, про зламані долі. Після перемоги це буде нашим аналогом “дня перемоги” у нерівній на початкових етапах сутичці”, – наголошує експерт.

На думку Дмитра Воронкова, святкуванням Дня незалежності в майбутньому слід насамперед вшановувати пам’ять тих, хто віддав за це своє життя. Сказавши “дякую” тим, хто живий, але поранений у бою, тим, хто повернувся з полону, хто рятував життя – медики, представники ДСНС, хто прикривав тил – займався евакуацією мирного населення, надавав гуманітарну допомогу, тобто. займався волонтерською діяльністю. Тим, хто допомагав у психологічній реабілітації людей, тим, хто виходив на мирні протести, не боячись ворожих автоматів. Хтось боровся з російською пропагандою на інформаційному фронті.

“Коли ми здолаємо імперську Росію – це буде спільна перемога кожного українця, незалежно від виду діяльності. І я сказав би, що цей день, як і День незалежності України, можна також позначити як день консолідації демократичних країн. Цієї війни українці не забудуть і не пробачать, – наголошує Дмитро Воронков. – І, гадаю, були б актуальні заходи на кшталт “параду” спаленої військової техніки супротивника на Хрещатику. Щоби українці пам’ятали – хто нам друг, а хто ворог. І що українці – це нація героїв!”.

Цінність незалежності як такої для абсолютної більшості українців була низькою Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко наголошує на тому, що 31 рік тому незалежність України проголосила… радянська влада.

“Оскільки ніякої іншої у нас тоді не було. Як не було тоді ні боротьби, ні війни за незалежність, – наголошує він. – Тому й цінність незалежності як такої для абсолютної більшості українців була низькою. За винятком незначної кількості українських націоналістів, безумовно”.

Для покоління, яке народилося в Україні, жодної іншої реальності, окрім незалежності, вже не було, продовжує експерт. І тому над її цінністю вони також не дуже замислювалися.

“Але російська агресія і війна, що триває зараз, змінили такий стан речей, – зазначає Юрій Гаврилечко. – Але, знов-таки, не для всіх. Тому що незалежність – це відповідальність за самих себе і сила, що дозволяє зберігати цю саму незалежність від тих, хто її робить. Сила як волі окремих громадян, а й організаційно-адміністративного ресурсу, економіки, дипломатії тощо. І саме цього розуміння бракує навіть зараз. Саме свято згодом, після нашої перемоги, змінюватиметься. Тому що з плином часу жахи війни будуть забувати, поступаючись повсякденним проблемам. І дуже хотілося б, щоб це свято не перетворилося на ритуал”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Резніков: Україна стоїть на порозі нового етапу війни.