Чи готовий Кремль на ядерний удар – навіщо Путіну візит гендиректора МАГАТЕ до Москви

Рафаель Маріано Гроссі, гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), як очікується, відвідає Київ та Москву наступного тижня. Візит є частиною поточних зусиль щодо “швидшого впровадження зони ядерної безпеки та безпеки навколо Запорізької атомної електростанції”.

Тим часом росія продовжує нагнітати: затримала гендиректора ЗАЕС Ігоря Мурашова для “тимчасового допиту”, продовжує брязкати ядерною зброєю, на що вже йдуть сигнали з США. Як події можуть розвиватись далі? Чи існує ризик застосування росіянами ядерної зброї? Чи готовий світ до такого повороту подій, зокрема до превентивних заходів? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Мова має йти як мінімум про зупинення прав Росії в рамках МАГАТЕ Виконавчий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, аналітик Петро Бурковський думає, що після подій 30 вересня, коли Кремль запустив процес нової анексії, включаючи Запорізьку область, росіяни спробують використати візит гендиректора МАГАТЕ, щоб ще раз заявити про захоплення окупованих українських територій.

“Швидше за все, росія наполягатиме на тому, що тепер немає предмета переговорів з Україною щодо долі ЗАЕС – і МАГАТЕ має визнати “нову реальність”. Тобто відмовитись від обговорення з Україною питання ЗАЕС. Оскільки дії Росії безпрецедентні за всю історію існування МАГАТЕ (окупація та захоплення АЕС іншої країни), дії України та союзників також мають бути жорсткими”, – упевнений Петро Бурковський.
Мова, пояснює він, має йти як мінімум про зупинення прав Росії в рамках МАГАТЕ. Для цього, зазначає експерт, необхідно зафіксувати порушення з боку Росії — і отримати згоду 2/3 членів організації. Велику роль у цьому може відіграти резолюція Генасамблеї ООН із засудженням дій Росії: фейкові референдуми, дії Росії 30 вересня, масові військові злочини, порушення норм ядерної безпеки щодо ЗАЕС та Південно-Української (Південно-Української) АЕС.
“Окреме питання – про ядерну зброю. Усі попередні “непередбачувані” дії, як, наприклад, відкритий напад на Україну, припинення постачання газу до ЄС – не принесли путіну ні перемоги, ні тріумфу. Ядерна кнопка поки що дає йому гарантію невразливості всередині Росії. Але її натискання позбавить його й цього останнього важеля, – наголошує Петро Бурковський. – Йому вигідніше тримати всіх у напрузі та торгуватися, бо після ядерної атаки вести переговори з ним ніхто не буде. А щоб не допустити такого сценарію, переговори будуть дуже інтенсивними. Для України головне бути готовою продовжувати і озброєну, і дипломатичну боротьбу за визволення своїх земель”.
Не варто забувати, що всі шахти ракет, що несуть ядерні боєголовки по всій земній кулі, відстежуються через супутники Політичний експерт Світлана Кушнір розмірковує так:
“Вже низку тижнів ядерний попіл крутититься в інформ-просторі. Створена паніка ніяк не сприяє вирішенню конфлікту. Ще раз відсилаю всіх до військової доктрини Росії, де чітко написано, в якому разі застосовується стратегічна ядерна зброя. Бити тактичною ядерною зброєю доцільно по великому і щільному скупченню військових. Інакше це – все одно, що палити з гармати по горобцях. Наше найвище військове керівництво знає про це. Виходячи з цього, була продумана ефектна тактика просування наших військ з метою звільнення окупованих територій. Харківська область, а тепер Лиман – яскраві приклади цього”.
Світлана Кушнір упевнена, що путінські страшилки про ядерний удар були “запрошенням” до переговорів про Україну без України у форматі Росії. Як бачимо, нічого з цього не вийшло.
“Не забувайте, що всі шахти ракет, які несуть ядерні боєголовки по всій земній кулі, відстежуються через супутники. І поки ті не виведені з ладу (не можна виключити таке шкідництво), про всі рухи росіян відразу стане відомо на іншому кінці Землі. І навіть якщо припустити, що запуск відбудеться, пускові установки у відповідь давно направлені по точним координатам по містах і цілях Росії. Отже, ядерної зими і в Кремлі бояться. Та й натиснути червону кнопку особисто один путін не може – технічно це здійснюється кількома людьми одночасно”, – пояснює експерт.
Щодо МАГАТЕ, то ця структура дуже повільно реагує на все, вважає Світлана Кушнір.
