Місячні архіви: Вересень 2022

На північному кордоні України за годину – понад 50 вибухів: подробиці

Оприлюднено автором

Вдень 29 вересня російські війська завдали нових ударів по прикордонним населеним пунктам Чернігівської та Сумської областей, всього за одну годину зафіксовано 55 вибухів. Як передає видання “Коментарі”, про це повідомляє ОК “Північ” у Facebook.

“Близько 12:00-13:00 спостерігачі зафіксували 45 вибухів (приходи, за попередньою інформацією, зі ствольної артилерії) територією України з боку РФ в районі Соснівки та в район заказника “Шалігінський”. За попередньою інформацією є потрапляння до тваринного комплексу Ще 10 парафій (ймовірно, міномет 120 мм) зафіксували спостерігачі близько 12:20-13:10 у напрямку Сеньківки” – йдеться у повідомленні.

Захисники України зазначають, що, незважаючи на досить інтенсивний вогонь з боку окупантів, втрат серед особового складу та техніки немає. Від мирного населення також немає інформації про пошкодження.

Читайте також на порталі “Коментарі” — у Кремлі вже урочисто анонсували анексію українських територій.

Також видання “Коментарі” повідомляло – знову неспокійно на білоруському напрямку. Несподіваний візит Лукашенка до Путіна після оголошення РФ про мобілізацію, повідомлення про те, що в РБ ведуться активні роботи до прийому десятків тисяч російських солдатів. Секретар РНБО Олексій Данилов попередив, що Україна відповість Білорусі у разі нових атак із її території. Що це все означає? Які небезпечні сигнали надходять із Білорусі? Чи залишається ризик нового вторгнення з тієї території? Журналісти “Коментарів” із цими питаннями звернулися до експертів.

ФБР за підтримки військової розвідки України розкрило агентурну мережу Кремля у США

Оприлюднено автором

За підтримки України вдалося завдати серйозного удару по мережі російських шпигунів на території країн-членів НАТО. Одна з найбільших шпигунських мереж була розкрита на території Сполучених Штатів, де агентам кремля вдалося проникнути в політичні та бізнес-кола на самому верху американського істеблішменту. Як інформує портал “Коментарі”, про це пишуть “Подробиці”.

Видання зазначає, раніше в рамках співпраці української Військової розвідки та західних спецслужб Київ передав великий масив розвідувальної інформації про 620 шпигунів російських спецслужб, які протягом кількох останніх років активно працювали на території Сполучених Штатів та країн Європи.

“Наразі підрозділи контррозвідки ФБР США проводять розслідування одразу кількох справ, інформацію про які було отримано від Києва. Влада США виділила кілька ключових фігур, включаючи Іллю Бикова (має громадянство США та росії), який раніше фігурував у рамках розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Москви у вибори президента США у 2016 році, на яких переміг Дональд Трамп. У рамках процедури розслідування ФБР вдалося встановити, що Биков працював в компанії московського забудовника Араса Агаларова, відомого отриманням великих контрактів від російського уряду в Москві. Згідно з інформацією, Агаларов був сполучною ланкою між Трампом і путіним”, – йдеться в матеріалі.

Журналісти зауважують, фігурантом розслідування також стала Гузель Ганієва, яка так само перебуває в переданому Військовою розвідкою України списку з 620 агентів ФСБ. Слідством була отримана інформація про кілька грошових переказів Бикова для Ганієвої, проведених у криптовалюті. Зазначені грошові транзакції мають статус підозрілих відповідно до законів США щодо боротьби з відмиванням грошей.

“Більше того, у рамках розслідування фінансової звітності Ганієвої вдалося встановити цілу групу росіян, дії яких викликали підозри федеральної влади США. Спецслужби встановили, що Ганієва діяла під прикриттям різних особистостей (модель, студентка Колумбійського університету, світська левиця і журналістка) завдяки чому увійшла до спілкування впливових кіл американської політики та бізнесу, включаючи оточення 45-го президента США Трампа, з яким, ймовірно, зв’язок міг бути встановлений через Бикова”, – зазначає видання.

