Який шанс повернути Крим військовим шляхом – про що говорить заява американського генерала Міллі

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів Сполучених Штатів генерал Марк Міллі вважає, що звільнити Крим за допомогою військових методів – малоймовірно. Про що говорить така заява? Чи згодні з ним? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Поступово змінилася загальна риторика щодо деокупації Криму Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко нагадує, що питання деокупації Криму, відновлення українського державного суверенітету України на півострові – одна зі стратегічних цілей, що озвучується українським політичним керівництвом.

“Поступово змінилася загальна риторика щодо деокупації Криму. Він ніколи не визнавався російською територією після спроби анексії з боку РФ у 2014 році. Але заяви про перспективи деокупації були стриманими. Сьогодні політичні та військові експерти говорять про можливість деокупації Криму”, – зазначає експерт.

Вона також наголошує, що нещодавно на парламентському вимірі Кримської платформи звучали меседжі, що Крим – не є предметом для політичних торгів з РФ. При цьому, наголосила Юлія Тищенко, кримське питання – одне з основ нинішньої легітимності влади Путіна, адже у російському суспільстві був “кримський консенсус”.

“Артикуляція військової складової у деокупації потенційно може бути і дипломатичним важелем впливу на РФ. У цьому випадку знову має місце поєднання військових та дипломатичних складових впливу”, – вважає аналітик.

На її думку, деокупація Криму є також реальним вибиванням фундаменту під путінським режимом у Росії.

“Загальні ставки – більше Криму, але Крим – ключ від багатьох політичних скриньок, які визначатимуть майбутнє у політичному та безпечному вимірі, – впевнена Юлія Тищенко. – Надзавданням є збереження людських життів у справі деокупації, але якщо заморозити обговорення кримського питання, це може призвести до ще більших потрясінь та жертв у майбутньому, відкладених сценаріїв ще більшої ескалації. Отже, дискусії про Крим можуть бути частиною загального політико-дипломатичного сценарію із застосуванням мілітарних важелів”.

Крим для путінського режиму – сакральна тема, єдиний умовний успіх, анексія без війни, приростання землями і так далі Експерт Українського інституту політики Микита Трачук припускає, що заяви генерала Міллі слід розглядати не просто як його особисту думку.

“Американський генералітет не може собі цього дозволити. Особливо у форматі “Рамштайн”, нинішній міжнародній обстановці тощо. Схоже, Міллі висловлює публічно певні ідеї та меседжі, які є частиною американського істеблішменту. Серед них, особливо у низки представників республіканської партії, є люди, які хотіли б швидше “вирішувати” все з Росією. Припинити війну в Україні, скинувши із себе частину фінансового тягаря, який несуть із цього приводу. Мовляв, скоріше сідайте за стіл переговорів, щоби можна було торгувати, а не воювати. І це, схоже, думка певної частини американських еліт. Такі собі – сигнали, які застерігають ЗСУ від відвойовування Криму і так далі”, – пояснює Микита Трачук.

За його словами, з 2014 року склався деякий “Кримський консенсус”. З одного боку – цивілізований світ не визнає анексію росіянами українського півострова, з іншого – якось із цим мириться. Такий собі реал-політик. З публічним осудом, але заплющуванням очей на відвертий злочин глобального масштабу.

“Крим для путінського режиму – сакральна тема, єдиний умовний успіх, анексія без війни, приростання землями і так далі. Особисте придбання Путіна, його рейтинговий ривок, незважаючи на низку корупційних розслідувань щодо російських правителів. Враховуючи це, вустами Міллі певна частина американських еліт попереджають Україну, що повернення Криму військовим шляхом може бути дуже кривавим та складним, – зазначає Микита Трачук. – З погляду української держави – цілком виправдана боротьба за свої території, за своїх людей усіма доступними методами. При цьому немає сумнівів, що спроба повернення Криму військовим шляхом призведе до ескалації, збільшення кількості жертв з обох сторін. І якщо є можливість повернути ці землі дипломатичним шляхом шляхом заподіяння РФ поразки на інших ділянках фронту (що в результаті змусить країну-агресора до переговорів, у тому числі по Криму) – їй слід скористатися”.

Окупований Крим – це постійна загроза ракетних ударів, загибелі мирного населення та руйнація економічної інфраструктуриЕксперт фонду “Майдан закордонних справ”, співзасновник “Інституту Чорноморських стратегічних досліджень”, експерт з питань окупованих територій Юрій Смєлянський ділиться такою думкою:

“Американський генерал Марк Міллі говорить про успіхи ЗСУ, але при цьому піддає сумнівам здатність тих самих ЗСУ, які за словами самого ж Міллі завдають поразки російським окупантам на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях, деокупувати територію Кримського півострова. Чи не сприймає, з якихось причин, успіх щодо деокупації Криму силами ЗСУ. Водночас інший американський генерал – Бен Ходжес – висловлює впевненість у деокупації Криму влітку 2023 року саме силами ЗСУ. У самих США на певних рівнях управлінської ієрархії впевнено говорять про літній 2023 український деокупований Крим”.

