Президент США Джо Байден у своєму виступі на Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних має намір заявити, що війна Росії проти України є порушенням принципів статуту ООН. Про це повідомляє Reuters. Також Байден має намір закликати, щоб кожна країна виступала проти війни, розв’язаної РФ, вважаючи, що подібний сигнал до Москви наразі є “найважливішим, що ми можемо зробити колективно для встановлення миру в цьому регіоні”. Чи достатньо жорсткі сигнали надсилає Білий дім? Як ситуація може змінитись найближчим часом? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Схоже, є певна координація позицій щодо позбавлення РФ місця постпреда в Раді Безпеки ООН Політолог-американіст Владислав Фарапонов звертає увагу, що досить жорсткі висловлювання на адресу Росії звучать не лише з боку США, а й з інших країн. У тому числі – від Франції.
“Загалом на тлі бажання деяких держав переглянути систему того, як працює ООН, у тому числі Рада безпеки цієї організації, Україна може отримати певні дивіденди, – вважає експерт. – Я думаю, що відповідні заяви звучатимуть від американського президента Байдена, від німецького канцлера Шольца – як одна з причин, чому Німеччині варто отримати місце у Раді безпеки”.
За словами Владислава Фарапонова, коли такі заяви мають уже не одноразовий характер, вони мають більше шансів на успіх.
“Водночас, – наголошує він, – слід розуміти, що на такого рівня дипломатії сюрпризів не буває. І, схоже, є певна координація позицій щодо позбавлення РФ місця постпреда в Раді Безпеки ООН”.
Шанс РФ отримати тавро держави-спонсора тероризму значно зріс Політтехнолог, партнер SIC Group, голова Інституту демократії та розвитку PolitA та партії “Національна платформа” Катерина Одарченко зазначає:
“У мене в рамках саміту, присвяченого Україні, була зустріч із Офісом спікера Палати представників Ненсі Пелосі. Як відомо, вона – одна з найактивніших адвокатів ухвалення в США законопроекту про визнання Росії державою-спонсором тероризму. Як сказав голова її офісу, це буде ефективний інструмент. Також ми обговорювали порушення РФ норм Женевської конвенції. Це видно з дій її армії по відношенню до цивільного населення. Втім, усі дії агресора на території України підпадають під визначення геноциду”.
На думку експерта, після нещодавніх зустрічей у рамках ГА ООН, після низки приурочених до цього заходу самітів, після нових агресивних кроків РФ, включаючи намір провести псевдореферендуми з метою приєднання тимчасово окупованих територій – немає сумнівів у необхідності посилювати заходи проти неї, а Україні виділяти військову та фінансову допомогу.
“Наразі президент Байден та держсекретар Блінкен намагаються балансувати, зазначаючи, що не готові визнавати Росію державою-спонсором тероризму. Але мені здається, що після нових фактів військових злочинів росіян, після повторення в Ізюмі трагедій Бучі та Ірпеня, після ескалації, на яку пішов Кремль, “благословивши” псевдореферендуми і оголосивши про часткову мобілізацію, шанс РФ отримати такого клеймо значно зріс”, – констатує Катерина Одарченко.
Нинішня позиція колективно Заходу щодо стримування Путіна не здатна зупинити продовження агресії і тієї ж анексії За словами директора аналітичного центру “Третій сектор”, політолога Андрія Золотарьова, Байден, на жаль, для нас виступає в ролі Капітана Очевидність. Його стратегія – стримування Росії із паралельним наданням допомоги Україні, пояснює експерт.
“Можливо, він сподівається таким чином досягти результатів (повалення путінського режиму) протягом кількох років, – розмірковує політолог. – Але, як ми бачимо за сьогоднішнім зверненням Путіна із заявою про часткову мобілізацію, Кремль форсує події”.
Так, нам дуже важлива американська і загалом західна допомога, зазначає Андрій Золотарьов. Вона допомогла зберегти Україну як державу. Без постачання озброєнь, боєприпасів від партнерів нам було б вкрай важко, наслідки були б катастрофічні. Але цієї підтримки, наголошує експерт, недостатньо для відновлення територіальної цілісності. Розрахунок виключно на стримування агресора.
“Немає тих видів озброєнь і в тому обсязі, щоб розтрощити окупантів, – пояснює політолог. – Нагадаю, що напередодні широкомасштабного вторгнення путінської армії в Україну нам давали лише те, що може стати в нагоді в умовах партизанської війни. “Джавеліни”, “Стінгери”. Те саме, що США ще 40 років тому постачали афганським моджахедам, що воюють із радянською армією. Така позиція колективно Заходу щодо стримування Путіна не здатна зупинити продовження агресії і тієї ж анексії. Безумовно, потрібні жорсткіші дієві заходи, у тому числі щодо підтримки України та збільшення тиску на країну-агресор, щоб поламати путінські плани”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — у Росії родичі терміновиків уже в страху: Кремль кілька місяців поспіль стягує війська до українського кордону.
