Місячні архіви: Вересень 2022

У Путіна назвали нову дату “референдумів” в Україні: яка мета Кремля – як реагувати українцям

Оприлюднено автором

Правляча партія російського диктатора Путіна “Єдина Росія” запропонувала провести 4 листопада (День народної єдності Росії) “референдуми” про анексію тимчасово окупованих територій України. Якими є перспективи цих “заходів”? До чого вони приведуть? Чим можемо відповісти? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

У нас залишається стратегічна мета – знищення Російської Федерації, на заяви про фейкові “референдуми” не варто звертати увагу Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської військово-цивільної адміністрації (2015-2016 роки), керівник та засновник волонтерської групи “Народний тил” Георгій Тука розмірковує так:

“По-перше, поки що такі заяви звучать від окремих осіб. Це загалом не офіційна позиція партії влади країни-агресора. По-друге, начхати нам на такі ініціативи росіян, так само як на ті заздалегідь заготовлені дані, які вони хочуть оголосити після проведення псевдореферендумів. Тож я не став би приділяти так багато уваги організації цього шутовского дійства. Навіть самим росіянам зрозуміло, що це фікція. Що результат, який буде зрештою проголошено, вже заздалегідь намальовано. Ні про яке реальне волевиявлення не може бути мови”.

Якщо ж розмірковуючи про те, що можуть проголосити на цих “референдумах”, то тут є низка варіантів, вважає експерт.

“Можуть готувати, наприклад, зробити проголошення чергової псевдонезалежної, псевдонародної псевдореспубліки. Або кількох. Умовні Херсонська, Харківська, Запорізька народні республіки. Другий варіант – можуть на папірці записати не “проголошення незалежності” даних територій, а їхнє приєднання до псевдоДНР або псевдоЛНР. Третій варіант – можуть вписати в так звані “бюлетені” ініціативу про проголошення “Новоросії”, яка включатиме всі ці фейкові “народні республіки”. Тобто створення єдиної “федеративної держави”. Після чого ця псевдодержава звернеться до Путіна — цар-батюшка, прийми нас до складу РФ!” – прогнозує Георгій Тука.

За його словами, який варіант вибере агресор поки не зрозуміло. Але з прагматичної точки зору, наголошує експерт, це нікого значення не має.

“Яка нам різниця, чи сфабрикують ті чи інші дані? У нас залишається стратегічна мета – знищення Російської Федерації. І тактична мета – звільнення всіх українських територій від окупації. На цьому нам слід зосередити всі зусилля”, – констатує Георгій Тука.

Псевдореферендуми заженуть тимчасово окуповані території навіть не в “сіру”, а в “чорну зону” Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко зізнався, що складно коментувати новини з палати №6 загальнодержавного дурдому, на який перетворилася РФ.

“Вони можуть називати будь-які дати фейкових референдумів – суть від цього не зміниться. Жодна цивілізована країна світу, яка не живе за злодійськими поняттями, ніколи не визнає ні анексію Криму, ні якоїсь іншої частини території України. Тому що визнання таких дій призведе до того, що відбувалося наприкінці 30-х років минулого століття. Коли намагалися утихомирити Гітлера, дозволяючи йому красти чужі території. У результаті так і не утихомирили – і почалася Друга світова війна”, – нагадує експерт.

Він не виключає, що окремі відсталі країни, з відсталими урядами, або недодержави, які є невизнаними, можуть підіграти РФ – і підтримати ті чи інші її анексії. Але суті це не змінить, упевнений Сергій Войченко. Анексії залишаться незаконними. А Збройні Сили України та партизанський рух продовжать знищувати колаборантів та російських окупантів.

“Псевдореферендуми заженуть тимчасово окуповані території навіть не в “сіру”, а в “чорну зону”. Зроблять людей, які там мешкають, ізгоями. Жодна цивілізована країна не визнає видані там російські паспорти та інші документи. Туди не поставлятиметься іноземна продукція. На ці території не поширюватимуться гарантійні зобов’язання. Це буде наростаючий ком проблем”, – попереджає експерт.

На його думку, Кремль може розглядати ці фейкові заходи як можливість, “призначивши” ці території російськими, у разі прогнозованого просування ЗСУ в рамках деокупації, назвати це нападом на РФ. І скористатися як привід для офіційного оголошення війни Україні – з оголошенням уже не прихованої, а реальної всеросійської мобілізації.