За словами експерта, за всі роки окупації у текстах та виступах неодноразово, у спробах переконати владу в тому, що вона не бажає чути, доводилося говорити та аргументувати тезу про те, що дипломатичного вирішення питання деокупації Криму не існує.

“Ну, хіба що російська федерація перестане існувати як держава. Є стара приказка про те, що якщо людині дуже довго говорити, що вона свиня – то рано чи пізніше вона захрюкає. Мені здається, що так сталося і з питанням про деокупацію Кримського півострова, – наголошує Юрій Смєлянський. – Українська влада так довго переконувала себе, українських громадян та наших закордонних партнерів у тому, що дипломатичний шлях є безальтернативним для деокупації Криму (навіть у документи Кримської платформи це записали), що в результаті повірили самі та переконали у цьому частину західних партнерів. У такому контексті заява генерала Міллі щодо цього питання – ілюстрація результату переконань”.

Також, продовжує експерт, я неодноразово з 2014 року говорив про те, що для кремля окупований Крим є багатоцільовим військово-стратегічним плацдармом, одним із завдань якого є постійна загроза та удари для всієї території України. Що ми упродовж 2022 року і спостерігаємо.

“Протягом усього періоду окупації Криму доводилося неодноразово радитись, перевіряючи свої висновки, з військовими. Їхні відповіді та думки лише підтверджували тези про те, що Крим неможливо повернути дипломатичним шляхом і не можна залишати окупантам. У будь-якому варіанті, – наголошує Юрій Смєлянський. – Включаючи варіант спільного управління якийсь період часу. Це буде стратегічна помилка. Окупований Крим – це постійна загроза ракетних ударів, загибелі мирного населення та руйнація економічної інфраструктури, інфраструктури життєзабезпечення”.

За словами експерта, історія Другої світової війни на відрізку періоду окупації Криму також є гарною ілюстрацією можливості/не можливості його деокупації силами збройних сил. І історія Громадянської війни – також. Позитивні приклади.

“Зроблена генералом Міллі заява є лише одним із можливих сценаріїв розвитку подій щодо деокупації Криму, – пояснює Юрій Смєлянський. – Одним із найбільш негативних сценаріїв. Звичайно, якщо слідувати виключно в руслі Законів Мерфі, то “якщо якась неприємність може статися, вона відбувається”, і “з усіх неприємностей станеться саме та, шкода від якої найбільша” — то заяву генерала Міллі слід прийняти за абсолютну істину. Він озвучив лише один, негативний сценарій. Але знання тих законів, до яких належать закони Мерфі, дає змогу уникнути негативного розвитку сценарію щодо деокупації Криму”.

Сценаріїв, за словами експерта, багато. Дуже. І вони варіюються від “окупанти без опору залишають територію Криму” до “тривалий кровопролитний опір окупантів та колабораціоністів у Криму”.

Яким насправді буде сценарій деокупації Криму (а війна завжди йде не за планом), залежатиме від можливостей ЗСУ завдавати ефективних ударів по окупантам, зазначає експерт. Особливо за тією лінією оборони, яку окупанти будували на півночі Криму з 2014 року. А далі – степом аж до Бахчисарайського району.

“А отже, від обсягів та видів західної військової допомоги, – уточнює Юрій Смєлянський. – Адже, на жаль, результатом економічної політики української влади є наша повна залежність від західної допомоги. Але те, що деокупація Криму повністю залежить без жодних варіантів від дій ЗСУ та деокупація відбудеться – у мене немає сумнівів”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — зернову угоду продовжено на 4 місяці: про що це говорить – чи незабаром може заробити порт Миколаєва.

У ЗСУ повідомили, скільки ракет вдалося збити під час ранкової атаки

17 листопада, зранку росіяни знову обстріляли українські території. Окупанти, застосувавши авіацію, випустили 18 ракет. Лише шість з них вдалося збити. Таку заяву зробив спікер Повітряних сил Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.

17 листопада РФ знову обстріляла Україну (фото з відкритих джерел)

У Повітряних силах повідомили, що сили ППО знищили на Київщині чотири крилаті ракети та 5 “Шахедів”, які прилетіли з території Білорусії. В Одеській області – щонайменше дві керовані авіаційні ракети Х-59. У відомстві уточнюють інформацію з приводу інших ракет, але вже відомо, що росіяни атакували Україну ракетами типу С-300, Х-101, Х-555 та Х-59.

Окрім цього, Юрій Ігнат заявив, що 17 листопада ППО не так вдало спрацювало, як інші рази.

