Денні архіви: 02.09.2022

Осінь-2022: головні надії та загрози для України

Оприлюднено автором

Вперше Україна входить в осінь, кожен день якої сповнений невизначеності, побоювань і водночас великих сподівань. На які позитиви ми можемо очікувати? Які ризики можуть погіршитися чи з’явиться? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Найближчими місяцями ми побачимо позитив на полях битв Генерал армії України, екс-глава Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж упевнений, що восени Путін із останніх сил намагатиметься використати потенціал примусу до миру на умовах Кремля.

“Це і ракетні обстріли, і атаки з різних напрямків. Не лише на Донбасі. Південний напрямок окупанти посилили 3-м армійським корпусом. Ресурсні здібності створюють для РФ змогу продовження війни. Так, півроку відкритої агресії продемонстрували, що Росія не має кваліфікованих військових та новітньої ефективної техніки та озброєння. Але вона має ресурс масовий. І вона використовуватиме його. І на Херсонському напрямку, де ми бачили певний наступ ЗСУ, і на Харківському, Донецькому, Луганському, Запорізькому, Миколаївському. Ситуація на фронтах буде складною”, – прогнозує генерал.

Водночас, продовжує він, ЗСУ і самі мають перспективи провести низку серйозних стратегічних операцій.

“Але важливо підготувати серйозну перевагу, насамперед, технологічну. Мова про високоточне озброєння, авіацію, танки, САУ, бронетранспортери. А потім провести несподівано потужну наступальну операцію. З попередньою нейтралізацією систем управління противника, його штабів, складів, мостів, далекобійних вогневих засобів (“Урагани”, “Гради”, “Смерчі” тощо). Важливо завдати системних, комплексних ударів, – наголошує Микола Маломуж. – І розробити операцію з оточення супротивника. Придушивши як вогневі засоби, так і можливості для поповнення резервів”.

На думку генерала, це може бути і воєнно-стратегічний, і воєнно-політичний перелом. Фактично кінець домінування РФ на території України з можливим початком падіння путінського режиму.

“Але тут важливо, – наголошує Микола Маломуж, – глибинне, професійне планування операцій із паралельною генерацією новітнього озброєння (ракетного, протиповітряного, авіаційного, бронетанкового, різних високоточних засобів). Згенерувати все це там, де можна провести ефективні наступальні операції. І завдати удару. Думаю, найближчими місяцями ми побачимо позитив на полях битв. Найбільш перспективним тут є Херсонський напрямок. Але, наголошую, наступати ми можемо не лише там…”.

Загострює ситуацію те, що Путін демонструє дедалі активніші дії з ядерного шантажу, зазначає генерал. “Фішка” останніх тижнів, яку він активно використовує, – ситуація на Запорізькій атомній електростанції.

“Усі ці обстріли (навіть сьогодні, під візит місії МАГАТЕ), мінування тощо робляться як для примусу керівництва України до переговорів на російських умовах, так і для залякування світу в цілому. Мовляв, альтернатива переговорам – ядерна зима. Декілька умовних Чорнобилів. Що загрожує не лише Україні, а й нашим партнерам. Комплексний тиск є загрозою глобальної катастрофи. Адже під удар потраплять не тільки Україна, а й частина Європи, Туреччина, ще якісь країни. Те, що дістанеться Білорусі та Росії, схоже, Путіна не дуже турбує. Йому важливіше зараз підштовхувати зовнішні сили, щоб і вони спонукали Київ до переговорів під диктування Кремля. З фіксацією нових ліній розмежування, без виведення російських військ з нашої території. Нам слід зробити все, щоб цей ядерний шантаж спрацював проти Росії”, – констатує Микола Маломуж.

Росія добиватиметься “заморозки” війни, схиляння України до миру на своїх умовах Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко вважає, що головні очікування військової осені-2022 пов’язані з потенційними змінами на нашу користь у безпечній та економічній сферах.

