Опублікували короткий список номінантів на Нобелівську премію миру 2022. Чи є в ньому Зеленський

Норвезький політолог та директор Інститут досліджень Миру в
Осло (PRIO) Генрік Урдал опублікував короткий список з п’яти номінантів на Нобелівську
премію миру. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на дослідження PRIO.

Лауреата Нобелівської премії миру оголосять 7 жовтня. Серед
найбільш ймовірних імен, яким пророкували перемогу лідирував президент України Володимир
Зеленський. Європейські політики навіть звернулись до Нобелівського комітету аби
встигнути подати Зеленського в списки номінантів.

Норвезький політолог Генрік Урдал, який консультує Світовий
банк, ЮНЕСКО та інші установи опублікував свій традиційний список з п’яти
найбільш ймовірних переможців Нобелівської премії миру 2022.

Ось як виглядає шорт-лист директора Інститут досліджень Миру
в Осло (PRIO) Генріка Урдала:

Світлана Тихановська та Олексій НавальнийМіжнародний суд ООНХарш Мандер і Karwan-e-Mohabbat Ільхам Тохті, Агнес Чоу та Натан ЛоHRDAG & CANVASУрдал написав короткий висновок по кожному можливому
кандидату. Політолог вважає, що булоруська опозиціонерка Світлана Тихановська має розділити премію з росіянином Олексієм навальним, які борються за
демократичні цінності у своїх країнах.

Наступним кандидатом є Міжнародний суд ООН, який вирішує
конфлікти у всьому світі, сприяє миру через міжнародне право, хоча як стверджує
автор шорт-листа події в Україні можуть знизити шанси на отримання Нобеля цією
організацією.

Харш Мандер створив кампанію Karwan-e-Mohabbat, яка бореться
в Індії проти насильства, яке основане релігійними мотивами.

Ільхам Тохті, Агнес Чоу та Натан Ло – це демократичні правозахисники,
які висвітлювали злочини китайської влади. Ільхам Тохті повідомляв про
негативне ставлення до уйгурів у Китаї, за що отримав довічне ув’язнення. Агнес
Чоу та Натан Ло займались питанням демократичного Гонконгу на який зазіхає
комуністичний Китай.

HRDAG & CANVAS – організація, яка публікує, аналізує та
документує порушення прав людей.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв про дату отримання Нобелівської премії миру 2022.

Також “Коментарі” писали, що українського письменника висунули на Нобелівську премію з літератури 2022 року.

Financial Times: Україна розпочала вирішальну битву за південь

Українські війська вступили у вирішальну битву з російськими окупантами у битві за південь України. Українська армія має закінчити цей контрнаступ до настання зими, коли прийдуть морози та холоди. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на “Financial Times”.

Демократ із сенатського комітету з міжнародних відносин Кріс Мерфі заявив, що можливість проводити ефективну контрнаступну операцію добігає кінця, тому що коли закінчиться осінь і настане зима. Українські війська вже дуже багато досягли, але їм потрібно не зменшувати темп, потрібно продовжувати використовувати свою перевагу.

За словами офіційних осіб, Збройним силам України потрібно будь-що вибити росіян з півдня до зими. Як показує клімат у цій місцевості, земля тут не промерзає, що властиво іншим регіонам України в зимовий період. Тому невдовзі місцевість стане дуже брудною і буде складно за таких умов маневрувати. Можна буде пересуватися тільки основними дорогами, які прострілюватимуться ворогом.

Водночас колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко зазначив, що українські війська не мають часу для зволікань. Потрібно дуже швидко пробиратися через звільнені території, бо погодні умови можуть сповільнити дії української армії.

Військові аналітики прогнозують, що якщо українські війська не зменшать темп, то вже в середині листопада Херсон може бути під українським прапором.                                             

Читайте також на порталі “Коментарі” — Пєсков розповів, чи Путін змінив статус “спецоперації” в Україні.