“Це обумовлюється тим, що Україна не має достатньо засобів протиповітряної оборони, щоб працювати ефективно. Сьогодні потребуємо саме тих систем, які дають 100% результат у тих напрямках, де вони стоять. Ми не можемо зараз уточнювати, де знаходяться Iris-T і NASAMS, але в зонах своєї відповідальності, все що входить до зони їх враження, крилатих ракет або “Шахедів”, ці комплекси однозначно збивають”, — повідомив Ігнат.

Нагадаємо, що “Коментарі” повідомляли про те, що стало відомо чи отримають доступ українські слідчі до місця вибуху в Польщі. 15 листопада на території Польщі впала ракета радянського виробництва. Наразі точно невідомо чи це український чи російський снаряд. Україна просила отримати доступ до місця падіння ракети для своїх спеціалістів. Тепер відомо, чи це дозволять польські спецслужби. Президент Польщі майже через добу після ракетного удару заявила, що ймовірно це була українська ракета. Таку ж думку озвучував Генсек НАТО, президент США та канцлер Німеччини, які заявляють, що в будь-якому разі в ударі винна Росія.

 

Це був свідомий напад з боку Росії і він спрацював – військовий експерт

Військовий експерт, експерт Українського військово-правового
центру досліджень Олександр Мусієнко вважає, що атака Росії на території Польщі
була спланованою. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на видання Onet.

Після
ракетного удару по Польщі, влада країни певний час зберігала мовчання. Ввечері,
15 листопада, МЗС Польщі опублікувало заяву в які йшлося про російську ракету. На
ранок ця позиція польської влади змінилась, особливо після повідомлень Байдена,
який стверджував, що малоймовірним є те, що це була російська ракета.

Такі заяви викликали резонанс в Україні. Володимир
Зеленський заявив, що це були не українські ракети та просив допустити українських слідчих до місця вибухів для розслідування справи.

Експерт Українського військово-правового центру досліджень
Олександр Мусієнко стверджує, що Росія все підлаштувала.

“Я переконаний, що це був свідомий напад з боку Росії”, —
говорить військовий експерт.

Мусієнко вважає, що військові РФ спеціально налаштували
ракету на падіння біля території Польщі.

“Тому їхній план був такий: або ця ракета впаде прямо на
кордон, або українська ППО її зіб’є і впаде на територію Польщі, або впаде
українська ракета”, — говорить Олександр Мусієнко.

На думку експерта Росія перевірила таким чином відповідь
НАТО. І увесь план Росії спрацював. Адже попри заяви політиків, що Україна ні в
чому не винна, саме її ракети завдали удару по Польщі.

Цікаво, що це не вперше ракети потрапляє на території іншої
держави. Раніше російський снаряд завдав удару по Молдові.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв, що заяви про українську ракету в Польщі не виключають можливості російської провокації.

Також “Коментарі” писав про реакцію президента Польщі Анджея Дуди на ракетний удар по його країні.

Зернову угоду продовжено на 4 місяці: про що це говорить – чи може незабаром запрацювати порт Миколаєва

Зернову угоду продовжили на 120 днів, повідомив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков. Він також зазначив, що Україна звернулася до гарантів Ініціативи (Туреччини та ООН) із пропозицією продовжити ту мінімум на рік та залучити до неї порт Миколаїва. Як оцінюєте це рішення та перспективи розширення морського зернового коридору? Портал “Коментарі” із цим питанням звернувся до експертів.

Ризиків для внутрішньої продовольчої безпеки угода не містить, Україна виробляє у кілька разів більше, ніж споживає Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло акцентує, що зернова угода дуже важлива – і для миру в цілому, і для України зокрема.

“Можливість реалізації як запасів зерна, так і нового врожаю означає одержання країною валютних надходжень від експорту, що підтримує курсову стабільність, доходів – виробниками, що означає сплату податків, оплату праці зайнятих у цьому секторі тощо. Це і можливість правильно запустити наступний сезонний цикл виробництва зерна, – зазначає експерт. – Поки що багато виробників, особливо дрібні, дуже страждали від падіння ціни на внутрішньому ринку. Критичність питання зараз посилюється ризиками для енергосистеми (зберігання зерна – досить енергоємний процес, і втрата частини врожаю через нестачу енергії цілком ймовірна). Ризиків для внутрішньої продовольчої безпеки угода не містить, оскільки зерна Україна виробляє у кілька разів більше, ніж споживає”.

Водночас, продовжує Ярослав Жаліло, треба враховувати, що продовження угоди також закріпить тенденцію зростання вартості зерна (насамперед – кормів) на внутрішньому ринку. А через девальвовану гривню тиск світових цін може бути відчутним. Також, на його думку, слід уникнути ризику гальмування такого позитивного тренду, як поглиблення переробки зерна в Україні. Він почався, коли виник надлишок зерна. І таке поглиблення важливе, оскільки підвищує стабільність продовольчої системи. Очевидно, тут будуть потрібні урядові рішення щодо стимулювання, вважає експерт.

