Чого очікує Китай від російсько-української війни – яку позицію зайняв Сі Цзіньпінь

Китай може напасти на Тайвань, якщо Росія досягне своєї мети в Україні. Про це сказав директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс в інтерв’ю американській телекомпанії PBS. Він також вважає, що російський напад на Україну, і особливо провал його початкового плану, викликали занепокоєння лідера КНР – Сі Цзіньпіна, який, за деякими даними, має намір провести переговори з російським диктатором Володимиром Путіним до кінця поточного року. Що можна сказати про китайську тактику щодо російсько-української війни? Портал “Коментарі” із цим питанням звернувся до експертів.

У цій війні КНР намагається зберігати якусь нейтральність Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін вважає, що у Китаю з початку російського вторгнення в Україну була і залишається позиція очікування.

“Я не виключаю, що там проводили якісь аналогії у стилі – а що, якщо КНР зробить щось подібне, вторгнувшись до Тайваню? Хоча ситуації у нас, зрозуміло, не однакові. Однак Китай не зважився на такий крок, – зазначає експерт. – Насамперед тут відіграло свою роль, що російська армія натрапила на сильний опір в Україні, що наша країна дуже потужно почала відстоювати свою незалежність, що Захід досить консолідовано став на наш бік”.

У результаті, продовжує Олексій Якубін, якщо у Сі Цзіньпіня і розраховували спочатку використовувати “кейс Тайваню” для зміцнення авторитету діючого китайського лідера перед осінніми виборами нового генсека Компартії Китаю, в результаті від цієї ідеї відмовилися. Зосередившись більше на економічних та інших питаннях. Хоча на початку серпня, нагадує політолог, було серйозне загострення навколо Тайваню, зокрема у зв’язку з візитом туди спікера Палати представників США Ненсі Пелосі. Однак у результаті і Тайвань ніхто не атакував, і Сі знову залишився при владі.

“Я вважаю, що у цій війні КНР намагається зберігати якусь нейтральність. Так, китайська влада критикувала і критикує Захід, але при цьому не підтримувала безпосередньо РФ. І це визнавали навіть у США, відзначаючи, що не мають даних про постачання, наприклад, китайських озброєнь росіянам. При цьому КНР активно закуповує у Росії газ, нафту, отримуючи дивіденди від того, що відбувається – і сприяючи отриманню країною-агресором додаткових коштів, які вона потім використала на війну”, – наголошує Олексій Якубін.

І все ж, вважає він, Пекін обережно ставиться до теми підтримки РФ, розуміючи, що може потрапити до санкційного капкану. А Китай цього не хоче, він торгує з багатьма країнами, зокрема США та ЄС. І Росія тут точно не у пріоритеті.

“Велика торгівля важлива для Пекіна, він ставить на економічний вплив та посилення. А війна, що затягнула, в Україні цьому заважає, – пояснює політолог. – При цьому у Китаї побоюються посилення Заходу на тлі ослаблення РФ. Тому така двояка політика щодо війни в Україні. З одного боку, Пекін закликає до переговорів, до повернення до міжнародно визнаних кордонів (що вигідно самому Китаю, враховуючи Шанхайську декларацію, де США підтвердили принцип Єдиного Китаю, включаючи Тайвань). З іншого боку, керівництво КНР мало що робить, щоб вплинути на РФ щодо зупинки цієї війни. Розуміючи, що вона послаблює не лише Росію, а й Захід”.

Лідери китайської компартії не зацікавлені у перемозі України Політичний експерт Олександр Антонюк упевнений, що КНР, точніше, її військово-політичне керівництво (Комуністична партія Китаю) не є партнерами України.

“Лідери китайської компартії не зацікавлені у перемозі України. Це питання світоглядне, екзистенційне, – наголошує експерт. – Китай надає (гласно та негласно) різноманітну підтримку Російській Федерації. Починаючи від імпортозаміщення тих чи інших товарів, які вийшли з РФ, аж до озброєння. Станом на сьогодні ми регулярно на нашому полі бою зустрічаємо снаряди 152-мм китайського виробництва. Висновки робіть самі. Як і щодо тих чи інших китайських комплектуючих у російських безпілотниках”.

Олександр Антонюк вважає, що Китай наживається на цій війні, купуючи зі значною знижкою російські енергоносії, глибше опановуючи російський ринок. Наприклад, сьогодні росіяни вихваляються тим, що відновили таку торгову марку як “Москвич”. Насправді “Москвич 3” (“Moskvitch 3”) являє собою китайський кросовер Sehol X4 (JAC JS4).

