Путін шантажує ЄС, вимагаючи запуску “Північного потоку-2”: як відреагує Європа

Російський диктатор Володимир Путін у п’ятницю заперечував, що РФ має якесь відношення до енергетичної кризи в Європі. За його словами, якщо Євросоюз хоче більше газу, він має скасувати санкції, які перешкоджають відкриттю газопроводу “Північний потік-2” . Про що говорить такий відвертий шантаж? Як на це відреагує ЄС? Хто в результаті зазнає більших збитків? Портал “Коментарі” із цим питанням звернувся до експертів.

Рішень про відродження “Північного потоку-2” не буде Гендиректор ТОВ “Нафтогазбудінформатика”, голова експертної ради з питань газової промисловості та ринку природного газу Леонід Уніговський переконаний, що шантаж Путіна не пройде.

“Європейці чудово розуміють, що буде, якщо вони підуть навіть на часткові поступки країні-агресору, – зазначає експерт. – Незважаючи на всі побоювання, Європа навіть випереджаючими темпами готується до опалювального сезону. Це стосується й збільшення порівняно із запланованими обсягами газу в підземних сховищах. Схоже, в ЄС до початку опалювального сезону вийдуть у середньому майже на 95-відсоткове завантаження у своїх сховищах. До того ж, у ЄС більш-менш нормально йде анонсоване 15% зниження споживання газу. Все це говорить про те, що європейці серйозно готуються до опалювального сезону, можливих ускладнень при його проходженні. І не мають наміру йти на поступки Москві”.

Звісно, будуть складнощі, вважає Леонід Уніговський. До березня у підземних сховищах Європи, за прогнозами, залишиться 10-14% газу. Причому в Німеччині, за даними європейських експертів, навіть менше ніж 10%.

“Це може призвести до певних загрозами. Можливо, навіть запровадження часткового нормування споживання газу. За нашими розрахунками, щоб не скоротити більш ніж на 15% запланованого обсягу споживання, Європі в першому кварталі 2023 року може знадобитися додатково 4-5 млрд кубометрів газу. Або доведеться ще більше скорочувати його споживання, – пояснює експерт. – Але незважаючи ні на що, впевнений, що рішень про відродження ПП-2 не буде. І мені здається, це чудово розуміє і сам Путін”.

За словами Леоніда Уніговського, якби Росія реально хотіла допомогти Європі з подоланням енергетичної кризи, вона могла б це зробити через українську газотранспортну систему.

“Я не говорю про понад 100 млрд кубометрів, які ми раніше качали до Європи. Але ми цілком можемо качати зараз 70 млрд. У РФ є газопроводи, які забезпечили б подачу додаткових обсягів газу до українського кордону. Є ресурсна база. Але Кремль не має бажання цього робити”, – резюмує експерт.

Негативні наслідки агресії проти України, газового шантажу Європи будуть передусім для самої Росії Експерт з питань енергетики Центру Разумкова, екс-директор з інтегрованих комунікацій НАК “Нафтогаз України” Максим Білявський розмірковує так:

“Кремлівський тиран відкрито озвучив мету енергетичного шантажу, який сам і організував. Росіяни все ще сподіваються реалізувати проект “Північний потік-2”, тим самим затягнувши енергетичний зашморг на шиї ЄС. Зверніть увагу, що досі оператора ПП-2 не визнано банкрутом. Адже як тільки це станеться, “Газпрому” потрібно буде повернути кредити, взяті, зокрема, в європейських банках, на спорудження цього інфраструктурного проекту. Мова про щонайменше 20-25 млрд доларів”.

Тобто, продовжує експерт, так звана історія навколо турбіни для ПП-1, що нібито не дозволяє через нього постачати газ до Європи, має низку цілей.

Перша – запуск та введення в експлуатацію ПП-2 (і відповідно не повернення кредитних коштів).

Друга – вплив на соціально-політичні настрої у країнах ЄС через зростання цін на енергоносії (що тягне за собою зростання тарифів).

Третя – ослаблення фінансово-технічної сили ЄС із одночасним звуженням його можливостей допомагати Україні.

