Місячні архіви: Серпень 2022

Газовий шантаж РФ: чи встоїть Європа – чому Путін вирішив викинути останні козирі

Оприлюднено автором

Під час свого вечірнього звернення 19 серпня президент України Володимир Зеленський назвав абсурдним заклик деяких представників правлячої коаліції Німеччини запустити Північний потік-2. За словами Зеленського, ці “потоки” потрібні росії виключно для того, щоб доставляти в Європу проблеми, а не допомагати комусь там із газом. Тим часом “Газпром” попередив, що “Північний потік — 1” буде зупинено з 31 серпня до 2 вересня для проведення “планового технічного обслуговування” . Як оцінюєте дії Росії, України та Німеччини у цій ситуації? Як події на газовому фронті можуть розвиватись далі?

Європейські уряди залежать від населення значно більше, ніж керівництво Росії, але поки що ставлення більшості населення країн Європи – на користь санкцій Гендиректор ТОВ “Нафтогазбудінформатика”, голова експертної ради з питань газової промисловості та ринку природного газу Леонід Уніговський розмірковує так:

“Говорять про те, що дорога в пекло вимощена добрими намірами. Так от, якщо (і про це говорив президент України Зеленський, глава МЗС Куліба) Європа піде навіть начебто на невелику поступку під приводом того, що “газ же потрібен, люди страждають”, то за нею будуть інші. Зрештою, тихою сапою, через три-чотири-п’ять місяців, будуть скасовуватися санкції. І Росія доб’ється свого. І це буде початок сумного для всіх шляху”.

Слід зазначити, продовжує експерт, що Європа багато робить, щоб цього не сталося.

“Вона вже випередила свої плани щодо закачування газу до підземних сховищ. Тільки Німеччина у грудні-січні вводить два термінали з регазифікації. У травні планує ще два. Греція розглядає будівництво п’яти терміналів. Ідуть переговори з Азербайджаном про збільшення обсягів газу по трубопровідній системі. Те ж саме з Єгиптом, який обіцяв поставити більше газу до Італії, але це не одразу, це вимагає часу, тому недаремно голова німецького мережевого агентства пан Мюллер сказав про те, що газова криза не закінчиться після майбутнього опалювального сезону 22-23 років. Вона буде, як мінімум, два роки”, – наголошує Леонід Уніговський.

За його словами, якщо будуть постачання російського газу “Північним потоком-1” навіть у тих невеликих обсягах, які є, а також українською ГТС, то в основних власниках газу в підземних сховищах (ПСГ) до 1 квітня за оцінкою Блумберг залишиться близько 27 млрд кубів газу, якщо взимку функціонуватиме лише Турецький потік – то 12-14 млрд кубів газу, що дуже мало. Не кажучи вже про те, що такі маленькі обсяги у березні не дозволять ефективно витягувати газ із ПСГ.

“Так, європейці зазнають незручностей. Але це все заради того, щоб відмовитися від енергетичної залежності від Росії. Щоб питання енергетики не впливали настільки на ті чи інші політичні рішення, – акцентує Леонід Уніговський. – Наші сусіди – прибалти, словаки, поляки, чехи – чудово розуміють ситуацію. І діють адекватно. В угорців свої інтереси, але й там певною мірою є розуміння згубної залежності від РФ в енергетичному сенсі. Хоча політичні переваги влади Угорщини, на жаль, впливають і на ці рішення. Той самий прем’єр Орбан має популярність всередині країни за рахунок низьких цін на газ, але в цілому уряди європейських країн розуміють, що, якщо вони підуть на поступки РФ, вони втратять обличчя, відмовляться від того, що прийняли раніше і підтвердять, що з ними можна так чинити”.

Звичайно, європейські уряди залежать від населення значно більше, ніж керівництво Росії, нагадує експерт. Але поки що ставлення більшості населення країн Європи – на користь санкцій. І на це, впевнений Леонід Уніговський, треба спиратися Україні, проводячи грамотну інформаційну політику. Ефективно працюючи, показуючи, що таке війна, які жахи вона приносить поки що лише нам, але дуже скоро, якщо піти на поступки РФ, може приносити і всій Європі.

