Чим закінчиться візит Путіна до Мінська – чи буде у результаті відкрито Білоруський фронт проти України

Найвище військово-політичне керівництво РФ (президент Путін, глава МЗС Лавров, міністр оборони Шойгу) сьогодні “десантувалося” в Республіці Білорусь (РБ). Експерти проаналізували для видання “Коментарі” цілі цього візиту, а також – чи буде відкрито Білоруський фронт проти України.

На думку Путіна, якщо вдасться захопити нехай навіть не всю українську столицю, але її частину, то обрушаться комунікація та логістика На думку директора Інституту зовнішньополітичних досліджень, конфліктолога, доктора політичних наук Григорія Перепелиці, відкриття Білоруського фронту проти України можливе. І зараз створюються умови для повторного вторгнення з території РБ. Не випадково, зазначає експерт, генерал Залужний, головком ЗСУ, говорив про це у недавньому інтерв’ю виданню The Economist. Не виключаючи, зокрема, нового наступу агресора на Київ.

“Саме в цьому ракурсі слід розглядати візит 19 грудня всієї найвищої військово-політичної верхівки РФ до Мінська, – вважає конфліктолог. – Ми не маємо (і навряд чи матимемо) достовірну інформацію, але ціль візиту очевидна – формування нового регіонального угруповання військ для наступу на Україну з кордонів Білорусі”.

Григорій Перепелиця припускає, що це буде якийсь мікс із білоруських збройних сил (насамперед, бойових частин, що мають наступальний характер), а також із частини російських військ.

Путін, упевнений експерт, тиском на Лукашенка в ракурсі прямого залучення РБ у війну проти України переслідує політичні та військово-стратегічні цілі.

“Політична – позбавити Лукашенка фактичного керівництва збройними силами РБ. Принаймні їх ядром, яке Москва хоче підпорядкувати Генштабу РФ. Так політично Путін уже не залежатиме від Лукашенка в керівництві білоруською армією, – пояснює Григорій Перепелиця. – І що тоді у Лукашенка лишається? Тилові частини, які він і так дав російським військам, як і військово-повітряні бази. Білорусь перетворилася на основний логістичний регіон для госпіталів та всього тилового забезпечення армії РФ. З білоруських арсеналів росіяни вигрібають усе, що можна. Таким чином, Лукашенко, який намагається якось “відпетляти” від прямого вторгнення в Україну своїми сухопутними військами (щоб мати хоч якесь виправдання перед ймовірною майбутньою Гаагою), ганяє війська на тренування-навчання, аби уникнути власне вторгнення – буде притиснутий до стіни. І на нас у результаті рушать “міксовані” війська”.
Експерт нагадує, що росіяни вже частково перебазувалась на білоруські аеродроми, і періодично проводять зльоти звідти. Крім того, продовжує він, росіянами в РБ освоєно позиційні райони для завдання ракетних ударів по території України (включаючи використання “Іскандерів”.)
“Друга мета – військова. Використання так званого Білоруського фронту (він уже існує, але Путіну замало пусків ракет з боку РБ і сковування наших військ на білорусько-українському кордоні) для блокування шляхів поставок Україні військової техніки та боєприпасів з боку Заходу. Агресор сподівається перерізати лінії транспортування військових вантажів. І для цього потрібне захоплення низки територій, хоча б частини північних українських областей, що межують з Білоруссю”, – пояснює логіку Кремля конфліктолог.
Ще одна військова мета, на його думку, полягає у використанні російсько-білоруського угруповання для повторного кидка на Київ. Він залишається привабливою метою для Кремля у ракурсі завершення війни на російських умовах.
“На думку Путіна, якщо вдасться захопити хай навіть не всю українську столицю, але її частину, якщо вдасться звалити нашу владу, порушити командування фронтами – то звалиться комунікація та логістика. А наші частини без командування легше знищити, просунувшись на низці напрямків. Недарма у форматі бліцкригу росіяни думали зробити саме це – звалити українську владу без проблеми окупувати всю Україну та вести довгу війну. Але в результаті отримали по зубах. І змушені тепер відповзати, проводити мобілізацію, втягувати у війну РБ, готуючи новий етап вторгнення, – зазначає Григорій Перепелиця. – Навіть якщо нова атака з боку Білорусі не призведе до захоплення Києва та перерізання логістики, вона відтягне українські сили та засоби зі східного та південного фронту, послабивши там наші позиції”.
Україна до сценарію повторного вторгнення з боку РБ готова Керівник Фундації “Вища школа професійної політики” Олег Вострих оцінює ймовірність наступу з боку Білорусі як дуже високу.
“І тут уже не йдеться про відсутність перешкод на шляху. “Білоруська” сторона давно укріплена та посилена російськими військами. І це найкоротший шлях – як до Києва, так і до логістичних шляхів постачання західного озброєння. І російське керівництво намагатиметься повторно використовувати цей маршрут для нападу на Україну, – прогнозує експерт. – Принагідно вирішуючи питання “обнулення” амбіцій Лукашенка. Усі його намагання уникнути вторгнення білоруських військ в Україну будуть нівельовані, а РБ замазана кров’ю поряд із РФ. І хоч Лукашено давно є співучасником Росії у цій безпрецедентній війні, у нього залишався ще хоч якийсь шанс пройти “між крапельками” у подальшому – і зберегти свою владу в республіці. Але Путін, схоже, не надасть йому такої можливості. А у разі потреби – просто прибере Лукашенка фізично”.
Олег Вострих упевнений, що Україна до сценарію повторного вторгнення з боку РБ готова. Питання в тому, зазначає він, чи будуть постачання озброєння від США та ЄС настільки потужними, щоб закрити потреби такої величезної лінії фронту? Чи вистачить у нас боєприпасів на відбиття нових атак супротивника. А якщо вистачить, то як надовго?
“Те, що наші партнери виділяють нам озброєння та боєприпаси “по чайній ложці”, не тішить. І головком ЗСУ Залужний відкрито говорить про це у своєму інтерв’ю The Economist. Нам необхідно якнайбільше боєприпасів та озброєння – і ми зупинимо рашистську недоімперію. Адже вже всім, гадаю, зрозуміле її прагнення силою поневолити Україну та встановити свій світопорядок, заснований на брехні, фейках та рабстві (як у самій РФ). Більш ніж видно і її використання корисних копалин як зброї, спроби диктувати світові свої правила авторитарної, антидемократичної гри”, – наголошує Олег Вострих.
Він не сумнівається, що Україна готова до повторного нападу Білорусі. І що для агресора це вже буде “переможний марш колонами”, як у лютому. Втім, і той марш був “переможним” до певного часу.
“Але слід розуміти, що ворог змінив тактику – і знищуватиме цивільну, інфраструктуру перед своїм наступом на цьому напрямі. Нам просто треба бути готовими до всього, допомагати та вірити ЗСУ, робити все для перемоги!”, – резюмує експерт.

