Прогноз для України: чого очікувати в найближчому майбутньому – на що владі потрібно звернути увагу

Осінь перевалила за середину. Експерти спеціально для видання “Коментарі” розповіли, чого Україні очікувати у найближчій перспективі – у фронтовому, економічному, зовнішньополітичному сенсі.

Росія може сподіватися на постачання іранських дронів або на посилення антизахідної політики Китаю Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов упевнений, що наступного тижня головні новини будуть надходити з лінії фронту.

“Українська армія продовжує наступальну операцію з метою звільнення захоплених росіянами територій. Погода сприяє просуванню. Російське угруповання може бути оточене у Херсоні. У разі відступу за Дніпро, росіяни будуть змушені кидати військову техніку та запас боєкомплекту, тому що евакуація з усім цим через річку буде проблематичною”, – пояснює експерт.

На його думку, прибуття російських резервів із мобілізованих не зможе зупинити український наступ, тож країна-агресор може відновити обстріл цивільних об’єктів. І це, впевнений Ігор Попов, прискорить надання Україні сучасних систем ППО з їхньою інтеграцією в єдину систему.

“Росія може сподіватися на постачання іранських дронів або на посилення антизахідної політики Китаю, – вважає експерт. – Китай після з’їзду Компартії може змінити свою риторику, проте навряд чи погодиться постачати росіянам зброю та мікрочіпи”.

Загалом ініціатива, констатує Ігор Попов, перебуває на боці України, а політика визначатиметься успіхами в полі бою.

Слід перестати працювати у тому режимі, який передбачає формальне виконання показників Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук міркує так:

“Мене бентежить, що Україна досі не має базового рівня координації дій органів влади, які відповідають за економічну політику. Так, міністр фінансів Марченко заявляє, що наступного року щомісяця нам не вистачатиме 3,5 млрд доларів, тобто – 42 млрд доларів на рік. А голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцев каже, що 2023-го нам не вистачатиме 38 млрд доларів. Різниця у 4 млрд доларів – досить суттєва. Очевидно, що в рамках певного узгодження бюджетного процесу, економічної політики такого роду “ляпи” не повинні виходити в публічне поле. Все це слід промовляти заздалегідь, щоб не було таких серйозних розбіжностей”.

Затягнулася, на думку експерта, і координація дій нового глави НБУ із Кабміном.

“Слід щільно зайнятися зниженням інфляції, формуванням очікувань у бізнесу щодо того, в якому середовищі працюватиме Україна і найближчими тижнями-місяцями, у новому році. Ми чуємо запевнення про резерви, які становлять 24 млрд доларів. Але витрачання резервів триває, а негатив накопичується. У тому числі – економічний. І те, що в бюджетному процесі уряд на 2023 рік відтворив навіть не економіку воєнного часу, а якісь довоєнні монетарні та фіскальні практики, не вселяє оптимізму, – зізнався Ярослав Романчук. – Як не вселяє оптимізму імітація приватизації (передача активів деяким держорганам) замість реального продажу того чи іншого об’єкта частій особі”.

Засмучує експерта і те, якими колосальними темпами нарощується держборг. Цього року він складе 85-90% ВВП, у майбутньому може перевищити 100%, а це – показник, що не віддається.

“Слід перестати працювати в тому режимі, який передбачає формальне виконання показників. Коли з’ясовує, що лише у середині жовтня ухвалено бюджет Пенсійного фонду на поточний рік – це неприйнятно, – упевнений Ярослав Романчук. – Виправлення всіх цих негативів і має стати основою дій уряду в найближчому майбутньому. Тому що цей – тиловий – фронт не менш важливий, аніж перемоги на полях битв”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — ще один непростий тиждень війни позаду: головні підсумки та успіхи для України.

