Денні архіви: 03.10.2022

До чого готуватись українцям: які важливі рішення очікуються наступного тижня

Оприлюднено автором

Ексклюзивно для видання “Коментарі” експерти поділилися прогнозами наступного тижня: чого і чому чекати Україні в політичному, економічному, дипломатичному ракурсі.

Навколо теми заявки України до НАТО явно буде багато розмов Аналітик Фонду громадської дипломатії Олександра Решмеділова прогнозує, що тиждень буде присвячений більшим зовнішнім майданчикам.

“Йде підготовка та реалізація восьмого пакету санкцій ЄС проти РФ. Можливі деякі пробуксовки. Розраховувати на одноголосне рішення ЄС одразу й легко – вочевидь не доводиться. Вірогідні нові палиці в колеса від тієї ж Угорщини чи інших країн, налаштованих не на посилення, а навіть на пом’якшення санкцій проти країни-агресора”, – зазначає експерт.

Важливим етапом, за її словами, стане підготовка до нової зустрічі у форматі “Рамштайн”, наміченої на середину жовтня.

“Проходять чергові візити міністрів оборони до України. Цього тижня, наприклад, в Одесі побувала голова Міноборони Німеччини. Цікаво подивитися, чи будуть перед “Рамштайном” зрушення щодо збільшення поставок зброї в Україну. Нам це вкрай важливо з огляду на події на фронті”, – пояснює Олександра Решмеділова.

Продовжиться, впевнена вона, обговорення резонансної заяви з боку України, що ми подаємо заявку щодо прискореної процедури вступу в НАТО.

“Навколо цієї теми явно буде багато розмов, – каже Олександра Решмеділова. – Сьогодні, наприклад, керівники дев’яти країн НАТО із Центральної та Східної Європи (Польщі, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Румунії та Словаччини) підтримали заявку України на вступ до альянсу та закликали збільшити військову допомогу нашій країні. Ну і, звичайно, продовжиться епопея навколо псевдореферендумів та спроби РФ анексувати нові українські території. Вже відомо, що підконтрольний Кремлю російський Конституційний суд зупинив визнати договори про прийняття до складу Росії ЛДНР, частин Херсонської та Запорізької областей, що відповідають конституції. І завтра, 3 жовтня, Держдума прискореними темпами розгляне внесення необхідних для цього поправок до конституційних законів, а також ратифікацію відповідних договорів. У результатах можна не вагатися. Як і в тому, що ні псевдореферендуми, ні анексії не будуть визнані цивілізованим світом. І що рано чи пізно за все прийде розплата”.

Завдання української влади – зробити економіку воєнного часу з відповідними механізмами та управлінням, з новими підходами до монетарної та фіскальної політики На думку головного економіста, керівника з економічних реформ Офісу простих рішень і результатів Ярослава Романчука, майбутній тиждень в економічному плані мало чим відрізнятиметься від того, що йде.

“Добре, що надходять кошти від міжнародних організацій та окремих країн. Це дозволяє стабілізувати фінансове становище України, забезпечуючи регулярне постачання насамперед ЗСУ. Це знижує тиск на гривню. І чим більше буде ясності з надходженнями фінансових ресурсів, тим більше можемо очікувати від політики Мінфіну та НБУ. Ми бачимо повзучу, невелику девальвацію гривні в умовах неясності прогнозів на цей та наступний рік – щодо інфляції, темпів зростання. Закордонні експерти не бачать якихось суттєвих покращень у функціонуванні української економіки ні цього, ні наступного року. Тому завдання української влади (і на це слід спрямовувати зусилля якнайшвидше та ефективніше) – зробити економіку військового часу з відповідними механізмами та управлінням, з новими підходами до монетарної та фіскальної політики”, – вважає Ярослав Романчук.

Він зазначає, що зараз – той час, коли наші західні партнери із задоволенням послухають думку українських економістів, тих, хто живе у цьому середовищі під тиском факторів воєнного часу.