“Припускаю, що Євросоюз проігнорує цей неприкритий шантаж. Нагадаю, що найбільшим адвокатом ПП-2 донедавна була ФРН. Зараз правлячі кола Німеччини прямо заявляють про необхідність демонтажу ПП-2 і згортання співпраці з РФ. Чи можна вважати те, що відбувається спалюванням енергомістів між Росією та Заходом? Не виключено. Досить сказати, що РФ щодня тупо спалює щонайменше 4 млн кубометрів природного газу. Того самого, що міг би йти на європейський ринок. Але не йде. У свою чергу, “Газпром” не зупиняє видобуток. А ринкам азіатсько-тихоокеанського регіону не потрібна така кількість газу, який видобувають у країні-агресорі. Тож згортання торгівлі російським газом з Європою не означає збільшення торгівлі за іншими напрямками”, – наголошує Максим Білявський.

Він нагадує, що на зустрічі лідерів країн Шанхайської організації співробітництва (ШОС), що відбулася 15-16 вересня, російська сторона активно просувала ідею нового газопроводу “Сила Сибіру”, яким газ з РФ повинен був транспортуватися на китайський ринок. Однак Китай досить дипломатично почав відходити від таких пропозицій. При цьому ініціювавши переговори з керівництвом Туркменістану – про будівництво газопроводу звідти до Китаю.

“Нагадаю також заяви китайського лідера Сі Ціньпіна про готовність відстоювати територіальну цілісність та суверенітет Казахстану, на які зазіхав Кремль. У цьому світлі ініціативи КНР щодо будівництва з конкурентом РФ на газовому ринку – Туркменістаном – свідчать про поступове згортання Пекіном дружби з Москвою. На мою думку, після успішного контрнаступу ЗСУ на Харківському напрямку Китай зробив висновки. І це чітко простежувалось на саміті ШОС. І навряд чи випадково Сі Ціньпін пропустив вечерю з лідерами РФ та Туреччини. Це черговий факт, який підтверджує, що Пекін охолодів до Москви. І не розглядає Росію як партнера у майбутньому. Хіба що окремі її регіони, які гіпотетично можуть відійти до КНР. Сама РФ як держава, схоже, не розглядається Китаєм як суб’єкт”, – пояснює Максим Білявський.

Він резюмує: негативні наслідки агресії проти України, газового шантажу Європи будуть передусім для самої Росії. І відчутно вона це відчує вже наступного року. Особливо якщо буде введено санкції на експорт російської нафти та нафтопродуктів, які займають приблизно 40% від експортної виручки держави-агресора. Мова про приблизно 800 млн доларів на день.

Читайте також на порталі “Коментарі” — підсумки саміту ШОС, що насторожують: чому Китай не хвилює ядерний тероризм Росії в Україні.

Визнання Росії державою-спонсором тероризму: чи зважиться на це світ після трагедії Ізюма

Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 16 вересня повідомив про масове поховання біля Ізюму. Він позитивно оцінив ідею ООН відправити туди свою місію. А також вкотре закликав визнати РФ державою-спонсором тероризму. Які шанси, що США та інші країни зважаться визнати очевидне – і поставити на Росії тавро, на яке вона давно заслуговує? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Рішення про визнання Росії країною-спонсором тероризму в США буде ухвалено, але пізніше Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілля Куса вважає, що рішення про визнання Росії країною-спонсором тероризму в США може бути ухвалене. Просто згодом. Або ж американська влада піде на якийсь лайт-варіант.

“Або це зробить адміністрація Байдена під тиском Конгресу (сам Білий дім цього робити поки що не хоче). Або знайдуть якесь компромісне рішення. Не будуть повноцінно називати РФ країною-спонсором тероризму, а запровадять певні обмеження у ракурсі такого статусу. Або вигадають якийсь інший статус, який не означатиме внесення Росії до списку країн-спонсорів тероризму, але посилить на неї санкційний тиск і накладе низку торгових обмежень”, – пояснює експерт.

На його думку, швидше за все, позначиться тиск Конгресу, який, ймовірно, посилиться після проміжних виборів у листопаді. Особливо, якщо перемогу отримають республіканці, які виступають за оголошення РФ країною-спонсором тероризму.