Читайте також на порталі “Коментарі” — з Білорусі надходять небезпечні сигнали: чому загроза вторгнення знову зростає.

З Білорусі надходять небезпечні сигнали: чому загроза вторгнення знову зростає

Оприлюднено автором

Знову неспокійно на білоруському напрямку. Несподіваний візит Лукашенка до Путіна після оголошення РФ про мобілізацію, повідомлення про те, що в РБ ведуться активні роботи до прийому десятків тисяч російських солдатів. Секретар РНБО Олексій Данілов попередив, що Україна відповість Білорусі у разі нових атак із її території. Що все це означає? Які небезпечні сигнали надходять із Білорусі? Чи залишається ризик нового вторгнення з тієї території? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Завдання мінімум загроз з білоруського напрямку – відволікання резервів української армії Політолог, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі впевнений, що ризики повторного вторгнення з території Білорусі після рішення Путіна оголосити мобілізацію, зростають.

“Тимчасові рамки для того, щоб Путін зміг досягти поставлених перед собою цілей в Україні, скорочуються. На нього чиниться тиск, у тому числі з боку Китаю та Індії, – що ми бачили на нещодавньому саміті ШОС у Самарканді. Тому Путін кидатиме у бій усе”, – вважає експерт.

За його словами, навіть для досягнення мінімальних цілей (окупація та анексія Донецької та Луганської областей, частини інших регіонів), не кажучи вже про перемогу у війні – Кремль явно вважає вигіднішим спробувати захопити Київ. Аби встановити маріонетковий режим, як це планувалося на початку широкомасштабного вторгнення, або змусити українську владу піти на переговори на умовах Москви. Щоб уникнути затяжної війни та різкого збільшення кількості загиблих з боку російських мобілізаційних військ.

“Задача мінімум загроз з білоруського напрямку – відволікання резервів української армії. Щоб ми продовжували тримати суттєве угрупування біля білоруського кордону, тоді як основний удар загарбники мають намір завдати на Донбасі, куди вже надходять нові частини супротивника, – пояснює Максим Ялі. – Завдання максимум – підготовка до повторного вторгнення з боку Білорусі. Особливо, якщо Путін таки ухвалить рішення про анексування нових українських територій (що, схоже, виходити на фінішну пряму). Підтвердженням є і те, що зараз за допомогою російських фахівців відбувається ремонт білоруських залізничних вузлів, власне “залізниці”, щоб полегшити доставку військової техніки з РФ до Білорусі. До того ж на білоруській землі залишається значний контингент російських військ, постійно відбуваються маневри, навчання. Тож загроза вторгнення з боку Білорусі зросла. І саме з цим пов’язана жорстка заява-попередження офіційному Мінську від секретаря РНБО України Данілова”.

Білорусь із великою ймовірністю може вступити в цю війну повноцінно Політичний аналітик, PR-експерт Олександр Солонько закликає зрозуміти, що рано чи пізно Білорусь із великою ймовірністю може вступити у цю війну повноцінно. Або знову з її території спробують напасти росіяни.

“Річ у тому, – пояснює він, – що російська мобілізація – це не просто спроба закрити дірки на фронті. Це ще й захід, який може дозволити росіянам зняти з дислокації інші кадрові військові частини. Наприклад, Далекому Сході тощо. І кинути їх у бій. У тому числі з боку Білорусі”.

Тобто саме кадрова армія для нас – проблема насамперед, констатує Олександр Солонько.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Зеленський знову звернувся до росіян: чи є шанс, що режим Путіна буде зметено самим суспільством.

Зеленський знову звернувся до росіян: чи є шанс, що режим Путіна буде зметений самим же суспільством

Оприлюднено автором

У традиційному вечірньому зверненні президент Володимир Зеленський вкотре звернувся до росіян із закликом уникати мобілізації та боротися за своє, а не лізти на нашу землю, в нашу душу і нашу культуру. Як оцінюєте подібні заклики? Чи є можливість достукатися хоча б до частини російського суспільства? Яка ймовірність, що путінський режим буде зметено самими ж росіянами? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Росіяни стрімко втрачають і втрачатимуть віру в “силу та міць” власної влади Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук вважає звернення президента України до росіян – логічним та правильним. Як з погляду формулювань, так і з погляду тональності.