“Одне добре, що нашу ідею створити демілітаризовану зону Гроссі підтримав, незважаючи на російське лобі всередині керівництва організації, – зауважує експерт. — Кому цікаво, почитайте, як та ж МАГАТЕ контролює атомні об’єкти в Росії (спойлер — ніяк). Обурливо те, що директор ЗАЕС зараз, за фактом, перебуває у полоні у росіян! Як і той факт, що обіцяна стала делегація членів МАГАТЕ ніяк не приїде на постійну моніторингову службу в Енергодар”.
За словами Світлани Кушнір, на відміну від ядерної атаки, більш реальна ракетна активність росіян по наших об’єктах інфраструктури — дамбам, електростанціям, теплогенерації, мостам, залізничним вузлам.
“Путін і його поплічники не відмовляться від того, щоб створити на українській території гуманітарну катастрофу, – попереджає експерт. – Недарма ж розпинався 30 вересня на шабаші на Червоній площі шалений актор Охлобистін із криками “Гойда!”. Але українською мовою це слово читається як дієслово “качати”. Впевнена, що ЗСУ продовжать “качати” (утилізувати та полонити) ворожу орду, поки не деокупуємо всі наші території. І жодними ядерними страшилками нас не зупинити”.
У Росії розчарувалися, тому вона і вдається до останнього відчайдушного аргументу ядерного апокаліпсисуКоординатор напряму міжнародної політики Центру політичних досліджень “Доктрина” Денис Москалик наголошує, що росія намагається залякати Україну та світ ризиком ядерної катастрофи.
“Російські аналітики прямо говорять, що проблема політики Кремля на даний момент – у тому, що американці та їхні союзники втратили страх. Саме цей страх перед ядерною катастрофою Кремль намагається вселити, щоб досягти своєї мети, – упевнений експерт. — Російська пропаганда і керівництво намагається вселити ворогам хибну дихотомію “або Росія перемагає — або ядерна катастрофа”. На цьому прикладі ми бачимо масштабний блеф, який має компенсувати прояви слабкості Росії у війні проти України”.
За словами Дениса Москаліка, події цього року показали, що Росія не має шансів у зіткненні не тільки з блоком НАТО, але навіть з підтримуваною блоком Україною.
“Це означає крах не тільки поточної політики, а й загрозу для Росії як імперського проекту, – пояснює експерт. – Імперія – це насамперед міф про силу та величезні можливості, які впливають на політику, навіть якщо не застосовуються. Україна нині знищує та викриває російський імперський міф”.
Денис Москалик упевнений – щоб урятувати свій імперський міф, росія звертається до старих методичок часів Холодної війни та намагається пожвавити страх перед ядерною катастрофою, щоб пройти звичний для неї шлях вигідної деескалації через ескалацію. Саме тому Росії спочатку загрожує, а потім робить помилкові поступки, відходячи від загроз вже у вигідному для них форматі переговорів.
“Але зараз, – зазначає Денис Москалик, – це не працює. Насамперед, завдяки Україні та її перемогам. У Росії розчарувалися, тому вона і вдається до останнього відчайдушного аргументу ядерного апокаліпсису”.
За словами експерта, для майбутнього це означає, що Кремль продовжуватиме загрожувати ядерною зброєю. У свою чергу, пояснює він, Захід намагатиметься уникати безпосередньої участі у війні, але нарощуватиме військову підтримку України на десятки мільярдів доларів.
“Тут ми побачимо особливу увагу до технологічних озброєнь, зокрема посилення протиповітряної та протиракетної оборони України. На противагу ядерній загрозі з боку Росії посилюватиметься конвенційна військова загроза з боку України, — пояснює Денис Москалик. – При цьому знижуватиметься ймовірність успіху застосування ядерної зброї через сучасні засоби перехоплення ракет. Кремль не може дозволити собі провалу тут, якщо він таки зважиться на демонстративний ядерний удар тактичним боєприпасом по військах чи місцевості, на зразок острова Зміїний. Тому підвищення можливостей України зменшує потенційну можливість застосування ядерної зброї”.
Наразі, вважає експерт, ймовірність застосування ядерної зброї – вкрай низька.
“З боку Росії йде нормальний ядерний шантаж, – упевнений Денис Москалик. — У майбутньому, можливо, ситуація зміниться у бік обмеженого застосування по військах малопотужного тактичного боєприпасу, або демонстративного удару по Зміїному, щоб залякати. Однак така ймовірність також вкрай низька, і над її зниженням працюватимуть Україна та її союзники. До ядерного шантажу та можливості застосування ядерної зброї світ загалом не готовий. Але до нього готуються та будуть готові сили оборони вільного світу у вигляді України, США та Британії. Запеклі спроби шантажу з боку Кремля більше не пройдуть”.

