У Бєлгородській області мобілізовані громадяни Росії відкрили на полігоні стрілянину, вбивши, за різними даними, від 16 до 22 осіб. Тим часом у вечірньому зверненні 15 жовтня президент України Володимир Зеленський вкотре нагадав окупантам, що ті можуть зберегти собі життя, здавшись у полон ЗСУ. Що можна сказати про перебіг мобілізації в Росії? Яка ймовірність, що НП, подібні до того, що сталася в Бєлгородській області, повторюватимуться, у тому числі на фронті? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Спецслужби доповіли Путіну, що продовження мобілізації може спричинити вже не локальні, а масові протести Генерал армії України, екс-глава Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж зазначає, що мобілізація в Росії відбувається насильно, під психологічним та фізичним тиском. Людям вручають повістки на вулицях, на роботі, деяких відловлюють навіть біля їхніх будинків. Причому набір умовних новобранців чітко орієнтується на участь у війні проти України.
“При цьому, у традиційній для Росії манері, у хід йде тотальна брехня. Мобілізованим кажуть, що буде просто служба у резерві чи у тилових частинах. А насправді кидають на поле бою. І фактор обману, насильницького забирання до військ, потужно б’є по психіці мобілізованих. Особливо, коли вони прибувають до Бєлгородської області, звідки їх перекидають на тимчасово окуповані території України. Вони відчувають подих війни, тому загострюються всі почуття. А разом із цим – загострюються й протиріччя. Між новоприбулими та старослужбовцями. Між тими, хто воював і не воював. Між старшими та молодшими. Плюс – за національною та релігійною ознакою”, – пояснює генерал.
За його словами, психологічна напруга в результаті виплескується у різні форми протесту. Бійки, дезертирство, підпали військкоматів та відстріл військкомів, а також розстріли на кшталт того, що стався на полігоні в Білгородській області.
“За деякими даними, на це пішли представники Таджикистану, де традиційно гостро реагують на образи за національною та релігійною (вони – мусульмани) ознаками. І, коли в руки таким людям потрапляє зброя – великий шанс, що вони пустять її проти своїх кривдників. Впевнений, що такі випадки продовжуватимуться, зокрема, на фронті, загострюючи протиріччя у суспільстві. Де все більше росіян вважають війну проти України непотрібною, неправедною”, – наголошує Микола Маломуж.
Тому, продовжує він, Путін цього тижня і поспішив заявити, що мобілізацію вже фактично закінчено.
“Схоже, спецслужби, внутрішні служби доповіли йому, що продовження мобілізації може викликати вже не локальні, а масові протести. Випадки непокори, дезертирства, масових відмов від служби, розбирання із застосуванням зброї можуть вийти на новий рівень. І у Кремлі вирішили здати назад, – каже генерал. – А контингент, який уже набрали, не просто кидати на фронт, а й проводити з ним хоч якусь підготовку. Неофіційно призвати мали намір від одного до двох мільйонів людей. Але в публічний простір вкинули цифру в 300 тисяч. Стільки, схоже, набрали. І вирішили зупинитися, щоб знизити ризики дестабілізації у суспільстві, які різко зросли”.
Ситуацію з мобілізацією в Росії намагаються зараз нормалізувати, а провину за “перегини” звалити на військкомів Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко акцентує, що початок масової мобілізації в Росії (а йдеться саме про масову, а не “часткову” мобілізацію, як спочатку заявили путін і шойгу) викликав шок і різке зростання тривожних настроїв у росіян (у кілька разів, до 70% від загальної кількості респондентів. У тому числі – у тих, хто підтримував путіна та війну проти України.
“Більше мільйона росіян (за різними даними) виїхали до сусідніх країн. За словами путіна, в армію призвано 220 тис. росіян. За неофіційними даними повістки на мобілізацію отримали близько 400 тис. осіб”, – зазначає експерт.
За його словами, те, як проводиться мобілізація, викликає критику навіть у представників партії війни.
“З одного боку, є плани щодо мобілізації. І в російській глибинці намагаються мало не насильно мобілізувати всіх, хто потрапляє під руку. З іншого боку, російська військова система не готова до масової мобілізації, в тому числі до матеріально-технічного забезпечення мобілізованих. Їх відправляють на війну майже без підготовки та нормального екіпірування. Поневіряння мобілізованих – це вже окремий жанр у російських соціальних мережах. Звичайно, це викликає невдоволення, а найчастіше й різноманітні конфліктні ситуації”, – пояснює Володимир Фесенко.