“Виразно простежується, що російсько-українська війна об’єднує країни демократичного світопорядку (Україна та її партнери, причому не тільки західні) – і країни тоталітарного режиму (РФ, окупована їй Білорусь, а також Іран, Китай, Північна Корея). На жаль, КНР є абсолютним союзником РФ. На відміну від неї – цивілізованою, розвиненою державою, з потужною економікою та геополітичними амбіціями. Але з таким самим тоталітарним режимом. З усіма витікаючими. З бажанням протистояти не лише США, а власне демократичному устрою у світі”, – констатує експерт.

Читайте також на порталі “Коментарі” – різдвяне перемир’я на фронті: у ЗСУ розповіли, як відреагують, якщо буде така пропозиція.

Підсумки тижня: які найважливіші події відбулися – їхні наслідки

Спеціально для видання “Коментарі” експерти підбили підсумки минулого тижня (12-18 грудня) для України, зробивши акценти на найбільш значущих, на їхню думку, подіях та їхніх можливих наслідках.

Ми побачили, що українські лідери є ньюзмейкерами та реалістично оцінюють погрози Політтехнолог Петро Охотін вважає найбільш яскравою подією минулого тижня публікацію в Economist, де військове та політичне керівництво України дуже чітко донесло ситуацію на фронті та необхідність збройної допомоги нашій країні.

“Ми побачили, що українські лідери є ньюзмейкерами та реалістично оцінюють загрози. Фактично продовжується переродження образу України в очах західних еліт. Ми стали тими, до кого прислухаються”, – наголошує експерт.

Ще однією важливою подією він вважає новий пакет санкцій проти Росії.

“Залізна завіса опускається. І по її інший від нас бік, у країні-агресорі, залишається суспільство консервативне у найгіршому значенні цього слова – з відсутністю прав людини, автократією та одвічним пошуком ворога. Ця загроза стимулює Захід більше допомагати Україні”, – упевнений Петро Охотін.

Росіяни продовжили тепловий та енергетичний геноцид Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук міркує так:

“Однією з головних віх тижня залишився тепловий та енергетичний геноцид з боку росіян – і все, що з цим пов’язано. Коли трапляються подібні руйнування, такі цілеспрямовані удари, всі починають звертати увагу на те, як працює українська енергосистема. Зрозуміло, що якби ми років 15-20 тому провели системну енергетичну реформу, реформу комунального господарства, мали б більше можливостей усунути подібні проблеми в децентралізованому порядку. Сьогодні ми бачимо режим екстреного реагування”.

Ремонтні бригади, на думку економіста, справляються як можуть. Здійснюючи справжні подвиги з огляду на обстріли та дефіцит необхідних комплектуючих.

“Цей справжній тепловий, енергетичний фронт, що відкрився усередині країни. І воюють тут не солдати та офіцери, а ремонтні бригади. Слава та шана їм! Як ми знаємо прізвища українських військових героїв, так важливо знати прізвища тих, хто найбільше відзначився на цьому – енергетично-тепловому фронті. Важливою є персоніфікація і цього подвигу”, – упевнений Ярослав Романчук.

Серед позитивів він називає також ухвалене Верховною Радою рішення, яке звільняє підприємців від ліцензування зберігання пального для генераторів (тепер бізнес може зберігати до двох тисяч літрів бензину чи іншого палива). З огляду на ситуацію з обстрілами наших об’єктів енергетики, постійним відключенням електроенергії підприємці отримали можливість мати певний запас міцності.

“Щоправда, незрозуміло, навіщо це все треба проводити на законодавчому рівні – скільки хочуть, стільки зберігаю! Спроба зарегулювати до кожної коми ринок паливо не вбила “чорний ринок”. А протягом війни будь-які обмеження треба було скасовувати від початку, а не займатися постійним ручним регулюванням, – вважає експерт. — Що засмучує вже давно — і тиждень, що минає, на жаль, не стала винятком — влада ніяк не наважиться скасувати блокування ПДВ-накладних. Іде боротьба ідеологій Гетьманцева та Ко (голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, відомий своїми ініціативами, спрямованими на максимальне зарегулювання та оподаткування представників бізнес-сфери – прим. ред.) з бізнес-спільнотою, з економістами і вченими, які доводять, що при прийнятті рішень необхідно керуватися не лише “добрими намірами” окремих фіскалів, а й брати до уваги безліч інших факторів”.

