Чому США не бачать у РФ загрози № 1 – як головним викликом для Вашингтона став Китай

Пентагон опублікував повну версію Стратегії національної оборони США. Росія описана як гостра загроза, але вона не систематично представлятиме виклик для США протягом тривалого терміну. А ось Китайська Народна Республіка (КНР) позначена як головний стратегічний конкурент США на майбутні десятиліття – і як єдиний суперник, який має намір перекроїти міжнародний порядок і має зростаючу силу для цього. Про що говорить ця Стратегія? Як відносини між США та РФ, США та КНР можуть розвиватися в найближчому майбутньому? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Після розпаду СРСР, нарешті, у США з’явився гідний за силою конкурент у боротьбі за гегемонію у світі Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко вважає, що США сформували стратегію, орієнтуючись на післявоєнну ситуацію, в якій Росія програла війну, яку сама і затіяла.

“У США дуже раціонально підходять до оцінки загроз. І в черговий раз у їхній Стратегії підтверджується аксіоматичність того, що саме економічна сила визначає військові можливості. А економіка РФ не здатна на підтримку тривалої та масштабної кампанії, на відміну від економіки Китаю, – пояснює експерт. – Також Стратегія фіксує, по суті, програш і, відповідно, завершення політики “м’якої сили”, яка активно пропагувалась як альтернатива силовому тиску на конкурентів”.

На думку Юрія Гаврилечка, після розпаду СРСР, нарешті, у США з’явився гідний за силою конкурент у боротьбі за гегемонію у світі. І поява такого конкурента у вигляді КНР має, вважає він, об’єднати еліти США, переключивши їхній фокус уваги з активізації боротьби між собою – на боротьбу із зовнішнім противником. Таким чином, зазначає експерт, знижується ризик зростання відцентрових тенденцій у самих США.

“Швидше за все, у результаті ми побачимо Трампа та/або більшість республіканців у Конгресі та Сенаті у 2024 році”, – прогнозує Юрій Гаврилечко.

Китай все ще перебуває на шляху до першого місця Асоційований аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, експерт із Східної Азії Олексій Живора розмірковує так:

“Якщо раніше більшість конфліктів між США та КНР завершувалися компромісними рішеннями, то зараз, коли Пекін уже впевненіше почувається на міжнародній арені, його риторика різко змінилася. Певна передбачуваність режиму, зумовлена колективним ухваленням рішень, формально відійшла у минуле з переобранням Сі Цзіньпіня генсекретарем Компартії Китаю на третій термін”.

За словами експерта, на відміну від Росії, яка економічно майже нічого не уявляє і в перспективі не входитиме навіть до десятки економік світу, Китай все ще перебуває на шляху до першого місця. За поточних темпів розвитку очікується, що він досягне цієї мети до середини століття.

“Відповідно, перед США виникає виклик “Як стримати найбільшу економіку світу та недемократичний режим у майбутньому?”. Кількість необхідних ресурсів у цій місії несумісна по допомозі, яку Вашингтон надає Україні зараз, тому що, крім суто обсягів, існують ризики, що виходять із глибокої економічної взаємозалежності США та КНР. Цей чинник ще називають “зброєю взаємного економічного знищення”. Таким чином, – констатує Олексій Живора, – перед США стоїть виклик розірвання цієї взаємозалежності перед тим, як КНР зможе диктувати свої умови. Своєрідна гонка проти часу. А це насамперед внутрішня проблема. Адже треба переконати інвесторів відмовитись від співпраці з китайським режимом, створити умови в інших місцях тощо. Це процес, який розтягнеться не на місяці чи роки, а на десятиліття”.

Для США Китай — це виклик подібно до СРСР у роки “холодної війни”
Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі акцентує, що ця редакція Стратегії національної безпеки США говорить про те, що американці не сприймають Росію як рівнозначного суперника, на відміну від Китаю.

