Місячні архіви: Жовтень 2022

Як бути з колаборантами під час війни та не покарати тих, хто вимушено опинився в окупації

Оприлюднено автором

За 2022 рік Офіс Генпрокурора відкрив понад 4500 проваджень про держзраду та колабораціонізм, проте лише 11% дійшли до суду. Про це повідомляє рух ЧЕСНО, посилаючись на дані, отримані від Офісу Генпрокурора. Чи потрібно посилювати відповідальність за колабораціонізм? Чому в цьому питанні потрібна обережність, враховуючи, що безліч людей залишається в окупації і через необережність багатьох із них можна буде прирівняти до колаборантів? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Звичайні люди, які здійснюють господарську діяльність, не повинні вважатися колаборантами Голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що вже було кілька нарад на найвищому рівні і добре відомо про позицію звузити поняття колаборанта до тих, хто надає допомогу армії РФ, постачає товари для армії РФ або робить відповідні дії, працюючи на перемогу ворога.

“Таку позицію підтримує президент. Звичайні люди, які здійснюють господарську діяльність, не повинні вважатися колаборантами. Зміни до закону про колабораціонізм обов’язково будуть, просто питання не зовсім популярне, і його не розуміють люди, що залишилися на західній Україні, які не були під окупацією. Але я переконаний у тому, що ми повинні виходити з реалій, що склалися, а не з фантастичних ідей про те, що людина повинна була зробити акт самоспалення перед російським танком”, – прокоментував Данило Гетманцев.

Слідство має ретельно опрацьовувати кожен епізод колабораціонізму Політичний експерт Олександр Антонюк вважає, що головне у питанні відповідальності за держзраду і за колабораціонізм не так посилення відповідальності (в українському законодавстві передбачено досить жорсткі покарання), а – незворотність покарання.

“Щодо обережності в даному питанні (побоювань щодо перегину ціпка), треба розуміти, що ті, хто підозрюється в колаборації, мають кілька градацій. Люди, які були змушені, опинившись в окупації, отримувати російський паспорт, йти на якусь співпрацю – це одне. А ті, хто підозрюються в держзраді, хто сприяв окупації (зокрема посадові особи, які перейшли на бік ворога) – зовсім інше”, – пояснює експерт.

За його словами, слідство має чітко визначити ту чи іншу провину підозрюваного. Як саме і чому він працював на агресора.

“І мова тут не лише про тих, хто на якийсь термін опинився в окупації, а й про громадян, які, перебуваючи на контрольованих Україною територіях, сприяли ворогові. Йдеться не лише про посадових осіб, – зазначає Олександр Антонюк. – Наприклад, як ставитися до Української православної церкви (УПЦ) Московського патріархату з огляду на роль Російської православної церкви (РПЦ) у цій війні? Те, що РПЦ всіляко благословляє та підтримує геноцид українців, знищення України як держави. Виходить, сьогоднішня її філія – УПЦ – це фактично філія російської ФСБ. Наголошую, слідство має ретельно опрацьовувати кожен епізод колабораціонізму (індивідуальний та загальний), а ступінь провини встановлювати може лише суд”.

У нашій ситуації велика кількість правопорушень, пов’язаних із колабораціонізмом сталася на тимчасово окупованих територіях Юрист-аналітик ГО “Донбас СОС” Михайло Фоменко звертає увагу, що процедура притягнення до кримінальної відповідальності є досить тривалою та непростою.

“Під час розслідування обставин правопорушення – вкрай бажана участь самої особи або її представника, – пояснює він. – Процес має бути справедливим, з дотриманням прав людини захищатись від пред’явленого звинувачення. Право на справедливий суд закріплено у статті 6 Європейської конвенції про права людини, учасником якої є Україна”.

Михайло Фоменко зазначає, що направлення обвинувального акта до суду є кінцевим етапом досудового розслідування. Це означає, що орган досудового розслідування вже вивчив всі докази, зібрав всі необхідні дані (при цьому, бажано, залучаючи потенційного правопорушника до участі в розслідуванні). І вирішив, що розслідування проведено у повному обсязі, що зібрані дані підтверджують провину людини.

“У нашій ситуації велика кількість правопорушень, пов’язаних із колабораціонізмом, сталася на тимчасово окупованих територіях, до яких у наших правоохоронних органів немає доступу, – наголошує юрист-аналітик. – Тому таке співвідношення може бути виправдане на цьому етапі. Інша справа – це співвідношення відкритих впроваджень на підконтрольній території, або щодо осіб, які на ній знаходяться – було б правильніше порівнювати такі цифри”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — що робити бізнесу із відшкодуванням втрачених активів під час війни – як і коли питання буде вирішено.