ЄС тягне з 8-м пакетом санкцій проти РФ: що має бути в ньому, щоб зупинити агресора

ЄС завершує розробку восьмого пакету санкцій проти РФ. Чому справа йде так туго? Які удари потрібно завдати по агресору, щоб це було більш ніж чутливим? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Повне ембарго на нафту та відмова від російського газу є одними з найважливіших складових економічного тиску на агресора Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно пояснює, що за мірками ЄС – і так запроваджено безпрецедентні санкції проти РФ. Ще півроку тому навіть уявити такі були складно.

“При цьому, – зазначає вона, – всі розуміють, що поки у країни-агресора залишається джерело доходу у вигляді енергоресурсів (передусім – нафта), то Росія економитиме на всьому, але продовжить війну. Повне ембарго на нафту та відмова від російського газу (яка і так відбувається, причому руками самої РФ) є одними з найважливіших складових економічного тиску на агресора”.

У ЄС, продовжує аналітик, дуже довго обговорювалося питання встановлення кінцевої ціни на нафту (незалежно від того, російська вона чи ні). Схоже, вдалося досягти попередньої домовленості і з цієї теми, і щодо обмеження постачання нафти саме з РФ. І це буде одним із важливих пунктів восьмого пакету санкцій, впевнена Олеся Яхно.

“Звичайно, будуть там і санкції проти фізичних та юридичних осіб – відповідь на псевдореферендум, спроби анексії, продовження війни. Також обмеження можуть торкнутися технологій, всього, що має до них відношення – того, що РФ може використати для свого ВПК, а отже, для продовження війни, – зазначає експерт. – Традиційно є країни, які найбільше ухиляються від введення нових санкцій проти країни-агресора. Насамперед – це Угорщина, яка й так отримала безліч винятків із правил у прийнятті тих чи інших рішень. На цей раз до неї підключилися Греція, Кіпр і Мальта, які мають судноплавну індустрію і як транзитери, що заробляють на постачанні російської нафти. Однак псевдореферендуми та подальші рішення Кремля в цьому руслі, а також те, що РФ підозрюється у підриві газопроводів “Північного потоку”, може змінити настрої європейців на жорсткіші. Вже надто явно Росія демонструє свою недогоспітність, неадекватність, діючи багато в чому собі на шкоду”.

Так чи інакше – Заходу доведеться скорочувати енергетичну залежність від Росії, упевнена аналітик. Чи то газ чи нафта.

“Останнім часом актуалізувалася ще одна проблема. Думаю, вона знайде відображення у восьмому пакеті санкцій, який попередньо має бути узгоджено до 7 жовтня. Йдеться про те, що РФ оминає санкції за рахунок третіх країн. Що ті ж Китай та Індія купують російські нафту та газ зі значною знижкою. Що країна-агресор через перереєстрацію суден, через якісь компанії-прокладки у низці країн продовжує оминати санкції. Це треба припиняти, вводити механізми вторинних санкцій проти держав, які допомагають РФ обходити обмеження”, – констатує Олеся Яхно.

Але найголовніше зараз – встановлення верхньої ціни на нафту, вважає вона.

“З того, що я спостерігала з початку вторгнення та появи нових та нових санкційних пакетів – це одне з питань, яке обговорювалося весь час і щодо якого було важко знайти згоди. Якщо знайдуть – це буде чудово”, – упевнена аналітик.

ЄС, за прикладом США, слід звернути увагу на реалізацію санкційного тиску та ухилення від санкцій через іноземних агентів Голова Директорату Асоціації франчайзингу України, віце-президент Асоціації інвесторів в Україні, учасник територіальної оборони Андрій Кривонос розмірковує так:

“Пакет “нафтових” санкцій – бажаний крок. Однак, розуміючи, що ефект санкцій має затяжний характер, не варто очікувати, що розширення кількості обмежень пришвидшить результат”.