“Змусити РФ відмовитись від подібних планів може лише повна ізоляція на міжнародному рівні, відмова від закупівель у країни-агресора енергоносіїв та збільшення підтримки України зброєю. Лише наші перемоги на полях битв можуть змусити агресора відступити, – упевнений Сергій Войченко. – Лікування тут безглуздо. Лише ампутація. Організм російської держави абсолютно прогнив зсередини. Там продовжуються деструктивні процеси. Причому гнія сам цей організм намагається ще й отруїти все навколо. Усі наші території мають бути звільнені, а всі, причетні до агресії, знищені або постати перед трибуналом”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Україна запроваджує санкції проти правлячої “верхівки” Росії: про що говорить це рішення.

Одкровення Залужного та Забродського про хід війни: на що важливо звернути увагу

Оприлюднено автором

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та перший заступник голови Комітету Верховної Ради з нацбезпеки Михайло Забродський опублікували у виданні “Укрінформ” статтю про хід російсько-української війни та її можливий подальший розвиток. Які основні висновки можна зробити з неї? Портал “Коментарі” із цим питанням звернувся до експертів.

Цю статтю вже прочитали дуже багато як усередині України, так і за її межами Директор Інституту світової політики, політичний експерт, автор книги “Гібридна війна” Євген Магда розмірковує так:

“Стаття Валерія Залужного та Михайла Забродського, безумовно, за своїм обсягом та якістю звертає на себе увагу. Це такий лонгрід, де не лише підбиваються підсумки півріччя бойових дій, а й чітко говориться, що війна буде тривалою. І до цього слід активно готуватись”.

На думку експерта, такий здвоєний центр, де виступає головком ЗСУ та парламентарій з бойовим досвідом, обидва з генеральськими погонами та лампасами, що свідчить про серйозність підходу.

“Цю статтю вже прочитали дуже багато як усередині України, так і за її межами. І висновки кожен зробить свої. Але хотів би звернути увагу, що генерали Залужний та Забродський наголосили на необхідності постачання ЗСУ західного озброєння. На тому, що Україна навіть у разі ядерного удару не припинить спротив російській агресії. Тобто вони без політичних заяв показали готовність працювати далі, домагаючись необхідного результату”, – наголошує Євген Магда.

Він вважає, що ця стаття стала чудовим прикладом комунікації влади з людьми. Коли без сюсюкання, без загравання – нам кажуть правду, такою, якою вона є. При цьому не драматизують та не намагаються залякати якусь частину суспільства.

“Упевнений, що такий діалог є вкрай важливим у нинішніх умовах. Як і постійна підтримка ЗСУ, і з боку українців, і з боку всіх цивілізованих країн, – наголошує експерт. – Ми маємо разом працювати на перемогу!”.

Україна має всі можливості, при різкому збільшенні допомоги відповідним озброєнням, швидше закінчити цю війну перемогою Політолог, експерт з питань російської агресії проти України Віктор Каспрук зазначає, що Залужний та Забродський у своїй статті чітко окреслили перспективи та можливості закінчення російсько-української війни.

“Україна за підтримки нашого стратегічного союзника Сполучених Штатів та інших партнерів щодо антипутінської коаліції має всі шанси перемогти московських агресорів. Питання тільки в тому — якою ціною і як довго продовжиться ця війна. Впадає в око, що ця стаття з’явилася напередодні зустрічі у союзників нашої країни на авіабазі Рамштайн, де знову розглядатиметься питання оборони України . Очікується, що міністр оборони США Ллойд Остін порушуватиме питання про збільшення військової допомоги до того рівня, щоб ЗСУ швидше могли вигнати загарбників з нашої території. Адже затягування війни може створити ще більші проблеми не лише для України, а й для всього колективного Заходу”, – пояснює Віктор Каспрук.

Він вважає, що ця актуальна та виважена стаття чітко позначає проблеми та підштовхує наших союзників до прискорення їх вирішення.

“Адже під час війни за існування Української держави, будь-яке “шапкозакидництво” та приписування собі того, чого поки що немає, може зіграти лише на руку нашим ворогам. Йдеться фактично про те, що Сполучені Штати та держави-члени НАТО повинні допомогти Україні переозброїти, насамперед, наші ракетні війська, щоб ми, у разі потреби, мали можливість вражати стратегічні військові цілі і на території РФ. Тим самим докорінно змінивши ситуацію, за якої Росія може безкарно обстрілювати цивільні об’єкти України з далекої відстані, а українські військові не мають можливості на це відповісти”, – акцентує експерт.