Дев’ять держав НАТО вже підтримали членство України: які це країни

Президенти дев’яти країн Північноатлантичного Альянсу з Центральної та Східної Європи в неділю опублікували спільну заяву, в якій засудили анексію Росією українських територій та закликали НАТО суттєво збільшити військову допомогу Україні. Про це повідомляє портал “Коментарі”, з посиланням на заяву.

Заяву підписали президент Чехії Мілош Земан, президент Естонії Алар Каріс, президент Латвії Егілс Левітс, президент Литви Гітанас Науседа, президент Північної Македонії Стево Пендаровський, президент Чорногорії Міло Джуканович, президент Польщі Анджей Дуда, президент Румунії Клаус Йоханісуз та президент Румунії Клаус Йоханніс.

У заяві зазначається, що президенти восьми держав НАТО були у Києві вже під час повномасштабної війни і “на власні очі побачили наслідки російської агресії”.

“Ми підтверджуємо нашу підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Ми не визнаємо і ніколи не визнаємо спроб Росії анексувати будь-яку українську територію”, — зазначають вони.

Також президенти держав Центрально-Східної Європи висловили тверду підтримку рішенню Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо майбутнього членства України в Альянсі.

“Ми підтримуємо Україну в її захисті від російського вторгнення, вимагаємо від Росії негайного виведення військ з усіх окупованих територій і закликаємо всіх членів Альянсу суттєво збільшити військову допомогу Україні. Усіх, хто вчиняє злочини агресії, мають бути притягнуті до відповідальності та постати перед судом”, — підсумовується у заяві.

Читайте також на порталі “Коментарі” — МЗС України у відповідь на “приєднання” до РФ “ДНР”, “ЛНР”, Херсонської та Запорізької областей закликало іноземні держави прискорити надання нашій державі всієї необхідної військової, економічної та фінансової допомоги, запровадити додаткові жорсткі санкції проти Росії, вигнати її з міжнародних організацій, а також підтримати ініціативу щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Якою є ймовірність, що заклик буде почутий? Що ще цивілізований світ може зробити, щоб покласти край російській агресії? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

До чого готуватись українцям: які важливі рішення очікуються наступного тижня

Ексклюзивно для видання “Коментарі” експерти поділилися прогнозами наступного тижня: чого і чому чекати Україні в політичному, економічному, дипломатичному ракурсі.

Навколо теми заявки України до НАТО явно буде багато розмов Аналітик Фонду громадської дипломатії Олександра Решмеділова прогнозує, що тиждень буде присвячений більшим зовнішнім майданчикам.

“Йде підготовка та реалізація восьмого пакету санкцій ЄС проти РФ. Можливі деякі пробуксовки. Розраховувати на одноголосне рішення ЄС одразу й легко – вочевидь не доводиться. Вірогідні нові палиці в колеса від тієї ж Угорщини чи інших країн, налаштованих не на посилення, а навіть на пом’якшення санкцій проти країни-агресора”, – зазначає експерт.

Важливим етапом, за її словами, стане підготовка до нової зустрічі у форматі “Рамштайн”, наміченої на середину жовтня.

