На засіданні Ради Безпеки ООН постійний представник України при ООН Сергій Кислиця заявив, що наша країна вітає рішучі кроки з боку багатьох членів Ради безпеки ООН щодо негайного розслідування постачання Іраном безпілотників Росії. Теми ракетного терору з боку РФ, а також використання нею іранських безпілотників, торкнувся в своєму вечірньому зверненні 21 жовтня і президент Володимир Зеленський. Експерти проаналізували те, що відбувається, спеціально для видання “Коментарі”.
Іран намагається діяти у тактиці, яку використовує Росія Експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич пояснює:
“Важливо розуміти, що угода з РФ могла проводитися або власне через керівництво Ірану, або через Корпус вартових ісламської революції (КВІР), який фактично є державою в державі. І, коли іранська влада каже, що офіційний Тегеран не має відношення до поставок дронів, вони, можливо, не кривлять душею, тому що КВІР винесений за межі іранської держави”.
Але факт залишається фактом, зазначає експерт. Дрони розроблені іранськими вченими на території Ірану, зроблені там же. А через кого потрапили до рук російського агресора – вже не так важливо.
“Різка риторика України, у тому числі необхідність розриву дипломатичних відносин з Іраном, змусила задуматися офіційний Тегеран. Звідти вже звучать заклики у стилі – обговоримо ситуацію. Впевнений, що нам треба давити далі. Тим більше, що Іран наразі має дуже чутливу тему – відновлення ядерної угоди із Заходом. До нового року вона може і не відбутися, але у короткостроковій перспективі Ірану важливо вийти на цю угоду, – наголошує Ігор Тишкевич. – Але зараз він намагається діяти у тактиці, яку використовує Росія. А саме підвищення ставок. Мовляв, якщо з нами не домовляється, ми зробимо ще якусь гидоту”.
І ось тут, упевнений експерт, важливими є не стільки комунікації України з Іраном чи Заходом (який і так обклав Тегеран санкціями), скільки з тими державами, з якими іранці у тому чи іншому вигляді співпрацюють.
“Так, є співпраця та конкуренція Ірану з Туреччиною. І нам слід торкатися іранської проблематики у розмовах з турецькою стороною. І є співпраця між Іраном та Китаєм, – розповідає Ігор Тишкевич. – Щоправда, китайський тренд – вкрай проблемний для нашої дипломатії. Але там нам також можна і треба працювати. Тим більше, що Китай не постачає сучасні системи озброєння і навіть комплектації російській стороні”.
Потрібно досягти, якщо не зовсім припинити постачання зброї росіянам, то хоча б знизити їх обсяги За словами експерта Українського інституту політики Микити Трачука, вже в перші місяці після початку широкомасштабної російської агресії стало зрозуміло, що тактично і багато в чому технічно українська армія перевершує свого супротивника, який довгий час гордо підтримував міф про “другу армію світу”.
“Поки росіяни рухалися величезними централізованими колонами напоказ, українці діяли малими тактичними групами з широким застосуванням сучасних засобів озброєння – у тому числі й безпілотників. Це давало серйозну перевагу на полі бою. На жаль, наш супротивник – не ідіот і на своїх помилках навчається. Росіяни до осені зрозуміли, що в сучасній війні БПЛА відіграють значну роль у бойових діях. І тепер ми бачимо щоденні атаки іранських дронів. Також є інформація, що в РФ масово збирають уже свої безпілотники за придбаними технологіями”, – зазначає експерт.
За його словами, протистояти атакам дронів можна, хоч це й не просто.
“Як пояснюють військові фахівці, збити безпілотники найчастіше коштує набагато дорожче, ніж сам БПЛА. Є варіанти збивати зі стрілецької зброї, де-не-де з цим справляються, але далеко не завжди успішно. Хоча компетентні органи стверджують, що ми вже збиваємо, за різними оцінками, до 80-85 відсотків дронів”, – наголошує Микита Трачук.
Він сподівається, що нам допоможуть західні партнери. Так, французи обіцяли передати установки ППО Crotale, які, як вважається, добре борються із БПЛА. Також про спеціальні “антидронні” системи йшлося і в керівництві НАТО, очікуються їх постачання в Україну.
“Покарання Ірану – тема цікава та багатогранна. Україна вже офіційно називає Ісламську республіку “співучасником російських злочинів”, а Євросоюз готується запроваджувати санкції. Ставлюся до цього двояко, – зізнався експерт. – Із санкціями є одна велика проблема: це дилема між справедливістю та ефективністю. Так, запровадити санкції за таке – справедливо. Але чи ефективно? Іран під санкціями вже п’яте десятиліття поспіль, з часів революції 1979 року. Зрозуміло, що розвиватися стало складніше, але й не те, щоб це особливо зашкодило. Іран за нового режиму живе й абияк, але розвивається вже майже півстоліття. Практично всі можливі санкції проти нього вже давно запроваджено. А ще Тегеран із суто перською хитрістю сидить на двох стільцях: однією рукою постачає Росії зброю, а іншою – не визнає анексію наших територій і закликає до мирного врегулювання”.
До того ж, наголошує Микита Трачук, питання постачання теж під питанням: Іран офіційно заявляє, що нічого нікому не постачав. Загалом “включає Росію” — мовляв, “а це не ми”.
Експерт вважає, що санкції навряд чи зупинять Іран. Фізично протидіяти (розбомбити якийсь завод з виробництва дронів) Україна поки що теж не може.
“Тому залишається, на військовому рівні – намагатися максимально ефективно збивати ці “Шахиди”, які вже дістали нас, а на дипломатичному – намагатися якось працювати з Ісламською республікою, переконуючи, якщо не стати на наш бік, то хоча б дотримуватися “холодного нейтралітету” китайський приклад. І якщо не зовсім припинити постачання зброї росіянам, то хоч би знизити їх обсяги, – пояснює Микита Трачук. – Робота на цьому напрямі має вестись постійно”.
Треба робити ставку на санкції, моніторинг та протидію Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко розмірковує так:
“За оцінками експертів, іранські дрони виготовлені з різних комплектуючих. Вони постачаються різними країнами як продукти невоєнного призначення. Отже, вірним кроком є запровадження санкцій, які ускладнять таке постачання”.
Паралельно з цим, вважає аналітик, потрібні технології захисту від дронів.
“Отже, – резюмує Юлія Тищенко, – треба робити ставку на санкції, моніторинг та протидію. До речі, санкції проти компаній та фізосіб Ірану вже оперативно введено ЄС та Британією”.
Читайте також на порталі “Коментарі” – тривожні заяви білоруського диктатора Лукашенка та Генштабу ЗСУ: чому загроза вторгнення з РБ зросла в рази.