“Потрібні ініціативи щодо очищення економіки від токсичних, непрацюючих рішень, які були популярними в Україні останні 20 років. Наближення зими, складного опалювального сезону, підвищення тарифів (якщо не для домогосподарств, то для бізнесу) все більше ставить на порядок денний питання – чи витримаємо? Так, поки що тарифи для домогосподарств обіцяють не підвищувати. А для бізнесу? Йому й так важко в умовах війни, а зростання тарифів його доб’є. Адже це робочі місця, товари, що потім перекладається на ціни, – наголошує експерт. – Не треба імітувати соціальність політики, перекладаючи з хворої голови на ще хворішу. Зовсім інакше необхідно структурувати ринок виробництва. Те, що давно назріло, треба проводити зараз. А цінове регулювання ніколи ні від чого не рятувало, тільки відкладало та посилювало проблеми”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Путін відфестивалював на Червоній площі в куртці майже півмільйона рублів.

Насичена кінцівка вересня та початок жовтня: як те, що відбулося вплине на Україну

Оприлюднено автором

Останній тиждень вересня та початок жовтня видалися дуже насиченими для України. На всіх фронтах. Спеціально для видання “Коментарі” експерти підбили підсумки тижня і спрогнозували наслідки топ-подій, що відбулися протягом нього.

Абсурдними рішеннями Росія запустила зовсім інший – найгірший для себе – сценарій Економічний і політичний експерт Борис Кушнірук головною для України подією минулого тижня (як і будь-якої іншої останнім часом) вважає подальше звільнення наших земель.

“Маємо чудові новини з Донецької, Луганської, Херсонської областей. Сподіваємося, деокупація продовжуватиметься наростаючими темпами, – зазначає експерт. – Також слід зазначити підписання президентом США Байденом закону про надання нашій країні 12,5 млрд допомоги (військової та фінансової)”.

Топ-темою, за словами Бориса Кушнірука, стало і рішення РФ щодо анексії територій Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей (причому росіяни вважають своїми навіть землі Миколаївської області, які поки що є частково окупованими).

“Втім, якщо 2014 року анексія Криму сприймалася нами як трагедія, то нинішнє анексування росіяни перетворили на фарс. Причому опускаючи до фарсу і історію з Кримом, – каже експерт. – Очевидно, що ЗСУ продовжать звільняти окуповані землі, які нібито (за перекрученою логікою Кремля) тепер є частиною РФ. Тим самим росіяни відрубали собі можливість вирішити конфлікт дипломатичним шляхом. Якщо раніше здавалося, що щодо того ж Криму доведеться домовлятися за столами переговорів, то нинішні рішення Кремля не залишають нам варіантів, окрім як звільняти свої землі, включаючи Крим, військовим шляхом. Безумовно, із західною допомогою. І це нова реальність, яку створила сама російська влада. Своїми абсурдними рішеннями вона запустила зовсім інший – найгірший собі сценарій”.

Україна, як крок у відповідь на анексію РФ, заявила про подання заявки на прискорене членство в НАТО На думку директора Communication group, політичного експерта Володимира Манько, тиждень, що минає, приніс як хороші, так і погані новини.

“Серед добрих – звільнення Лимана у Донецькій області. Це означає, що ЗСУ не зупинилися на звільненні Харківщини, а йдуть далі. Після Лимана відкриється можливість походу на Кремінну та Сватове, що на Луганщині. Спостерігається активізація наступальних дій і на Херсонщині”, – зазначає експерт.

Поганою новиною він вважає анексію українських територій, окупованих Росією, за результатами т.зв. “Референдуму”. На думку Володимира Манько, тепер Кремль, ввівши ці землі у свій юридичний простір, може вдатися до застосування неконвеційної зброї проти наших військ.

“Єдине, що стримує агресора від такого кроку — чіткий сигнал від США про руйнівні наслідки для РФ”, — пояснює експерт.

Важливою подією цього тижня він також вважає подання заявки України на прискорене членство в НАТО.

“Це було зроблено як крок у відповідь на анексію, – каже Володимир Манько. — НАТО, на жаль, не заявило про можливість вступу прямо зараз. Але всебічну підтримку обіцяють продовжувати. Дякую і на цьому”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чим відповість світ на нову анексію РФ – чи покликано заклик України почути.

Чим відповість світ на нову анексію РФ – чи буде заклик України почутий

Оприлюднено автором

МЗС України у відповідь на “приєднання” до РФ “ДНР”, “ЛНР”, Херсонської та Запорізької областей закликало іноземні держави прискорити надання нашій державі всієї необхідної військової, економічної та фінансової допомоги, запровадити додаткові жорсткі санкції проти Росії, вигнати її з міжнародних організацій, а також підтримати ініціативу щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Якою є ймовірність, що заклик буде почутий? Що ще цивілізований світ може зробити, щоб покласти край російській агресії? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Ми точно побачимо збільшення військової та фінансової допомоги – все це йде по наростаючій Директор аналітичного центру “Третій сектор”, політолог Андрій Золотарьов наголошує, що будь-яка війна має матеріальний вимір. І її результат вирішується, зокрема, цим чинником. І цілком логічно, пояснює він, що МЗС звертається із закликом допомагати Україні не лише морально, а й матеріально.