“Проходять чергові візити міністрів оборони до України. Цього тижня, наприклад, в Одесі побувала голова Міноборони Німеччини. Цікаво подивитися, чи будуть перед “Рамштайном” зрушення щодо збільшення поставок зброї в Україну. Нам це вкрай важливо з огляду на події на фронті”, – пояснює Олександра Решмеділова.

Продовжиться, впевнена вона, обговорення резонансної заяви з боку України, що ми подаємо заявку щодо прискореної процедури вступу в НАТО.

“Навколо цієї теми явно буде багато розмов, – каже Олександра Решмеділова. – Сьогодні, наприклад, керівники дев’яти країн НАТО із Центральної та Східної Європи (Польщі, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Румунії та Словаччини) підтримали заявку України на вступ до альянсу та закликали збільшити військову допомогу нашій країні. Ну і, звичайно, продовжиться епопея навколо псевдореферендумів та спроби РФ анексувати нові українські території. Вже відомо, що підконтрольний Кремлю російський Конституційний суд зупинив визнати договори про прийняття до складу Росії ЛДНР, частин Херсонської та Запорізької областей, що відповідають конституції. І завтра, 3 жовтня, Держдума прискореними темпами розгляне внесення необхідних для цього поправок до конституційних законів, а також ратифікацію відповідних договорів. У результатах можна не вагатися. Як і в тому, що ні псевдореферендуми, ні анексії не будуть визнані цивілізованим світом. І що рано чи пізно за все прийде розплата”.

Завдання української влади – зробити економіку воєнного часу з відповідними механізмами та управлінням, з новими підходами до монетарної та фіскальної політики На думку головного економіста, керівника з економічних реформ Офісу простих рішень і результатів Ярослава Романчука, майбутній тиждень в економічному плані мало чим відрізнятиметься від того, що йде.

“Добре, що надходять кошти від міжнародних організацій та окремих країн. Це дозволяє стабілізувати фінансове становище України, забезпечуючи регулярне постачання насамперед ЗСУ. Це знижує тиск на гривню. І чим більше буде ясності з надходженнями фінансових ресурсів, тим більше можемо очікувати від політики Мінфіну та НБУ. Ми бачимо повзучу, невелику девальвацію гривні в умовах неясності прогнозів на цей та наступний рік – щодо інфляції, темпів зростання. Закордонні експерти не бачать якихось суттєвих покращень у функціонуванні української економіки ні цього, ні наступного року. Тому завдання української влади (і на це слід спрямовувати зусилля якнайшвидше та ефективніше) – зробити економіку військового часу з відповідними механізмами та управлінням, з новими підходами до монетарної та фіскальної політики”, – вважає Ярослав Романчук.

Він зазначає, що зараз – той час, коли наші західні партнери із задоволенням послухають думку українських економістів, тих, хто живе у цьому середовищі під тиском факторів воєнного часу.

“Потрібні ініціативи щодо очищення економіки від токсичних, непрацюючих рішень, які були популярними в Україні останні 20 років. Наближення зими, складного опалювального сезону, підвищення тарифів (якщо не для домогосподарств, то для бізнесу) все більше ставить на порядок денний питання – чи витримаємо? Так, поки що тарифи для домогосподарств обіцяють не підвищувати. А для бізнесу? Йому й так важко в умовах війни, а зростання тарифів його доб’є. Адже це робочі місця, товари, що потім перекладається на ціни, – наголошує експерт. – Не треба імітувати соціальність політики, перекладаючи з хворої голови на ще хворішу. Зовсім інакше необхідно структурувати ринок виробництва. Те, що давно назріло, треба проводити зараз. А цінове регулювання ніколи ні від чого не рятувало, тільки відкладало та посилювало проблеми”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Путін відфестивалював на Червоній площі в куртці майже півмільйона рублів.

Насичена кінцівка вересня та початок жовтня: як те, що відбулося вплине на Україну

Останній тиждень вересня та початок жовтня видалися дуже насиченими для України. На всіх фронтах. Спеціально для видання “Коментарі” експерти підбили підсумки тижня і спрогнозували наслідки топ-подій, що відбулися протягом нього.