У цьому сенсі, продовжує він, нашою перемогою стане не лише звільнення всіх своїх територій, включаючи український Крим, а й саме розуміння путінським режимом, що покарання за військові злочини буде незворотним. Що ЗСУ можуть дістати ворогів будь-де, і від відплати ніде не вкриєшся.

“Очевидно, що у відкритій для публічного доступу статті не можна написати про всі плани українського військового командування, – наголошує Віктор Каспрук. – Однак у ній чітко окреслено те, що Україна має всі можливості, при різкому збільшенні допомоги відповідним озброєнням, швидше закінчити цю війну перемогою. Надання нам ракет великої дальності стримує загрозу застосування щодо України ядерної зброї. Однак необхідно вже зараз шукати способи запобігання його застосуванню РФ. Хоча зовсім не факт, що коли Путін зрозуміє, що остаточно програє, він не визнає допомогу зброєю Україні прямим втручанням у війну. І що не заявить, ніби мусить застосувати тактичну ядерну зброю “для захисту російського суверенітету”. У своїй статті генерали Валерій Залужний та Михайло Забродський прямо говорять про те, що цивілізований світ має довести Росії та її керівництву, що вони не безкарні – і відповідь на все, що вони творять чи думають створити, буде адекватною. І це головне”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Україна запроваджує санкції проти правлячої “верхівки” Росії: про що говорить це рішення.

Вісті з полів: про що говорить контрнаступ ЗСУ у Харківській області – чого чекати далі

Оприлюднено автором

У вечірньому зверненні 7 вересня президент України Володимир Зеленський підтвердив добрі новини з Харківської області, де ЗСУ пішли на контрнаступні дії. При цьому наголосив, що зараз не час називати ті чи інші населені пункти, до яких повертається український прапор. Як оцінюєте “вісті з полів”? Про що це говорить? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

З нашого боку, звичайно, має бути рух уперед, але й тил має встигати Експерт з питань сектору оборони та безпеки, військовий оглядач Олег Старіков упевнений, що верховний головнокомандувач – президент Зеленський – абсолютно правильно прокоментував те, що відбувається на ділянці бойових дій Ізюмського та Балаклійського напрямів.

“Та тактика, яка була використана балабольством Арестовича (йдеться про радника Офісу президента України, який з приводу війни наговорив багато чого зайвого і такого, що не відповідає дійсності – прим. ред.) вже суспільством не сприймається. Суспільство сприйме все, навіть найважче, але це має бути правдою. І коли спікери ОП говорять неправду, це впливає і на саму владу”, – пояснює Олег Старіков.

За його словами, згідно з оперативним мистецтвом, Генштаб ЗСУ під час проведення відповідних наступальних дій на ділянці фронту в Харківській області повністю переграв оперативне командування противника.

“Там зараз знаходиться частина військ Західного округу, небагато представників Північного флоту, а переважно – війська Східного округу збройних сил РФ. І це оперативне угруповання агресора наш Генштаб абсолютно переграв. Для противника такий поступ ЗСУ став несподіванкою. Хоча про ймовірність та необхідність такого наступу говорили багато хто, зокрема я. Угруповання військ, яке ми зараз підібгали на Харківщині, було невеликим. Вони розслабилися, не вважали, що стануть об’єктом такого серйозного удару”, – зазначає експерт.

Такі дії нашої армії, продовжує він, мають не лише військове, а й політичне значення.

“Суспільству показано, що ЗСУ після відповідного перегрупування та оснащення західним озброєнням готові виконувати складні завдання, у тому числі йти в наступ. Крім того, це показує нашим західним партнерам готовність українських військовослужбовців ефективно використовувати їхню допомогу, – наголошує Олег Старіков. – Завдання зрозумілі – звільнити Балаклію, Чкаловське, Шевченкове. Там серйозні укріпрайони збройних сил РФ. Сподіваємось, все вийде”.

Але є й ризики, – попереджає експерт. За його словами, зараз на тій ділянці фронту поступ уперед, звільнення наших територій здійснює не оперативне, а тактичне угруповання ЗСУ. Тобто не найбільші сили.

“Ми рухаємося на північ, нагору. Логістика може не встигати. Наприклад, на 20 км. вперед відірвалися передові частини, а тил не підійшов. І це завжди небезпечно, – пояснює експерт. – Агресор уже підбив резерви. У тому числі до Балаклії. А коли підтягнутися ще резерви, супротивник може оточити наші передові частини. Отже, з нашого боку, звичайно, має бути рух уперед, але й тил має встигати. Щоб було постійне бойове забезпечення – боєкомплектом, паливом, особовим складом, резервами тощо. Також не можна забувати, що хоч у нас і з’явилося високоточне озброєння, у росіян – повна перевага у повітрі і більше за арту”.

