Міністр оборони Республіки Білорусь (РБ) Віктор Хренін заявив, що загрози для білоруської території нібито можуть прийти з території Польщі, Литви, Латвії та України. І попередив про готовність розгорнути спільне з Росією угруповання військ на тлі цих “загроз”. Що можна сказати про дії Білорусі останнім часом? Збільшився чи знизився ризик її відкритого вступу у війну проти України? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Після закінчення війни армія РФ не зможе Лукашенку допомогти, якщо громадяни забажають поставити білоруському диктатору низку питань Виконавчий директор у Центрі прикладних політичних досліджень “Пента”, політичний експерт Олександр Леонов нагадує, що Білорусь із 24 лютого бере безпосередню участь у широкомасштабній агресії Росії проти України.
“Очевидно, що самопроголошений президент Білорусі Лукашенко цілком і повністю під контролем Кремля. Тому участь збройних сил РБ у війні не відбулася лише з тієї причини, що проти цього виступає понад 90% білорусів. І спроба ще сильніше влізти у військову авантюру Путіна загрожує стабільності режиму Лукашенка – цього разу армія може не лише не дотримуватись нейтралітету, а й підтримати масові акції протесту”, – пояснює експерт.
Проте, продовжує він, навіть імітація військової активності на території Білорусі змушує ЗСУ тримати на північному кордоні резерви, які дуже потрібні на сході та півдні. Крім того, режим Лукашенка допомагає Путіну тиснути на країни НАТО, збільшуючи напругу на західних і північних кордонах РБ.
“Тим часом на боці України воюють кілька батальйонів, укомплектованих виключно громадянами Білорусі. Значна частина з них – учасники протестів 2020 року, які були змушені виїхати зі своєї країни через репресії. Не секрет, що Лукашенко панічно боїться повернення цих озброєних громадян – значну частину навчань присвячено саме обороні. Він розуміє, що після закінчення війни армія РФ не зможе йому допомогти, якщо громадяни забажають поставити білоруському диктатору низку питань. А це бажання, без сумніву, матиме більшість громадян Білорусі”, – прогнозує Олександр Леонов.
Білоруська карта використовуватиметься Путіним для багатовекторного тиску – одночасно на кілька суб’єктів міжнародного права Співголова Громадської ініціативи “Права Справа”, історик, юрист Дмитро Снєгірьов зазначає:
“На фоні заяв, що пролунали, 6 жовтня, вперше з 28 серпня, було завдано ракетного удару по Україні з території Білорусі. Літак Ту-22 М3 стратегічної авіації РФ з повітряного простору Білорусі завдав удару ракетою X-22 по Шепетівському району Хмельницької області. Тобто можемо говорити, що ці заяви з боку МО РБ були підкріплені конкретними діями з боку російських військових”.
Експерт не відкидає можливості подальшого використання РБ для розгортання військового контингенту РФ, використання ними інфраструктури білоруських збройних сил. Йдеться насамперед про аеродроми. Один із них – Зябрівка – знаходиться всього за 35 км від української території.
“Є також припущення, що іранські дрони, які нещодавно завдали удару по території Білої Церкви, теж були запущені з території РБ”, – каже Дмитро Снєгірьов.
За словами експерта, подібна риторика Міноборони Білорусі дає РФ можливість військово-дипломатично тиснути не лише на Україну (у моменті використання білоруської території для атак, у тому числі чергової спроби вторгнення), а й на країни НАТО (прибалтійські держави та Польщу).
“Така загроза розглядається членами Альянсу досить серйозно. Оборонний бюджет Польщі збільшено у кілька разів. Також ухвалено рішення про розгортання додаткового військового контингенту НАТО на території прибалтійських країн. Білоруська карта використовуватиметься Путіним для багатовекторного тиску – одночасно на кілька суб’єктів міжнародного права”, – упевнений Дмитро Снєгірьов.
Водночас, зазначає він, інформація ГУР МО України про розгортання додаткових військових контингентів РФ на території РБ поки що не знайшла підтвердження.
“За нашими даними, зараз у Білорусі немає настільки серйозного військового контингенту росіян, що дало б привід говорити про можливість підготовки повторного вторгнення з території РБ. Однак, – наголошує експерт, – не можна відкидати можливість такого сценарію. А ось можливість залучення білоруської армії до гіпотетичного вторгнення я оцінюю як мінімальну. Є чітка позиція самопроголошеного президента Лукашенка, що збройні сили РБ не братимуть безпосередньої участі у воєнних діях на території України. І поки що ця позиція залишається незмінною. Більше того – останнім часом відзначено дипломатичну активність представників білоруської сторони у пошуку контакту з представниками країн Заходу, намагаючись уникнути повної залежності від РФ”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — людина з найближчого оточення Путіна висловила президентові РФ невдоволення війною.