Відкритий шантаж, на який пішла РФ, свідчить про те, що ситуація там критична Кандидат економічних наук, екс-директор з розвитку бізнесу АТ “Укрзалізниця” Андрій Рязанцев не сумнівається, що дії Росії, у тому числі з газовими потоками, з атомною енергетикою, коли країна-агресор, обстрілюючи і мінімуючи Запорізьку АЕС, загрожує всьому світу, – це неприкритий шантаж.

“У росіян чи то не вистачає розуму, чи надто багато нахабства. Тому діють так прямолінійно, одноходово, – зазначає експерт. – Ми бачимо звичайні провокації. І абсолютно правильно називає речі своїми іменами президент України. І абсолютно вірно він вказує на це країнам, які стали непристойними залежними від російського газу. Від будь-якої залежності є лише один шлях – припинити цю залежність. І що швидше, то краще. В ідеалі – ще вчора. Шлях важкий, але ж вибору немає. І його доведеться пройти. Скільки б деякі європейці не відтягували рішення про диверсифікацію постачання газу (а краще від повної відмови від російських енергоносіїв) – рішення приймати доведеться. Просто чим довше відтягують, тим болючіше буде”.

За словами Андрія Рязанцева, це стосується насамперед Німеччини. Через недалекоглядну політику її влади, яка підсадила країну на газову голку РФ, саме німці особливо болісно сприймають розрив зв’язків із країною-агресором.

“Але німці платять лише грошима та зменшенням температури в будинках. А українці платять життям. І це непорівнянно, – наголошує експерт. – Щоб здолати російського монстра, весь цивілізований світ платить свою ціну. І тимчасові економічні труднощі – далеко не найбільша з них”.

Відкритий шантаж, яким пішла РФ, свідчить, на думку Андрія Рязанцева, у тому, що ситуація там – критична.

“Росіяни викидають останні козирі, намагаючись переконати світ натиснути на Україну, посадити за стіл переговорів із агресором на його умовах. Щоб ми за небажання когось втратити частину добробуту, поступитися комфортом, заплатили частиною своєї територій, забувши про тих, хто віддав життя, протистоїть російській навали. Такого точно не буде! І поки росіяни не відійдуть як мінімум на кордони, адмінкордони, лінії розмежування на період 23 лютого 2022 року, ні про які переговори та угоди мови бути не може, – упевнений експерт. – Так, Росія має ресурси, сировину, але вона не має таких резервів, як колективний Захід і така сила духу, як Україна. І в цій битві перемогти має саме цивілізований світ, невід’ємною частиною якого є і наша прекрасна країна”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — у Росії пожежа у військкоматі, керівник якої закликав вбивати українців.

Обстановка на кордоні з Білоруссю загострюється: чого чекати від Лукашенка та Путіна

Оприлюднено автором

Республіка Білорусь (РБ) в черговий раз – приблизно до кінця серпня – продовжила військові навчання на кордоні з Україною, які тривають з кінця квітня. Повітряні сили України не відкидають збройних провокацій з боку противника, тоді як білоруський диктатор Олександр Лукашенко запевняє, що нічого подібного не планується. Чого і чому чекати від Білорусі в найближчому майбутньому? Портал “Коментарі” із цим питанням звернувся до експертів.

Є надія, що Лукашенко вчинить хитріше і далекогляднішим за Путіна, і не вступить у відкрите протистояння з Україною На думку політтехнолога Бориса Тізенгаузена, існує ризик того, що РБ може піти на провокацію, яка серйозно загострить ситуацію на нашому північному кордоні.

“Стало відомо, що в районі аеродрому “Зябрівка” фактично створено російську військову базу. Там зараз концентруються ракети, включаючи С-300 та С-400. Завезено близько 60 пускових установок. Є загроза завдання масованого ракетного удару, – попереджає експерт. – Не виключено, що це зроблять до сакральної дати – того ж 24 серпня, День Незалежності України”.

Борис Тізенгаузен припускає, що Путін у такий спосіб спробує втягнути Лукашенка у відкриту війну.

“Бо на такий удар ми, найімовірніше, відповімо. І нам є чим це зробити. Після цього Лукашенко опиниться у незручному становищі. Проковтнути “відповідь”, не реагувати на неї, він не зможе. А повномасштабні воєнні дії проти України, які до того ж не підтримує більшість білорусів – відверте самогубство. Армія РБ не має бойового досвіду, а ЗСУ саме зараз – одна з найбільш боєздатних армій світу”, – нагадує експерт.

