Найважливіші для України політичні та економічні події минулого тижня спеціально для видання “Коментарі” назвали та проаналізували експерти.
На саміті ШОС показово вказали Путіну на те місце, де він нині перебуває Громадський діяч, голова благодійного фонду “Нова дорога” Валерій Клочок окреслив три ключові теми тижня, що минає.
Перша – представлення фінального документа щодо гарантій безпеки для України, який презентували голова Офісу президента Андрій Єрмак та екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.
“Хоча він не має якогось юридичного ґрунту, чогось, що дозволило б говорити про його практичну реалізацію, але важливим є сам факт появи цього документа. Тобто є розуміння того, як Україна бачить свою співпрацю з партнерами на сьогоднішній день. Нам важливо вийти на підписання двосторонніх домовленостей із державами, здатними гарантувати нашу безпеку. Добре і те, що дана стратегія має на меті не створення нового союзу а-ля НАТО, а підписання угод з кожною конкретною державою, з ратифікацією в парламентах і неодмінним виконанням взятих на себе зобов’язань”, – зазначає експерт.
Другим важливим аспектом він називає фідбек (відгук) країн світу на успішний контрнаступ ЗСУ на Харківщині та низці інших напрямків.
“Окремі держави помітно змінили риторику. Найбільш показовим у цьому сенсі став канцлер Німеччини Олаф Шольц. Він зовсім інакше заговорив. Все ще не так, як нам хотілося б. Але й зовсім не так, як було одразу після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну, – наголошує Валерій Клочок. – Позиція офіційної влади ФРН помітно видозмінилася, військова допомога збільшується, потрібні рішення схвалюються швидше. У тому числі, завдяки політичному тиску з боку американського посла в Німеччині”.
Третьою важливою подією тижня став, на думку експерта, саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) , який пройшов в Узбекистані.
“Там дуже показово не те, щоб “опустили” Путіна, але – вказали йому на те місце, де він нині перебуває (з огляду на провали його так званої “спецоперації” та взагалі безглуздість цієї війни проти України). Відкрито ніхто про це не говорив. Але те, як його зустрічали, де його садили, про що з ним говорили і як – більш ніж промовисто засвідчило ставлення до РФ навіть щодо лояльних до неї країн. Все це говорить про те, що позиції Росії серйозно похитнулися”, – констатує Валерій Клочок.
Кабмін не збирається переводити економіку на військові рейки 2023 року Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко вважає найважливішою економічною подією минулого тижня внесення Кабіном до парламенту проекту держбюджету-2023.
“На жаль, ми маємо перший повністю військовий бюджет, зверстаний на 100% за лекалами мирного часу та на довоєнній фіскальній базі, а тому абсолютно не адекватний тим викликам, які стоять перед Україною, – вважає експерт. – Виходячи з його показників, можна стверджувати, що Кабмін не збирається переводити економіку на військові рейки у 2023 році – і реагує на війну як на банальний форс-мажор, використовуючи інструменти мирного часу. Навіщо позичати на зовнішніх ринках 1,5 трлн грн, якщо 750 із них планується віддати? Чому немає планів щодо припинення обслуговування боргів у зв’язку з війною? Чому немає програм закупівлі продовольства, амуніції тощо. на внутрішньому ринку? Як воююча країна, з якої виїхала третина населення в економічно активному віці, може собі дозволити майже 30% безробіття? Чому за 30% інфляції та 25% девальвації національної валюти не закладено до держбюджету індексації пенсій, збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати?”.
Головний фінансовий документ вийшов сирим, незбалансованим та здійсненним лише в тому випадку, якщо наші партнери прокредитують його видаткову частину, упевнений Юрій Гаврилечко.
“Ні про розвиток, ні про підтримку вітчизняної економіки у проекті держбюджету 2023 немає нічого, – наголошує він. – Треба розуміти, що перемоги на фронті безпосередньо залежать від адекватної роботи тилу, а організувати цю роботу є завданням Кабміну. У тому числі і за допомогою бюджетних асигнувань…”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — як США можуть допомогти владнати конфлікт між Баку та Єреваном – чому Вірменія вже пошкодувала про дружбу з РФ.