Дуже серйозний вплив матиме і публікація цього тижня матеріалів про жахливі військові злочини Росії в Ізюмі Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук розмірковує так:

“Президент Зеленський неодноразово звертався до світової спільноти із закликом визнання Росію державою-спонсором тероризму. Особливо важлива у цьому контексті позиція США як провідної держави Заходу, позиція якої буде визначальною для всіх. Зареєстровано відповідний законопроект у Конгресі, авторами якого стали як демократи, так і республіканці. Водночас президент Байден вважає, що Росія не повинна визнаватись державою-спонсором тероризму, оскільки це може поставити під удар позиції деяких західних держав, і, зрештою, не принести користі. Отже, питання визнання терористичного статусу РФ залишається складним”.

Водночас, зазначає експерт, Україна продовжує інформаційну кампанію із цього приводу. Зокрема, зазначає він, про злочини росіян, які засвідчені на основі перехоплень розмов, які явно свідчать про терористичний характер російської агресії, написав цього тижня у статті для Huffington Post керівник Офісу президента України Єрмак.

“Звичайно, дуже серйозний вплив матиме і публікація цього тижня матеріалів про жахливі військові злочини Росії в Ізюмі, – упевнений Петро Олещук. – Все це поступово схиляє шальки терезів у бік визнання терористичного характеру РФ, де з іншого боку – політична доцільність”.

Потрібно вносити постанову про визнання Росії державою-спонсором тероризму до Верховної Ради Політтехнолог Віктор Таран не сумнівається: те, що Росія творить в Україні, чітко підпадає під ознаки геноциду.

“Нагадаю, що геноцид – це переслідування за расовими, релігійними та іншими ознаками. Подібні жахи відбувалися в Руанді, Сербії і неодноразово з боку росіян по відношенню до українців. У тому числі у минулому столітті. Тобто відбувається знищення за ознаками певної ідентичності”, – пояснює Віктор Таран.

Щодо визнання РФ державою-терористом, то, за словами експерта, сама Україна має робити проактивні кроки. Не просто вимагати від інших зробити це, а грати першу скрипку.

“Те саме стосується масових санкцій проти російських олігархів і бізнесменів. Поки що політика з цього питання незрозуміла (РНБО та Мін’юст перекидають м’яч один одному), викликаючи стурбованість як в українському суспільстві, так і у наших міжнародних партнерів. Тож слід починати з себе. Вносити постанову про визнання Росії державою-спонсором тероризму до Верховної Ради. А партнери, певен, підтримають”, – зазначає експерт.

Він наголошує, що таке тавро на РФ – це візові, економічні та інші серйозні обмеження. Що битиме не лише росіянами, а й країнами, які продовжують ті чи інші контакти з державою-агресором.

“А США поки що, на жаль, навіть серйозних візових обмежень проти Росії не запровадили, – нагадує Віктор Таран. – Але, наголошую, саме ми маємо бути лідером у таких кроках. Говорячи партнерам – дивіться, ми це робимо, приєднуйтесь! Спершу слід провести переговори з нашими вірними союзниками в ЄС – Польщею, країнами Балтії, Нідерландами, Чехією тощо. Почнемо з цього, підтягнуться інші”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — підсумки саміту ШОС, що насторожують: чому Китай не хвилює ядерний тероризм Росії в Україні.

У Зеленського розповіли, звільнення якого міста прискорить деокупацію всього Донбасу

Якщо українським захисникам вдасться пробити ворожу оборону та звільнити Лиман Донецької області від загарбників, це допоможе прискорити деокупацію усієї території Донбасу. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на заяву радника глави Офісу президента Олексія Арестовича в інтерв’ю російському правозахиснику Марку Фейгіну.

Олексій Арестович заявив, що правобережний плацдарм за річкою Оскол ЗСУ можуть відкрити для себе лише після взяття під контроль Лимана.

За словами Арестовича, українській армії не так просто пройти до Лиману, оскільки там досить складна для просування місцевість – залізниця, ліси, багато бетону.                                                                                                                                                      

При цьому радник голови ОП визнав, що обороняють Лиман лише три ворожі БТГ, але вони тепер це роблять дуже професійно, вже немає того шоку та паніки, які були, коли ЗСУ активно просувалися на Харківщині.

