Підрахували скільки Росія витратила грошей на війну в Україні. Це четверта частина її бюджету

За дев’ять місяців війни в Україні Росія витратила 82 млрд
доларів. Ймовірно Російська Федерація
не зможе потягнути фінансово війну. Про це повідомляє портал “Коментарі”
з посиланням на видання Forbes.

Росія витрачає на
війну все більше грошей, а власні військові потужності закінчуються.
Мобілізація, іранські дрони-камікадзе, балістичні ракети та можливе майбутнє
постачання зброї з КНДР усе більш виснажують Кремль.

За підрахунками
Путін витратив 82 млрд доларів з бюджету Російської Федерації на війну проти
України, не включаючи стабільні витрати на оборону. Ця сума складає 24% від
попереднього загального бюджету Росії, який становив у 2021 році 340 млрд
доларів.

Витрати зросли
через збільшення чисельності солдатів після останньої мобілізації, але
найбільшою статтею бюджету російської армії, що становить третину всіх витрат,
є військова техніка і технології. Найдорожчими є ракети, потім йдуть зброя,
боєприпаси та паливо.

Окрім збільшення
видатків, Росія постійно втрачає у надходженні коштів до бюджету, адже російську
нафту та газ починають купувати усе менша. Окрім того, з початку грудня почне
діяти ембарго для російського газу в ЄС. Також країни Європи домовляються про
зниження закупівельної ціни російської нафти.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв, що російський депутат натякнув на наступну країну, яку слід захопити. У своїй промові депутат Держдуми назвав цю країну незаконним державним утворенням.

Також “Коментарі” писали про план Путіна, який провалився, адже Європейський Союз заповнив свої газові сховища, а осінь в Європі виявилась теплою.

Переговори між Україною та Росією: коли вони можуть відбутися – про що свідчить позиція Києва

Секретар РНБО України Олексій Данілов заявив про переломний момент у війні та наголосив, що наша країна не піде на переговори з Росією на шкоду своїм національним інтересам. Однак про необхідність переговорів говорять все частіше, зокрема на Заході. І російський ракетний терор – явно про це. Як ситуація довкола “переговорного кейсу” може розвиватися далі? Видання “Коментарі” із цим питанням звернулося до експертів.

Офіційний Київ демонструє готовність до переговорів, але лише за певних умов Політолог, експерт Аналітичної групи “Левіафан” Микола Мельник розмірковує так:

“Чи готова Україна до переговорів? Так готова. Але лише після звільнення всіх наших територій, включаючи Крим. До цього найвище політичне керівництво не піде на переговори, розуміючи, що це не сприйме наше суспільство загалом та ЗСУ зокрема”.

Тому, пояснює експерт, офіційний Київ демонструє готовність до переговорів, але лише за таких умов. Така собі гра – на Захід і не лише. Насправді, наголошує Микола Мельник, ми зможемо розпочати переговори лише тоді, коли внутрішні проблеми у самій РФ не дозволять їй далі продовжувати війну.

“Ракетний терор, на який зробила ставку Росія, сподіваючись у такий спосіб змусити нас до переговорів, призведе (вже призводить) лише до посилення економічного та політичного тиску на агресора з боку цивілізованого світу. І до збільшення військової допомоги від нього – Україні. Вже всі зрозуміли, що собою представляє путінська Росія. І з кожним днем її закордонним адвокатам, у тому числі європейським (Угорщина, Німеччина), все складніше аргументувати необхідність сідати з Путіним за стіл переговорів. Для Західного світу, хоч би яким він продажним був, ідея вести переговори з терористом і маніяком – неприйнятна”, – зазначає Микола Мельник.

Отже, резюмує він, у політичному сенсі ракетний терор РФ проти України завершиться лише посиленням антипутінської коаліції у світі.

