Важливі події – підсумки: як прожила Україна тиждень, що минає

Головні підсумки тижня, що минає, для України. Що найважливіше відбулося на фронтах, політиці, економіці, на дипломатичному фронті? Які можуть бути наслідки? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Один із головних підсумків минулого тижня – виділення Україні рекордного пакету американської допомогиПоліттехнолог, директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications, офіцер Першої окремої бригади спецпризначення ім. Івана Богуна – Тарас Березовець вважає одним з головних підсумків тижня, що минає – виділення Україні рекордного пакету американської допомоги (2,98 млрд доларів), до якого увійдуть, як передбачається, нові зразки озброєння.

“Крім того, – продовжує він, – стало відомо про навчання українських пілотів американськими фахівцями на літаках F-15, F-16, F-18. А також – можлива передача Україні старих, але ефективних реліктів холодної війни – “бородавочників” (американський одномісний дворуховий штурмовик)”.

На думку експерта, спроба вбивства пропагандиста Дугіна завершилася вбивством його дочки. Хоч метою явно була вона.

“Метою російських спецслужб (а діяли саме вони) був топовий персонаж – Дугін. Що, за їхнім задумом, мало стати сигналом для нових “ударів відплати” українськими містами. Для того й стягували всі ці ракети та літаки до наших кордонів, зокрема на території Білорусі. Але зрештою Путін “здувся”, тому що історія “не злетіла”. Смерть Дугіна не розігріла російське суспільство. Мобілізаційно не спрацювала. І Путін, розуміючи, що потік добровольців та “волонтерів”, які бажають воювати в Україні, вичерпується, змушений був видати указ про мобілізацію додатково понад 130 тисяч росіян до армії”, – пояснює Тарас Березовець.

Він вважає за важливе, що МАГАТЕ не пішла на російські провокації в районі Запорізької АЕС. І має намір направити туди місію саме через українську територію. Не менш важливим, акцентує експерт, виведення російської авіації з Криму та переведення її до Новоросійська.

“Все це демонструє, що росіяни почали “виляти”, що вони “провалюються”, що розуміють чинність новітнього озброєння, яке отримує ЗСУ. А воно піде новим потоком із жовтня, коли запрацює ленд-ліз, – наголошує Тарас Березовець. — Та й зараз пішло морським шляхом, у більшій кількості. Якщо раніше його додавали оперативно, але мало, то тепер везуть не так суперечливо, але дуже багато. А росіяни, зрозуміло, що неспроможні топити американський транспорт. Їм залишається лише скреготати зубами, спостерігаючи за тим, як озброєння США для України приходить до портів Польщі та Німеччини – і незабаром опиняється на передовій”.

Беззуба лють, безглуздий терор, масований ракетний обстріл, рекордна кількість повітряних тривог в українських містах саме 24 серпня – що це як не визнання нашої незалежностіЕкономіст, громадсько-політичний діяч Олександр Гаврутенко поділився такими думками:

“Великим, складним і невловимим часто навіть для людського розуму явищам ми звикли надавати символи, які спрощують сприйняття і дозволяють нам користуватися цими явищами в повсякденному житті, навіть не вдаючись глибоко в їхню суть. Держава – одне з таких явищ, що потребує цілого набору символів, що його характеризують. Поряд з офіційними, визначеними Конституцією, символами держави, такими як герб, гімн, прапор, особливу роль для уособлення державного суверенітету відіграють символічні дати. Цього тижня ми відзначили найважливішу для української державності символічну дату – День Незалежності. І цього року цей День, напевно, вперше з моменту проголошення нашої незалежності, повною мірою й у собі набув сили символу держави. Без військових парадів та ходів, без офіційних пафосних заходів, без концертів та салютів, які завжди потрібні були, щоб привернути увагу громадян до важливості події, – цього року День Незалежності України сприймався всіма як підтвердження факту того, що відбулося, повноцінного та незламного ні ворогом, ні часом держави”.