На думку експерта, ЄС, за прикладом США, слід звернути увагу на реалізацію санкційного тиску та ухилення від санкцій через іноземних агентів. Від наголошує, що набуває все більшого значення саме реалізація чинних санкцій, співучасть третіх країн у допомозі Росії позбавлятися цього тиску.

“Ще три місяці тому США визначили країни, через які заборонені імпортні товари потрапляють до Росії та Білорусі. Серед них Туреччина, Грузія, Китай, Ізраїль, Вірменія, Бразилія, Індія, Казахстан, Киргизстан, Мексика, Нікарагуа, Сербія, Сінгапур, Південна Африка, Тайвань, Таджикистан, ОАЕ, Узбекистан. Але ж у ці країни в частині випадків товари потрапляли і від європейських партнерів, – зазначає Андрій Кривонос. – Поточним завданням має бути питання контролю за дотриманням тиску з визнанням Росії країною-терористом (статус спонсор тероризму для них мало) та коригування процедур фінансового моніторингу, відстеження ланцюжків поставок тощо”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Зеленський лаконічно відреагував на “закони” Путіна про анексію.

У Зеленського лаконічно відреагували на «закони» Путіна про анексію

На Банковій заявили, що так звані путінські “закони про прийняття” чотирьох українських областей до складу Росії не стоять папери, на яких підписано, і що Україна поверне всі свої території. Як передає портал “Коментарі”, про це голова Офісу президента Андрій Єрмак у Telegram.

“Безглузді рішення країни-терориста не стоять паперу, на якому підписані. Колективний дурдом може й надалі жити у вигаданому світі”, — написав Андрій Єрмак.

За словами глави Офісу президента, найкращі ліки від російського божевілля – “ЗСУ, високоточна зброя, офензива (наступ – ред.)”.

“Повернемо до реальності, заберемо все своє”, – підсумував Єрмак.

Читайте також на порталі “Коментарі” — українська заявка про прискорене членство в НАТО вже знаходиться у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі. Далі заявку розглядатимуть на рівні послів держав-членів. Як події можуть розвиватись далі? За якого сценарію Україна може стати членом НАТО у найближчому майбутньому? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Також видання “Коментарі” повідомляло – у зверненні 4 жовтня президент України Володимир Зеленський повідомив про значні успіхи ЗСУ на Херсонщині, про переговори з керівництвом Індії, Італії та США, у тому числі – що подякував американському президенту за черговий пакет військової допомоги, до якого увійшли HIMARS. Крім того, заявив, що підписав указ про визнання недійсними всіх указів Путіна щодо спроб анексії української території. Про що говорять дані переговори та заяви? Як ситуація у російсько-українській війні може розвиватися далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Чи погодиться Захід прийняти Україну в НАТО та допомогти закінчити війну: відповідь експертів

Українська заявка про прискорене членство в НАТО вже знаходиться у штаб-квартирі Альянсу у Брюсселі. Далі заявку розглядатимуть на рівні послів держав-членів. Як події можуть розвиватись далі? За якого сценарію Україна може стати членом НАТО у найближчому майбутньому? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Про реалістичну перспективу вступу України в НАТО поки не йдеться Сергій Шаповалов, політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, вважає, що путінське оголошення про анексію чотирьох областей України (яке в Росії спробували “узаконити” відірваними від реальності законодавчими рішеннями та указами) було спробою реалізувати тактику “деескалації через екскалацію”. Тобто, пояснює він, погроза з боку Росії використовувати ядерну зброю для захисту “своїх новоприєднаних територій” нібито мала змусити Україну зупинити наступ.

“Заява Володимира Зеленського 30 вересня про подання Україною заявки на членство в НАТО, а також оголошення незапланованої прес-конференції Єнса Столтенберга того ж дня були дуже обнадійливим сигналом, – зазначає аналітик. – Відповідь України та НАТО на російський ядерний шантаж представлялася такою: країни блоку погоджуються на вступ України в НАТО, а отже застосування росією ядерної зброї на території України означало б напад на Альянс, що нівелювало б російську ядерну загрозу. Що ми побачили насправді? Від Столтенберга не прозвучало заяв щодо підтримки членства України в НАТО. Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван також заявив, що зараз “краще зосередитися на підтримці України у боротьбі з російською агресією”, а питання про членство нашої країни в НАТО розглядати пізніше”.