Зеленський чітко дав зрозуміти – переговори можливі лише після виходу військ агресора з нашої території Політтехнолог, спеціаліст із антикризових кампаній Денис Богуш звертає увагу, що тему переговорів Росія активізувала після здачі Херсона. Саме тоді, наголошує він, країна-агресор посилено почала качати “переговорний кейс” через різних “експертів”, чиновників, політиків із різних країн.

“Про це заговорили у США, у ЄС, – зазначає експерт. – Росія через своїх посередників розпочала процес стимулювання України до переговорів. Просуваючи меседжі у стилі – “Україна хоче чи не хоче миру? І якщо вона не хоче переговорів, то не хоче миру”. І багато хто на Заході і не тільки, на жаль, повівся на ці вкидання”.

При цьому, продовжує Денис Богуш, Україні не просто невигідні, але смертельно небезпечні переговори з агресором.

“Це як, якби СРСР вів переговори із Гітлером, коли той захоплював наші території. До того ж, зараз стратегічна ініціатива у війні в наших руках. Це розуміють керівники розвинутих країн. Але, можливо, не розуміє окремої частини товариств, яким росіяни та їхні агенти “впарюють” переговорний меседж”, – наголошує політтехнолог.

Він нагадує, що президент Зеленський чітко дав зрозуміти – переговори можливі лише після виходу військ агресора із нашої території. І цю точку зору підтримує переважна кількість українців.

“Ну, а Захід якоюсь мірою зрозуміти можна. Ті ж французький президент Макрон, німецький канцлер Шольц на початку війни не вірили в те, що Україна протримається хоч тиждень, а так довго – тим більше. Але війна затяглася. Бюджети США та Європи страждають через це. Але ж ми страждаємо в рази більше! Заходу просто слід усвідомити – що довше вони гальмують всеосяжну військову допомогу (включаючи літаки, найсучасніші засоби ППО та ПРО), тим довше буде війна. Відповідне ламання вже відбувається в головах західних політиків, – вважає Денис Богуш. – Особливо зараз, коли тему переговорів фактично нівелювали російські ракетні удари по енергосистемі України. Терористичними ударами країни-терориста”.

Читайте на порталі “Коментарі” — Лукашенко озвучив погрози Кремля, закликавши Зеленського не тягнути з переговорами.

Безперервні обстріли України: на що тепер робить ставку Путін – як реагує Захід

Під час вечірнього звернення 24 листопада, коли виповнилося 9 місяців від початку широкомасштабної російської агресії, президент України Володимир Зеленський серед іншого зазначив, що Росія за нинішніх її керівників деградувала або до енергетичного терору, або до артилерійського, або до ракетного. Обстріл Херсона він назвав помстою за деокупацію цього міста. Також розповів про ситуацію на фронтах, включаючи енергетичний. Що можна сказати про останні дії Росії та протидію з боку України та цивілізованого світу? Видання “Коментарі” із цим питанням звернулося до експертів.

Стратегічний розрахунок Кремля на психологічний терор провалено Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак зазначає, що за 9 місяців із початку вторгнення Росія зробила певну роботу над помилками у своїй військово-політичній авантюрі.

“В умовах неефективності військових планів, командування, політико-інформаційного забезпечення війни на суші та на морі, Росія побачила єдиний пролом нашої оборони – повітряний простір та вразливість критичної інфраструктури (енергооб’єкти, мости, базові підприємства, АЕС тощо)”, – пояснює експерт.

За його словами, масовим ракетним обстрілом української інфраструктури РФ досягає кількох цілей.

По-перше, вона звертає травмуючу увагу російської аудиторії від ситуації втрат окупованих територій та свого особового складу (незабаром досягне 100 тисяч убитих, що за мірками багатьох військових аналітиків є відчутною катастрофою для так званої “спецоперації”). Тим самим, зазначає Олег Постернак, Кремль як би компенсує військову катастрофу єдиним “успішним” інструментом – повітряним терором та блекаутом.