“Важливо, – наголошує вона, – щоб Україна не лише вистояла, а й позиційно перемогла. Отже, значущими є здійснення позитивних планів щодо деокупації української території на півдні та сході країни, нейтралізація ядерного шантажу Росії на Запорізькій АЕС, припинення обстрілів з боку українських міст. Також необхідне продовження та посилення підтримки нашої країни з боку партнерів, єдина позиція щодо допомоги зброєю, підтримка української економіки, яка страждає від російського вторгнення”.

Не менш значні, на думку Юлії Тищенко, процеси у самій Росії. У тому числі перемога російського холодильника над російським телевізором.

“Поки що, всупереч санкціям з боку ЄС, США, у Росії ще більше загострюється страшна риторика щодо України – і ще більше лунають заклики до знищення українців у покарання за небажання підкоритися “визволенню”. Росія продовжує шантажувати Європу та “вступом” де-юре Білорусі у війну. Вона також розхитуватиме ситуацію в країнах Балтії, намагатиметься підірвати єдність ЄС та США у підтримці нашої стійкості та опору”, – прогнозує аналітик.

Восени прийде зима, яка буде складною з функціонування енергетичних потужностей, попереджає Юлія Тищенко. Тим більше що Росія намагається знищувати українські об’єкти громадянської інфраструктури.

“Таким чином, можуть загостритися і соціальні виклики, спричинені російським вторгненням, проблеми людей, вигнаних із власних будинків цією війною, – зазначає експерт. – Росія також добиватиметься “заморозки” війни, відмінювання України до миру на своїх умовах. Тому важливо восени вистояти – і перехопити ініціативу, руйнуючи російські плани щодо нашого знищення”.

Ми стоїмо на порозі зміни всієї парадигми світової безпеки, і Україна має стати флагманом у цьому процесі Експерт у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль розмірковує так:

“Вся Україна щодня очікує на головне – мир у нашій країні, нашу перемогу. Але світу – на наших умовах. Чого чекаємо восени? Звісно, продовження роботи таких форматів як “Рамштайн”, робочих груп із гарантій безпеки, з питань санкцій. Чекаємо на результати їх роботи. Таких же добрих, які демонструють і, певна річ, продовжать демонструвати ЗСУ на полях битв”.

Також важливою, зазначає Катерина Коваль, подальша підтримка України з боку міжнародної спільноти – і фінансово, і наданням необхідного озброєння, і тиском на агресора.

“Необхідно максимально працювати на усвідомлення нашими західними партнерами, що йдеться не лише про війну в Україні, а й про глобальну безпеку. Ми стоїмо на порозі зміни всієї парадигми світової безпеки, і Україна має стати флагманом у цьому процесі, – наголошує експерт. – Тому восени ми продовжуємо відстоювати свій суверенітет та територіальну цілісність на всіх фронтах, за підтримки міжнародного співтовариства, з метою не лише зупинити, а й перемогти Росію. Створити такі умови, щоб подібні агресії у майбутньому були неможливими”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чому Зеленський присоромив Європу – чи наважиться ЄС на посилення обмежень щодо росіян.

Іран зацікавився Україною: чи здатний Тегеран умовити Москву на мир

Оприлюднено автором

Заступник глави адміністрації президента Ірану Ебрахіма Раїсі з політичних питань Мохаммад Джамшиді оголосив у середу, що президент Франції Еммануель Макрон попросив Іран виступити посередником у врегулюванні російсько-українського конфлікту. Він підкреслив, що саме після низки консультацій до Москви була направлена мирна ініціатива разом із важливим посланням міністра закордонних справ Ірану Хоссейну Аміру-Абдоллахіяну. Про що говорять такі заяви та дії Ірану? До чого вони можуть призвести? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Подібні спроби знаходження “компромісних мирних рішень” поки що обмежуватимуться лише саморекламою Доктор політичних наук, професор Валентин Якушик виділив низку моментів, які ховаються за повідомленнями з Тегерана про прохання президента Франції Емманюеля Макрона до керівництва Ірану виступити посередником у військовому конфлікті на території України.