Враховуючи, що останнім часом Лукашенко помітно прикрутив військову риторику, Борис Тізенгаузен сподівається, що він вчинить хитріше і далекоглядніше за Путіна. І не набуде відкритого протистояння з Україною.

Лукашенко завжди вмів вичікувати та виживати – максимально скористатися ситуацією на свою користь Керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків, адвокат Михайло Дяденко вважає, що на сьогодні відсутні передумови будь-яких суттєвих змін політики Лукашенка щодо російсько-української війни.

“Ми бачимо, що, з одного боку, всі логістичні можливості РБ (аеродроми, дороги, військові бази) передано у розпорядження російської армії. Здійснюються періодичні ракетні удари з Білорусі по Україні. Та й саме вторгнення 24 лютого відбувалося, зокрема, з території РБ, – зазначає експерт. – З іншого боку, Лукашенко намагався не втягувати безпосередньо білоруську армію у війну. І йому явно коштувало і вартує чимало зусиль – відбиватися від тиску Путіна, якому на руку був би такий другий фронт проти України”.

Водночас, продовжує Михайло Дяденко, постійна активність білоруських військ біля українських північних кордонів, перекидання резервів у ту чи іншу частину РБ змушує тримати певний контингент ЗСУ на цьому напрямі. Хоч ми могли б задіяти ці частини на найгарячіших – східному чи південному напрямках.

Експерт резюмує:

“Передумов для якихось кардинальних змін у білоруському кейсі я не бачу. Лукашенко завжди вмів вичікувати та виживати – максимально скористатися ситуацією на свою користь. Чи вдасться йому зробити це в ракурсі російсько-української війни – стане ясно в найближчому майбутньому”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – у Британії та США попередили – удар по ЗАЕС буде порушенням статті 5 статуту НАТО.

Переговори Зеленського та Путіна на саміті G20: яка ймовірність – чи може зустріч зупинити війну

Оприлюднено автором

У Білому домі вважають, що президент України Володимир Зеленський має взяти участь у листопадовому саміті G20 на Балі, навіть, якщо російський диктатор Володимир Путін також вирішить відвідати захід. Експерти проаналізували цю заяву та необхідність участі у саміті української сторони.

Прибуття на саміт президента Зеленського – це була б своєрідна реалізація принципу не говорити про Україну без України Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко нагадує, що президент Індонезії Джоко Відодо, відвідуючи наприкінці червня Київ, запрошував Зеленського на саміт голів “великий 20”, який має відбутися на Балі. Щоправда, він запрошував туди й Путіна.

“Через запрошення на захід Путіна більшість країн G20 ставили саміт під питанням. Однак ймовірна участь там Зеленського робить цей захід цілком ймовірним. Це також стало б сигналом про підтримку України та засудження дій Росії”, – вважає Юлія Тищенко.

На її думку, ймовірна участь у саміті України та Росії – політичне рішення, яке демонструє певне узгодження позицій сторін.

“На саміті очікується і китайський лідер, що також нам цікаво, – зазначає аналітик. – Ну і, зрештою, прибуття на саміт президента Зеленського – це була б своєрідна реалізація принципу не говорити про Україну без України. А що говоритимуть про нас – безперечно. Адже російська агресія проти нашої країни так чи інакше впливає весь світ”.

Поки що не видно, щоб навіть на низовому рівні велася підготовка до конструктивних переговорів Політтехнолог, спеціаліст з антикризових кампаній Денис Богуш наголошує, що існують різні формати, в рамках яких найвпливовіші країни світу збираються та намагаються вирішувати глобальні проблеми.

“Це, перш за все, G7 (раніше G8, звідки виключили у 2014-му Росію за незаконну анексію українського Криму) та G20 (куди РФ, на жаль, поки що входить). Є ще й ООН, де близько 200 країн, але користь від якої, як бачимо замала”, – наголошує експерт.

За його словами, коли почалася широкомасштабна російська агресія 2022-го, з Вашингтона надходили сигнали, що Україну варто було б ввести до G20 замість РФ. Це були не офіційні заяви, але посилання, що Росія не повинна брати участь у самітах G20. Що цілком логічно, враховуючи, як вона зневажає міжнародне право і скільки військових злочинів скоїла.