По-друге, продовжує він, РФ намагається прив’язати ракетний обстріл до відчутних військових, політичних, міжнародних поразок, в які вона потрапляє. Як ось – витіснення росіян із Херсона, демарш проти Лаврова на саміті G20, обшуки СБУ у Києво-Печерській Лаврі чи визнання РФ державою-терористом.

“Ці удари по російських позиціях викликають дикий рев пораненого ведмедя, який метається в агонії і готовий заради помсти для картинки навіть використовувати ракетну зброю, що вже висікається, в частині позицій”, – підкреслює експерт.

По-третє, зазначає він, росіяни думають, що намацали психологічну вразливість українців, розраховуючи, що блекаут створює величезні повсякденні труднощі і цим станеться перенесення негативу на президента Зеленського та дії ЗСУ.

“Проте насправді стратегічний розрахунок на психологічний терор провалений, – упевнений Олег Постернак. – Українці демонструють колосальну національну резистентність (від лат. resistentia – опір, протидія – прим. ред.) та стійкість”.

Росія, завдаючи ударів по критичній енергоструктурі України, зробила ставку на руйнування нашої економіки За словами директора Українського інституту політики Руслана Бортника, російське вторгнення в Україну, задумане Кремлем як бліцкриг, у результаті трансформувалося у довгу та складну війну на виснаження. Війну, у якій головні події ведуться й не так на лінії фронту, як у тилу.

“У такому виді війнах програють ті країни, які економічно не здатні забезпечувати свої збройні сили. Саме тому РФ сьогодні намагається зруйнувати українські тили. Створити гуманітарну катастрофу, коли більшість населення покине нашу країну чи великі міста. Коли економіка деградує. А наша економіка, незважаючи на тяжкі втрати, продовжує фінансувати армію. Фінансова ж допомога з боку західних партнерів іде на соціальні статті видатків”, – розповідає Руслан Бортник.

Отже, продовжує він, Росія, завдаючи ударів по критичній енергоструктурі України, зробила ставку на руйнування нашої економіки, створення паніки та депресії у населення.

“Швидше за все, такі атаки продовжаться, – прогнозує експерт. – Звичайно, світова спільнота, особливо США та Європа, категорично засуджують такі варварські методи ведення війни. І саме завдання ударів по українській громадянській, енергетичній інфраструктурі стало однією з причин визнання Росії країною-спонсором тероризму Європейським парламентом , деякими національними парламентами. Очевидно, що це стане приводом для запровадження нових санкцій – і ЄС вже обговорюють їх”.

Руслан Бортник підкреслює, що репутація РФ зруйнована, її спроби апелювати до деяких позитивно сприймаються ідеалів (деколонізація, традиційні консервативні цінності) вже далеко не так діють на країни третього світу, як раніше. І через варварство Росії в Україні, і через її спроби спровокувати продовольчу кризу.

“Спочатку війна йшла на примус української влади до капітуляції. Потім – на руйнацію української держави. Сьогодні ж вона набула характеру тотальної війни, – пояснює експерт. – Та йде на руйнування всього живого, яке функціонує на території України. Не зумівши здобути військову перемогу, не зумівши зламати чи захопити Україну, Росія тепер намагається зруйнувати нашу країну, зробити її непридатною для життя. Але ми обов’язково вистоємо – переможемо”.

Читайте на порталі “Коментарі” — Лукашенко озвучив погрози Кремля, закликавши Зеленського не тягнути з переговорами.

Про що говорять нові заяви Лукашенка – чому прямі погрози Заходу та Україні пішли саме зараз

Під час саміту країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), що відбувся в Єревані, самопроголошений президент Республіки Білорусь (РБ) Лукашенко погрожував світу ядерною зброєю (якої в нього немає) і закликав Україну укласти мир з Росією. Інакше, мовляв, “повне знищення України”. Про це пише Телеграм-канал “Белорусский Гаюн”, відзначаючи, що Лукашенко просто біситься, розуміючи — він дарма поставив на Путіна, а пряме залучення РБ у війну змете нинішню білоруську владу. Експерти проаналізували для видання “Коментарі” ці припущення та заяви Лукашенка.