“Протистояння з РФ вимагає таких фінансових, військових та інших ресурсів, які Україна не мала і не має. Але допомога, насамперед, від країн НАТО допомагає нам вистояти. Масштаби збройних сил, кількість вогневих засобів у Росії незрівнянно більша, ніж у нас. І ми бачимо цілком логічне звернення наших дипломатів після чергового витка ескалації, – зазначає політолог. – Зрозуміло, що потрібно було заявити позицію. Досить вдалим контрходом стало звернення про прискорене надання Україні членства в НАТО. Так, це, можливо, виявилося сюрпризом для наших партнерів. Проте вони змушені були реагувати. Позиція залишилася незмінною – двері НАТО відчинені, але найближчим часом Україна там навряд чи опиниться. Але важливо було наголосити на наших намірах”.

Важливо й те, продовжує експерт, що підтримка нашої країни з боку Альянсу та країн Великої сімки продовжиться. І багато в чому масштаби цієї підтримки орієнтуватимуться інші, хто ще зберігає якісь відносини з Росією.

“Бачимо позицію тих самих Китаю, Індії, які, можливо, хотіли б продовжувати купувати російські енергоресурси з великим дисконтом, але розуміють, що рано чи пізно самі можуть нарватися на вторинні санкції. І в цьому сенсі звернення МЗС і те, як відреагують наші партнери на акт відвертої анексії української території – певного важеля впливу, – вважає Андрій Золотарьов. – Думаю, що ми точно побачимо збільшення воєнної та фінансової допомоги. Все це йде по наростаючій – у міру того, як Україна демонструє здатність не просто оборонятися, а й наступати”.

На думку політолога, Путін намагається зайти на “друге коло” вторгнення, розпочавши мобілізацію, підписавши документи про анексію.

“Цю фількіну грамоту ніхто не визнає. Стосовно псевдореферендумів та путінських анексійних указів промовчали навіть відверті союзники РФ типу Венесуели та Еритреї, – звертає увагу експерт. – А ось реакція тих самих США цілком показова. Там не просто заявили, що ніколи не визнають анексії, які з 2014 року здійснює Росії, а й виділили 12,5 млд доларів допомоги Україні (з них 7 млрд на озброєння). Чудовий приклад для інших країн. Думаю, що вони продовжать допомагати нам, незважаючи на жодні особисті економічні проблеми”.

Якщо згадати ситуацію з анексією Криму у 2014 році, то тоді вся ця процедура зайняла лише три дні. Зараз все, схоже, поставлено на якусь паузу Керівник Центру громадської аналітики “Вежа” Валерій Клочок розмірковує так:

“Українське МЗС, безумовно, мало відреагувати на російські спроби анексії окремих територій нашої країни. При цьому треба розуміти, що 30 вересня у Кремлі відбулося підписання у їхньому розумінні міжнародних договорів про визнання незалежності окремих регіонів України. Ці договори вказують на можливість входження даних територій до складу РФ. Але питання про приєднання тих чи інших територій до Росії – у повноваженнях Ради Федерацій. А попередньо президентом надсилається запит до Конституційного суду і отримати висновок. Якщо згадати ситуацію з анексією Криму у 2014 році, то тоді вся ця процедура зайняла лише три дні. Зараз все, схоже, поставлено на якусь паузу”.

Проте ми, звісно, мали реагувати, пояснює експерт. І МЗС зреагувало.

Валерій Клочок вважає, що військова, економічна та інша допомога мало залежить від того, чи намагається Росія анексувати українські території чи ні.