Буданов назвав ймовірних наступників Путіна

Оприлюднено автором

За місце очільника Кремля загострилася серйозна боротьба в Росії. Це стало відчутно після легалізації анексії 4 областей України. Таку заяву під час інтерв’ю УП зробив керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов. 

Буданов вважає, що наступником Путіна бачить зараз себе той, хто сьогодні допомагає йому реалізовувати усі спроби захоплення української території, а саме перший заступник керівника Адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко. Усі інші кандидатури малоймовірні.

 Журналіст УП заявив, що в українських політичних колах подейкують, що на місце Путіна “мітить” заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв, а ще – син секретаря Радбезу Росії Миколи Патрушева Дмитро Патрушев, який обіймає посаду міністра сільського господарства в РФ.

“Медведєв – без шансів. А щодо сина Патрушева, то його хоче бачити президентом перш за все його батько. Це найголовніший, хто хоче цього. Чи є в Патрушева шанси? Гіпотетично є. Але він там не один. Бачить себе у кріслі Кирієнко”, — розповів Буданов.

Проте, перераховувати усіх інших кандидатів Буданов відмовився.

Нагадаємо, що “Коментарі” інформували про те, що Буданов розповів, чому Росії не вдасться занурити Україну в темряву та холод. Росія робить акти тероризму у війні проти України, але він упевнений: їй не вдасться повністю позбавити українців опалення та електроенергії. Як передає портал “Коментарі”, таку думку керівника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова. Зміна тактики Росії у війні проти України викликана тим, що в Кремлі вважали, що зможуть доїтися виконання поставлених завдань, якщо масованим обстрілом усієї території України викличуть паніку, страх, невпевненість у завтрашньому дні.

 
 

Позаду вже 8 місяців: висновки – перспективи завершення повномасштабної війни в Україні

Оприлюднено автором

Вісім місяців тому, 24 лютого, Росія розпочала широкомасштабну агресію проти України. Які висновки можна зробити зараз – які перспективи завершення конфлікту? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Усі плани та стратегії РФ зруйновані Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченко, політолог Ганна Малкіна вважає, що вісім місяців широкомасштабної війни Росії проти України призвели країну-агресора до діаметрально протилежних результатів.

“Демілітаризація обернулася тотальним озброєнням України сучасною західною зброєю. Денацифікація – консолідацією українського суспільства та незворотним формуванням українського “МИ”, української ідентичності, української політичної нації. В усьому світі Україна стала символом боротьби за свободу, символом незламності. Спроба збудувати СРСР-2.0 повністю провалилася. І не лише у контексті неможливості приєднання до цього сумнівного проекту українських земель. Росія втратила вплив у Вірменії, Казахстані та інших колишніх республік Радянського союзу. Вплив не лише геополітичний. Росія програла культурно-мовну війну, підтвердженням чого стала новина про те, що учасники Організації тюркських держав, до яких входять Азербайджан, Киргизстан, Казахстан, Узбекистан та Туреччина вирішили обговорити перехід на єдиний латинський алфавіт”, – зазначає Ганна Малкіна.

За її словами, всі плани та стратегії РФ зруйновані. Країна-агресор гарячково намагається знайти вихід із глухого кута, то обстрілюючи ракетами критичну інфраструктуру України, то обдзвонюючи міністрів оборони західних країн із розповідями про “брудну бомбу”, нібито готову для провокацій українською стороною.

“Поки що перспективи вирішення конфлікту розмиті. Найсприятливіша перспектива для України — зміна путінського режиму, виведення російських військ з усієї території нашої країни та виплата репарацій завдовжки кілька десятиліть. Несприятлива перспектива – це заморожування конфлікту під різними приводами. Тоді кілька десятиліть розтягнеться війна, а чи не репарації. Третя перспектива – це продовження бойових дій, вимотування сил та ресурсів російської армії, поглиблення делегітимізації путінської влади”, – констатує Ганна Малкіна.

Російська імперія має нарешті розпастись і всі народності повинні здобути незалежність Політичний експерт, консультант з політичного та антикризового PR Тетяна Лупова розмірковує так:

“За ці 8 місяців нам вдалося кардинально змінити ставлення до України на міжнародній арені, заручитися підтримкою більшості країн світу. Ми ведемо предметні переговори щодо вступу України до ЄС та НАТО щодо скороченої процедури. Ми боремося за нашу незалежність – і вона дається нам дорогою ціною”.

Ця війна, впевнена експерт, закінчиться перемогою України. Але що у нашому розумінні буде перемогою? Вийти на кордони 1991 року і зафіксувати це якоюсь черговою угодою — буде недостатньо, оскільки Росія не дотримується жодних угод, зазначає Тетяна Лупова. Перемога України, наголошує вона, має бути беззастережною, а країна-агресор має понести найжорстокіше покарання, бути позбавлена будь-якої можливості вступати у військові дії на десятиліття вперед.