Лукашенко усвідомлює ризики прямої участі у війні проти України Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко вважає, що Лукашенко озвучив погрози, що виходять із московської адреси.

“Його могли попросити про це. Але у стилі Лукашенка робити подібні заяви і з власної ініціативи. Все для того, щоб підіграти та/або потішити Путіна. Це відбувається вже не вперше. До того ж такими гучними заявами Лукашенко набиває собі ціну, намагається демонструвати і свою крутість”, – пояснює експерт.

Тож, наголошує він, це не просто емоції, а ще й тактика політичної гри Лукашенка з Путіним.

“Путін для Лукашенка – одночасно і загроза, і гарант його збереження при владі, хоч би відносної. Скоріш за все, Лукашенко усвідомлює ризики прямої участі у війні проти України. У нього просто тваринна чуйка на погрози для свого політичного режиму і себе особисто. І він, напевно, розуміє, що пряма участь у війні проти України з високою ймовірністю призведе до його поразки, причому він може програти (втратити владу) набагато раніше за Путіна. Тому “бацька” намагається маневрувати та уникати прямої участі у війні проти України, тим більше, коли росіяни зазнають поразки. Якби він хотів брати участь у цій війні безпосередньо, то він би вже давно зробив це”, – зазначає Володимир Фесенко.

З іншого боку, продовжує він, Лукашенко чудово розуміє, що у разі повної поразки Путіна у війні він також може втратити владу. Тому й змушений підтримувати РФ у війні проти України, уникаючи прямої участі у ній.

“Лукашенко боїться і повної поразки Путіна, але боїться і Путіна, який може піти на пряму анексію Білорусі, – наголошує експерт. – Чи може “бацька” зрадити Путіна? Він може зрадити будь-кого – заради збереження своєї влади. Але питання: а на користь кого зрадити? Захід та Україна не вірять Лукашенку – і не допомагатимуть йому. Єдиний можливий союзник, якого самопроголошений президент РБ сподівається – це Китай. Але Китай дуже далекий. Фінансово та політично він може допомогти Лукашенку, але гарантувати збереження його режиму – навряд. Тож Лукашенко буде з Путіним до кінця. Вони або обидва програють (для Лукашенка, як я зазначав, цей фінал може настати раніше, у разі прямої участі у війні проти України), або спробують зберегти свою владу через відносне заморожування війни проти України. Саме на реалізацію другого сценарію і націлені загрозливі заяви Лукашенка. І він, і Путін намагаються залякати Захід та Україну, змусивши їх припинити війну на умовах Кремля”.

Білорусь зараз – не суб’єкт, вона залежить від волі Росії і фактично окупована РФ Професор соціології Павло Федорченко-Кутуєв вважає, що ситуацію з Лукашенком чудово характеризує приказка “Коготок ув’яз – усій пташці прірва”.

“Лукашенко має репутацію хитруна. Але знаменитий німецький філософ Гегель правильно казав, що хитрість – це найвища форма дурості. І Лукашенко виявив таку політичну форму дурості – він усе поставив на одну країну, Росію. На країну криваву, агресивну, хвору на імперські амбіції. Якийсь час Лукашенко багато чого отримував від РФ – і фактично дармові ресурси та грошові вливання. А потім йому виставили рахунок. І тепер він є російською маріонеткою, яка повністю залежить від Путіна. Важливо розуміти, що Білорусь зараз – не суб’єкт. Вона залежить від волі Росії та фактично окупована РФ”, – пояснює соціолог.

За його словами, зараз Лукашенко веде себе, як маленька, дурна, примхлива дитина. Який істерикою намагається досягти неможливого. Ну, наприклад, щоб йому купили замок чи космічний корабель. Щось недосяжне. Аналогічні, наголошує Павло Федорченко-Кутуєв, вимоги білоруської маріонетки Кремля щодо фактичної капітуляції України.