Що не так із мобілізацією в Росії – чому Путін вирішив «відіграти» назад

У Бєлгородській області мобілізовані громадяни Росії відкрили на полігоні стрілянину, вбивши, за різними даними, від 16 до 22 осіб. Тим часом у вечірньому зверненні 15 жовтня президент України Володимир Зеленський вкотре нагадав окупантам, що ті можуть зберегти собі життя, здавшись у полон ЗСУ. Що можна сказати про перебіг мобілізації в Росії? Яка ймовірність, що НП, подібні до того, що сталася в Бєлгородській області, повторюватимуться, у тому числі на фронті? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Спецслужби доповіли Путіну, що продовження мобілізації може спричинити вже не локальні, а масові протести Генерал армії України, екс-глава Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж зазначає, що мобілізація в Росії відбувається насильно, під психологічним та фізичним тиском. Людям вручають повістки на вулицях, на роботі, деяких відловлюють навіть біля їхніх будинків. Причому набір умовних новобранців чітко орієнтується на участь у війні проти України.

“При цьому, у традиційній для Росії манері, у хід йде тотальна брехня. Мобілізованим кажуть, що буде просто служба у резерві чи у тилових частинах. А насправді кидають на поле бою. І фактор обману, насильницького забирання до військ, потужно б’є по психіці мобілізованих. Особливо, коли вони прибувають до Бєлгородської області, звідки їх перекидають на тимчасово окуповані території України. Вони відчувають подих війни, тому загострюються всі почуття. А разом із цим – загострюються й протиріччя. Між новоприбулими та старослужбовцями. Між тими, хто воював і не воював. Між старшими та молодшими. Плюс – за національною та релігійною ознакою”, – пояснює генерал.

За його словами, психологічна напруга в результаті виплескується у різні форми протесту. Бійки, дезертирство, підпали військкоматів та відстріл військкомів, а також розстріли на кшталт того, що стався на полігоні в Білгородській області.

“За деякими даними, на це пішли представники Таджикистану, де традиційно гостро реагують на образи за національною та релігійною (вони – мусульмани) ознаками. І, коли в руки таким людям потрапляє зброя – великий шанс, що вони пустять її проти своїх кривдників. Впевнений, що такі випадки продовжуватимуться, зокрема, на фронті, загострюючи протиріччя у суспільстві. Де все більше росіян вважають війну проти України непотрібною, неправедною”, – наголошує Микола Маломуж.

Тому, продовжує він, Путін цього тижня і поспішив заявити, що мобілізацію вже фактично закінчено.

“Схоже, спецслужби, внутрішні служби доповіли йому, що продовження мобілізації може викликати вже не локальні, а масові протести. Випадки непокори, дезертирства, масових відмов від служби, розбирання із застосуванням зброї можуть вийти на новий рівень. І у Кремлі вирішили здати назад, – каже генерал. – А контингент, який уже набрали, не просто кидати на фронт, а й проводити з ним хоч якусь підготовку. Неофіційно призвати мали намір від одного до двох мільйонів людей. Але в публічний простір вкинули цифру в 300 тисяч. Стільки, схоже, набрали. І вирішили зупинитися, щоб знизити ризики дестабілізації у суспільстві, які різко зросли”.

Ситуацію з мобілізацією в Росії намагаються зараз нормалізувати, а провину за “перегини” звалити на військкомів Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко акцентує, що початок масової мобілізації в Росії (а йдеться саме про масову, а не “часткову” мобілізацію, як спочатку заявили путін і шойгу) викликав шок і різке зростання тривожних настроїв у росіян (у кілька разів, до 70% від загальної кількості респондентів. У тому числі – у тих, хто підтримував путіна та війну проти України.

“Більше мільйона росіян (за різними даними) виїхали до сусідніх країн. За словами путіна, в армію призвано 220 тис. росіян. За неофіційними даними повістки на мобілізацію отримали близько 400 тис. осіб”, – зазначає експерт.

За його словами, те, як проводиться мобілізація, викликає критику навіть у представників партії війни.