Очікувати від ЗСУ бліцкригів на один-два дні не варто, це будуть дії, що триватимуть тиждень і більше Екс-спікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт Влад Волошин погоджується з тим, що з фронту приходять обнадійливі речі.

“Українські військовослужбовці, – зазначає він, – звільняють певні території на Харківщині, на Херсонщині. Це не привід говорити, що ми проводимо якийсь масований контрнаступ. Будь-які операції в сучасній війні мають комплексний характер. І для того, щоб звільнити навіть один населений пункт, має працювати багато складових цієї операції. Звичайна розвідка, повітряна, вогнева підтримка, ті, хто звільнятиме населений пункт, вриваючись у нього”.

Такі комплексні операції, сам контрнаступ – складні дії, наголошує експерт. Вони прораховуються на певну перспективу.

“Це будуть не бліцкриги на один-два дні, а дії, які тривають тиждень і більше. І результатом її має стати звільнення доволі великих ділянок території, а не кількох населених пунктів, – наголошує Влад Волошин. – Наразі проглядається перспектива, що наші рухатимуться далі. Що ЗСУ працюють на певних напрямках, маючи резерв сил та коштів для проведення таких операцій”.

Як зазначив президент, продовжує експерт, все йде за розробленим планом.

“Сьогодні, завдяки цим навіть невеликим поступам, українські військовослужбовці звільняють плацдарми для подальших дій щодо деокупації наших територій. При цьому треба розуміти, що такі операції найефективніші, поки є зеленка (листя, трава). Тож нам потрібно встигнути максимально переграти росіян, отримати перевагу, доки не змінилася погодна палітра. Думаю, українське командування це чудово розуміє”, – констатує Влад Волошин.

Читайте також на порталі “Коментарі” — що потрібно знати про нового прем’єра Великобританії Ліз Трасс: на які рішення чекати по Україні та Росії.

Путін хоче зустрітися із Сі Цзіньпіном: чого чекати від цієї зустрічі – чи стане КНР союзником РФ

Оприлюднено автором

Очікується, що лідер Китаю Сі Цзіньпін та президент Росії Володимир Путін зустрінуться на саміті Шанхайської організації співробітництва, який пройде в узбецькому місті Самарканді 15-16 вересня. Чого чекати від цієї зустрічі? Чи наважиться КНР на тіснішу співпрацю з РФ, яка зараз метається у пошуках союзників по всьому світу? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Анонсована російським послом у Пекіні зустріч його боса з китайським лідером, це не що інше, як суто протокольний захід Екс-дипломат, політичний експерт, заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади №1 Вадим Трюхан нагадує, що востаннє Сі Цзіньпін та Володимир Путін зустрічалися ще 4 лютого, на відкритті зимової Олімпіади в Пекіні, за три тижні до російського вторгнення в Україну.

“Для росіян, для яких дипломатичний протокол – це своєрідна мантра, візит лідера Китаю у відповідь до Росії – це пріоритет номер один. Особливо у ситуації, коли для переважної більшості світових лідерів відвідування Москви – це табу. Однак досі не склалося, – зауважує експерт. – Більше того, як стало відомо у ЗМІ, 15 червня ц.р. під час телефонної розмови російського недофюрера з лідером китайського відродження з нагоди дня народження останнього, лідер Китаю фактично відкинув запрошення відвідати РФ. Очевидно, не бажаючи ще глибше псувати стосунки із Заходом. Більше того, як стало нещодавно відомо, глава КНР, ймовірно, відвідає 14 вересня Казахстан, і це стане першим його закордонним візитом з початку пандемії коронавірусу COVID-19. І це той Казахстан, який за останні півроку віддаляється від Росії семимильними кроками. Можна припустити, що під час цього візиту між китайцями та казахами буде підписано низку епохальних двосторонніх документів між двома країнами, які остаточно покладуть край гегемонії Росії в Центральній Азії”.

Отже, продовжує Вадим Трюхан, анонсована російським послом у Пекіні зустріч його боса з китайським лідером, це не що інше, як суто протокольний захід, мета якого ще щільніше взяти РФ в економічні лещата, користуючись тим, що для останньої поступово закриваються її традиційні ринки. збуту сировини у країнах.