“Суть у тому, що РФ не є такою потужною економічною, військовою та політичною силою як КНР. Під “гострою загрозою” мається на увазі схильність російського керівництва до непередбачуваних та небезпечних для міжнародної безпеки дій, як, наприклад, вторгнення в Україну. Словесні порожні ядерні погрози з вуст російських політиків і провладних експертів, міжнародна ізоляція та економічна криза в РФ, що поглиблюється, під впливом санкцій, повний провал її військових на полі бою в Україні знизили роль Росії в очах США до країни-ізгоя на кшталт Ірану або Північної Кореї”, – зазначає експерт.

РФ, продовжує він, становить саме ситуативну загрозу для США та НАТО. Загрозу, на яку вони можуть відповісти застосуванням сили, про що вже дали зрозуміти командувачі американської 101-ї повітряно-десантної дивізії “Ори, що кричать”.

“З Китаєм все набагато складніше. Для США це виклик подібно до СРСР у роки “холодної війни”. На відміну від Росії, у Китаю колосальний економічний вплив у більшості країн світу, – наголошує Георгій Кухалейшвілі. – Багато країн, що розвиваються, залежно від грантів і кредитів КНР, а європейські – не втрачають можливості попрацювати з китайськими інвесторами. Американці готуються до нової біполярності, де Росії буде відведена роль додатку Китаю, джерела дешевої сировини та військових технологій”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — валдайська мова Путіна : про що вона говорить – чи чекати змін у війні проти України.

Від загальної перемоги над нацизмом нічого не залишилося: на що перетворилася РФ – який прогноз на майбутнє

Традиційне звернення президента України Володимира Зеленського цього разу було опубліковане опівночі. І невипадково. Адже саме сьогодні, 28 жовтня, Україна відзначає чергові роковини звільнення від фашистських загарбників. З цього приводу глава держави провів паралелі між гітлерівськими нацистами та путінськими рашистами, наголосивши, що українців не зламали перші, не здолають і другі. Чому так вийшло, що українці та росіяни, які разом билися проти гітлерівської Німеччини, тепер борються один з одним? Як вірус нацизму та заповіти Геббельса стали суттю нинішньої Росії? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Росія застрягла в XIX столітті, живе у старих парадигмах Політичний експерт Валентин Гайдай розмірковує так:

“Нацизм у минулому столітті став проблемою всього людства. Проти нього боровся весь цивілізований світ. Була широка антигітлерівська коаліція, до якої входив СРСР. А оскільки Україна та Росія були тоді частиною Радянського Союзу – ми мали спільні виклики. І ми відповідали на них разом. Нині все інакше. Якщо, наприклад, буде війна Таджикистану (також входить колись до СРСР) і афганських талібів – це навряд чи стосуватиметься нас. Як і інші конфлікти на пострадянському просторі, які безпосередньо не зачіпають Україну”.

На думку експерта, такий феномен як рашизм, російський фашизм, з’явився в РФ тому, що та не позбавилася вірусу імперіалізму.

“Вона застрягла у ХІХ столітті, живе у старих парадигмах, вважаючи, що досі щось вирішують гармати, велика армія, що можна безкарно захоплювати чужі території. І поки що передові країни думають про те, як колонізувати Марс, розробляють нанотехнології, Росія залишилася в минулому”, – наголошує Валентин Гайдай.

Він упевнений, що Путіна було достатньо часу та ресурсів, щоб побудувати передову державу східноєвропейського регіону, зробивши Росію хоча б регіональним лідером.

“Але путінський режим вважав за краще вкладати гроші не в економіку, науку, інтелект, технології, а в пропаганду, втручання у внутрішні справи сусідніх країн, у збройні сили (де ці кошти чимало розкрадалися, як показала ця війна). Справа в імперській ідеології. Від якої Росія не відійшла”, – констатує експерт.

Путінський режим є продовжувачем фашистських ідей, якими у ХХ столітті хворіли Італія, Іспанія, Німеччина Керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко закликає розуміти, що українці як нація під час Другої світової боролися з нацизмом не лише у складі Червоної (пізніше Радянської) Армії. Частина була і в Українській повстанській армії (УПА).

