Ватажки т.зв. “ДНР” і “ЛНР”, а також “влада” окупованих росіянами частин Запорізької та Херсонської областей передбачувано після оголошення фейкових результатів псведореферендумів звернулися до путіна з проханням зробити їх частиною Росії. Експерти розповіли виданню “Коментарі”, як можуть розвиватися події далі.
Дуже ймовірно, що спеціальна військова операція трансформується на контртерористичну операцію Колишній працівник СБУ та консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони безпеки Іван Ступак не сумнівається, що протягом найближчих 96 годин Кремль у прискореному порядку організує та проведе усі необхідні формальності для анексії українських земель. Зокрема — заручиться колективними рішеннями Держдуми та Ради Федерації, а президент путін урочисто оголосить про входження нових територій до складу Росії.
“Насправді, не важливо, як вони тепер називатимуться – Запорізький край чи Південно-Східний округ. Важливо інше – весь цивілізований світ не визнає результатів таких “референдумів” і дивитиметься на це лише як на публічний факт крадіжки територій суверенної держави”, – упевнений експерт.
На його думку, після цього Росія продовжить накачувати нібито свої нові регіони ЧМОбіками (частково мобілізованими), з новим прагнення почне процес побудови адміністративних органів — і на цьому етапі, ймовірно, позбавиться тепер не потрібних їм Сальдо, Стремоусова та інших.
“Крім того, дуже ймовірно, що спеціальна військова операція трансформується у контртерористичну операцію (КТО), хоча за фактом це не змінить нічого, – вважає Іван Ступак. – Але це дозволить Кремлю загорнути війну в нову блискучу упаковку – і по-новому піднести її своїм громадянам, що дозволить виграти час та частково зняти суспільне невдоволення. Паралельно знову будуть звучати погрози ядерного удару з боку Росії”.
Щодо України, то наші військові, на думку експерта, продовжать свій наступ, незважаючи на жодні “референдуми”. В ЗСУ, зазначає Іван Ступак, найближчим часом є дуже добрі шанси взяти в оперативне оточення серйозне за чисельністю угруповання противника на одному зі східних напрямків.
“Загалом процес йде – і раніше вимушено залишені нашими військовими території потроху повертаються назад”, – наголошує експерт.
Прогнозуючи дії США та ЄС, він вважає, що показові псевдореферендуми лише зміцнять рішучість наших союзників збільшувати надання Україні фінансової та військової допомоги, а також можливо вплинуть на ті країни, які до цього дня займали виключно нейтральну позицію щодо російсько-української війни. .
Результати “референдуму” в очах світової спільноти нікчемні, їх ніхто не визнає За словами військового оглядача, головного редактора “Апострофа” Дениса Поповича, на сьогоднішній день все йде до того, що в Росії визнають результати псевдореферендумів у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях та спробують анексувати ці регіони.
“Хоча можливий варіант і з визнанням частини Запорізької та Херсонської областей “незалежними державами” з подальшим розглядом можливості приєднання їх до складу Росії”, — вважає експерт.
Він припускає, що у разі продовження нашого наступу на ці області опція ультиматуму та оголошення війни Україні з подальшим застосуванням “усіх доступних засобів” необов’язкова, хоча, очевидно, лежить на кремлівському столі.
“Можливо й оголошення Росією режиму контртерористичної операції на захоплених територіях. У будь-якому разі, для України це нічого не змінює, оскільки вся ця історія з “референдумами” більше для внутрішнього користування, щоб обґрунтувати необхідність мобілізації, продовження війни тепер уже для захисту “своїх” територій, – пояснює Денис Попович. – Результати “референдуму” в очах світової спільноти нікчемні, їх ніхто не визнає, а отже найкращий вихід для нас – продовжувати наступати та деокупувати території”.
Єдина перевага у орків – це кількість живої сили Політолог Дмитро Воронков вважає, що Кремль уже зациклений не так на адмінкордонах Донецької та Луганської областей, як на Херсонській. Що й призвело, на думку експерта, окупантів до тактичної помилки на Харківщині.
“Хоча, безумовно, в ідеалі Кремль цікавлять усі окуповані території у комплексі, – зазначає експерт. – Щодо наших шансів деокупації захоплених орками територій, то вони лише зростають. Триває процес звільнення нових населених пунктів на Харківщині, відбуваються певні контрнаступальні операції на Херсонщині, Луганщині та Донеччині”.
Часткова мобілізація в Росії навряд чи допоможе загарбникам утримати окуповані території під своїм контролем, продовжує політолог. Наразі стратегічна перевага в українців. А саме це, наголошує Дмитро Воронков, зараз відіграє основну роль у комплексі із західною зброєю, що дозволяє нам відрізати орків від ліній постачання та тримати під вогневим контролем важливі логістичні маршрути.
“Війська країни-агресора зазнають дефіциту високоточного озброєння і в принципі більш-менш сучасної техніки. Іранські безпілотники тому лише підтвердження. Отже, єдина перевага у орків – це кількість живої сили. АЛЕ! По-перше, часткова мобілізація проходить не так добре, як їм би хотілося. По-друге, “якість” мобілізованих, м’яко кажучи, залишає бажати кращого. По-третє, цей путінський указ уже похитнув ситуацію всередині самої Росії. І це може бути лише початком кінця режиму путлера”, – припускає Дмитро Воронков.
Щодо сценаріїв, то політолог думає, що помірна деокупація наших територій продовжиться, а певного моменту може бути друга хвиля масштабного контрнаступу, як було на Харківщині.
“Псевдореспубліки путлер приєднає, щоб мати хоч якусь юридичну підставу відправляти туди росіян і загрожувати ядерною зброєю. З позиції того, що нібито Україна загрожує суверенітету Росії. Однак це не матиме ефекту, – упевнений експерт. – Україна вже визначилася зі своїми цілями – і це вочевидь не переговори, а беззастережна капітуляція ворога, повна деокупація наших територій. Більше того, спроби далі розжарювати ситуацію та відправляти більше російського “гарматного м’яса” в Україну можуть призвести до якнайшвидшого краху путінського режиму всередині самої Росії”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — у Путіна готові вести переговори з Україною, але лякають “зміною умов переговорів”.