1. Запланований та взаємоузгоджений між Іраном та Францією “витік конфіденційної інформації” спрямований на поступове формування стійкого образу миротворців в особі керівництва Франції та Ірану, а також посилення реального потенціалу миротворчих ініціатив (для різних регіонів світу), що походять від цих країн. При цьому політичний статус цього “витікання” різко контрастує зі статусом та наслідками щодо недавнього “витікання” через французьку пресу відомостей про деякі деталі московських переговорів президента Макрона у лютому 2022 року. Після того односторонньо санкціонованого “витікання” на кілька місяців припинилися будь-які прямі контакти між президентами двох країн.

2. Це інформаційний привід для привернення уваги до важливості для Заходу співпраці з Іраном, зокрема відтворення “ядерної угоди” з Іраном та формування передумов для поступового посилення впливу прозахідної фракції в іранській ісламській політичній системі. Слід враховувати, зазначає експерт, що сучасна іранська геополітична і геоекономічна стратегія коливається між двома підходами, що протистоять один одному:

а) досягненням помірного порозуміння із Заходом при знятті з Ірану основних фінансово-економічних та організаційно-політичних санкцій і, як наслідок цього, величезному зростанні обсягів експорту іранських вуглеводнів на світовий ринок;

б) формуванням широкого антизахідного альянсу під час переходу від тактичного та “точкового” співробітництва Ірану з російським керівництвом до багатостороннього стратегічного євразійського співробітництва.

3. У Західній Європі та в Азії активізуються політичні та економічні сили, що виявляють “втому” від найжорстокішої руйнівної війни в центрі Європи – і готові до певного обережного протистояння з прихильниками безкомпромісної війни до переможного кінця.

4. Подібні спроби знаходження “компромісних мирних рішень” поки що обмежуватимуться саморекламою тих чи інших керівників країн, які мають суттєву міжнародну суб’єктність.

5. Найближчим часом (у вересні – листопаді 2022 року) навряд чи є реальні перспективи для невідкладного припинення кровопролиття та подальшого руйнування інфраструктур господарського життя України (якщо тільки в політику не втрутиться трагедія світового масштабу, що перевершує за своїми наслідками Чорнобильську аварію). Лише за результатами запеклих боїв, які нині нині на півдні, сході і півночі України, мабуть, будуть зроблені нові спроби сформулювати концептуальні та практичні основи тимчасових компромісних рішень. Але їхніми авторами та носіями будуть уже інші геополітичні гравці, вищого рангу, констатує Валентин Якушик.

Ініціатива Ірану продиктована головним його інтересом – переукласти вигідну для себе “ядерну угоду” із Заходом На думку керівника Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків, адвоката Михайла Дяденка, новина про залучення Ірану у спробу побудувати діалог між Києвом та Москвою доводить, що ситуація в Україні, війна, розпочата РФ, впливає на більшість світових процесів.

“Немає сумнівів, що ця ініціатива Ірану насамперед продиктована його інтересами. Головний з яких – переукласти вигідну для себе “ядерну угоду” із Заходом. Зрозуміло, що якщо її не буде, ситуація на нафтовому ринку може бути складною для ЄС. Втім, Тегерану теж доведеться не солодко, адже санкції не просто триватимуть, а й можуть посилитись”, – пояснять експерт.

Також, продовжує він, Іран зацікавлений у розширенні співробітництва з Росією. Адже обидві країни фактично є ізгоями.

“Зараз активно обговорюється інформація про нібито поставлені в РФ іранські безпілотники. Якщо вона офіційно підтвердиться, противники “ядерної угоди” можуть увімкнути додаткові важелі, щоб її зірвати, – прогнозує Михайло Дяденко. — З огляду на вищесказане деякі миротворчі зусилля Тегерана зрозумілі. Наскільки вони будуть вдалими – важко сказати. Ми пам’ятаємо історію зі збитим українським літаком, в якій Іран повівся, м’яко кажучи, не найкращим чином щодо нашої країни”.