“Деякі представники УПА співпрацювали з фашистами, але більшість воювала як проти СРСР, так і проти фашистської Німеччини, – зазначає експерт. – Крім того, не треба ставити знак рівності між радянською Росією та нинішнім режимом у Кремлі. Путінський Кремль створив ідеологію рашизму, яка викристалізувалася у 2005 році, взявши елементи історії радянської Росії, загалом СРСР, а також часів Російської імперії тощо”.

На думку Ігоря Чаленка, путінський режим не тотожний тому, з яким ми боролися пліч-о-пліч проти нацистської Німеччини. По суті, він є таки продовжувачем фашистських ідей, якими у ХХ столітті хворіли Італія, Іспанія, Німеччина. Нинішня Росія, продовжує експерт, – це нове бачення ідей верховенств нації, одного народу над іншими, прикриваючись радянським минулим.

“У свою чергу, українці – миролюбна демократична нація, яка не сприймає тоталітаризму, яка всю свою історію боролася за свободу та незалежність проти різних ворогів, викликає жорстке не сприйняття у режимів, подібних до путінського, – акцентує Ігор Чаленко. – Путін учора у Валдаї критикував Захід за нібито політику неоколоніалізму. Але насправді саме нинішня Росія представляє аналог такої політики, ставлячись до колишніх республік СРСР як до своїх васалів. І коли незалежні держави починають вести політику, з якою не погоджується Москва, РФ спрямовує всі сили, щоб придушити такі дії. Але Україна завдяки своїй силі, державності, громадянському суспільству, допомоги з боку закордонних партнерів може протистояти – і протистоїть таким зусиллям агресора”.

Ми вигнали ворога зі своєї території у 1944, остаточно перемогли у 1945, переможемо і тепер Політолог, експерт Аналітичної групи “Левіафан” Микола Мельник наголошує, що у минулому столітті справді була спільна перемога над нацизмом усіх, хто тоді входив до СРСР. Але якщо українці після 1991 року святкують ту перемогу в рамках пострадянського наративу, то росіяни з цього створили міф, намагаючись уявити перемогу над гітлерівською Німеччиною та її союзниками ледь не як особисто свою, російську перемогу.

“І гасла на кшталт „можемо повторити”, „перемогли тоді – переможемо і зараз” стали якимось фетишем. Постійні оспівування смертей, ходіння з фотографіями дідів не мають нічого спільного з тим, як згадують жахи тієї війни у цивілізованому світі. І Росія зараз нагадує Третій рейх значно більше, ніж будь-яка тиранія світу”, – наголошує експерт.

На думку Микола Мельника, відповідний виступ Зеленського направлено насамперед на українське населення з класичного південного сходу, категорію 35+…

“Він розбиває міф, що перемога над нацизмом є виключно перемогою росіян. Спеціально актуалізує участь України у тій війні, – пояснює експерт. – І те, що нацистською державою зараз є саме Росія, а наша справа благородна – ми вигнали ворога зі своєї території у 1944, остаточно перемогли у 1945, переможемо і тепер”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — валдайська промова Путіна: про що вона говорить – чи чекати на зміни у війні проти України.

Путінська делегація побувала у Херсоні: навіщо приїжджали

Першого заступника керівника адміністрації президента РФ Володимира Путіна Сергія Кирієнка разом із так званим “головою” Криму Сергієм Аксьоновим відвідали тимчасово окупований Херсон. Як повідомляє портал “Коментарі”, про такий візит повідомив Аксьонов у себе в Telegram.

“Побували у порту та на переправі через Дніпро. Переправа пуста! Завершено роботу з організації виїзду мешканців на лівобережжя Дніпра до безпечних регіонів Росії. Радий, що всі бажаючі змогли швидко та безпечно залишити територію, яка зазнає обстрілів ЗСУ”, – написав Сергій Аксьонов.

Він також додав, що окупанти ознайомились із роботою Запорізької АЕС, зустрілися з колективом та оцінили загальну ситуацію в районі станції. Аксьонов також заявив, що приїхав особисто на материкову частину Україну, щоб нібито підтримати людей.