“На жаль, у липні у саміті G20 на рівні глав МЗС на Балі (де восени планується саміт на рівні глав держав) брав участь міністр закордонних справ країни-агресора – Лавров. Тепер, наскільки відомо, президент Індонезії запросив Путіна на листопадову зустріч. Хоча, як на мене, запрошення Путіна на подібну зустріч можна порівняти із запрошенням Гітлера на якийсь саміт цивілізованих держав у розпал Другої світової”, – наголошує Денис Богуш.

Тим часом, продовжує він, Україна цього року стала дуже значущою країною. І тому, що ми захищаємо Європу від російської орди. І тому, що ми годуємо близько 40 країн. І тому, що ми значно зміцніли у військовому плані.

“Рівень ЗСУ підвищився у рази – завдяки неймовірному бойовому досвіду, оснащенню сучасним озброєнням, ефективності. Тож американці лобіюватимуть, щоб Україна не просто була присутня на саміті G20 як гостя, а й – згодом – як повноправний член “двадцятки”, – прогнозує експерт. – Щодо ймовірності зустрічі Зеленського та Путіна на полях такого саміту, якщо вони обидва туди попрямують, то вона невелика. Переговори про світ потрібно готувати спочатку на низовому рівні, тому на вищому, а потім – на вищому. А коли йдуть активні бойові дії, коли РФ займається ядерним тероризмом, ні про які переговори не може бути мови. Зустріч заради зустрічі не потрібна нікому. А поки що не видно, щоб навіть на низовому рівні велася підготовка до конструктивних переговорів”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – у Британії та США попередили – удар по ЗАЕС буде порушенням статті 5 статуту НАТО.

У Зеленського відповіли на заклик російського дипломата «не щадити українців»

Оприлюднено автором

Після публічного заклику російського дипломата Михайла Ульянова до геноциду українців Європа нарешті має дійти єдиного розуміння – Росія є фашистською вертикаллю мільйонів людей. Як передає портал “Коментарі”, таку позицію озвучив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк у Twitter.

Радник голови ОП зазначив, що постпред РФ в Австрії Михайло Ульянов заявляє про важливість “остаточного вирішення українського питання” і відкрито закликає до геноциду. При цьому в Європі досі звучать твердження, що не всі росіяни підтримують війну проти України і це сам Путін винен за те, що відбувається. Також у Європі звучать заклики про те, щоб дати попрацювати “Північному потоку-2”. Хоча давно вже час усвідомити, що сьогоднішня Росія – це фашистська держава.

Варто зазначити, постійний представник РФ при міжнародних організаціях у Відні Михайло Ульянов у соцмережі Twitter закликав “не щадити українців”, реагуючи на пост президента України Володимира Зеленського, який висловив слова подяки американському народу за новий пакет військової допомоги.

Пізніше Ульянов видалив свій твіт, але він залишився у вебархіві, а також у мережі залишились скріншоти.

Читайте також на порталі “Коментарі” – штаб Чорноморського флоту у Севастополі знову у вогні. ППО окупантів знову дало збій.

Також видання “Коментарі” повідомляло – навіщо президенту РФ Путіну загострення на Запорізькій АЕС: чи здатний світ змінити ситуацію і нарешті вигнати росіян з території АЕС. Експерти розповіли в ексклюзивному інтерв’ю.

Навіщо Путіну загострення на ЗАЕС: чи здатний світ змінити ситуацію

Оприлюднено автором

У п’ятницю, 19 серпня, під час свого традиційного вечірнього звернення президент Володимир Зеленський повідомив, що українські дипломати, партнери, представники ООН та МАГАТЕ опрацьовують деталі місії, яка буде направлена до Запорізької АЕС, захопленої росіянами. А генсек ООН Антоніу Гутерріш закликав РФ не відключати Запорізьку АЕС від енергетичної системи України. Чи залишилася ще можливість демілітаризації ЗАЕС і вигнання звідти росіян? Яких заходів слід вжити для цього? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Контроль над ЗАЕС є однією з ключових цілей проведення так званої “спецоперації” Співголова Громадської ініціативи “Права Право”, політолог, військовий експерт Дмитро Снєгірьов звертає увагу, що ситуація навколо ЗАЕС загострювалася останні п’ять тижнів.

