Наміри президента РФ Володимира Путіна щодо захоплення України навряд чи зміняться незалежно від того, чи станеться припинення вогню чи якесь інше врегулювання. Україна має повернути певні райони, щоб забезпечити свою довгострокову безпеку та економічну життєздатність. Як повідомляє портал “Коментарі”, про це йдеться в оновленому звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, Кремль скористається будь-яким призупиненням бойових дій, щоб закріпити свої досягнення та заморозити лінію фронту у найкращій конфігурації, яку Путін може отримати, щоб підготуватися до майбутньої агресії проти України, пишуть аналітики.
“Україна має чинити опір спокусі заморозити лінії бойових дій таким чином, щоб не дозволити створити умови для відновлення конфлікту на умовах Росії”, — вважають аналітики.
Херсонська область
Якщо Україна відновить контроль над усім західним берегом річки Дніпро, то росіяни, швидше за все, вважатимуть наземні атаки на південний захід надзвичайно важкими. Таким чином, довготривала обороноздатність Миколаєва, Одеси та всього українського узбережжя Чорного моря значною мірою залежить від звільнення західного Херсона.
Річка Дніпро має бути не першою лінією оборони України, а останньою. Переправи через річки, що оспорюються, дуже складні, але їх можна полегшити, якщо атакуючий може зробити все приготування прямо на річці, включаючи створення захищених артилерійських позицій, попереднє розміщення мостового обладнання, накопичення необхідних припасів і, як правило, створення всієї інфраструктури, необхідної для переходу.
Запорізька область
Розгляд ключових територій у східній частині Херсонської та західної частини Запорізької областей має враховувати питання безпеки та економіки через розташування Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) в Енергодарі. Станція забезпечувала значну частину електроенергії України до вторгнення 2022 року, і її втрата вимагатиме значних інвестицій для заміни генеруючих потужностей та, можливо, перепроектування елементів української електромережі.
Таким чином, звільнення Енергодару має вирішальне значення для стримування витрат часу та грошей на відновлення економіки України.
Донбас
Відновлення життєздатної української економіки, яка не потребує великих обсягів довгострокової міжнародної фінансової допомоги, потребує повернення економічного району Донбасу під контроль Києва.
Військові вимоги для цього відновлення включають визволення Україною Маріуполя, а також автомобільних та залізничних мереж на північ через Волноваху у бік Донецька та на захід у бік Мелітополя та Запоріжжя. Для встановлення надійного українського контролю над Маріуполем необхідно звільнити хоча б частину земель, захоплених у 2014 році. Лінія контролю, що виникла внаслідок цього вторгнення, проходила надто близько до міста, щоб дозволити його захисникам уникнути оточення перед рішучими атаками.
Аналогічні економічні аргументи справедливі для історично-промислових міст Донецька, Сєвєродонецька та Луганська. В інших районах окупованого північного сходу України баланс економіки зміщується насамперед аграрним сектором.
Однак на північному сході України є кілька стратегічно важливих територій. Міста Сватове, Старобільськ та Біловодськ розташовані на великих транспортних розв’язках, контроль над якими частково визначає, які бази у самій Росії окупанти можуть використовувати для прямої підтримки майбутніх нападів на Україну.
Крим
Кримський півострів нарешті стратегічно важливий як для НАТО, так і для України. Російська окупація півострова дозволяє їй розміщувати протиповітряні та протикорабельні ракети на 325 кілометрів на захід.
Це дозволяє Росії розміщувати авіацію в Севастополі приблизно на 300 кілометрів на захід, ніж авіабази на території РФ. Ці відмінності мають велике значення для масштабу та розмаху повітряної та ракетної загрози, яку Росія може представляти для південно-східного флангу НАТО, а також для здатності Росії підготувати та підтримати майбутні вторгнення в Україну.
Також видання “Коментарі” повідомляло – в Інституті вивчення війни розповіли, чому президент Росії Путін оголосив про відмову від “часткової мобілізації”.
