Україна офіційно звинуватила Іран у причетності до воєнних дій на своїй території. Про це йдеться у заяві МЗС України. У США також заявили, що Тегеран бреше, коли стверджує, що безпілотники іранського виробництва не використовуються РФ у війні проти України. Як події можуть розвиватись далі? Яким чином можна покарати Іран та перебити постачання озброєння звідти до РФ? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Важливе посилення санкцій Заходу проти Ірану За словами експерта-міжнародника Антона Кучухіддзе, є кілька напрямків, які сьогодні українська сторона розробляє у ракурсі іранської підтримки російської агресії.
“Перший – той, про який заявляв голова фракції “Слуга народ” Арахамія. По всіх дипломатичних каналах ми намагаємося блокувати постачання до РФ військової допомоги, включаючи дрони, ракети тощо. Умовно можна назвати транспортно-логістичне спрямування, – розповідає експерт. – Другий – власне дипломатичний. Наше МЗС висловлювало відповідне невдоволення іранському послу, вчора була відповідна офіційна заява нашого зовнішньополітичного відомства. Чітко наголошувалося, що Іран займається постачанням озброєнь для терористичної держави рашистів. Тобто – бере участь у агресії проти України, у вбивстві мирних громадян. Ми інформуємо своїх партнерів про це, надаємо їм відповідний фактаж тощо. Третій – військово-політичний. На даному етапі це більш кулуарний напрямок. Але можна припустити, що тут йде досить серйозна робота. Президент України вже неодноразово висловлював подив, чому Ізраїль, який має давню ворожнечу з Іраном, не надає нам військової допомоги. Тим більше, що в нашій країні дуже велика єврейська діаспора. Плюс – Ізраїль є стратегічним партнером США, навіть має особливий статус союзника Штатів поза НАТО. Але всіляко намагається бути нейтральним у російсько-українському конфлікті”.
При цьому, продовжує Антон Кучухідзе, наше керівництво використовує всі важелі вплиму для просування потрібних нам позицій. І дипломати (безпосередньо), і президент з його Офісом (телефоном, у віртуальному форматі тощо) абсолютно логічно наполягають на більш активній участі Ізраїлю в підтримці України. У тому числі – військовій.
“Особливо з урахуванням того, що Іран – прямий екзистенційний ворог Ізраїлю, якому настав час зрозуміти, що двозначностей у цій війні бути не може, – підкреслює експерт. – Думаю, що наше військово-політичне керівництво додатково працює і зі США, щоб ті активізували всі можливості своїх союзників у цьому напрямку. Важливим є посилення санкцій Заходу проти Ірану. Але той може підвищувати ставки у переговорах щодо ядерної програми. Підсилити свої позиції у ракурсі сирійського врегулювання. Шляхом технічної допомоги РФ може переслідувати більш глобальні мети”.
Водночас, продовжує Антон Кучухідзе, треба розуміти, що Іран та Росія – конкуренти, особливо у нафтогазовій галузі. І падіння російського експорту відкриває можливості для потрапляння на ринок більшої кількості іранських енергоресурсів.
“Дивно, що Тегеран не користується цим, граючи у зовсім інші ігри. Набагато логічніше йому було б виходити на контакт із Заходом, збільшувати свої експортні можливості, зменшуючи санкційний тиск. Однак Іран пішов на противагу економічній та гуманітарній логіці, вирішивши стати відвертою віссю зла поряд із Росією та Північною Кореєю”, – констатує експерт.
Не варто очікувати від Ірану різкої зміни позиції через тиск міжнародної спільноти Керівник Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Ігор Чаленко не сумнівається, що позиція Ірану у нинішній ситуації з їхніми безпілотниками в Україні – брехати до останнього.
“Фактично офіційний Тегеран займається дипломатичною казуїстикою. Адже високопоставлені іранські особи не заперечують, що постачають дрони в РФ. Вони відкидають лише закиди, що безпілотники було відправлено саме для війни в нашій країні. Хоча чого можна очікувати від країни з офіційним статусом спонсора тероризму? Позиція українського МЗС послідовна та вивірена. Подальша співпраця Ірану та РФ у військовій сфері призведе до серйозних наслідків та подальшого погіршення наших двосторонніх відносин. Моя особиста позиція за збереження тенденцій – необхідність розриву дипломатичних зв’язків, встановлених далекого 1992 року. Не слід забувати і про те, що Україна є постачальником продовольства до Ірану. За результатами минулого року ми відправили Тегерану продуктів на суму понад 600 млн. дол. Коли у світі є дефіцит продовольства, наші виробники без проблем зможуть замінити ринок. А ось Ірану з 83 млн. населенням буде не до жартів”, – вважає експерт.
Очевидно, продовжує він, ми побачимо запровадження додаткових обмежень для компаній іранського ВПК.
“Цей процес уже стартував, – зазначає Ігор Чаленко. – Зокрема, можна згадати вересневе запровадження санкцій з боку США проти компаній та осіб, причетних до постачання іранських озброєнь до Москви. Також, як показало розтин іранських дронів, вони зібрані з багатьох іноземних запчастин, що може спричинити впровадження вторинних санкцій проти компаній-партнерів в інших державах”.
Безумовно, необхідно аналізувати шляхи постачання озброєння на російську територію, упевнений керівник ЦАС. Наприклад, Росія без перешкод завозить озброєння тим самим морем через Босфор, контрольований Туреччиною, і розвантажується у Новоросійську.
“Не варто очікувати від Ірану різкої зміни позиції через тиск міжнародної спільноти, – попереджає Ігор Чаленко. – Вони живуть під обмеженнями понад 40 років. Однак санкції можуть загальмувати поповнення росіян озброєнням на полі бою”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — в Інституті вивчення війни назвали головну мету російських атак іранськими дронами по Україні.