Ярослав Романчук розповів, що нещодавно з’явилася доповідь обсягом понад 400 сторінок, яку зробили колеги із Центру європейської економічної політики. Брали участь провідні економісти України, США, Європи.

“Головний меседж там розходиться з тим, що робить наша нинішня влада. Наголошується, що за 30 років в Україні провалено транзит від планової економіки до ринку. І вже зараз потрібна системна трансформація, – наголошує експерт. – Повертатися до довоєнного рівня інституцій (правових, економічних, регуляторних) – це просто блокувати нормальний розвиток країни. Потрібні інноваційні рішення. А їх, на жаль, ні в монетарній, ні в бюджетно-податковій, ні в митній, ні в торговій, ні в інвестиційній політиці – у нас немає”.

Ліквідація шляхом припинення повноважень Окружного адміністративного суду Києва – одна з головних подій минулого тижня Політичний експерт Світлана Кушнір вважає однією із знакових подій цього тижня голосування нардепів за ліквідацію шляхом припинення повноважень Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК, іронічно – імені Павла Вовка) з одночасним створенням Київського міського окружного адміністративного суду (КГОАС).

“Для обивателя, як кажуть, “знайдіть десять відмінностей”, для юристів – новий прецедент порушення Конституції, закону про воєнний стан та ще десятки законодавчих актів, не кимось, а вищим законодавчим органом плюс президентом (який законопроект з розгону ОАСК тут же підписав). У розрізі цього рішення багато хто не побачив інформації, що саме цього тижня Верховний Суд України визнав незаконним указ Володимира Зеленського про усунення з посади голови Конституційного Суду України Олександра Тупицького. Це вже друге рішення ЗСУ у справі “Тупицький проти Зеленського”, де суд встає на бік Конституції та Закону, – нагадує експерт. – Кавалерійський наскок восени 2020-го на КСУ та його голову, щоб взяти їх під контроль, виглядав як самоврядність, а не мудрі рішення гаранта Конституції. У мене знову те саме питання: хто так підло підставив президента Зеленського з цією катавасією щодо Конституційного суду? Хто нав’язав йому цю згубну думку і посил до дій, які спочатку були свідомо незаконні? Бо подібні речі – це підрив довіри до інституту президента в Україні, підрив довіри профільної спільноти (юристів в Україні дуже багато і всі вони – потенційні виборці) до Зеленського?”.

Світлана Кушнір не сперечається з тим, що той же ОАСК чи суддя Тупицький (зараз триває слідство щодо нього, його розшукують правоохоронні органи України цілком за конкретною провиною) – це персонажі, на яких і тавра ніде ставити.

“Тим більше неприйнятно з такими особами поступати поза юридичними рамками закону, – акцентує вона. – Наслідки непродуманих рішень аукнуться державі Україна справи в ЄСПЛ, звинуваченнями в авторитаризмі. Краще йти за правовою процедурою, хоч би як хотілося скоротити цей шлях, ніж потім отримувати докори – і від опонентів, і від нинішніх союзників в особі Ради Європи та Венеціанської комісії “За демократію через право!”. Вирішувати питання з ОАСК, наводити лад у КСУ слід лише шляхом демократії та права, поважаючи триєдність гілок влади в Україні”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – різдвяне перемир’я на фронті: у ЗСУ розповіли, як відреагують, якщо буде така пропозиція.

В Україну йдуть сильні морози: як і де зміниться погода

18 грудня в Україні різко зміниться погода. За словами синоптиків очікуються морози місцями до -10 та сильні пориви вітру. Про це повідомляє  Укргідрометцентр.

Погода в Україні (фото з відкритих джерел)

У повідомленні йдеться, що в Україні сьогодні буде хмарно з проясненнями. Вночі буде йти невеликий сніг, а в південно-східній частині, подекуди й в центральних областях навіть литиме дощ.  Вдень  погода в Україні буде без істотних опадів.

На дорогах, крім півдня та південного сходу, місцями з’явиться ожеледиця. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, а місцями пориви 15-20 м/с.

Температура повітря складатиме:

у північних регіонах вночі -8 -1 градус, вдень -8 -2,на заході вночі -8 -5, а вдень -7 -3 градуси;у східних регіонах вночі від -3 до +2 градусів, вдень +2 +12;на півдні України вночі від -1 до +6, а вдень від 0 до +6 градусів;у центральних регіонах вночі -5 -1 градус, вдень -3 +1.18 грудня у столиці України буде йти вночі невеликий сніг, вдень без опадів. На дорогах місцями буде  ожеледиця. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, місцями пориви 15-18 м/с. Температура вночі -2 -4, а вдень -4 -2 градусів морозу.

