Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 16 жовтня нагадав про важливість продовження зернової угоди, яка розблокувала український морський експорт продовольства. Він також наголосив на важливості розширення продовольчого експорту. Які перспективи у цьому напрямі? Чи може Росія відмовитися продовжувати угоду? Хто і як може натиснути на країну-агресора? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Росія має мати хоч якісь аргументи для виходу з угоди, поки їх немає, тільки вигадки Народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання (фракція “Слуга Народу”), член Комітету ВР з аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук пояснює:
“Морський експорт продовольства важливий зараз для всього світу. За час роботи зернового коридору з наших портів вийшло понад 300 кораблів, які вивезли 8 мільйонів тонн агропродукції. З них 60% – це Азія та Африка. Така статистика вщент розбиває аргументи Росії, що продовольство нібито йде лише до Європи. Хоча й у цьому немає нічого поганого – через війну інфляція та подорожчання продовольства відбуваються у всьому світі. А Україна, яка зазвичай годує понад 400 мільйонів людей у світі, воює за право продовжувати це робити, бути незалежною та суверенною державою”.
На думку експерта, про те, чи може вийти росія з угоди – відомо лише керівництву цієї країни-терориста, яке неодноразово доводило, що він не має нічого святого.
“Але угоду вони підписували не з Україною, а ООН і Туреччиною, тому Росія має мати хоч якісь аргументи для виходу з угоди. Поки що їх немає, тільки вигадки, – вважає Дмитро Соломчук. — Натиснути на Росії можна і потрібно на фронті. З цим успішно впораються наші ЗСУ. Агресор розуміє лише мову сили, тому нам потрібні більше політичної та військової підтримки, щоб скоріше вигнати окупантів”.
Російська сторона блокуватиме продовження “зернової” угоди Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Євгенія Габер зазначає, що російська сторона незадоволена тими умовами, на яких було укладено зернову угоду.
“Неодноразово ми вже чули звинувачення в тому, що Україна зуміла відновити морський експорт зерна, тоді як російська сторона має труднощі з логістичним забезпеченням, страхування судом, банківськими переказами за оплату зерна. Є складнощі і з постачанням російських добрив на міжнародні ринки. Влітку, коли Росія йшла на висновок цієї зернової угоди, з боку Москви та Анкари звучали припущення, що та може стати основою майбутнього світу. Що механізм, який був запущений у Стамбулі, створений там Координаційний центр, міг би стати майданчиком для переговорів України та Росії, обговорення умов певного перемир’я. Нічого подібного не сталося, – наголошує експерт. – І абсолютно зрозуміло, що не станеться – після ескалації, на яку пішла країна-агресор із псевдореферендумами, спробами нових анексій, ракетним терором. Відповідно, російська сторона блокуватиме продовження цієї угоди. Сподіваючись виторгувати собі нові умови, розширити російський експорт”.
За совами Євгенії Габер, з чотирьох учасників угоди — ООН, Туреччини, України та Росії, продовження угоди практично не підтримує лише Росії.
“Днями міністр інфраструктури України Курбаков обговорював із турецькою стороною варіанти продовження угоди. Поки що офіційна Анкара підтверджує зацікавленість у цьому. Але запевняє, що розуміє і стурбованість росіян. Отже, Туреччина, схоже, знову готова виступати посередником, щоб знайти точки дотику. Не виключаю, що йдеться також про список країн, куди пріоритетно прямуватиме українське зерно. Було багато критики, у тому числі у турецьких ЗМІ, що воно йде до Європи, а не до голодуючих країн Африки та Близького Сходу. Тому, можливо, якимось додатковим пунктом затвердять відповідний список держав, куди передусім вирушать українські злакові. Також прогнозую, що Росія вимагатиме через Туреччину режиму припинення вогню, щоб отримати тактичну паузу та відновити ресурси. А Туреччина, можливо, озвучуватиме меседжі, що кожна війна закінчується миром, що необхідно сідати за стіл переговорів і так далі. Для Туреччини збереження зернової ініціативи є важливим, тому що це один із небагатьох реальних успіхів, де офіційна Анкара відіграла важливу роль”, – констатує Євгенія Габер.
Експорт української аграрної продукції позитивно впливає на світові ціни на продовольство Зернова угода є вкрай важливою для нашої країни, упевнений директор Українського інституту політики (УІП) Руслан Бортник. За його словами, ми не лише вивозимо зерно старого врожаю, а й звільняємо елеватори для нового, а й заробляємо мільярди доларів. Це важлива опора нашої змученої війни економіки. Тому, наголошує ексерт, необхідно домогтися не лише продовження угоди, а й розширення номенклатури. Щоб це стосувалося не лише зерна, а й іншої продукції, зокрема металургійної, хімічної.
“Крім того, – продовжує Руслан Бортник, – важливо розуміти, що експорт української аграрної продукції позитивно впливає на світові ціни на продовольство, що дозволяє уникнути глобальних криз у бідних країнах, особливо африканських та азіатських”.
Розуміючи, що завдяки експорту сх-продукції Україна дещо виправляє ситуацію з наповненням держбюджету, зберігає позитивні очікування у аграрних виробників на наступний сезон, росіяни розпочали новий етап шантажу в цьому напрямку, зазначає експерт.
“Нагадаю, що Росія, згідно з умовами угоди, теж може експортувати свою аграрну продукцію. Але вона хоче більшого. А саме – зняття санкцій із корабельних компаній, що перевозять її продукцію, зі страховиків, які страхують ці грози. Крім того, росія домагається можливості експорту сх-продукції із захоплених українських територій”, – розповідає директор УІП.
На його думку, ймовірність того, що зернова угода може бути зупинена досить висока.
“Росіяни вже завершили основні постачання на зовнішні ринки. До того ж у них залишаються можливості виходу на азіатські ринки. Так, вони потребують відкритих коридорів, але не так гостро, як раніше. Тому йдуть на новий виток шантажу, – зазначає Руслан Бортник. – Україні в цій ситуації необхідно заручитися підтримкою Туреччини, Китаю, ООН, інших великих гравців та міжнародних організацій. І домогтися продовження угоди. Зупинка якої, крім очевидних економічних проблем, загострить безпеку, бо виведе порти півдня нашої країни з-під захисту. Що спричинить новий етап спроб захоплення Одеси, Миколаєва російськими військами”.
Читайте також на порталі “Коментарі” – Німеччина назвала свій пріоритет у постачанні Україні зброї.