“З одного боку, є плани щодо мобілізації. І в російській глибинці намагаються мало не насильно мобілізувати всіх, хто потрапляє під руку. З іншого боку, російська військова система не готова до масової мобілізації, в тому числі до матеріально-технічного забезпечення мобілізованих. Їх відправляють на війну майже без підготовки та нормального екіпірування. Поневіряння мобілізованих – це вже окремий жанр у російських соціальних мережах. Звичайно, це викликає невдоволення, а найчастіше й різноманітні конфліктні ситуації”, – пояснює Володимир Фесенко.

Саме тому, продовжує він, ситуацію з мобілізацією в Росії намагаються зараз нормалізувати, а провину за “перегини” звалити на військкомів. Путіну, наголошує експерт, довелося особисто давати пояснення та заспокоювати росіян щодо мобілізації.

“Масову мобілізацію обіцяють призупинити до 1 листопада – і для того, щоб дещо заспокоїти громадську думку, і тому що з 1 листопада розпочнеться плановий призов до армії. А російська військова система просто не впорається одночасно і з мобілізацією, і із призивом. Але очевидно, що проблеми виникнуть із закликом. Батьки призовників боятимуться, що їхніх синів відправлять на війну”, – наголошує політолог.

Він також звертає увагу, що НП на полігоні у Бєлгородській області – не перша. Схожий інцидент, розповідає Володимир Фесенко, був ще наприкінці вересня на Херсонщині.

“Там було заволодіння зброєю та її використання проти товаришів по службі і для пограбувань, була також втеча з розташування частини. Про цей інцидент відомо мало, швидше за все, це ще не були мобілізовані, – зазначає експерт. – Треба також враховувати, що на війну рекрутують і засуджених носіїв кримінальних практик. Крім того, позначатимуться і традиційні для російської армії дідівщини, і міжнаціональні конфлікти (як це було і в Бєлгородській області). Важливою є тенденція, яка, напевно, триватиме і, можливо, навіть посилюватиметься. Адже ще раніше були збройні сутички між бійцями різних підрозділів, наприклад, між бурятами та кадировцями. Невдоволення та агресія людей, яких насильно погнали на смерть, періодично виплескуватиметься в різних формах, у тому числі й так, як це було у Білгородській області. Відбуватиметься також дезертирство, зокрема зі зброєю”.

При цьому найближчим часом, за словами Володимира Фесенка, навряд чи варто очікувати внутрішнього вибуху в країні-агресорі через спробу Кремля пустити частину росіян, які не бажають воювати на “гарматне м’ясо”.

“Швидше можливі нові спорадичні прояви різних конфліктних ситуацій і насильницьких інцидентів, – вважає він. – Більшість тих, хто дозволив себе закликати, це люди з психологією “підданих”, які звикли виконувати будь-які накази влади, і схильні до пропагандистського маніпулювання. Дуже важливо, як на них вплине війна. Для більшості мобілізованих – це чужа війна, на чужій території. І в них поступово посилюватиметься невдоволення, а у значної частини цих людей – і небажання воювати та гинути незрозуміло за що”.

Політолог прогнозує, якщо масова мобілізація відновиться, то буде новий сплеск невдоволення і в російському суспільстві.

“Чи приведе це до внутрішнього вибуху в росії, однозначно передбачити неможливо, знову ж таки, через психологію підкорених підкорених у більшості росіян. Якщо невдоволення мобілізацією буде пов’язане з різким погіршенням соціально-економічної ситуації, то ґрунт для протестних настроїв буде все більш сприятливим, – упевнений експерт. – Але для вибуху необхідне також різке ослаблення влади у Росії”.

На думку Володимира Фесенка, вирішальним чинником зміни внутрішньополітичної ситуації в Росії буде не фонове невдоволення мобілізацією, і конфлікти, пов’язані з нею, а військові поразки Росії в Україні.

“Це, – зазначає політолог, – буде головним фактором деморалізації і для простих росіян, і для тих, кого женуть на війну, і хто з цією війною зіткнувся безпосередньо. Сотні тисяч громадян Росії, які пройшли війну, травмованих цією війною, та ще й зі зброєю, а крім того, наявність приватних армій, і конфлікти між цими “арміями” та офіційними силовими структурами – це живильний ґрунт для нової “Смути” в Росії. Для “безглуздого і нещадного російського бунту” (скоріше у локальних проявах), війни всіх проти всіх, але вже всередині Росії. Вірус війни та насильства повернеться до Росії і бумерангом ударить по ній”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — ще один непростий тиждень війни позаду: головні підсумки та успіхи для України.