“Для Лукашенка немає хороших варіантів після цієї війни, окрім програшу України, яка, за задумом Путіна, має перетворитися на російського васала на кшталт Білорусі. Чого не буде ніколи – і це продемонстрував героїзм українського суспільства і насамперед ЗСУ. Тож Лукашенку не залишається нічого іншого, окрім як підігравати російському диктатору, озвучуючи якісь його мрії, сподіваючись, що все якось утвориться, що він прокинеться одного ранку – і немає загрози ні його, ні путінському режимам, пов’язаним кров’ю”. , — Констатує соціолог.

Лукашенко розуміє, що може виявитися зовсім не потрібним КремлюДиректор Інституту світової політики, політичний експерт, автор книги “Гібридна війна” Євген Магда розмірковує так:

“Саміт ОДКБ продемонстрував, що ця організація, яка й раніше не була монолітною, на сьогодні і зовсім є “сплячою”. І країни, які туди входять, просто чекають моменту, щоб залишити її ряди. Путін точно не може розраховувати на ОДКБ”.

За словами експерта, заява Лукашенка, що доля ОДКБ залежить від успіху так званої “спеціально-воєнної операції” РФ в Україні демонструє, що він вірно розуміє ситуацію. А саме – якщо (а точніше – коли) Росія програє в Україні, доля ОДБК та самого Лукашенка буде не менш сумною, ніж доля РФ.

“Поки що ж Лукашенко змушений співати з чужого голосу. І, судячи з того, що він робить істеричні, взаємовиключні заяви, співає він, м’яко кажучи, не дуже переконливо, – зазначає Євген Магда. — Він розуміє, що може виявитися зовсім не потрібним Кремлю. Той має своїх агентів впливу всередині білоруської влади. І проведення тих же дострокових президентських виборів у РБ цілком можливе”.

Читайте на порталі “Коментарі” — Лукашенко озвучив погрози Кремля, закликавши Зеленського не тягнути з переговорами.

На Заході закінчується зброя. Що роблять союзники України

Країни, що виступили союзниками України починають шукати, де
можна купити зброю для забезпечення власної безпеки та можливої відправки в
Україну. Окрім пошуків, військові компанії також збільшують потужності
виробництва. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на видання Politico.

Західні
країни шукають можливість збільшити виробництво протитанкової зброї та нових
систем ППО. Окрім того, Захід у пошуках артилерійських снарядів, адже ЗСУ
щоденно вистрілює 5-6 тис. боєприпасів.

Після нападу Росії на Україну країни Європи збільшили
видатки на оборонну сферу, але промисловість ще не встигла набрати необхідних
потужностей. Це викликало серйозне занепокоєння під час останнього саміту НАТО
в Брюсселі, пише Politico.

“Рішення буде складним, оскільки мова йде про пріоритети між
системами озброєнь, країнами та здатністю кожної країни збалансувати внутрішні
потреби та військові витрати”, — говорить офіцер НАТО Роб Бауер.

Попри не дуже позитивну динаміку в поновленні зброї, союзники України впевненні, що санкції б’ють по Путіну ще більше.

“Ми знаємо, що, хоча вони можуть випробовувати українську ППО, водночас вони виснажують свої власні запаси, і ми повинні переконатися, що вони не зможуть відновити їх, і що їх промисловість дійсно сильно постраждала через нездатність отримати речі, які їм потрібні”, — стверджує міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен.

Попри те, що Російська Федерація готувалась до війни і
накопичила військові запаси, саме через санкції Путіну доводиться купувати
зброю в Північної Кореї та Ірану.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв, що США хоче купувати зброю для України в неочікуваного союзника.

Також “Коментарі” писали, що в Росії закінчуються іранські дрони-камікадзе.