На думку експерта, особливо символічним це визнання було з боку тих, хто завжди ставив під сумнів, прагнув і зараз за допомогою агресивної війни намагається зруйнувати нашу державність.

“Беззуба лють, безглуздий терор, масований ракетний обстріл, рекордна кількість повітряних тривог в українських містах саме 24 серпня – що це як не визнання цього символу, його значення, його сили, і всього того, що він означає й уособлює” — задається риторичним питанням Олександр Гаврутенко.

Він вважає, що другою символічною подією тижня, що минає, яка перегукується з Днем незалежності, і яка із простої безперспективної формальності перетворилася на реальну силу, за допомогою якої Україна здатна відновити суверенітет над усією нашою територією, став саміт Кримської платформи. Той самий, що пройшов 23 серпня, ще в одну важливу для нас дату – День державного прапора.

“І, якщо політичне рішення для деокупації Криму ще належить виробити на полях саміту, то події останніх тижнів на полі бою показали, що для півострова, як і всіх інших територій, в України з’являються дохідливіші та переконливіші для агресора аргументи, – зазначає експерт . – А саме – можливості та засоби, інтенсивність застосування яких, сподіваюся, надалі тільки наростатиме”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — окупанти відступили за шістьма напрямками на Луганщині.

Новий тиждень – нові виклики: чого чекати Україні на економічному та політичному фронтах

Прогноз на наступний тиждень – чого Україні чекати у фронтовому, економічному, політичному сенсі? Видання “Коментарі” із цим питанням звернулося до експертів.

Що ми, напевно, побачимо, то це нові “бавовни” у тилу ворогаЗа словами політолога, політичного консультанта Володимира Фесенка, робити прогнози зараз – справа не лише невдячна, а й майже безглузда. За деяким винятком, зазначає він, коли, наприклад, великі зовнішньополітичні події анонсуються, більшість значимих відбувається без анонсів, у разі про них повідомляють через добу-другу.

“В умовах війни всі шифруються. І це логічно, особливо, коли йдеться про воєнні дії, – наголошує політолог. – Якщо говорити про ситуацію на фронтах, то я поки що не бачу передумов для якихось кардинальних змін. Подальший розвиток подій залежить від накопичення ресурсів наступальних дій. Що ми, напевно, побачимо, то це нові “бавовни” у тилу ворога, а також нові точкові удари української армії по військових об’єктах росіян. На жаль, також неминучі ракетні та артилерійські удари з їхнього боку. Тут все без змін. Хіба що інтенсивність таких ударів може змінюватися”.

Головна подія наступного тижня, на думку експерта, це місія МАГАТЕ на Запорізьку АЕС.

“Від того, чи потрапить ця місія на Запорізьку АЕС, а якщо потрапить, то наскільки продуктивно там попрацює і яких результатів досягне, залежить нейтралізація (або хоча б зниження) ризиків для ядерної безпеки на самій АЕС та навколо неї, а також подальша перспектива (сама можливість) переговорного процесу щодо війни між Росією та Україною”, – упевнений Володимир Фесенко.

Також важливим він вважає спостерігати за підготовкою до так званих “референдуму” на окупованих територіях.

“Якщо в Кремлі таки вирішили провести ці псевдо-“референдуми” 11 вересня (одного дня голосування в Росії), то ми побачимо інтенсифікацію процесу організаційної та політичної підготовки до них на окупованих територіях, – пояснює політолог. – З юридичної точки зору, і для нас, і для міжнародної спільноти ці псевдо-“референдуми” будуть нікчемними, але сам факт їхнього проведення ще більше зажене в глухий кут перспективи переговорного процесу про закінчення війни Росії проти України”.