Нагадаємо, що “Коментарі” писали про те, що в Україну йдуть мороз із хуртовинами.В  нашій країні знову погіршуватиметься погода. Спостерігачі погоди роблять свій маловтішний прогноз  про сильний мороз та хуртовини, які прийдуть вже в найближчі дні. Зокрема, за прогнозом народного синоптика Станіслава Щедріна, вже  17 грудня в  Україну несеться сильний циклон з грозою і  хуртовиною. За словами Щедріна вже в нічні години  18 грудня на зміну  грозам прийде великий снігопад та різко стане холодно.

 

Затяжний конфлікт: Арестович зроби нову заяву про закінчення війни

Російська війна проти України, ймовірно, не закінчиться у найближчі пів року. Окрім цього, її можна кваліфікувати, як затяжний конфлікт. Відповідну заяву зробив радник Офісу президента Олексій Арестович в ефірі YouTube-каналу “Фейгін Live”.

Олексій Арестович (фото з відкритих джерел)

“Затяжний конфлікт не любить ніхто і він небезпечний для всіх. Ще Сунь-цзи сказав, що війна любить швидкість і не любить затягування”, — сказав радник ОП.

 Окрім цього, він пояснив, що слід назвати “затяжним конфліктом”.

“Це півтора-два роки або більше року. Так, більше року буде через два місяці. Ми розуміємо, що через 2 місяці війна не закінчиться. А ще я сильно підозрюю, що вона ще пів року не закінчиться після цих двох місяців”, — припустив політик.

Окрім цього, він зазначив, що півтора року — “в принципі можна кваліфікувати як затяжний конфлікт”.

Нагадаємо, що “Коментарі” писали про те, що Арестович розповів, що очікує на Кримський міст. За словами радника ОПУ Олексія Арестовича, на Кримський міст очікує доля Антонівського моста в Херсоні.  Саме так представник офісу Президента коментує  вчорашні відвідини Володимиром Путіним Кримського моста. Олексій Арестович  має свою думку стосовно Кримського мосту. Він  каже, що з ним буде, як з  Антонівським мостом, що в  місті Херсон. Він переконаний, що передчасне виведення з Херсона під нашими ударами не в останню чергу завдяки проблемам залізничного та автомобільного полотна на Кримському мосту. За словами посадовця, Антонівський міст  багато стояв, але  таки  виконав  свою функцію.  Споруда чесно завалилась  і тим самим перервала постачання війська РФ.  така сама доля чекає приблизно на  Кримський  міст,– підсумував Арестович.

 

Президент Росії визнав, що недооцінив опір українців

Через кілька днів після російського вторгнення в Україну
Володимир Путін поговорив з прем’єр-міністром Ізраїлю Нафталі Беннетом і
визнав, що недооцінив українців. Про це повідомляє портал “Коментарі” з
посиланням на New York Times.

Після
повномасштабного нападу Російської Федерації Володимир Путін провів розмову з прем’єр-міністром
Ізраїлю Нафталі Беннетом під час якої запевнив, що не очікував від України
такого опору.

“Українці виявилися жорсткішими, ніж мені казали”, — сказав
Путін.

Попри це президент Росії й надалі наполягав, що буде
продовжувати війну і запевнив ізраїльського лідера, що війська зможуть захопити
Україну.

“Ми велика країна, і у нас є терпіння”, — заявив російський
диктатор.

Цікаво, що Володимир Путін під час першої зустрічі з прем’єр-міністром
Ізраїлю критично висловився про президента України та звинуватив Володимира
Зеленського у нацизмі.

“Який він єврей? Він сприяє розвитку нацизму”, — повідомив
президент Росії Нафталі Беннета.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв на які втрати особового складу готова піти Російська Федерація на чолі з Володимиром Путіним. Одну версію озвучив російський чиновник, іншу ж назвав союзник України та член НАТО.

Також “Коментарі” писали про те, що Сполучені Штати хотіли приховати інформацію про переміщення російського генерала. Чиновники в США боялись, що ліквідувавши російського військового їх країна зможе потрапити у війну між Росією та Україною. Попри це Збройні сили України здійснили удар по штабу перебування росіян, але не змогли знищити російського генерала.