Експерт вважає, що посередництво Ірану навряд чи дасть результати.

“Зрозуміло, що Франція (та й увесь ЄС) хоче укласти “ядерну угоду”, щоб знизити напругу на ринку енергоносіїв. Як відомо, деякі країни Заходу дуже хочуть посадити Київ і Москву за стіл переговорів. І йдуть вже навіть на такі екстравагантні заходи, як залучення як посередник Ірану. Ведуться пошуки будь-яких варіантів, щоби припинити війну. Переконати Путіна у необхідності мирних переговорів на адекватних умовах. Але поки що умови, які висуває Москва, залишаються неприйнятними”, – резюмує Михайло Дяденко.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чому Зеленський присоромив Європу – чи наважиться ЄС на посилення обмежень щодо росіян.

Росія чекає від світу три помилки: про що говорить заява Зеленського

Оприлюднено автором

Президент України Володимир Зеленський у зверненні до учасників Венеціанського кінофестивалю заявив, що Росія хоче, щоб світ зробив три помилки: звик до війни, змирився з війною та забув про війну. Цей задум, наголошує він, ніколи не повинен здійснитися. Експерти проаналізували цю заяву спеціально для видання “Коментарі”.

Росія блефує – нам та Заходу просто важливо витримати Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко впевнений, що замість того, щоб зробити три помилки, до якого його підштовхує Росія, світ має допомогти Україні з наступом на півдні.

“Ми його очікуємо, але він вже фактично і відбувається. Тепер важливо, щоб збільшувалися та прискорювалися постачання із Заходу української армії всього того, що їй необхідно для розвитку успіху”, – пояснює експерт.

Крім того, продовжує він, слід посилювати ізоляцію РФ. І не лише зусиллями антипутінської коаліції – формату “Рамштайн”.

“Також не можна піддаватися на шантаж з боку країни-агресора – ядерний, газовий та інші. Росія влаштувала шабаш, максимально ускладнюючи просування місії МАГАТЕ до Запорізької АЕС. Знову включила енергетичний шантаж, перекривши той самий “Північний потік-1″. Лякаючи Захід, що той замерзне. Проте європейці активно заповнюють газові сховища, шукають інших джерел блакитного палива. А сама РФ довго не зможе не пускати газ на Захід, – зазначає Павло Жовніренко. – Свердловини працюють, заглушити їх можна, але потім практично неможливо відновити. Залишається три варіанти: відправляти газ на експорт, закачувати до сховищ (а вони в РФ практично заповнені) або спалювати (що росіяни зараз і роблять). Зрозуміло, що Росія блефує. Нам та Заходу просто важливо витримати. Почалася осінь, час збирання врожаю. Сподіваюся, у нас буде жнива перемоги!”.

РФ має надію, що Європа зіткнеться з величезними проблемами при проходженні майбутнього опалювального сезону Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович наголошує, що Росія витрачає колосальні кошти, намагаючись змінити у світі ставлення до війни в Україні.

“Представники РФ у цьому ракурсі зосередилися на певних країнах, насамперед ЄС. Роблячи ставку як на їхню віддаленість від театру військових дій (і не особливе розуміння там того, що відбувається в Україні), так і на певні проросійські настрої в цих країнах. Йдеться насамперед про Німеччину, Францію, де російська пропаганда працює безпосередньо з громадською думкою. Якщо подивитися на німецьку та французьку пресу, то видно, що частина матеріалів явно підготовлена пропагандою РФ. Так Кремль запроваджує на Заході свої наративи, своє бачення ситуації”, – пояснює експерт.

З частиною інших країн, продовжує він, Росія працює безпосередньо через політичні еліти. Це та сама Угорщина, низка держав Африки та Латинської Америки. Там РФ намагається сформувати вигідну думку про війну. Як би нейтральне, але насправді – проросійське.