Читайте також на порталі “Коментарі” – наскільки атак у росіян ще вистачить ракет: у РНБО озвучили прогноз.

Війна в Україні: чи варто чекати до кінця року якихось зрушень

У ніч проти 19 грудня росіяни влаштували чергову атаку на Україну за допомогою іранських дронів. Постраждала, зокрема, Київська область. На власне фронті “спека” — в Донецькій області, особливо в районі Бахмута. Тоді як на півдні (Запорізька область, Херсонська) ми, за словами президента Зеленського, зменшуємо потенціал російської армії. Чи варто чекати до кінця року якихось зрушень у війні на землі та в повітрі, а також у дипломатичних, політичних, економічних ударах по країні-агресору? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Українці, затамувавши подих, чекають на новорічний подарунок від генерала Залужного чи, якщо не подарунок, то хоча б сувенір Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченко, політолог Ганна Малкіна розмірковує так:

“Відновлення ударів по об’єктах критичної інфраструктури іранськими дронами свідчить про їх нове постачання, яке, як відомо з різних джерел, у рази перевершує попереднє. Тому тероризм проти українців за допомогою барражуючих боєприпасів найближчим часом суттєво зросте. Однак і наше ППО навчилося досить ефективно їх збивати, що, звісно, не зменшує ризиків для інфраструктури, але суттєво збільшує витрати дронів для суміжної сторони”.

Головна інтрига, зазначає Ганна Малкіна, залишається щодо постачання Іраном росіянам балістичних ракет. Якщо це відбудеться – українській ППО доведеться долати нові виклики з незрозумілими поки що наслідками, акцентує політолог.

“Напад з боку Білорусі та похід об’єднаних російсько-білоруських сил на Київ “відкладено” до січня-лютого, – вважає експерт. – Європейський Союз уже погодив 9-й пакет санкцій проти РФ, на горизонті замаячили постачання Україні систем “Патріот” від США, перспектива Гаазького трибуналу стала центральною темою на російських федеральних каналах. Все це дає підстави для стриманого оптимізму моменту. Українці, затамувавши подих, чекають на новорічний подарунок від генерала Залужного. Або не подарунка, але хоч би сувеніра. Якщо взяти до уваги, що попередні великі контратаки здійснювалися з інтервалом у два місяці, то відлік, розпочатий 11 листопада з деокупації Херсона, вказує нам на більш-менш відчутні дати”.

Стриманий оптимізм, акцентує Ганна Малкіна, звичайно, не скасують того факту, що зима буде тяжкою.