“Щодо розширення угоди. Поширення її на Миколаїв, що стало можливим зі звільнення Херсона (за не підтвердженими поки що даними – і Кінбурнської коси), може стати важливим чинником посилення безпеки у південному регіоні, – упевнений Ярослав Жаліло. – До речі, тому навряд Росія погодиться на таке. Водночас, навіть для існуючої географії коридорів потрібне розширення угоди щодо можливості постачання в Україну добрив, певних видів сільгосптехніки та запчастин, елементів інфраструктури обробки та зберігання зерна (немало на Півдні знищено чи викрадено окупантами). Без цього важко запустити наступний сезонний цикл виробництва. Це мають розуміти закордонні партнери України – одержувачі зерна. І лобіювати таке розширення”.

Щоб повноцінно використати зернові термінали Миколаєва, нам потрібно ще далі відсунути супротивника від даного логістичного хаба Народний депутат VIII скликання, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко розмірковує так:

“Продовження зернової угоди – дуже важливе рішення для України та всього світу. Нам нікуди подіти зібраний урожай. Є ще рештки з минулого року. Чотири місяці – невеликий термін з погляду планування. Для підвезення продукції до терміналів потрібно планувати хоча б на півроку програму дій, залучаючи спеціальний транспорт та все інше. Звичайно, продовження на рік було б набагато зручніше. Але й те, що зроблено вже добре”.

Леонід Козаченко нагадує, що за чотири місяці дії цієї угоди з Україною вдалося вивезти морем майже 12 млн тонн продукції.

“Могли б і більше, – запевняє він, – якби не капості з боку Росії. Вона застосовувала такі інструменти гальмування руху вантажів як дуже повільна перевірка на підставі нестачі фахівців. Думаю, це у тому чи іншому вигляді продовжиться”.

Щодо гіпотетичного розширення зернової угоди на Миколаїв, то експерт нагадує, що порт та термінали там – це був логістичний центр, який давав можливість здійснювати понад 30% морського експорту української сільськогосподарської продукції.

“Цей хаб, звісно, слід відкривати. Але проблема в тому, що один берег Дніпровської затоки, через яку кораблі виходять із Миколаєва у відкрите море, контролють українські військові, а інший – окупанти. Я сьогодні спілкувався із представником великої логістичної компанії. За його словами, іноземні судновласники бояться, що з берега росіяни можуть вести вогонь кораблями, а потім розповідати, що це стріляла нібито з українського боку. Це ускладнює відкриття цього об’єкта, навіть якщо буде юридичне рішення з підписами України, Туреччини, ООН та РФ, – пояснює Леонід Козаченко. — Тож, швидше за все, щоб повноцінно використовувати зернові термінали Миколаєва, нам потрібно ще далі відсунути супротивника від цього логістичного хаба. Але відкривати його, безперечно, потрібно”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Резніков заінтригував заявою про підсумки сьомого “Рамштайну”.

Стало відомо чи отримають доступ українські слідчі до місця вибуху в Польщі

15 листопада на території Польщі впала ракета радянського
виробництва. Наразі точно невідомо чи це український чи російський снаряд. Україна
просила отримати доступ до місця падіння ракети для своїх спеціалістів. Тепер
відомо, чи це дозволять польські спецслужби. Про це повідомляє портал “Коментарі”
з посиланням на інформаційну агенцію Reuters.

Президент Польщі
майже через добу після ракетного удару заявила, що ймовірно це була українська ракета. Таку ж думку озвучував Генсек НАТО, президент США та канцлер
Німеччини, які заявляють, що в будь-якому разі в ударі винна Росія.

Президент України не погоджується зі звинуваченнями та
вказує на те, що це була не українська ракета. Зеленський просить допустити
українських слідчих до місця інциденту.

“Українці попросили надати доступ до місця
розслідування. Якщо обидві сторони погодяться, і, наскільки я знаю, не буде
заперечень з американської сторони, такий доступ може бути отриманий найближчим
часом”, — заявив радник президента Польщі Якуб Кумох.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв, чому польський уряд довго не повідомляв, що по його країні влучила ракета. Чиновник заявив, що офіційні особи чекали на підтвердження інформації, тому не могли озвучувати остаточні заяви про падіння ракети поблизу українського кордону. Політик нагадав про гіркий досвід подібних заяв, який відбувся після Смоленської катастрофи у Росії.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв, що попри прийняту версію про українську ракету, прем’єр-міністр Польщі також не відкидає можливі провокації з боку Російської Федерації.