Росія відводить особовий склад із низки сіл Запорізької області: подробиці

Російським командуванням було віддано наказ вивести особовий склад із території селищ Верхній Токмак та Чернігівка Запорізької області. Про це повідомляє видання “Коментарі”, з посиланням на Головне управління розвідки.

Українській розвідці стало відомо, що після ударів ЗСУ у ніч на 29 липня за місцем розташування сил загарбників поблизу селищ Верхній Токмак та Чернігівка Запорізької області, росіяни відвели особовий склад та техніку на інші позиції.

Також після прицільного вогню ЗСУ у росіян майже 40 300-х. Поранених доправили до шпиталю міста Пологи. З Чернігівки росіяни вивели практично весь склад.                                         

Поки що, як розповідають у ГУР, поблизу населеного пункту залишаються кілька блок-постів та не більше 100 окупантів. Інші загарбники разом з технікою розподілені по містах Токмак та Бердянськ. Саме там вони посіли опорні позиції.

У ГУР наголошують, що під час відходу росіяни намагаються створити враження, що війська проводять планову ротацію. Насправді ж, окупанти мають намір повністю покинути селище та розпочали мінування під’їзних доріг.

Читайте також на порталі “Коментарі” – у ГУР розповіли, скільки російських морпіхів відмовляються повертатися до України.

Також видання “Коментарі” повідомляло – видання “Коментарі” вирішило підготувати для читачів серпневий прогноз, поцікавившись у експертів, чого і чому чекаємо на внутрішньополітичному, зовнішньополітичному напрямках, а також на фронті? Аналітичні відповіді на ці запитання читайте у нашому матеріалі.

У чому останній місяць літа може стати вирішальним: серпневий прогноз

Видання “Коментарі” вирішило підготувати для читачів серпневий прогноз, поцікавившись у експертів, чого і чому чекаємо на внутрішньополітичному, зовнішньополітичному напрямах, а також на фронті? Аналітичні відповіді на ці запитання читайте у нашому матеріалі.

Росія у серпні буде більш зосереджена на обороні, ніж на просуванні вперед Політолог Дмитро Воронков вважає, що на фронті в останній місяць літа очікується наступ ЗСУ на півдні, аж до звільнення Херсона.

“Є шанс, що наступ окупантів на Донеччині остаточно захлинеться. Їм доведеться перекидати сили з Донбасу на оборону тимчасово окупованого півдня. Відповідно Росія в серпні буде більш зосереджена на обороні, ніж на просуванні вперед”, – припускає експерт.

Безумовно, той чи інший розвиток подій на фронті залежатиме від того, як Захід продовжуватиме підтримувати Україну озброєннями та боєприпасами, наголошує Дмитро Воронков.

“Я думаю, що постачання навряд чи скоротяться. Не факт, щоправда, що вони посиляться. Швидше залишаться на тому ж рівні, що й зараз. Якщо Захід бачитиме успіхи ЗСУ у відвойуванні українських територій, зокрема на півдні, це може стати стимулом для збільшення поставок нам сучасних видів озброєння”, – прогнозує політолог.

Щодо зовнішньої політики – топ-темою, на його думку, залишиться ситуація навколо Тайваню.

“Важко прогнозувати, як можуть там розвиватися події. Конфлікт між США та Китаєм здатний перерости у Третю світову, що, природно, позначиться і на Україні, – пояснює Дмитро Воронков. – Сподіваюся, що сторони все ж таки більше промацують ситуацію, ніж готуються до глобальної війни”.

На внутрішньоукраїнській політичній арені, на думку експерта, навряд чи слід очікувати у серпні якихось гучних подій. Можливі, вважає він, хіба нові кадрові ротації, тренд на які був заданий у липні зміною генпрокурора, голови СБУ і так далі.

Але зараз українська влада, політикум, більш зосереджена на відображенні російської агресії, резюмує Дмитро Воронков.

Для української влади пріоритетом №1 є ситуація на фронті, досягнення там позитивних результатів На думку кандидата політичних наук, політолога Олексія Якубіна, у серпні на нас чекає низка ключових моментів.