“Володимир Зеленський коротко і чітко “розклав по поличках” головні проблеми сучасного російського суспільства, де самим громадянам нічого не належить, але їх змушують помирати за чуже майно та чужі надприбутки. Очевидно, хтось почує це звернення і зробить собі висновки. Тим паче, що за умов т.зв. “часткової мобілізації”, криза путінського режиму та російської імперської державності стає дедалі очевиднішою”, – зазначає експерт.

Він упевнений, що мобілізація – жест розпачу путінського режиму, який неминуче означає його стратегічний крах та розпад.

“Росіяни стрімко втрачають і втрачатимуть віру в “силу та міць” власної влади, яка вже навіть декларативно не може стверджувати про наявність у себе будь-якої “стратегії”. Ще один очевидний висновок мобілізації – демонстрація повного банкрутства путінського режиму у базових для нього сферах, – наголошує Петро Олещук. – Довгий час вся його легітимність вибудовувалася на тезі про “військову могутність”, що дозволяє Росії входити до числа “світових держав” і диктувати свою волю іншим. Слід згадати ще один результат мобілізації – це перетворення війни проти України на особисту справу кожного росіянина. Довгий час російський режим позиціонував війну як своєрідну спецоперацію як щось обмежене в часі і просторі. Тепер так стверджувати не можна. Когось забирають до армії, хтось родич чи друг мобілізованих, хтось тікає від мобілізації до інших держав. Це призведе до колосального соціального зрушення, результати якого не забаряться”.

Якщо кількість антивоєнних настроїв у РФ зростатиме, силовики просто не в змозі впоратися з протестами Експерт Українського інституту політики Владислав Дзівідзінський звертає увагу, що такі заяви Зеленського є системними.

“Він не зраджує собі — і продовжує звертатися до розумної частини російськомовних людей (як у всьому світі, так і в Росії). Однак ймовірність проникнення такого медіа-звернення у великі маси росіян саме на території РФ дуже невелика. За довгі роки зусиллями пропаганди там сформовано думку, що українська влада – це щось чуже, погане, хибне, вороже. Відповідно все, що говорить український президент, для російського громадянина – чуже. Проте такі звернення слід продовжувати, – упевнений експерт. – У Росії відбуваються, можливо, не завжди нам помітні, трансформаційні процеси, які зрештою призведуть до зміни чи настроїв, чи влади, чи хоча б частини політичних еліт”.

Жодна влада не вічна, як не вічна і жодна імперія, наголошує Владислав Дзівідзінський. Прогнозуючи, що у період від півроку до п’яти років у РФ відбудуться серйозні зміни.

“Або в цьому візьме участь більшість – і зміни прийдуть у результаті виборів. Або активна меншість, завдяки якій відбуваються революції. Це може бути і загальний тиск бізнесу, який страждає через незрозумілу війну, розв’язану Кремлем, що б’є по ньому. Або це може бути палацовий переворот. З кожною з цих аудиторій можуть попрацювати орієнтовані на Захід еліти, які бажають вести Росію до миру, до повернення до кола цивілізованих держав, а не занурювати у війну, хаос та ізоляцію. Усі ці процеси взаємопов’язані, – вважає експерт. – Що з них і коли “вистрілить” – прогнозувати складно. Але озвучувати можливість та необхідність іншого шляху розвитку РФ – треба. Що й робить український президент”.

Владислав Дзівідзінський зазначає, що мобілізація частково протверезила російське суспільство. Воно почало боятися загинути в Україні в ім’я імперської політики Кремля.