“На жаль, українська сторона почала коментувати те, що відбувається, лише два останні тижні, фактично віддавши ініціативу країні-окупанту, – зазначає він. – Те, що саме Росія винесла на розгляд Ради безпеки ООН питання про те, що відбувається на ЗАЕС, і навколо неї – це великий дипломатичний провал української сторони. Саме ми мали наполягати на тому, що РФ – країна-терорист, яка шантажує весь світ ядерним колапсом. Доказової бази було більш ніж достатньо. Це і обстріли ЗАЕС самими росіянами, і обстріли ними з території ЗАЕС (по житлових районах Нікополя і Марганця), і розміщення там військового контингенту, і використання станції з метою забезпечення електроенергією окупованого Криму. На жаль, на Раді безпеки ООН ми змушені були зайняти оборонну позицію. І наводили контраргументи замість того, щоб атакувати”.

Щодо демілітаризації ЗАЕС – росіяни на це не підуть, упевнений експерт. Тому що контроль над цією станцією, за його словами, є однією із ключових цілей проведення так званої “спецоперації”. Поряд із забезпеченням водою окупованого Криму, росіянам важливо забезпечити захоплений півострів електроенергією. Та ще й безкоштовною – українською!

“Тому всі можливі міжнародні спроби ввести демілітаризовану зону на ЗАЕС і навколо нівелюватимуться РФ, – прогнозує Дмитро Снєгірьов. – Єдиний можливий варіант, за якого ця станція залишиться в єдиній енергосистемі України – завдання точкових ударів по лініях ЛЕП, які будують росіяни у бік Криму. А також удари по підстанціям на території півострова. По Джанкою, наприклад, це вже було зроблено. Лише такими превентивними заходами ми маємо можливість залишити ЗАЕС, яка виробляє 30% електроенергії, в єдиній енергосистемі України. Решта, включаючи ядерний тероризм, це білий шум – інформаційна спецоперація РФ. Головна мета – переорієнтування ЗАЕС на забезпечення Криму електроенергією”.

Путіну зараз дзвонитимуть, проситимуть якось нормалізувати ситуацію. І він, звичайно, цим користуватиметься Керівник політико-правових програм в Українському центрі у суспільному розвиткові Ігор Рейтерович розмірковує так:

“Є надія, що можна буде направити на ЗАЕС, як мінімум, комісію із представників ООН та МАГАТЕ. Щоб вона оцінила стан станції та спробувала ухвалити якесь рішення щодо її подальшого функціонування”.

При цьому на ООН тут надії менше, вважає експерт. На жаль, пояснює Ігор Рейтерович, ця організація з самого початку зайняла відсторонену позицію, незважаючи на серйозність ситуації.

“Крім якихось заяв та чергового висловлення стурбованості ми від ООН нічого не чули. Хоча представники цієї організації давно могли б спільно з МАГАТЕ створити відповідну комісію, приїхати (природно, з території, підконтрольної Україні) до умовної лінії розмежування у Запорізькій області – і поставити ультиматум російським військам, які там перебувають. Щодо того, що комісія має бути пропущена на ЗАЕС, – зазначає експерт. – На даний момент реалізація такого візиту залежить від, як це банально не звучало, ситуації на фронтах. І через те, що росіяни планують робити найближчим часом. Поки що для них станція – вигідний інструмент тиску, зокрема, на міжнародне співтовариство. Загрози ядерної катастрофи дуже турбують представників європейської та взагалі світової громадськості. І Росія, зрозуміло, цим маніпулюватиме”.

Плюс, продовжує Ігор Рейтерович, – це шанс для того ж Путіна, хоч на якийсь час, хоч у такому форматі, повернутися до клубу великих держав. І нещодавня телефонна розмова російського диктатора з президентом Франції Макроном (за ініціативою Парижа) якраз про ситуацію на ЗАЕС це підтверджує.

“Путіну зараз дзвонитимуть, проситимуть якось нормалізувати ситуацію. І він, звичайно, цим користуватиметься з погляду привернення уваги, якихось так званих поступок (які, за фактом, такими не будуть), спроби відігравати більш-менш цивілізовану роль, – припускає експерт. – Враховуючи вищесказане, демілітаризація зони навколо ЗАЕС, на чому наполягають Україна, США, низка інших країн, навряд чи можлива на сьогодні. Росія на це не піде, оскільки, повторюся, ядерний шантаж – той інструмент, за допомогою якого росіяни можуть впливати на процеси не лише в Україні та Європі, а й у світі. І вони будуть цей інструмент максимально використовувати”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – штаб Чорноморського флоту у Севастополі знову у вогні.