“По-перше, – зазначає він, – старт американського ленд-лізу. Доставка в Україну озброєнь має піти інтенсивніше, ніж раніше. По-друге, ми знаходимося у своєрідному очікуванні – що буде далі на фронті? Особливо це стосується Донбасу та півдня країни. Коли буде контрнаступ ЗСУ, як він розпочнеться, як протікатиме? Думаю, часткові відповіді на ці питання ми отримаємо саме у серпні. Найімовірніше, до Дня незалежності, який святкується 24-го. Вже видно стратегію вищого військово-політичного керівництва у цьому ракурсі. Суть її в тому, що спочатку потрібно звільнити південні регіони (йдеться насамперед про Херсонську та Миколаївську області, можливо також про Запорізьку), а потім, можливо, ми будемо готові до переговорів з РФ. Мабуть, з посередниками, з гарантіями безпеки тощо. Тож для української влади пріоритетом №1 є ситуація на фронті, досягнення там позитивних результатів, збільшення постачання сучасних озброєнь для ЗСУ. По-третє, серпень стане тестовим місяцем для роботи зернового морського коридору. Перші кораблі мають вирушити вже наступного тижня – першого тижня серпня”.

Олексій Якубін вважає, що однією з ключових подій у внутрішній політиці стане соціально-економічне питання.

“А саме – чи влада зможе утримати соціально-економічну ситуацію. Ми бачимо, що відбувається зараз із курсом гривні. І населення має колосальні побоювання – чого чекати восени, чи зупиниться девальвація, інфляція? Від цього навіть залежить ставлення до влади як такої. І остання, звісно, прагнутиме знайти у країнах нові ресурси покриття потреб. У тому числі шукати газ, адже не за горами опалювальний сезон, – наголошує експерт. – А з газом зараз дефіцит навіть у Європі. Ми бачимо, що відбувається довкола “Північного пітка-1″. Чи не припинить Росія взагалі постачання блакитного палива європейцям?”.

З міжнародних моментів пріоритетним залишиться питання Тайваню, упевнений Олексій Якубін.

“Якщо ми побачимо появу нової конфліктної точки у світі, для України це не найкращий сценарій, м’яко кажучи, – зазначає він. – Адже США почнуть тоді багато в чому орієнтувати саме туди свої ресурси.

Читайте також на порталі “Коментарі” – у ГУР розповіли, скільки російських морпіхів відмовляються повертатися до України.

У море готуються вийти перші кораблі з українським зерном: чи стримає РФ обіцянку – які ризики

Незабаром має набрати хід морський експорт українського зерна, про який домовилися 22 липня у Стамбулі. Якими є очікування від роботи “зернового коридору”? Які є побоювання? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

РФ не буде навмисне зриватиме “зернові домовленості” Директор Українського інституту морського права та безпеки, юрист-міжнародник Богдан Устименко розмірковує так:

“Найближче майбутнє покаже, чи життєздатні “зернові домовленості” (угоди щодо відновлення експорту українського зерна через морські порти), укладені 22 липня у Стамбулі. Безумовно, ризик їхнього невиконання чи зриву з боку РФ є. І все ж таки шанси на те, що дані, так звані, Стамбульські угоди, підписані за сприяння ООН (підписані окремо Україною та Туреччиною, а також окремо Росією та Туреччиною) запрацюють, досить високі”.

За словами експерта, слід розуміти, що Стамбульські угоди не передбачають їхнього військового забезпечення (гарантій), а також відповідальності сторін за невиконання цих домовленостей. Ідеться лише про те, що сторони, які їх підписали, мають утриматися від будь-яких дій проти зернових караванів та відкритих гуманітарних коридорів, а також портової інфраструктури.

“Водночас, – продовжує Богдан Устименко, – ми пам’ятаємо, що 23 липня, наступного дня після підписання цієї угоди, Росія вдарила двома ракетами по інфраструктурі Одеського порту. Загалом летіли чотири ракети, але дві збили наші сили ППО”.

Експерт зазначає, що ця угода – політичного характеру. Вона не є “класичним” міжнародним договором.

“Церемонія підписання проходила за особистої присутності президента Туреччини – Реджепа Ердогана. Який, безумовно, хоче отримати політичні дивіденди (що особливо важливо у рамках виборів, намічених на 2023 рік) від реалізації цієї угоди. Турецькій стороні також важливо показати своє лідерство у регіоні. І офіційна Анкара скористалася цим шансом”, – пояснює Богдан Устименко.

Він не думає, що РФ навмисне зриватиме ці угоди.