На думку Арестовича, оборона окупантів посиплеться як картковий будиночок, якщо ВСУ вдасться деокупувати Лиман і швидко зайти до Сватового, а далі Кремінної. Тоді можна говорити, що оборона противника на Луганщині почала руйнуватися.

Олексій Арестович вважає, що найбільше в Росії бояться виходу ЗСУ на кордон із РФ з боку Донбасу, коли і Донецьк, і Луганськ будуть відрізані від Росії і тоді справа техніки зачистити територію від загарбників.

Читайте також на порталі “Коментарі” — підсумки саміту ШОС, що насторожують: чому Китай не хвилює ядерний тероризм Росії в Україні.

У Британії оцінили здатність російського війська витримати ще один наступ ЗСУ

Українські захисники не зупинилися і продовжують наступальну операцію на північному сході країни. При цьому росіяни стали у глуху оборону між річкою Оскол та містом Сватове. Наразі важко сказати, чи вистачить у загарбників сил і ресурсів, щоб утримати раніше зайняті позиції встояти перед тиском ЗСУ. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на Мініоборони Великобританії у Twitter.

У звіті йдеться, що Москвою поставлене завдання тримати оборону в цій зоні, оскільки через неї проходить один із небагатьох ключових маршрутів постачання, які країна-агресор все ще контролює з Білгородської області Росії.

У британській розвідці також наголошують, що зараз лінія оборони Росії проходить фактично на кордоні з Луганською областю. І, якщо росіяни не встоять, то Україна може завадити путінському режиму у досягненні однієї із заявлених раніше цілей так званої спецоперації в Україні – захоплення всієї Луганської області. Кожен втрачений російським військам населений пункт Луганщини підірве основну стратегію Росії. 

За інформацією Міноборони Британії, російська армія, швидше за все, спробує вести запеклу оборону у цьому районі. При цьому не ясно, чи є у російських передових сил достатні резерви чи достатній моральний дух, щоб встояти ще перед одним масованим контрнаступом ЗСУ.

Читайте також на порталі “Коментарі” — “бавовни” у Херсоні та Луганську: що це було – хтось із колаборантів наступний. Експерти детально розібрали ситуацію і те, що сталося в тимчасово окупованих містах.

У Росії мобілізація йде повним ходом: у США розповіли, як Кремль обманює росіян

Керівництво Росії знову хитрує у питанні відправлення живої сили на війну в Україну. Загальної мобілізації у Кремлі бояться, як вогню, тому вирішили приховати факт мобілізації за чіткою вказівкою для російських адміністрацій провести у регіонах заклик до “самомобілізації”. Як повідомляє портал “Коментарі”, про це повідомляється в оновленому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

На думку інституту, російські адміністративні чиновники об’єднуються навколо заклику лідера Чечні Рамзана Кадирова до “самомобілізації” на місцевому рівні, щоб надати додаткові сили російським військовим.

16 вересня мерія Владивостока підтвердила, що міська адміністрація розсилає листи чоловікам віком від 25 до 63 років, які мають досвід військової служби та служби в запасі, а також перебувають на військовому обліку у місцевому військовому комісаріаті у Владивостоці із запрошенням приєднатися до БАРС. (Бойовий армійський резерв країни) або так званих добровольчих підрозділів “Тигр” (морська піхота).

Мерія наголосила, що “кожен отримувач приймає власне рішення”. Російські вербувальники, ймовірно, мають на меті збити одержувачів з пантелику, щоб вони подумали, що були формально та юридично покликані; насправді листи лише запрошення обговорити волонтерство.

Заява Владивостока вказує на те, що російське муніципальне керівництво може відчувати тиск з боку федеральної влади на створення певної кількості “добровольчих батальйонів”.

Інші місцеві лідери оголосили про нові батальйони на підтримку призову Кадирова. Губернатор Кіровської області Олександр Соколов оголосив, що Кіров сформував свій другий добровольчий батальйон під назвою “Широнін” та заявив, що обласний добровольчий батальйон “В’ятка” вже воює в Україні.

Читайте також на порталі “Коментарі” — “бавовни” у Херсоні та Луганську: що це було – хтось із колаборантів наступний.