“Російська імперія має нарешті розпастись і всі народності мають здобути незалежність, – вважає експерт. – Особливо це стосується Ічкерії, яку ми нещодавно визнали окупованою територією, що зазнала геноциду”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – українські бійці оприлюднили термінове звернення до російських військових.

Росіяни вивозять продукти їх виробництва з магазинів Херсона: подробиці

Оприлюднено автором
У Херсоні російські окупанти почали вивозити з магазинів продукти російського виробництва. Прилавки частково спорожніли. Про це повідомляють “Коментарі”, посилаючись на місцеве видання “Херсон Online”.

Російські окупанти хочуть спровокувати гуманітарну кризу у Херсоні (фото з відкритих джерел)

За інформацією місцевих ЗМІ, жителі міста у мережі почали публікувати фото спорожнілих прилавків в магазинах.

Окрім цього, з’ясувалося, що російські окупанти вивозять не лише продукти, а й обладнання з торгових магазинів. Журналісти припускають, що у такий спосіб вони хочуть спровокувати гуманітарну кризу у місті.

Нагадаємо, що “Коментарі” інформували про підрив Каховської ГЕС. Більше 80 сіл можуть піти під воду та опиняться під загрозою, якщо російські окупанти таки вирішать підірвати заміновану греблю Каховської ГЕС. Про можливу катастрофу пише  Bild, публікуючи карту. За інформацією німецьких журналістів, які й опублікували цю карту, через підрив греблі можуть постраждати сотні тисяч людей, адже під воду може піти значна частина Херсонської області.

Також “Коментарі” писали про те, що у ЗСУ розповіли, як окупанти шантажують жителів Херсонщини. Колабораційна та окупаційна влада роблять усе можливе, щоб посіяти паніку серед мирного населення. У хід іде техногенний шантаж щодо потенціалу використання Каховської ГЕС. Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону розповіла голова прес-центру Оперативного командування “Південь” Наталія Гуменюк. Керівниця прес-центру ОК “Південь” звертає увагу українських громадян, що потрібно дуже уважними до тих меседжів, які поширюють окупанти та відверто шантажують українців, залякуючи їх. Противник продовжують закидати в інформаційний простір тези, що це нібито ЗСУ готують бити Каховською ГЕС, що може призвести до катастрофи величезного масштабу.

Почему игристые вина так популярны?

Оприлюднено автором

Ни один Новый Год не обходится без взрыва пробки от бутылки шампанского и торжественного звона бокалов. Искристое, легкое, веселящее – игристое вино завоевало репутацию самого праздничного и женского алкогольного напитка. Его приветствуют в Новогоднюю ночь даже те, кто вообще отказался от алкоголя. Невероятна широкая вкусовая палитра – от классического сухого игристого вина до тонкого клубничного аромата Фраголино. Но секрет игристых вин заключается не только в их разнообразии. Существует множество других причин, почему многие люди выбирают к праздничному столу именно шампанское.

Изысканный вкус и малая крепость

Вкусовая палитра игристого вина сильно зависит от его вида. Так, просекко довольно резкое. А сладкий напиток отличается мягким вкусом и приятным ароматом.

Благодаря пузырькам совершенно не ощущается крепость шампанского. Причем она не достигает и 15%. Таким образом, выпив бокал шампанского за праздником, вы не рискуете захмелеть, как это может произойти в случае виски и бурбона.

Невысокая калорийность

Игристое вино – низкокалорийный напиток. Это одна из причин, по которой он пользуется большой популярностью среди представительниц прекрасного пола. В одном бокале шампанского содержится всего 70 килокалорий.

Польза или вред для здоровья?

Как и любой другой алкоголь, игристое вино полезно только в умеренных количествах. Чтобы шампанское не наносило вред организму, его нужно пить не чаще одного раза в неделю максимум один бокал! Только в этом случае можно назвать его полезные свойства:

  • Положительное влияние на нервную систему. Всего один бокал шампанского избавит от стресса и поднимет настроение.

  • Улучшение памяти. Как ни странно, игристое вино благоприятно действует на работу мозга. Бокал вина в выходные помогает предотвратить появление болезни Альцгеймера.

  • Снижение артериального давления. Это один из немногих алкогольных напитков, которые можно пригубить гипертонику.

С чем подавать?

Еще одно преимущество шипучего вина – универсальность. Его можно подавать со многими блюдами. Напиток хорошо сочетается с морепродуктами, салатами, закусками, сырами, фруктами, десертами. Вы легко подберете гастрономическое сопровождение.