“Адже тоді вона ризикує досить сильно ускладнити свої відносини з Туреччиною, – аргументує експерт. – А це Росії невигідно. Туреччина відносно нейтральна до неї щодо санкцій. До того ж саме в руках Туреччини – ключі від Чорного моря. Відповідно до конвенції Монтре, іншими міжнародними документами, вона може повністю заблокувати судноплавство для РФ. А зараз російські танкери дуже активно перевозять нафтопродукти через Чорноморські протоки. Крім того, у разі зриву угоди, РФ остаточно втратить своє і без того вимащене брудом військових злочинів обличчя, продемонструє свою абсолютну недоговороспроможність”.

Ризик ракетних ударів по портах, фарватеру, яким курсуватимуть кораблі, що вивозять українське зерно, дуже високий Політичний та економічний експерт, голова благодійного фонду “Нова дорога” Валерій Клочок вважає, що вивезення українського зерна морем логістично, в умовах ведення бойових дій, дуже складний проект.

“Є надія, що коридор запрацює. Але обстріли Одеси наступного дня після укладання відповідної угоди у Стамбулі показали, що ризики надзвичайно високі. Теоретично 20 млн. тонн зерна, які мають намір вивезти цим шляхом протягом 120 днів (на цей термін укладено угоду з можливістю пролонгації), можна переправити. Але лише за умови, що буде забезпечено достатню безпеку”, – пояснює експерт.

Втім, продовжує він, сам факт підписання домовленостей – чіткий сигнал європейським ринкам, щоби дещо стабілізувалися ціни на продукти. Також ми отримаємо валютний виторг – мова про близько 10 млрд доларів. Що, зрозуміло, зайвим не буде. У тому числі для курсової стабілізації.

“Резюмуючи: ризик ракетних ударів по портах, фарватеру, яким курсуватимуть кораблі, що вивозять українське зерно, дуже високий, – каже Валерій Клочок. — Дуже хотілося б, щоб цього не сталося. Але стовідсоткових гарантій ніхто нам дати не може, тим більше у ситуації з Росією, яка звикла порушувати будь-які угоди”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – новий конфлікт США та Китаю: чому виникли розбіжності – чи вдасться уникнути нової війни.

Новий конфлікт США та Китаю: чому виникли розбіжності – чи вдасться уникнути нової війни

Прес-служба спікера палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі опублікувала програму її азіатського турне. Про візит на Тайвань, навколо чого було багато нагнітання останнім часом, не йдеться. Тим часом, у суботу, 30 липня, китайські військові провели навчання з бойовими стрільбами біля свого узбережжя навпроти Тайваню на тлі повідомлень про те, що Пелосі перебуває в небі дорогою до Азіатського регіону. Хто і навіщо загострює ситуацію із Тайванем? До чого це може призвести? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

США та Китай не зацікавлені в гострому протистоянні Виконавчий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, аналітик Петро Бурковський пояснює:

“Вірогідний візит Ненсі Пелосі до Тайваню (чого, схоже, поки що не буде) і ситуація навколо нього обумовлена кількома важливими обставинами. По-перше, питання стримування авторитарного Китаю є особистим для голови більшості Демпартії у Палаті представників. Це її внутрішні переконання ще з 1990-х. По-друге, Вашингтон показує Бейцзіну (Пекіну), особисто товаришу Сі (Сі Цзіньпін, голова Китайської Народної Республіки – прим. ред.), що наслідування путінської політики та допомога Росії у війні з Україною дорого обійдеться Китаю. Якщо Бейзцін перетне ці “червоні лінії”, те саме зробить Вашингтон. І США все ще здатні не тільки завдати КНР економічних збитків, а й військової поразки. По-третє, у США йде виборча кампанія (мова про проміжні вибори, які проводяться в середині чотирирічного терміну повноважень президента – у даному випадку 8 листопада; заповнюються всі 435 місць у Палаті представників США та 33 або 34 зі 100 місць у Сенаті США – прим. ред.). Демпартію критикують за слабку підтримку України. Протистояння з КНР традиційно було більше темою республіканців, тому демократам потрібно показати твердість, щоб позмагатися за голоси частини виборців, що вагаються і голосують, то за одну, то за іншу партію. Протистояння Китаю має і важливий економічний вимір: демократи хочуть показати, що вони займають жорстку позицію, незважаючи на те, що скасували низку антикитайських мит, запроваджених адміністрацією Трампа”.