Читайте також на порталі “Коментарі” – увечері 27 жовтня російський диктатор Володимир Путін виступив на пленарній сесії ХІХ засідання Міжнародного дискусійного клубу “Валдай”. Тема цього року: “Світ після гегемонії: справедливість та безпека для всіх”. У традиційній для себе манері Путін брехав, що Росія не вважає себе ворогом Заходу, причому погрожуючи і Заходу. Він також намагався обґрунтувати відкрите вторгнення в Україну, розповідав казки про втрати ЗСУ та перемоги рашистів. Які основні висновки можна зробити за підсумками виступу? Чого чекати далі у ракурсі російсько-української війни? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Також видання “Коментарі” повідомляло – Байден прокоментував заяву Путіна про невикористання ядерної зброї в Україні.

Коли безпілотники Байрактар почнуть збирати в Україні: названо терміни

Турецька оборонна компанія Baykar планує протягом двох років завершити будівництво нового виробничого заводу в Україні. Як повідомляє портал “Коментарі”, про це повідомляє “Reuters”.

Як відомо, у рамках угоди між Туреччиною та Україною, підписаної ще до вторгнення Росії 24 лютого, Baykar погодився збудувати свій другий виробничий завод в Україні.

Генеральний директор Халук Байрактар заявив, що плани будівництва просуваються, незважаючи на деякі перешкоди, які виникли через війну в Україні. За його словами, фазу детального проектування вже закінчено.

“Наш план реалізується. Зараз у нас є архітектурний проект. Фаза детального проектування закінчена. І ми рухатимемося власне до будівництва… протягом двох років ми хотіли б це закінчити”, — додав Байрактар.

Читайте також на порталі “Коментарі” — що відбувається з Росією – яка мета маячних заяв про “десатанізацію” України та “брудну бомбу”. Експерти в ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню прояснили ситуацію.

Також видання “Коментарі” повідомляло — Комітет Палати представників, який розслідує напад прихильників республіканця Дональда Трампа на Капітолій США 6 січня 2021 року, заявив, що направив колишньому президентові повістку до суду з вимогою надати документи та свідчення під присягою. А документи, вилучені з дому Трампа у Флориді в серпні, нібито включали дуже секретні розвідувальні дані про Іран та Китай, які могли викрити методи шпигунства США, повідомила газета Washington Post. Обстановка в США напередодні листопадових проміжних виборів, у яких чинний президент-демократ Джо Байден пророкує перемогу своєї партії, явно загострюється. Експерти спеціально для видання “Коментарі” оцінили внутрішньоамериканський розклад та його значення для України.

Росія почала відступати: окупант у розмові з дружиною назвав напрямок

Російський військовий на Донецькому напрямку розповів дружині про відступ окупаційних військ РФ та злагоджену роботу української армії. Про це повідомляє видання “Коментарі”, з посиланням на Telegram Головного управління розвідки МО України.

Російський військовий скаржиться, що українці, взявши в оточення росіян, не щадили снарядів – завдавали прицільних ударів як з артилерії, так і з танків. Окупант радіє, що не залишився на тій ділянці на ніч, інакше вже не зміг залишитися цілим і неушкодженим, а так вдалося врятуватися.

“Вчора несли ноги так, що все, що встигли, схопили та йшли. Тільки пацанів шкода, не пощастило їм, коротше. Просто в оточення потрапили і почали вони з усього чого можна бити: і артилерія, і танки – все поспіль. Кому- то пощастило, комусь – ні. Якби ми там залишилися ночувати, то все – сьогодні б уже на зв’язок ніхто не вийшов. Нас із 90 осіб за годину залишилося 80, напевно. .

Окупант зізнався, що українці працюють дуже професійно. У них є гарний зв’язок і ніби по команді починає працювати кожен підрозділ, звідси небезпека завдання удару є постійно і передбачити її дуже складно. Підтримки російських військових так і не дочекалися.

На уточнююче питання дружини “чому доводиться відступати?”, військовий відповів, що вибору іншого немає, а тому, щоб йти вперед і не може бути мови, тому що “там життя немає!”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — до чого готується Росія, продовжуючи розмови про “брудну бомбу” – чи здатний Захід на превентивний удар, щоб утихомирити агресора.