Ще один непростий тиждень війни позаду: головні підсумки та успіхи для України

Ексклюзивно для видання “Коментарі” експерти проаналізували найважливіші події минулого тижня для України.

Жоден з фейкових “референдумів”, організованих росією на території України, не визнано громадськістю За словами політичного експерта Дениса Гороховського, тиждень, що минає, був дуже насиченим у контексті міжнародних подій для України.

“По-перше, було ухвалено резолюцію Генасамблеї ООН, згідно з якою не визнаються жоден з фейкових “референдумів”, організованих росією на території України. Причому тут важливий, як сам факт резолюції, так і значне скорочення країн, які раніше займали нейтральну або проросійську позицію. Усього п’ять країн із 193-х, які беруть участь у голосуванні, були проти цієї резолюції (включаючи саму росію), що говорить про явну втрату кремлівським режимом міжнародної підтримки”, – зазначає експерт.

Слідом, продовжує він, було друге знакове голосування – Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію із закликом до всіх держав — учасниць організації визнати росію “терористичним режимом”. На думку делегатів ПАРЄ, незаконна анексія окупованих українських територій, загрози застосування ядерної зброї та посилення репресій усередині Росії роблять цю країну “терористичною”.

“Водночас, на всіх рівнях Україна веде переговори зі світовою спільнотою про інші спільні активності, які можуть прискорити наближення нашої перемоги. Так, наприклад, президент Володимир Зеленський заявив про зустріч із зустрічі країнами-донорами, МВФ та Світовим банком, на якій обговорювалася можливість створення фінансового “Рамштайну” для України”, – наголошує Денис Гороховський.

Він також нагадує, що паралельно ведуться переговори з ГА ООН, Європарламентом та ще низкою міжнародних організацій щодо створення Спеціальної екологічної моніторингової місії (СЕММ).

“З цією ініціативою, яку підтримав український парламент, виступила нардеп Олена Криворучкіна, – пояснює експерт. – Створення СЕММ дозволить значно посилити позицію України у питанні притягнення Росії до відповідальності за збитки, завдані навколишньому середовищу України (на сьогоднішній день сума збитків вже змінюється у трильйонах гривень). Є підстави вважати, що ця ініціатива теж знайде підтримку наших іноземних партнерів”.

Важливою фінансово-економічною подією у країні стало те, що депутати підтримали бюджет на 2023 рік за основу Голова Директорату Асоціації франчайзингу України, віце-президент Асоціації інвесторів в Україні, учасник територіальної оборони Андрій Кривонос розмірковує так:

“Тиждень минув в очікуванні деокупації Херсона. Поки що цього не сталося, але звільнення єдиного облцентру, захопленого росіянами з початку широкомасштабного вторгнення, ніби-то стало ближче. Це очікування підштовхує наше політичне та дипломатичне керівництво вдаватися до чудес впливу”.

До таких, на думку експерта, належать такі:

– Генеральна асамблея ООН демонструє ігнорування росії та посилає її псевдореферендуми разом із надуманою анексією у напрямку російського корабля та мосту;

— ПАРЄ першою з міжнародних організацій визнала Росії країною-терористом (а першою країною, яка зробила це, стане Естонія);

– у відповідь на ядерні загрози Росії пообіцяли знищення її армії;

– Рамштайн 6.0 – ще більше ППО та важкої зброї для ЗСУ (в Україні вже працює система IRIS-T, а буде ще більше подібних від різних країн).