“Якщо кількість антивоєнних настроїв у РФ зростатиме, силовики просто не в змозі будуть впоратися з протестами, – пояснює експерт. – Подібні процеси вже були і в царській Росії, і в СРСР, і в інших країнах – і зрештою призводили до закономірного результату. А саме – падіння режиму, що втратив зв’язок з реальністю, переформатування країни”.

За умови, що Україна буде ефективно битися на фронті, ймовірний варіант певного палацового перевороту в РФ з тимчасовим виходом країни-агресора з війни Експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич розмірковує так:

“Ймовірність достукатися до російського суспільства, на жаль, відносно невелика (якщо ми говоримо про зміну режиму за рахунок народних заворушень). Російське суспільство живе на імперських наративах. І значна частина негативу щодо Путіна – це відсутність військових успіхів”.

З іншого боку, зазначає експерт, ці військові успіхи, на думку переважної кількості росіян, бажано повинні робитися чужими руками.

“Тому, за умови, що Україна ефективно битиметься на фронті, скоріше ймовірний варіант певного палацового перевороту в РФ із тимчасовим виходом країни-агресора з війни, але зі збереженням там контурів старої політики, – прогнозує Ігор Тишкевич. – Але не треба тішити себе ілюзіями, що подібне зараз станеться – і буде нам щастя. На жаль немає. Для остаточної перемоги України необхідно, щоб Росія зазнала ще, як мінімум, однієї поразки, причому більш масштабної, ніж була на Слобожанщині”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – чому Кремль може тимчасово відкласти оголошення про анексію – чи це прискорить розвал РФ.

Опалювальний сезон в умовах війни: чи готова Україна – які є ризики

Оприлюднено автором

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль стверджує, що Україна на 88% готова до початку опалювального сезону. За його словами, вже запасено майже 14 мільярдів кубів газу та 2,2 мільйона тонн вугілля, виділено 562 мільйони гривень субвенції, що дозволить придбати 400 тис кубометрів дров для роздачі людям на прифронтових територіях до настання холодів. Як оцінюєте дії влади щодо підготовки до опалювального сезону в умовах війни? Які є ризики, як їх мінімізувати? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Щоб знизити ризики, вже зараз необхідно укласти довгостроковий контракт на постачання газу Гендиректор ТОВ “Нафтогазбудінформатики”, голова експертної ради з питань газової промисловості та ринку природного газу Леонід Уніговський зазначає:

“Як спрацював Кабмін у рамках підготовки до опалювального сезону, ми зрозуміємо після проходження зими. Поки що можна оцінити, як позитив непогані запаси вугілля. Важливо й те, що централізовано у прифронтових районах закуповуються та видаються дрова”.

Щодо газу, то, за словами експерта, є ймовірність, що у першому кварталі 2023 року його може не вистачити.

“Щоб знизити ризики, мені здається, вже зараз необхідно укласти довгостроковий контракт. Потрібно шукати – з ким, на яких умовах. Так діють майже всі країни. Мало хто покладається на купівлю газу на споті (умови розрахунків, за яких оплата за угодою провадиться, як правило, протягом двох днів), тому що його там, особливо у першому кварталі 2023-го, може не бути чи не вистачати”, – пояснює Леонід Уніговський.

Також важливо, наголошує він, щоб Кабмін допоміг усім операторам електричних мереж, газових мереж накопичити достатню кількість запасів матеріалів та обладнання для ліквідації аварійних ситуацій на енергетичних об’єктах, пов’язаних із “прильотами” та руйнуваннями внаслідок обстрілів.

Цілком імовірно, що Україна може обійтися без імпорту газу в опалювальний сезон За словами експерта з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Дениса Сакви, з огляду на те, що цього року через наслідки воєнних дій у нас дуже сильно впав попит на газ, цілком імовірно, що Україна може обійтися без його імпорту в опалювальний сезон. Або з мінімальними обсягами закупівель.

“Звичайно, будь-які додаткові обсяги імпорту покращують ситуацію з енергетичною безпекою, але, гадаю, уряд займе вичікувальну позицію і дивитиметься на динаміку погоди, попиту, видобутку”, – зазначає Денис Саква.