Абсурдними рішеннями Росія запустила зовсім інший – найгірший для себе – сценарій Економічний і політичний експерт Борис Кушнірук головною для України подією минулого тижня (як і будь-якої іншої останнім часом) вважає подальше звільнення наших земель.

“Маємо чудові новини з Донецької, Луганської, Херсонської областей. Сподіваємося, деокупація продовжуватиметься наростаючими темпами, – зазначає експерт. – Також слід зазначити підписання президентом США Байденом закону про надання нашій країні 12,5 млрд допомоги (військової та фінансової)”.

Топ-темою, за словами Бориса Кушнірука, стало і рішення РФ щодо анексії територій Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей (причому росіяни вважають своїми навіть землі Миколаївської області, які поки що є частково окупованими).

“Втім, якщо 2014 року анексія Криму сприймалася нами як трагедія, то нинішнє анексування росіяни перетворили на фарс. Причому опускаючи до фарсу і історію з Кримом, – каже експерт. – Очевидно, що ЗСУ продовжать звільняти окуповані землі, які нібито (за перекрученою логікою Кремля) тепер є частиною РФ. Тим самим росіяни відрубали собі можливість вирішити конфлікт дипломатичним шляхом. Якщо раніше здавалося, що щодо того ж Криму доведеться домовлятися за столами переговорів, то нинішні рішення Кремля не залишають нам варіантів, окрім як звільняти свої землі, включаючи Крим, військовим шляхом. Безумовно, із західною допомогою. І це нова реальність, яку створила сама російська влада. Своїми абсурдними рішеннями вона запустила зовсім інший – найгірший собі сценарій”.

Україна, як крок у відповідь на анексію РФ, заявила про подання заявки на прискорене членство в НАТО На думку директора Communication group, політичного експерта Володимира Манько, тиждень, що минає, приніс як хороші, так і погані новини.

“Серед добрих – звільнення Лимана у Донецькій області. Це означає, що ЗСУ не зупинилися на звільненні Харківщини, а йдуть далі. Після Лимана відкриється можливість походу на Кремінну та Сватове, що на Луганщині. Спостерігається активізація наступальних дій і на Херсонщині”, – зазначає експерт.

Поганою новиною він вважає анексію українських територій, окупованих Росією, за результатами т.зв. “Референдуму”. На думку Володимира Манько, тепер Кремль, ввівши ці землі у свій юридичний простір, може вдатися до застосування неконвеційної зброї проти наших військ.

“Єдине, що стримує агресора від такого кроку — чіткий сигнал від США про руйнівні наслідки для РФ”, — пояснює експерт.

Важливою подією цього тижня він також вважає подання заявки України на прискорене членство в НАТО.

“Це було зроблено як крок у відповідь на анексію, – каже Володимир Манько. — НАТО, на жаль, не заявило про можливість вступу прямо зараз. Але всебічну підтримку обіцяють продовжувати. Дякую і на цьому”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чим відповість світ на нову анексію РФ – чи покликано заклик України почути.

Чим відповість світ на нову анексію РФ – чи буде заклик України почутий

МЗС України у відповідь на “приєднання” до РФ “ДНР”, “ЛНР”, Херсонської та Запорізької областей закликало іноземні держави прискорити надання нашій державі всієї необхідної військової, економічної та фінансової допомоги, запровадити додаткові жорсткі санкції проти Росії, вигнати її з міжнародних організацій, а також підтримати ініціативу щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Якою є ймовірність, що заклик буде почутий? Що ще цивілізований світ може зробити, щоб покласти край російській агресії? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Ми точно побачимо збільшення військової та фінансової допомоги – все це йде по наростаючій Директор аналітичного центру “Третій сектор”, політолог Андрій Золотарьов наголошує, що будь-яка війна має матеріальний вимір. І її результат вирішується, зокрема, цим чинником. І цілком логічно, пояснює він, що МЗС звертається із закликом допомагати Україні не лише морально, а й матеріально.