“Важливою фінансово-економічною подією всередині країни стало те, що депутати підтримали бюджет на 2023 рік за основу, – наголошує Андрій Кривонос. – Це необхідний крок для ведення переговорів щодо залучення коштів на підтримку та відновлення України. І на цьому тлі ЄС, МВФ та окремі країни (навіть ті, хто раніше був нейтральним – Саудівська Аравія, як приклад) демонструють свою фінансову підтримку Україні”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — у Росії проситимуть патріарха Кирила зарахувати Жириновського до “лику святих”.

Вибухи в тимчасово окупованому Донецьку, горить “адміністрація” окупантів

16 жовтня вранці в російських ЗМІ почала з’являтись інформація
про вибух в Донецьку. Пропагандистські сайти пишуть, що Україна вчинила
обстріл “міської адміністрації” Донецька. Про це пише портал “Української
правди” з посиланням на російські інформаційні ресурси.

Наразі відомо, що будівля в якій приймали рішення російські
керівники окупованої області частково зруйнована, обвалилась стеля, вилетіли
вікна на всіх поверхах будинку. Окрім того, поблизу “міської адміністрації”
Донецька згоріли три автомобілі.

Наразі інформації про загибель або ушкодження людей не
надходила.

Російські канали стверджують, що в будівлю влучив снаряд з
артилерійської установки HIMARS.

Також в мережу вже потрапило відео з подіями в Донецьку. Переглянути наслідки вибухів можна нижче:

Раніше портал “Коментарі” повідомляв про кількість російських військових, які загинули в Україні. Повідомлення з закритих чатів російської адміністрації злили в мережу хакери. За цими звітами загальна кількість загиблих росіян перевищує 90 тис. осіб. До статистики увійшли втрати в Росгвардії, які становлять 5 тис. осіб, втрати контрактних військових компаній типу ПВК “Вагнера”, які складають понад  20 тис. російських військових та втрати армії РФ, що становлять понад 66 тис.

Також “Коментарі” писали про полювання на російського терориста Ігоря Гіркіна. За його голову пропонують 50 тис. доларів. Спочатку суму в 10 тис. доларів оголосив український активіст Сергій Стерненко, а потім інші патріоти долучились і сума склала 50 тис. доларів за живого Гіркіна.

На Гіркіна-Стрєлкова відкрито полювання. За живого терориста пропонують понад 50 тис доларів

Нещодавно російський блогер-террорист зник зі своїх медійних майданчиків. 14 жовтня дружина Гіркіна опублікувала фото з блогером, про те, що його призвали на фронт воювати проти України. Український активіст Сергій Стерненко в Telegram пообіцяв за живого Гіркіна 10 тис. доларів. Інші українці також вирішили долучитись до аукціону збільшили винагороду за Гіркіна-Стрєлкова до 50 тис. доларів.

Після публікації Сергія Стерненка, першим відреагував музикант та лідер гурту “Антитіла” Андрій Тополя, що нещодавно повернувся з фронту. Він додав також 10 тис. доларів зверху.

Після Тополі, долучились до винагороди за захопленого Стерненка і інші – письменник і військовий Валерій Маркус, український тенісист Сергій Стаховський та голова Луганської ОВА Сергій Гайдай, які кожен пообіцяли ще по 10 тис. доларів.

Таким чином українці влаштували полювання на Гіркіна, а винагорода вже буде є 50 тис. доларів. Також до суми долучаються і інші українці, тому в майбутньому винагорода за голову Гіркіна буде ще вищою.

Чому Ігор Гіркін важливий живим пояснив Сергій Стерненко. За його словами за такого росіянина українці можуть повернути багато своїх військових з полону. Окрім того, Гіркін може свідчити для Нідерландів у справі збитого малайзійського боїнга, а за це Нідерланди доставлять в Україну нову військову збою. Слідство Нідерландів у справі Боїнга MH-17 оголосило Ігоря Гіркін в міжнародний розшук. Окрім того, російський ефесбешник керував операціями по анексії Криму та брав участь в російських військових операціях у Придністров’ї, Чечні та на Балканах.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв, що слова Гіркіна про майбутнє Путіна.
Також “Коментарі” писали про росіян, які перестріляли один одного.