За словами експерта, Китай все це чудово розуміє, але там також є своя внутрішня політика, і там теж влада грає на націоналістичних почуттях.

“Зрозуміло одне: обидві сторони не зацікавлені у гострому протистоянні, – зазначає Петро Бурковський. – Але після 20 років невдач зі спробами “зрозуміти путіна”, у США не гратимуть у “спроби зрозуміти китайських комуністів”. Отже, КНР вичікуватиме завершення війни в Україні, щоб визначитися з подальшими діями щодо Тайваню та США”.

Керівництву КНР та США потрібні політичні дивіденди, які вони і заробляють у зв’язку з пікіровкою навколо Тайваню Політолог, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі зазначає, що ще вчора прогнозував, що візиту Пелосі до Тайваню не буде.

“Думаю, під час нещодавньої телефонної розмови американський та китайський лідери зняли всі протиріччя навколо цієї теми. І ось сьогодні прес-служба Ненсі Пелосі вже заявила, що візиту до Тайваню не буде. Тож розрядка ситуації відбулася. У результаті у виграші залишилися обидві сторони”, – вважає експерт.

За його словами, і у Сі Ціньпіня, і у Джо Байдена зараз вкрай складна ситуація. Адже в обох країнах восени – вибори.

“У КНР через економічні проблеми, заморожування банківських рахунків уже виникають масові протести. У Байдена рейтинги досягли історичного для США президентського мінімуму. А демократам дуже важливо зберегти контроль над обома палатами Конгресу. Виходить, що керівництву КНР та США потрібні політичні дивіденди, які вони й заробляють через пікірування навколо Тайваню, – пояснює Максим Ялі. – У результаті у Байдена демонструють, що мало не запобігли Третьій світовій війні. А Китай, у свою чергу, стрілянинами, навчаннями та грізними заявами показав жорстку реакцію, яка нібито і вплинула на рішення Ненсі Пелосі скасувати візит на Тайвань, який раніше анонсувався. Враховуючи, що навіть у середовищі демократів багато хто вже не хоче висування Байдена на другий термін, Пелосі також зараз заробляє політичні дивіденди”.

По суті, демократи у цій ситуації створили проблему, а потім “героїчно” її “вирішили”, вважає політолог.

“Щось подібне робив президент-республіканець Дональд Трамп, спрямовуючи атомний підводний флот, коли північнокорейський диктатор Кім Чен Ин збирався проводити навчання. Ситуація загострилася, але все завершилося переговорами”, – нагадує Максим Ялі.

Читайте також на порталі “Коментарі” — з’явилися подробиці масованого обстрілу Миколаєва (ФОТО).

У СБУ показали, як захисники України випалюють ворога (ВІДЕО)

Бійці СБУ нарівні із захисниками ЗСУ знищують окупантів на українській землі. Спецпризначенці ЦЗГ “А” СБУ показали, як останні кілька днів знищували російську техніку та коригували артилерійський вогонь за мінометними розрахунками російських окупантів. Як повідомляє портал “Коментарі”, відео було опубліковано в Ютуб-каналі СБУ. На кадрах видно роботу ударних дронів та українську артилерію по загарбниках.

“Сиділи росіяни в кущах і думали, що їх ніхто не знайде… Але “іспит з маскування” вони не пройшли — завдяки бійцям Центру спецоперацій “А” СБУ ці окупанти тепер точно злилися з ландшафтом. Лише за кілька днів наші спецназівці знищили ударними дронами два ворожі БТР, три “Урали”, а також скоригували артилерійський вогонь за розрахунками російських мінометів”, — зазначили у спецслужбі.

Там також нагадали, що минулого тижня спільними зусиллями ЦЗГ “А” СБУ та ВСУ було “відмінусовано” два російські СУ-25.

Читайте також на порталі “Коментарі” — уряд зареєстрував проект Закону про внесення змін до Законів України “Про громадянство України” та “Про забезпечення функціонування української мови як державної” щодо умов ухвалення громадянства України. Що слід зробити Україні після війни (а можливо і в її процесі), щоб наше громадянство стало справді престижним? Щоб за нього хотіли конкурувати, як це роблять за громадянство інших країн? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Також раніше видання “Коментарі” повідомляло – українські захисники вдарили по залізничному вузлу під Херсоном у колаборантів паніка.