Саме тому, продовжує він, ситуацію з мобілізацією в Росії намагаються зараз нормалізувати, а провину за “перегини” звалити на військкомів. Путіну, наголошує експерт, довелося особисто давати пояснення та заспокоювати росіян щодо мобілізації.
“Масову мобілізацію обіцяють призупинити до 1 листопада – і для того, щоб дещо заспокоїти громадську думку, і тому що з 1 листопада розпочнеться плановий призов до армії. А російська військова система просто не впорається одночасно і з мобілізацією, і із призивом. Але очевидно, що проблеми виникнуть із закликом. Батьки призовників боятимуться, що їхніх синів відправлять на війну”, – наголошує політолог.
Він також звертає увагу, що НП на полігоні у Бєлгородській області – не перша. Схожий інцидент, розповідає Володимир Фесенко, був ще наприкінці вересня на Херсонщині.
“Там було заволодіння зброєю та її використання проти товаришів по службі і для пограбувань, була також втеча з розташування частини. Про цей інцидент відомо мало, швидше за все, це ще не були мобілізовані, – зазначає експерт. – Треба також враховувати, що на війну рекрутують і засуджених носіїв кримінальних практик. Крім того, позначатимуться і традиційні для російської армії дідівщини, і міжнаціональні конфлікти (як це було і в Бєлгородській області). Важливою є тенденція, яка, напевно, триватиме і, можливо, навіть посилюватиметься. Адже ще раніше були збройні сутички між бійцями різних підрозділів, наприклад, між бурятами та кадировцями. Невдоволення та агресія людей, яких насильно погнали на смерть, періодично виплескуватиметься в різних формах, у тому числі й так, як це було у Білгородській області. Відбуватиметься також дезертирство, зокрема зі зброєю”.
При цьому найближчим часом, за словами Володимира Фесенка, навряд чи варто очікувати внутрішнього вибуху в країні-агресорі через спробу Кремля пустити частину росіян, які не бажають воювати на “гарматне м’ясо”.
“Швидше можливі нові спорадичні прояви різних конфліктних ситуацій і насильницьких інцидентів, – вважає він. – Більшість тих, хто дозволив себе закликати, це люди з психологією “підданих”, які звикли виконувати будь-які накази влади, і схильні до пропагандистського маніпулювання. Дуже важливо, як на них вплине війна. Для більшості мобілізованих – це чужа війна, на чужій території. І в них поступово посилюватиметься невдоволення, а у значної частини цих людей – і небажання воювати та гинути незрозуміло за що”.
Політолог прогнозує, якщо масова мобілізація відновиться, то буде новий сплеск невдоволення і в російському суспільстві.
“Чи приведе це до внутрішнього вибуху в росії, однозначно передбачити неможливо, знову ж таки, через психологію підкорених підкорених у більшості росіян. Якщо невдоволення мобілізацією буде пов’язане з різким погіршенням соціально-економічної ситуації, то ґрунт для протестних настроїв буде все більш сприятливим, – упевнений експерт. – Але для вибуху необхідне також різке ослаблення влади у Росії”.
На думку Володимира Фесенка, вирішальним чинником зміни внутрішньополітичної ситуації в Росії буде не фонове невдоволення мобілізацією, і конфлікти, пов’язані з нею, а військові поразки Росії в Україні.
“Це, – зазначає політолог, – буде головним фактором деморалізації і для простих росіян, і для тих, кого женуть на війну, і хто з цією війною зіткнувся безпосередньо. Сотні тисяч громадян Росії, які пройшли війну, травмованих цією війною, та ще й зі зброєю, а крім того, наявність приватних армій, і конфлікти між цими “арміями” та офіційними силовими структурами – це живильний ґрунт для нової “Смути” в Росії. Для “безглуздого і нещадного російського бунту” (скоріше у локальних проявах), війни всіх проти всіх, але вже всередині Росії. Вірус війни та насильства повернеться до Росії і бумерангом ударить по ній”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — ще один непростий тиждень війни позаду: головні підсумки та успіхи для України.