“Проте зараз такі дії РФ мають дуже обмежений успіх. Позиція України більш зрозуміла. І той рівень підтримки, який ми мали на початку широкомасштабного вторгнення супротивника, по суті зберігається. І, гадаю, збережеться, – розмірковує експерт. – Тут є й певна заслуга нашої влади, яка досить активно говорить про те, що відбувається, нагадує всім країнам, які розв’язали та продовжують війну. Хто винен у тих проблемах, які у цих країнах виникатимуть з економічного чи соціального погляду. Величезна заслуга і наших громадян, волонтерів, які доносять до інших держав справжню правду щодо цієї війни. Народна дипломатія, громадська дипломатія буває іноді навіть ефективніша, ніж деякі офіційні заяви із боку представників влади. І поки що це приносить певний результат. Ми зберігаємо Україну у фокусі світової уваги. Не даємо можливості РФ заговорити тему, замилити тему війни”.

Також, за словами Ігоря Рейтеровича, слід усвідомити, що дві найближчі події визначатимуть, як ситуація розвиватиметься далі.

“По-перше – успіхи ЗСУ. Ми вже бачимо контрнаступальні дії на півдні, деокупацію низки територій. Це привертає увагу, нівелюючи наратив про нібито втому Заходу від України. Коли наші воїни демонструють успіхи, громадяни та уряди інших країн бачать, що їхня допомога приносить певний результат – і, відповідно, треба допомагати далі. Тож нам вкрай важливі ті чи інші перемоги, їхнє підсвічування, постійне підкреслення, що ми не зупинимося доти, доки не повернемо всі свої території”, – пояснює експерт.

Другий момент, який може сильно вплинути на ситуацію, – зима.

“У РФ, – пояснює Ігор Рейтерович, – є надія, що Європа зіткнеться з величезними проблемами під час проходження майбутнього опалювального сезону. І сама країна-агресор доклала до цього руку, і санкції, які рикошетять ЄС (але інакше ніяк не можна). Кремль тішить себе ілюзіями, що на тлі холодів, зростання цін на енергоносії, їх дефіциту та вимушеного підняття тарифів Європа менше говоритиме про війну – і більше про внутрішні проблеми, а також необхідність якнайшвидшого завершення конфлікту, хай навіть на умовах Москви. В ім’я якнайшвидшого відновлення поставок дешевого російського газу”.

Але навряд чи в країни-агресора і тут щось вийде, вважає експерт. До зими Європа вже більш-менш готова. Заповнено практично всі сховища, зазначає він. А негативні моменти, які виникатимуть під час опалювального сезону, потрібно правильно роз’яснювати громадянам усіх країн (причому робити це має як їхня влада, так і Україна).

“Важливо показувати, що винні у тому, що відбувається, не українці, не уряди цих країн, а РФ, яка використовує газ і нафту як політичну зброю, яка є також економічною, зачіпаючи кожного мешканця Європи, – наголошує Ігор Рейтерович. – Якщо зиму ми пройдемо, витримаємо, вистоїмо, якщо ЄС диверсифікує постачання газу, Росія втратить і енергетичний козир, за допомогою якого розраховує “заговорити” тему війни в Україні. У результаті країні-агресорові доведеться або сідати за стіл переговорів, або бути готовою до того, що підтримка України з боку Заходу не просто не зменшиться, а й навіть збільшиться. Оскільки громадяни цих країн нарешті зрозуміють, що війна не десь в Україні. Що Росія поширює війну тими чи іншими методами на весь ЄС. І що її мета – не просто захопити Україну, а й розвалити Євросоюз. Знищити ту демократію, яка там збудована. І мати справу зі слабкими державами, а не з державами, які об’єднані та мають єдину позицію та цінності”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чому Зеленський присоромив Європу – чи наважиться ЄС на посилення обмежень щодо росіян.