“Аргументів допомагати нам і без цього було більш ніж достатньо, враховуючи бойові дії, що йдуть з лютого, і масу військових злочинів, які скоїла РФ на території України. Більшої ескалації не може бути. Так, йдуть розмови про можливість застосування країною-агресором ядерної зброї. Але поки що це на рівні заяв та припущень. Тож найближчим часом ми навряд чи побачимо кардинальну зміну позицій країн світу щодо підтримки України, – прогнозує експерт. – Тому що підтримка є та буде. Найбільше її нам надають США, вже набрав чинності закон про ленд-ліз. У найближчі два тижні почне йти допомога за цим законом. Крім того, нам виділили додаткові 12,5 млрд доларів допомоги. Щодо ЄС, він, на жаль, залишається досить інфантильним. І заклики МЗС навряд чи вплинуть на те, що відбувається. Змінюватися треба самим європейцям”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — для Путіна дуже важливо було звільнити Медведчука – ФСБ була проти – WP.

У британській розвідці розповіли, чому втрата Лимана для Кремля – це трагедія

Оприлюднено автором

Лиман – це важливий населений пункт на фронті. Його контроль дозволяє використовувати ключовий автомобільний переїзд через Сіверський Донець, за яким окупанти намагаються збудувати нову лінію оборони. Втрата міста також завдала політичного удару: чиновники стали сильніше критикувати військове керівництво. Як повідомляє портал “Коментарі”, про це йдеться в оновленому звіті британської розвідки.

“1 жовтня 2022 року російські сили в місті Лиман Донецької області відступили перед українським наступом. Лиман, ймовірно, захищали недоукомплектовані підрозділи Західного та Центрального військових округів Росії, а також контингенти добровільно мобілізованих резервістів. Сили, ймовірно, зазнали тяжких втрат при відході по єдиній дорозі з міста, що все ще залишалася в руках росіян”, — повідомили у британській розвідці.

У звіті наголосили, що Ліман має значення в оперативному відношенні, оскільки дає контроль над ключовим автомобільним переїздом через Сіверський Донець. Росіяни намагаються закріпитися за річкою та побудувати нову лінію оборони. А ЗСУ тепер зможуть перекидати техніку та ресурси на правий берег.

“Відхід Росії з Лимана також є значною політичною невдачею, оскільки він розташований в межах Донецької області, регіону, який Росія нібито прагнула “звільнити” і намагалася незаконно анексувати. Виведення військ привело до нової хвилі публічної критики військового керівництва Росії з боку високопосадовців”. , — Додали експерти.

У британській розвідці вважають, що ця тенденція наростатиме. ВСУ продовжать звільняти тимчасово окуповані території, а командування армії дедалі більше люто звинувачуватимуть у поразках.

Читайте також на порталі “Коментарі” – у США розповіли, заради чого Путін готовий втратити Луганщину в Україні.

Також видання “Коментарі” повідомляло — шабаш, який в останній день вересня влаштували в Москві , залишається топ-темою тижня, що минає. Спершу відбулося путінське звернення щодо анексії тимчасово окупованих територій Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, потім мітинг із цього приводу на Червоній площі. Що можна сказати про те, свідками чого ми стали, про те, як поводився Путін? Про що це все говорить? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Для Путіна дуже важливо було звільнити Медведчука – ФСБ була проти, – WP

Оприлюднено автором

На великий обмін полоненими, який відбувся наприкінці вересня, погодився особисто президент РФ Володимир Путін. При цьому у ФСБ радили російському диктатору утриматися від такого кроку, побоюючись громадського резонансу в Росії. Як передає портал “Коментарі”, про це пише рейтингове видання “Washington Post”, посилаючись на слова високопоставлених українських та американських чиновників, знайомих із цією справою.

Найбільше російські спецслужби схвилювало те, що в результаті обміну вчетверо більше полонених українців повернулися додому, ніж росіян. Найбільше у ФСБ не могли прийняти, що 108 військових із полку “Азов” опинилися на волі.

“ФСБ була повністю проти. Вони розуміли наслідки того, як ця угода виглядатиме для громадськості”, — сказав високопосадовець на умовах анонімності.

У військовій розвідці після успішного обміну також повідомили, що угода могла і мала відбутися набагато раніше, але кілька разів переносилися її терміни.                                    

За умовами угоди Росія звільнила п’ятьох командирів, які керували обороною Маріуполя. Вони не можуть покинути Туреччину до закінчення війни, але не ув’язнені і можуть вільно пересуватися країною.

Високопоставлений співробітник Держдепартаменту звернув увагу на той факт, що на звільненні Медведчука наполягав особисто Путін, що вкотре підтверджує той факт, що його постать має велике значення для президента Росії.

Читайте також на порталі “Коментарі” – у США розповіли, заради чого Путін готовий втратити Луганщину в Україні.