Влада не хоче вчитися грати за правилами народу, народ розвиває цю країну всупереч бажанням низки чиновниківАналітик “Центру розумних рішень” В’ячеслав Черкашин зазначає, що воююча Україна та її громадяни зустрічають наступний тиждень та День знань (1 вересня) із властивим їм терпінням та витримкою.

“Незважаючи на зростання інфляції, слабку економіку та невиразну фіскальну політику держави, – наголошує експерт. – У голові у чиновників проект бюджету-2023, фасадна підготовка до опалювального сезону, підвищення податків (йдеться про повернення акцизів на пальне) та освоєння мільярдів допомоги союзників. У громадян та бізнесу – волонтерство та тривога щодо ближніх, головний біль від відмови та нездатності держави відшкодовувати ПДВ за лютий-травень поточного року (на кону майже 100 млрд грн) та чергова нездійсненна податкова реформа (так звана модель “все по 10″)”.

Звичайна, майже побутова, для нас несумісність, наголошує В’ячеслав Черкашин.

“Влада не хоче вчитися грати за правилами народу, народ розвиває цю країну всупереч бажань низки чиновників. Так і переможемо”, – констатує аналітик.

Читайте також на порталі “Коментарі” — окупанти відступили за шістьма напрямками на Луганщині.

Окупанти відступили по шести напрямках у Луганській області, – Гайдай

Незважаючи на те, що росіяни вже давно відрапортували про повне захоплення Луганської області, насправді досі окупантам не вдається вийти на адміністративні кордони регіону. Так, російські загарбники намагалися наступати із шести різних напрямків у Луганській області. Зрештою, на кожному з них отримали жорстку відсіч українських бійців. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на голову Луганської ОВ Сергія Гайдая в Telegram.

За його словами, масований обстріл населених пунктів та укріплень ЗСУ на межі двох областей противник не припиняє ані на день, а основні зусилля зосередив на Бахмутському напрямку, куди і намагається прорватися із декількох міст та сіл в Луганській області.

“Вчора росіяни хотіли пробити оборону ЗСУ у шістьох різних місцях. Двічі організовували штурм за підтримки авіації. Втім, нашим військовим вдалося зупинити кожен із цих наступів і відкинути ворога. Уточнену інформацію про втрати, як завжди, дізнаємося через декілька годин”, — написав Гайдай.

Він також зазначив, що загалом літаки окупантів завдали авіаударів поблизу чотирьох населених пунктів.

“Лише за ніч, що минула, 17 разів зафіксовані артилерійські обстріли з боку росіян. У п’ятьох випадках вони використовували установки залпового вогню. Чотири рази до атак залучалися танки”, — додав Гайдай.

Нагадаємо, за даними ранкового Генштабу, ворог отримав жорстку відсіч і змушений був відійти на основних трьох напрямках, де Росія зосереджує сили, а саме: Слов’янському, Бахмутському та Авдіївському.

Читайте також на порталі “Коментарі” — екс-командувач силами США в Європі розповів, як ЗСУ відкинути РФ на позиції до 24 лютого.

У США розповіли, де Росія задіє 3-й армійський корпус в Україні

Підрозділи третього армійського корпусу, який путінський режим зібрався відправити в Україну, навряд чи принесуть ефективну бойову міць, вважають в Інституті вивчення війни. Як повідомляє портал “Коментарі”, про це йдеться в оновленому звіті ISW.

За даними ISW, Росія перекине 3-й армійський корпус для відновлення наступальних операцій, можливо, на напрямі Донецька та на південному напрямку.

Деякі батальйони перекидають на передову одразу після скороченої підготовки.

Інститут передбачає, що росіяни мають намір запровадити 3-й армійський корпус для посилення наступальних операцій під Донецьком, де рух навколо Мар’їнки, Пісків та Авдіївки зупинився.                                                                

Вони вважають, що особовий склад багатьох частин 3-го армійського корпусу недостатньо навчений чи дисциплінований, хоч і добре озброєні – мають нову зброю та техніку: БМП-3, танки Т-80БВМ, Т-90М, автомати Ак-12 тощо. .