“Тяжкою для хлопців в окопах під Бахмутом, важкою для звичайних людей у будинках без світла та опалення. Але виявилося, що ми, українці, неймовірно адаптивні до будь-яких умов, коли знаємо, навіщо це нам, – підкреслює політолог. – А ми достеменно знаємо – навіщо!”.

Серйозних наступальних операцій як з одного, так і з іншого боку слід очікувати вже наступного року Екс-дипломат, політичний експерт, заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади №1 Вадим Трюхан вважає наступ ЗСУ до кінця поточного року малоймовірним.

“І тому, що залишилося дуже мало часу – фактично півтора тижні. І через те, що нам не вдалося накопичити достатньо наступального потенціалу – через те, що західні партнери не виправдали певною мірою очікувань українців (як мінімум за трьома напрямками)”, – пояснює експерт.

По-перше, немає “зеленого світла” на надання Україні сучасної висококласної бронетехніки – тих самих танків “Абрамс” та “Леопард”.

По-друге, так і не схвалено рішення щодо авіації. Ні щодо сучасних американських літаків типу F-16, ні навіть щодо старих радянських МІГ, які є у Польщі та Словаччині.

По-третє, ми не маємо достатньо боєкомплекту для артилерії. Це частково пояснюється тим, що фізично у наших партнерів немає необхідної кількості, умовно кажучи, “зайвих” снарядів. Але й тим, що немає політичної волі серйозніше допомогти Україні в цьому ракурсі, вважає Вадим Трюхан.

Він також наголошує, що росіяни продовжують лякати світ ядерною війною. Хоча всі провідні розвідки світу стверджують, що готовності піти на цей самогубний крок РФ не має.

“Мені здається, що наші західні партнери просто бояться зламати цей тендітний баланс – коли їм вдалося різними способами (і попередженнями Кремлю, в тому числі по закритих каналах, та постачанням новітніх озброєнь Україні) переконати Путіна та його поплічників, що використання ядерної зброї – неприпустимо . І все ж таки вони, схоже, побоюються, що у разі ще одного швидкого військового успіху ЗСУ, росіяни знову актуалізують ядерну тему. Можливо, саме цими побоюваннями можна пояснити паузу із постачанням Україні необхідних для настання видів озброєння”, – розмірковує Вадим Трюхан.

До того ж, продовжує він, слід враховувати дуже нестабільні погодні умови як для зимової пори року. Заморозки чергуються з відлигою – і дуже складно планувати наступальні дії із застосуванням бронетехніки (земля має бути або мерзлою, або сухою, а в нас все частіше – сльота).

“Крім того, росіяни таки зуміли, незважаючи на свою традиційну бездарність, провести досить успішну як для них мобілізацію. Вони не кинули відразу всіх 300 тисяч “чмобіків” у пекло війни, лише закрили частиною з них “дірки”, що утворилися на фронті. А близько 200 тисяч тих, кому вручили повістки, відправлені на навчання та на полігони – як російські, так і білоруські. Тож противник має резерви”, – підкреслює експерт.

Серйозних наступальних операцій як з одного, так і з іншого боку слід очікувати вже наступного року, впевнений він. Швидше за все – у лютому-березні.

“При цьому, локальних успіхів Україна може досягти, у тому числі, у найближчі тижні – останні цього року чи перші року нового. Це, зокрема, стосується Запорізької АЕС, яка фактично стала для росіян валізою без ручки – і нести не можуть, і кинути шкода. Той факт, що досі тривають переговори між МАГАТЕ та РФ щодо створення так званої демілітаризованої зони навколо ЗАЕС, говорить про те, що росіяни намагаються щось собі виторгувати. Будучи вже готовими вийти з Енергодару, залишивши ЗАЕС, як вони навесні змушені були під тиском ЗСУ залишити Чорнобильську АЕС, – нагадує Вадим Трюхан. – Однак навряд чи окупаційні війська зроблять це просто у вигляді чергового жесту доброї волі. Кремль поставив їм завдання – чіплятися за кожен метр української землі. Відповідно будуть важкі позиційні бої – і на Донбасі, і в південних регіонах, і на дипломатичному фронті, у тому числі щодо ЗАЕС”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – наскільки атак у росіян ще вистачить ракет: у РНБО озвучили прогноз.

Завершення війни до літа: Данілов відреагував на прогноз головного розвідника країни Буданова

Секретар РНБО Олексій Данілов вважає реалістичним прогноз керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова про закінчення війни на початок літа наступного року. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на інтерв’ю Данилова виданню “Українська правда”.

“Я хочу, щоб Кирило не помилявся. Позитивно ставлюся до цього прогнозу”, — заявив Данілов.

Водночас секретар РНБО уточнив, що хотів би якнайшвидшої перемоги, але вона навряд чи можлива. Тому що потрібно дивитися на ті реалії, які є. А вони складаються таким чином, що раніше весни-літа в нас навряд чи буде таке свято, але в тому, що Україна переможе у цій війні, немає жодних сумнівів.