За електроенергетикою, продовжує він, ситуація складніша через те, що низка великих електростанцій була захоплена (Запорізька АЕС, Вуглегірська ТЕС, Луганська ТЕС, Запорізька ТЕС), а кілька ТЕЦ знищено.

“З огляду на вік наших ТЕС та високу аварійність Україна може зіткнутися з дефіцитом генеруючих потужностей цієї зими, незважаючи на падіння споживання на 30%, – попереджає експерт. – Основними ризиками залишаються військові – атаки на критичну енергетичну інфраструктуру на кшталт електростанцій, підстанцій, газові сховища тощо. Як від таких атак захистити всі ключові об’єкти – не зовсім зрозуміло.

Вже в другій декаді жовтня рівень підготовки до опалювального сезону становитиме понад 95%, а до листопада – 100% Експерт з питань енергетики Центру Разумкова, екс-директор з інтегрованих комунікацій НАК “Нафтогаз України” Максим Білявський упевнений, що незважаючи на безпрецедентні умови, в яких знаходиться наша держава загалом та енергетична галузь зокрема через російську агресію, уряд України робить все можливе та неможливе, щоб опалювальний сезон розпочався 1 листопада.

“І рівень підготовки у 88% на даний момент я оцінюю як високий показник, знову ж таки, враховуючи неймовірно складні умови, в яких доводиться працювати всім енергетикам, комунальникам та газовикам, – каже експерт. – На мою думку, вже у другій декаді жовтня рівень підготовки до опалювального сезону становитиме понад 95%, а до листопада – 100%”.

Звичайно, зазначає Максим Білявський, зберігатимуться ризики, пов’язані з обстрілом критичної інфраструктури. Про це прямо говорять і у Кабміні.

“Втім, ми держава сильних та вільних людей. І якщо відбуватимуться удари по об’єктах критичної інфраструктури, славні українські газовики та енергетики оперативно відновлюватимуть електро- та газопостачання. Але, звичайно, слід бути готовими до можливих перебоїв із тим самим електропостачанням. Насамперед — у регіонах, де йдуть бойові дії, або які перебувають під ракетними ударами російського агресора. Але, переконаний, упродовж 24 годин усі наслідки таких аварій будуть ліквідовані”, – каже експерт.

Крім того, продовжує він, є ймовірність, що з жовтня Україна збільшить пропускну спроможність щодо транскордонних перетікань з енергомережею ЄС. Це означає, що наша держава матиме в запасі більше потужностей електроенергії для балансування своєї енергосистеми.

“На жаль, на територіях, особливо постраждалих від бойових дій, опалювальний сезон не буде таким, як завжди. І якщо туди вирішуватимуть повернутися місцеві жителі, їм доведеться самостійно вирішувати питання опалення своїх осель. Втім, на більшій частині України опалювальний сезон пройде успішно, без серйозних перебоїв, – вважає Максим Білявський. – Ми повинні витримати це випробування, щоб стати сильнішим та остаточно перемогти Росію. На мою думку, саме успішне проходження Україною майбутнього опалювального сезону стане точкою неповернення у перемозі над агресором”.

За словами експерта, свій внесок у це мають робити всі жителі України. З розумінням ставлячись до тих чи інших складнощів, самостійно піклуючись про обігрів, утеплення своїх жител.

“Звичайно, високий рівень безробіття, низькі доходи наших співгромадян не дають можливості більшості належним чином підготуватись до опалювального сезону. Але слід докласти для цього максимум зусиль, – упевнений Максим Білявський. – Наприклад, якщо якісь населені пункти залишилися без газопостачання, слід спробувати знайти житло на зиму у селах, селищах, приватному секторі, де є пічне опалення та можливість обігрівати приміщення за допомогою дров, торфу чи вугілля. Також слід проводити термомодернізацію свого житла, заклеювати вікна, герметизувати під’їзди”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Меркель розповіла, як треба ставитись до ядерних загроз Путіна.