Низка країн-членів НАТО підтримала прагнення України приєднатися до Альянсу, нагадує Сергій Шаповалов. Мова про Канаду, країни Центральної та Східної Європи. За даними голови парламентської фракції “Слуга народу” Давида Арахамії, одного з переговорників з української сторони, на ранок 5 жовтня таких країн було вже 11. Проте рішення про вступ України в НАТО мають підтримати ВСІ країни-члени. Яких – 30.

“Якщо з цього приводу немає чіткої позиції ключових країн, зокрема США, на жаль, про реалістичну перспективу вступу України в НАТО поки не йдеться, – пояснює експерт. – До того ж, членом НАТО є Угорщина, яка докладатиме всіх зусиль, щоб заблокувати членство України в Альянсі, оскільки Орбан є повним союзником путіна”.

На думку Сергія Шаповалова, найбільш реалістичною для нас є перспектива – розширювати безпекову співпрацю України з союзниками, зокрема на принципах, проголошених у проекті Київського договору безпеки.

“На жаль, проганяти агресора доведеться зусиллями лише наших воїнів. Однак партнери мають розширювати матеріально-технічну допомогу в короткостроковій та довгостроковій перспективі, адже успішний захист України — запорука безпеки Європи, – наголошує аналітик. – Роль ядерного стримування також мають виконати партнери України, приватно та публічно запевнивши російське керівництво у рішучості відповісти на застосування росією ядерної зброї. Що й було зроблено тими самими США. І за словами голови ГУР Міноборони України Кирила Буданова, поки ми не бачимо ознак того, що ядерна зброя найближчим часом може бути застосована. Партнери України продовжують нарощувати й матеріально-технічну допомогу. В останньому її пакеті від США можемо побачити нові артилерійські установки 155 та 105 мм та високоточні снаряди до них, нові системи HIMARS, бронетехніку тощо, що необхідно для звільнення Україні своїх територій та перемоги над росією на полі бою. Ну, а коли росія виявиться повалена і більше не загрожуватиме – чи буде ще сенс для України вступати до НАТО?”.

Україна може приєднатися до ЄС та НАТО після перемоги у війні з Росією За словами політичного експерта Валентина Гайдая, було видно, що подання заявки на вступ України до НАТО за прискореною процедурою не погоджено із нашими західними союзниками.

“Після цього виступав глава Альянсу Єнс Столтенберг, даючи брифінг з приводу спроб Росії провести чергову незаконну анексію українських територій. Для нього явною несподіванкою стало таке форсування подій офіційним Києвом у ракурсі євроатлантичної інтеграції. Так само як США. Не кажучи вже про країни-скептики, які традиційно проти інтеграції України до таких спілок (ті ж Угорщина, Франція, Німеччина). Виходячи з цього, я не особливо вірю в перспективи вступу України до НАТО – принаймні в найближчому майбутньому”, – зізнався експерт.

Найімовірніше, продовжує він, членство нашої країни в НАТО, як і в ЄС, може бути реалізовано вже після перемоги над Росією.

“У країні-агресорі в результаті виникне серйозна соціально-політична, економічна криза. Поки що складно передбачити його розміри. Чи це буде повторення 1917 року, 1991 року, чи югославський сценарій. Але щось точно буде. І після такого краху з можливим розпадом Росії вже не буде гострої необхідності Україні вступати в НАТО або якийсь інший оборонний союз. З іншого боку, не буде й російського чинника, який стримував ухвалення нашої країни до Альянсу та ЄС”, – резюмує Валентин Гайдай.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Путін підписав закони про анексію території України.