Відповідаючи на запитання, чи зайдуть ЗСУ наступного року до Луганська, Донецька та Сімферополя, Данілов відповів таким чином: “Вони повинні бути обов’язково повернуті нам, це буде наша територія, там буде наша влада”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — однією з топ-тем минулого тижня стало інтерв’ю головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного “The Economist”. У ньому генерал зробив низку важливих заяв у ракурсі російсько-української війни. Зокрема, повідомив, що українська армія активно готується до великої військової операції, попередив, що РФ може знову відновити наступ на початку наступного року на низці напрямків, охарактеризував командувача російської окупаційної армії Сергія Суровікіна як “держиморду” – традиційного командира часів Петра I, який може ліквідувати підлеглого невиконання поставленого наказу. Про що говорять ці заяви? Кому адресовані дані меседжі? Як ситуація в ракурсі військово-технічної, дипломатичної, політичної, фінансово-економічної підтримки може розвиватися далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Як зігрітися в квартирі у разі блекауту: поради експертів

Росія, зазнаючи невдач на фронті, атакує об’єкти нашої інфраструктури, аби заморозити українців. “Коментарі” поцікавилися в експертів зі сфери ЖКГ, як зігрітися мешканцям квартир, якщо холодні батареї і немає електрики. 

Одну — дві доби цілком реально витримати, каже Олександр Сергієнко. 

“Можна нагріти на газу цеглини. Вони певний час будуть гарячими, якесь приміщення можна буде обігріти. Також доцільно грітися гарячими напоями, а в ліжко покласти пляшки з гарячою водою. Під ковдрою людина сама виділяє достатньо тепла, якщо добре вкритися, то цілком комфортно вдасться переночувати”, — розповідає фахівець. 
Але якщо зовні мінусова температура й будинок поступово замерзатиме, тоді залишатися в ньому стане неможливо, застерігає Сергієнко. 

Олексій Тихонов звертає увагу на правила пожежної безпеки, на які варто зважати, використовуючи в помешканні туристичні газові пристрої.

“Більшість фото після вибуху газових туристичних балонів — у кухні на фоні плити, — каже Тихонов. — Ніхто не говорить, яким чином вони там вибухають. Але це наводить на думку, що люди чомусь ставлять їх на електричну плиту. Коли світло вмикається, плита працює, нагріває балон і він вибухає”.  Крім того, треба зважати на якість пристроїв.

“Велика кількість туристичних плиток куплена на китайських сайтах, без сертифікатів. Це небезпечно. Крім того, багато людей не знає законів фізики й не розуміє: щоб газ горів, потрібен кисень. Тобто треба відкривати вікна. Поки працює така грілка, повинне бути провітрювання. Газ небезпечний не тільки чадним газом, а й тим, що він може вибухнути. У більшості випадків треба, щоб у приміщенні накопичилася критична кількість газу і за найменшої іскри станеться вибух”, — наголошує експерт. 

Росіяни не можуть утримати Луганську область: Гайдай натякнув на “хороші новини” до Нового року

Незважаючи на величезні людські ресурси, які ворог кидає на Луганський напрямок, українські захисники продовжують наступати в районі Сватового та Кремінної. Хороші новини від української армії на цьому напрямі отримуватимемо ближче до Нового року. Як повідомляє портал “Коментарі”, про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону розповів голова Луганської ОВ Сергій Гайдай.

“Все ж таки залишається на Сватівсько-Кременському напрямку перевага ЗСУ. Тобто там в обороні знаходяться російсько-окупаційні війська. Сподіваюся до Нового року будуть хороші новини. Але зараз важливо витримати паузу, щоб не завадити просуванню”, — заявив Сергій Гайдай.

Щодо Білогорівки, то, за інформацією Сергія Гайдая, там постійні обстріли. Як додав глава області, там ЗСУ витримали оборону і ворог не просунувся вперед.

Читайте також на порталі “Коментарі” — однією з топ-тем минулого тижня стало інтерв’ю головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного “The Economist”. У ньому генерал зробив низку важливих заяв у ракурсі російсько-української війни. Зокрема, повідомив, що українська армія активно готується до великої військової операції, попередив, що РФ може знову відновити наступ на початку наступного року на низці напрямків, охарактеризував командувача російської окупаційної армії Сергія Суровікіна як “держиморду” – традиційного командира часів Петра I, який може ліквідувати підлеглого невиконання поставленого наказу. Про що говорять ці заяви? Кому адресовані дані меседжі? Як ситуація в ракурсі військово-технічної, дипломатичної, політичної, фінансово-економічної підтримки може розвиватися далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.