Падіння ракети в Польщі, що відбулося 15 листопада, продовжує залишатися топ-темою. Спочатку передбачалося, що це – одна з російських ракет, випущених по Україні під час масованої атаки. Однак президент США Джо Байден заявив партнерам з G7 та НАТО, що це могла бути ракета від української системи ППО. Між країнами НАТО вже пройшли термінові консультації через інцидент. Про що говорить реакція сторін зараз? Як ситуація може розвиватись далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Насторожує різка зміна позицій щодо ракети, що впала в Польщі Співголова Громадської ініціативи “Права Справа”, політолог, військовий експерт Дмитро Снєгірьов упевнений, що не випадково масований ракетний обстріл України, який, зокрема, призвів до падіння ракети в Польщі, стався саме 15 листопада – під час саміту “Великої двадцятки”.
“Саміту, який Путін, нагадаю, проігнорував. Акцію явно було сплановано. І готувалася вона під саміт. Тому й невипадкова відсутність там російського диктатора, – вважає експерт. – Таким чином, РФ проводить горезвісне підвищення ставок. Тестує реакцію Заходу на можливе загострення. При цьому, продовжуючи просувати альтернативу – свої так звані “мирні ініціативи”. Не випадково напередодні зустрічі G20 росіяни особливо активно просували пропозиції щодо “мирних угод”. Ми бачимо комплексну роботу в ракурсі військово-політичного примусу, зокрема країн Заходу, до переговорів на російських умовах. Дається зрозуміти, що РФ готова до ескалації та так званого режиму самоізоляції. Відповідна доктрина просувається Кремлем уже років із десять. А саме – побудова нової так званої “залізної завіси” між Росією та Заходом”.
Щодо самої ракети. Дмитро Снєгірьов зазначає, що перші повідомлення були у стилі – можливо, це російська крилата ракета Х-101 класу “повітря-земля”. Однак у середу, 16 листопада, спершу американський, а потім і польський президенти висловилися у стилі – схоже, це не приліт із території РФ. Мовляв, ракета класу С-300 могла стати частиною української системи ППО.
“Особисто мене насторожує різка зміна позицій. Спершу інформація про можливість російського удару, а потім – що ми бачили уламки ракети, які стали наслідком роботи української ППО. Все це, як і дуже обережна риторика Заходу щодо даного інциденту, вказує на те, що він не готовий йти на конфронтацію з Росією, – акцентує експерт. – Важливо розуміти, що ракетний удар по території Польщі підпадає під дію 5 статті Статуту НАТО про колективну безпеку, коли напад на одного з членів Альянсу прирівнюється до нападу на весь Альянс. І якби цей удар кваліфікували як саме російський – можна було б вважати, що має бути пряма інтервенція РФ проти Польщі. І перші заяви польської сторони були витримані саме у такому ключі. А потім пішло зниження напруження риторики”.
Зазначає Дмитро Снєгірьов ще один важливий момент. А саме – що у Польщі зосереджено зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) типу “Patriot”, які мали спочатку прикрити не лише польський повітряний простір, а й український – хоча б над західними областями.
“І, якщо розслідування дійде висновку, що на Польщу впали уламки С-300 внаслідок роботи української ППО, можна буде говорити про те, що не спрацював власне польський захист – американські системи “Patriot”. А це дуже поганий сигнал, вважає експерт. – Польща розглядається як основний хаб у моменті постачання західного озброєння Україні. Відповідно, закриття польського неба – пріоритет. А тут – такі проломи… Ще неприємний момент. Росіяни використовуватимуть цю ситуацію як елемент інформаційних операцій – обстоюючи ненадання Україні систем сучасних систем ППО. Тиснуть на те, що загроза походить саме від України – для самих країн НАТО, насамперед Польщі. Мовляв, можливі “прильоти” і надалі. Цю тему вже пішли “качати” російськими пабликами”.
Репутаційно завдано удару по НАТО і по єдності всередині блоку Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян розмірковує так:
“Реакція країн НАТО на інцидент із падінням ракети у Польщі показала, що Альянс не готовий йти на ескалацію конфлікту з Росією. І готовий, умовно кажучи, цей раунд віддати РФ. Зберігаючи при цьому обличчя, адже є формальний привід – неоднозначне походження ракети, що впала, а також те, що росіяни одразу відхрестилися – мовляв, ми не били і не збираємося бити по Польщі. Тобто було створено всі умови, щоб не ескалювати ситуацію. Але репутаційно завдано удару по НАТО і по єдності всередині блоку. Дуже різнилися позиції країн Східної Європи, – і країн Західної Європи, а також США щодо відповіді на цей інцидент”.
Поки що, продовжує експерт, ми на фазі слів, обговорень та засуджень. Але надалі ситуація вимагатиме від НАТО певного рішучого кроку. Наприклад – постачання в Україні додаткових систем протиповітряної та протиракетної оборони. Пояснюючи це тим, що ризики цієї війни зростають, зокрема, для країн Альянсу.
“Також генсек Альянсу – Єнс Столтенберг – вже повідомив, що після НП, що відбулася в Польщі, на східному фланзі НАТО буде розгорнуто додаткові системи ППО. Можна припустити, що посилять санкції проти РФ, вважає Олег Саакян. – Адже, як зазначив канцлер Німеччини Олаф Шольц, якби не було російської агресії проти України, не було б інциденту з ракетою у Польщі”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — літак НАТО відстежив ракету, яка впала в Польщі.