Також аналітики подивилися знімки та повідомляють, що добровольці армійського корпусу “фізично нездорові та старі”.

ISW, дивлячись на звіти українських військових, припускає, що наступальні можливості Росії на Херсонщині ще більше погіршилися.

Нагадаємо: Розслідувачі Conflict Intelligence Team вважають, що Росія перекидає на фронт нещодавно сформований 3 армійський корпус.

Проте підрозділи армійського корпусу навряд чи зможуть створити ефективну бойову міць, вважають у ISW.

Читайте також на порталі “Коментарі” — екс-командувач силами США в Європі розповів, як ЗСУ відкинути РФ на позиції до 24 лютого.

Чому війна проти України – це спроба Путіна відновити СРСР – чи можна ще зупинити агресора

Радник глави Офісу президент України Михайло Подоляк в інтерв’ю фінському виданню Helsingin Sanomat заявив, що російський диктатор путін хоче відновити Радянський Союз, тому незалежність нашої держави суперечить його світогляду. Він також зазначив, що лише коли Україна вийде на свої міжнародно визнані кордони або коли Росія зазнає важких втрат, країна-агресор буде готова сісти за стіл переговорів і підписати мирний договір. Крім того, Подоляк попередив, що, якщо дати РФ виграти війну, це призведе до її просування до Молдови, Грузії, Північного Казахстану чи країн Балтії, маніпулювання внутрішньою політикою Євросоюзу, а у світі розпочнеться ланцюгова реакція, коли інші авторитарні держави спробують досягти своїх цілей за допомогою агресивної війни. Чи згодні з наведеними тезами? Чи немає відчуття, що світ не усвідомлює цих загроз, а тому не дає Україні більше допомоги, а РФ – більше санкцій? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Потрібно боротися і з наративами на кшталт “Україна і так добре воює, навіщо їй ще озброєння?”Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Євгенія Габер згодна з наведеними тезами. Більше того, на її думку, з ними згодні і більшість наших партнерів.

“Якщо на початку війни нам доводилося пояснювати якісь зрозумілі речі, то зараз західні політики та експерти розуміють рівень російської загрози. І тут питання не в тому, чи погоджуються вони з необхідністю протистояти цій агресії. Звісно, ​​погоджуються. Питання, що РФ адаптує свою дезінформаційну політику. Цілком зміщуючи акценти”, – зазначає експерт.

За її словами, на початку вторгнення ми доводили все те, що говорив Подоляк, пояснюючи, чому допомога Україні важлива для всього світу. І зараз це розуміння на Заході є. Ми побачили нарощування рівня підтримки нашої країни – і воєнного, і фінансового. США, Британія та інші українські партнери постійно оголошують нові пакети допомоги саме тому, що усвідомлюють загрози, які несе теоретична перемога Росії.

“Але зараз, – продовжує Євгенія Габер, – змінюється війна наративів. І те, з чим треба працювати тепер – це, наприклад, доводити, що військова допомога, яка нам надходить, сягає лінії фронту. Розгорнуто величезну кампанію з дискредитації військово-політичного керівництва України. Особисто спілкуючись із багатьма закордонними експертами, розумію, яким чином працює російська пропаганда. Спочатку йшлося про те, що Україна слабка, що вона точно програє ось-ось… А зараз “розгойдують” тему “втоми” від війни в Україні, страх холодної зими, ще більшого зростання інфляції. Чи не боїмося цього? Ні, не боїмося! І Європі не слід. Бо альтернатива холодної зими з високими цінами на газ – гаряча зима з російськими ракетами, які руйнують мирні квартали”.