“Фактично Китай зі східного тигра перетворюється по відношенню до рашистської федерації на латиноамериканську анаконду, яка поступово заковтує по шматках російську економіку. І то без жодних надзусиль чи ресурсів, – наголошує експерт. – Що слід очікувати від зустрічі в Узбекистані могутнього Сі з кульгавим каченям Путіним? За великим рахунком, нічого. Адже під час таких зустрічей зазвичай ніякі епохальні документи не підписуються, хіба якісь рамкові меморандуми ні про що. А політичні заяви, які прозвучать, швидше за все, мають на меті одну, — насмішити Вашингтон і Брюссель натяками про те, що, мовляв, ми ще можемо вам показати “кузьчину матір”. Вихлоп від цього буде нуль. Що може насправді вся Росія з її розхваленою зброєю, яка “не має аналогів у світі”, показали Збройні Сили України та весь український народ, знищивши понад 51 тис. особового складу російської армії та понад 13 тис. одиниць їхньої військової техніки. Зараз Росія перебуває в стані “напередодні руїни”, і рятувати її Китаю немає жодного сенсу. РФ врятує хіба що її власний народ, якщо, звичайно, прокинеться і зрозуміє нарешті, що путін і Ко ведуть їхню країну у прірву”.

РФ цінна для КНР як сировинна база та джерело технологій Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі припускає, що Китай скористається на свою користь невизначеністю, в якій опинилася Росія через війну в Україні.

“РФ цінна для КНР як сировинна база та джерело технологій. Росіянам потрібні гроші і тому китайці викручуватимуть їм руки – домагатимуться знижок на метал, енергоносії, а також вимагатимуть у них технології у сфері ракетобудування, ядерних озброєнь, підводного та надводного флоту, авіації, що є пріоритетним для ВПК Китаю”, – прогнозує експерт.

У всякому разі, ситуація до цього має, констатує Георгій Кухалейшвілі.

Читайте також на порталі “Коментарі” — що потрібно знати про нового прем’єра Великобританії Ліз Трасс: на які рішення чекати по Україні та Росії.

Україна вводить санкції проти правлячої “верхівки” Росії: про що говорить це рішення

Оприлюднено автором

У вечірньому зверненні 7 вересня президент України Володимир Зеленський оголосив про введення санкцій проти понад 600 осіб, які належать до правлячої “верхівки” Росії (28 членів Ради безпеки РФ, 154 члени Ради Федерації Росії та 424 депутати Держдуми). Про що говорять ці рішення? Портал “Коментарі” із цим питанням звернувся до експертів.

Далі буде розширення списків санкцій проти представників РФ і з боку наших союзників Народний депутат України VIII скликання, представник Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Наталія Весєлова розмірковує так:

“Проти політиків запроваджують санкції, коли остаточно зрозуміло, що шляхів для діалогу, переговорів, домовленостей не залишилося. Отже, таким кроком Україна демонструє, що більше не сподівається на дипломатію, на переговори, на посередництво політиків чи великого бізнесу. Офіційний Київ остаточно ухвалив рішення повертати свої території виключно воєнним шляхом”.

Ми продемонстрували, наголошує Наталія Веселова, свою позицію не лише країні-агресору, а й нашим партнерам на Заході.

“Раніше було багато критики, що ми закликаємо всіх застосовувати санкції до російського політикуму та бізнесу, а самі робимо це дуже неохоче, – нагадує експерт. – Тепер же ми показали свою рішучість у цьому напрямку. Думаю, що далі буде розширення списків санкцій проти представників РФ і з боку наших союзників”.

Україна підштовхує союзників, якщо вони не ввели ще таких санкцій – зробити це
Економічний та політичний експерт Тарас Загородній вважає, що наслідки такого кроку відчують на собі насамперед ті російські структури, які все ще мають бізнеси в Україні.

“Проходитиме конфіскація даного майна (вже йде). Зрозуміло, що мало хто з підсанкційного списку залишився (якщо був) бізнес в Україні. Тож скоріше це – демонстрація з боку України колективному Заходу, що ми теж запроваджуємо санкції проти правлячої верхівки країни-агресора, а не просто просимо робити те саме тих самих європейців чи американців. Підштовхування союзників, якщо вони не ввели ще таких санкцій – зробити це”, – пояснює експерт.

Тобто, констатує Тарас Загородній, ми фактично синхронізуємо свою політику із Заходом. Рішення певною мірою показове, вважає він. До якого, схоже, нарешті дійшли руки. Краще пізно ніж ніколи.

Читайте також на порталі “Коментарі” — що потрібно знати про нового прем’єра Великобританії Ліз Трасс: на які рішення чекати по Україні та Росії.