“Протистояння з РФ вимагає таких фінансових, військових та інших ресурсів, які Україна не мала і не має. Але допомога, насамперед, від країн НАТО допомагає нам вистояти. Масштаби збройних сил, кількість вогневих засобів у Росії незрівнянно більша, ніж у нас. І ми бачимо цілком логічне звернення наших дипломатів після чергового витка ескалації, – зазначає політолог. – Зрозуміло, що потрібно було заявити позицію. Досить вдалим контрходом стало звернення про прискорене надання Україні членства в НАТО. Так, це, можливо, виявилося сюрпризом для наших партнерів. Проте вони змушені були реагувати. Позиція залишилася незмінною – двері НАТО відчинені, але найближчим часом Україна там навряд чи опиниться. Але важливо було наголосити на наших намірах”.

Важливо й те, продовжує експерт, що підтримка нашої країни з боку Альянсу та країн Великої сімки продовжиться. І багато в чому масштаби цієї підтримки орієнтуватимуться інші, хто ще зберігає якісь відносини з Росією.

“Бачимо позицію тих самих Китаю, Індії, які, можливо, хотіли б продовжувати купувати російські енергоресурси з великим дисконтом, але розуміють, що рано чи пізно самі можуть нарватися на вторинні санкції. І в цьому сенсі звернення МЗС і те, як відреагують наші партнери на акт відвертої анексії української території – певного важеля впливу, – вважає Андрій Золотарьов. – Думаю, що ми точно побачимо збільшення воєнної та фінансової допомоги. Все це йде по наростаючій – у міру того, як Україна демонструє здатність не просто оборонятися, а й наступати”.

На думку політолога, Путін намагається зайти на “друге коло” вторгнення, розпочавши мобілізацію, підписавши документи про анексію.

“Цю фількіну грамоту ніхто не визнає. Стосовно псевдореферендумів та путінських анексійних указів промовчали навіть відверті союзники РФ типу Венесуели та Еритреї, – звертає увагу експерт. – А ось реакція тих самих США цілком показова. Там не просто заявили, що ніколи не визнають анексії, які з 2014 року здійснює Росії, а й виділили 12,5 млд доларів допомоги Україні (з них 7 млрд на озброєння). Чудовий приклад для інших країн. Думаю, що вони продовжать допомагати нам, незважаючи на жодні особисті економічні проблеми”.

Якщо згадати ситуацію з анексією Криму у 2014 році, то тоді вся ця процедура зайняла лише три дні. Зараз все, схоже, поставлено на якусь паузу Керівник Центру громадської аналітики “Вежа” Валерій Клочок розмірковує так:

“Українське МЗС, безумовно, мало відреагувати на російські спроби анексії окремих територій нашої країни. При цьому треба розуміти, що 30 вересня у Кремлі відбулося підписання у їхньому розумінні міжнародних договорів про визнання незалежності окремих регіонів України. Ці договори вказують на можливість входження даних територій до складу РФ. Але питання про приєднання тих чи інших територій до Росії – у повноваженнях Ради Федерацій. А попередньо президентом надсилається запит до Конституційного суду і отримати висновок. Якщо згадати ситуацію з анексією Криму у 2014 році, то тоді вся ця процедура зайняла лише три дні. Зараз все, схоже, поставлено на якусь паузу”.

Проте ми, звісно, мали реагувати, пояснює експерт. І МЗС зреагувало.

Валерій Клочок вважає, що військова, економічна та інша допомога мало залежить від того, чи намагається Росія анексувати українські території чи ні.

“Аргументів допомагати нам і без цього було більш ніж достатньо, враховуючи бойові дії, що йдуть з лютого, і масу військових злочинів, які скоїла РФ на території України. Більшої ескалації не може бути. Так, йдуть розмови про можливість застосування країною-агресором ядерної зброї. Але поки що це на рівні заяв та припущень. Тож найближчим часом ми навряд чи побачимо кардинальну зміну позицій країн світу щодо підтримки України, – прогнозує експерт. – Тому що підтримка є та буде. Найбільше її нам надають США, вже набрав чинності закон про ленд-ліз. У найближчі два тижні почне йти допомога за цим законом. Крім того, нам виділили додаткові 12,5 млрд доларів допомоги. Щодо ЄС, він, на жаль, залишається досить інфантильним. І заклики МЗС навряд чи вплинуть на те, що відбувається. Змінюватися треба самим європейцям”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — для Путіна дуже важливо було звільнити Медведчука – ФСБ була проти – WP.