Експерт упевнена, що треба боротися і з наративами на кшталт “Україна і так добре воює, навіщо їй ще озброєння?”. Україна, зазначає Євгенія Габер, справді добре воює і може на цьому етапі стримувати російські війська. Але наявного озброєння явно замало, щоб перемогти, щоб звільнити нашу територію від загарбників. На певних напрямках ми маємо просування, але все це – ціною неймовірних зусиль та життів наших військових.

“Ще один наратив, який активно розганяє росіяни та їхні лобісти за кордоном – потрібні якнайшвидші переговори, нехай Київ іде на світ за будь-яку ціну і так далі… У Кремлі розуміють, що знаходяться на піку територіальних “придбань” в Україні, що далі буде тільки гірше, зокрема фінансово. Звідси й усі ці пропагандистські історії у стилі “Україна краде зброю, потрібні якнайшвидші переговори, попереду важка зима”. Все це від лукавого. Ми виграли перший етап інформаційної війни – і треба продовжувати, адаптуючи свою роботу до нових реалій”, – закликає Євгенія Габер.

Вона вважає, що переключати увагу журналістів та експертів потрібно не лише на підтримку тез, які озвучив Подоляк, а й на розширення кола партнерів (не лише умовний колективний Захід, а й Африка, Латинська Америка, Азія). Акцентувати, що Україна – не корумпована країна, де нібито зброя пропадає. Що ми є надійним партнером. І, звичайно, робити максимум зусиль, щоб зростав рівень фінансової та військової допомоги Україні, а також санкційний тиск на Росію та країни, які сприяють її ухилянню від тих чи інших обмежень. До повної деокупації на українських територіях.

Формат мирного договору зараз обговорювати зараноПоліттехнолог, партнер SIC Group, голова Інституту демократії та розвитку PolitA та партії “Національна платформа” Катерина Одарченко розмірковує так:

“Я назвала б висловлені Подоляком тези – узагальненням. Причому досить брутальним. Завжди в історії існують сотні варіантів вирішення конфлікту. У тому числі його “заморожування”. Що, зрозуміло, для нас – не варіант. Однак це не означає, що саме до нього все не прийде через якийсь час (на якийсь час)”.

Ми сподіваємося, продовжує експерт, що РФ роздробиться внаслідок санкцій, що режим Путіна впаде. Але коли це буде – сказати складно.

“Очевидно, що у РФ є ідея “русского мира” – така собі базова доктрина. І в цій ідеї народи, що жили в СРСР (або хоча б їх частина), є частиною РФ. У Вашингтоні також це обговорюється — Росія претендує на лідерство серед слов’ян, на присвоєння спадщини Київської Русі. Хоча історично основу слов’янської цивілізації було закладено саме на нашій землі – в Україні”, – нагадує Катерина Одарченко.

Вона наголошує, що нас цікавить – коли закінчаться вбивства українців окупантами, коли настане світ. Але важливим є те, на яких умовах буде цей світ, з якої позиції ми підійдемо до переговорів – з сильною чи слабкою.

“Позитивний сценарій — це надання більше зброї Україні, в тому числі високоточного типу реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) HIMARS. Плюс — наростання в РФ невдоволення як еліт, так і населення у зв’язку з втратами людей, посиленням санкцій (особливо якщо в наступних пакетах Захід відмовиться від російської нафти), складнощів з отриманням віз, перетіканням коштів з регіональних бюджетів — на тимчасово окуповані території. Але все це потребує часу, – наголошує експерт. – Формат мирного договору зараз обговорювати зарано. І нам у тих же США потрібно докласти багато зусиль, щоб українське питання звучало, зокрема, в ракурсі виборів у листопаді. І активно лобіювати антиросійські санкції в ЄС, особливо у роботі з Німеччиною. Якщо у США кажуть, що Україна однозначно переможе, то німецькі аналітики постійно стверджують, що у цій війні не може перемогти жодна сторона. І це явно недарма. І із цим треба щось робити…”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — екс-командувач силами США в Європі розповів, як ЗСУ відкинути РФ на позиції до 24 лютого.