Чи буде Путін проводити загальну мобілізацію у Росії

Оприлюднено автором

Чиновники Заходу
здивовані діями Володимира Путіна, який після шести місяців війни проти України
й надалі намагається уникнути загального призову. За твердженнями аналітиків
такі дії лідера РФ спровоковані показовістю нормального стану справ в Росії.
Про це детально написали у матеріалі NYT.

Володимир Путін
під час своїх промов постійно наголошує, що Росія веде боротьбу за своє існування,
тому що Україна домовилась з Заходом і збирається знищити РФ. А на політичних
шоу, які транслюють державні канали українсько-російську війну порівнюють з боротьбою
СРСР проти нацистів у 1939-45 роках.

Путін хоче
зберегти внутрішню стабільність суспільства, адже поки не оголошена повна
мобілізація, громадяни Росії не зважають на війну в Україні.

Спочатку владі
Росії здавалось, що її армії буде достатньо, але коли почався контрнаступ українських
сил тема мобілізації знову постала. Наперекір цьому Кремль поки не готовий до
мобілізації населення. Так замість повного призову влада Росії оголосила про
збільшення особового складу на 137 тис. осіб.

Чиновники Заходу
здивовані діями Путіна, адже без призову він не отримає переваги. Так військові
США та Сполученого Королівства порахували, що РФ втратила 80 тис. військових в
Україні. У списку присутні поранені та загиблі.

Окрім
контрнаступу України заклики про мобілізацію зросли після вбивства Дар’ї
Дугіної, що є донька російського ультранаціоналіста Олександра Дугіна.

Більшість
експертів погоджуються, що хоча влада Росії не хоче проводити мобілізацію вона
займається різними альтернативами. До такої тіньової мобілізації можна віднести
фінансові стимули, запрошення найманців та агресивну політику вербування. Але
цього буде замало для перемоги над Україною

Старший дослідник
аналітичного центру RAND Дара Массікот зазначила, що Росія буде робити усе
для уникнення мобілізації, але у майбутньому усе можливо.

Якщо конфлікт
триватиме на цьому рівні або розширюватиметься, зрештою, у них закінчаться
варіанти – доповіла Дара Массікот виданню NYT.

Раніше, “Коментарі” писали про втрати росіян під час
контрнаступу.

 

Що з контрнаступом на півдні: в Офісі президента розкрили подробиці

Оприлюднено автором

Українські захисники справді ще не деокупували Херсон, але це не означає, що та інформація, яка поширюється у російських пабликах, правдива та український контрнаступ провалився. Українська армія продовжує свою операцію, виконуючи поставлені завдання щодо знищення складів із боєприпасами супротивника, а також його озброєння. Як передає видання “Коментарі”, про це в інтерв’ю російському правозахиснику Марку Фейгіну розповів радник глави Офісу президента Олексій Арестович.

На підтвердження своїх слів про те, що в ході операції українські військові досягають поставленої мети Арестович відзначив знищення логістики противника, систем ППО, складів з паливом та боєприпасами на тимчасово окупованих територіях.

За словами радника глави Офісу президента, для того, щоб знову повернути український прапор над будівлею ОДА, потрібно, щоб у противника не залишилося ні сил, ні боєприпасів для опору. При цьому перед ЗСУ стоїть ключове завдання – домогтися звільнення захоплених територій і максимально зберегти людей. Тому, попередив Олексій Арестович, блискавичних перемог чекати точно не варто.

“Спочатку було взято стратегію на системне перемелювання путінської армії. Вона довга, тому роботи чекає багато”, — підсумував Арестович.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Україна переживає 190-ту добу від початку широкомасштабного російського вторгнення. Ніхто у світі, схоже, не думав, що українці зможуть протриматись і тиждень. Проте все вийшло всупереч усім прогнозам і очікуванням. Як можуть події розвиватись далі? Чого чекати на полях битв і не лише? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.