Зернову угоду продовжили на 120 днів, повідомив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков. Він також зазначив, що Україна звернулася до гарантів Ініціативи (Туреччини та ООН) із пропозицією продовжити ту мінімум на рік та залучити до неї порт Миколаїва. Як оцінюєте це рішення та перспективи розширення морського зернового коридору? Портал “Коментарі” із цим питанням звернувся до експертів.
Ризиків для внутрішньої продовольчої безпеки угода не містить, Україна виробляє у кілька разів більше, ніж споживає Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло акцентує, що зернова угода дуже важлива – і для миру в цілому, і для України зокрема.
“Можливість реалізації як запасів зерна, так і нового врожаю означає одержання країною валютних надходжень від експорту, що підтримує курсову стабільність, доходів – виробниками, що означає сплату податків, оплату праці зайнятих у цьому секторі тощо. Це і можливість правильно запустити наступний сезонний цикл виробництва зерна, – зазначає експерт. – Поки що багато виробників, особливо дрібні, дуже страждали від падіння ціни на внутрішньому ринку. Критичність питання зараз посилюється ризиками для енергосистеми (зберігання зерна – досить енергоємний процес, і втрата частини врожаю через нестачу енергії цілком ймовірна). Ризиків для внутрішньої продовольчої безпеки угода не містить, оскільки зерна Україна виробляє у кілька разів більше, ніж споживає”.
Водночас, продовжує Ярослав Жаліло, треба враховувати, що продовження угоди також закріпить тенденцію зростання вартості зерна (насамперед – кормів) на внутрішньому ринку. А через девальвовану гривню тиск світових цін може бути відчутним. Також, на його думку, слід уникнути ризику гальмування такого позитивного тренду, як поглиблення переробки зерна в Україні. Він почався, коли виник надлишок зерна. І таке поглиблення важливе, оскільки підвищує стабільність продовольчої системи. Очевидно, тут будуть потрібні урядові рішення щодо стимулювання, вважає експерт.
“Щодо розширення угоди. Поширення її на Миколаїв, що стало можливим зі звільнення Херсона (за не підтвердженими поки що даними – і Кінбурнської коси), може стати важливим чинником посилення безпеки у південному регіоні, – упевнений Ярослав Жаліло. – До речі, тому навряд Росія погодиться на таке. Водночас, навіть для існуючої географії коридорів потрібне розширення угоди щодо можливості постачання в Україну добрив, певних видів сільгосптехніки та запчастин, елементів інфраструктури обробки та зберігання зерна (немало на Півдні знищено чи викрадено окупантами). Без цього важко запустити наступний сезонний цикл виробництва. Це мають розуміти закордонні партнери України – одержувачі зерна. І лобіювати таке розширення”.
Щоб повноцінно використати зернові термінали Миколаєва, нам потрібно ще далі відсунути супротивника від даного логістичного хаба Народний депутат VIII скликання, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко розмірковує так:
“Продовження зернової угоди – дуже важливе рішення для України та всього світу. Нам нікуди подіти зібраний урожай. Є ще рештки з минулого року. Чотири місяці – невеликий термін з погляду планування. Для підвезення продукції до терміналів потрібно планувати хоча б на півроку програму дій, залучаючи спеціальний транспорт та все інше. Звичайно, продовження на рік було б набагато зручніше. Але й те, що зроблено вже добре”.
Леонід Козаченко нагадує, що за чотири місяці дії цієї угоди з Україною вдалося вивезти морем майже 12 млн тонн продукції.
“Могли б і більше, – запевняє він, – якби не капості з боку Росії. Вона застосовувала такі інструменти гальмування руху вантажів як дуже повільна перевірка на підставі нестачі фахівців. Думаю, це у тому чи іншому вигляді продовжиться”.
Щодо гіпотетичного розширення зернової угоди на Миколаїв, то експерт нагадує, що порт та термінали там – це був логістичний центр, який давав можливість здійснювати понад 30% морського експорту української сільськогосподарської продукції.
“Цей хаб, звісно, слід відкривати. Але проблема в тому, що один берег Дніпровської затоки, через яку кораблі виходять із Миколаєва у відкрите море, контролють українські військові, а інший – окупанти. Я сьогодні спілкувався із представником великої логістичної компанії. За його словами, іноземні судновласники бояться, що з берега росіяни можуть вести вогонь кораблями, а потім розповідати, що це стріляла нібито з українського боку. Це ускладнює відкриття цього об’єкта, навіть якщо буде юридичне рішення з підписами України, Туреччини, ООН та РФ, – пояснює Леонід Козаченко. — Тож, швидше за все, щоб повноцінно використовувати зернові термінали Миколаєва, нам потрібно ще далі відсунути супротивника від цього логістичного хаба. Але відкривати його, безперечно, потрібно”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — Резніков заінтригував заявою про підсумки сьомого “Рамштайну”.
