Окупант зазнає втрат у техніці та живій силі, – Генштаб ЗСУ

Протягом доби противник завдав одного ракетного удару, близько 10 обстрілів з реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). Ворог застосував 28 іранських ударних БпЛА “Шахед-136”, 23 з яких збили Сили оборони України, пишуть “Коментарі” за інформацією оприлюдненою в Генштабі ЗСУ у вечірньому зведенні.

Через суттєві втрати загарбників продовжується перепрофілювання лікарень на тимчасово окупованих територіях у військові шпиталі. Приміром, Луганські обласна клінічна лікарня, міська багатопрофільна лікарня №15 та Залізнична лікарня передані для користування російським окупаційним військам. Місцевим в обслуговуванні й лікуванні відмовляють та пропонують звертатися до інших медзакладів.

За попередні дні, в районах Бердянська, Токмака та Пологів Запорізької області, знищено склад боєприпасів, близько 15 одиниць військової техніки різного типу та поранено понад 150 військовослужбовців російських окупаційних військ. Українська авіація впродовж доби завдала 12 ударів по районах зосередження особового складу та ОВТ і 5 ударів по позиціях зенітно-ракетних комплексів загарбників.  Сили протиповітряної оборони сьогодні збили два ворожих гелікоптери. Інформація щодо їх типу наразі уточнюють. Підрозділи ракетних військ і артилерії уразили склад боєприпасів, два пункти управління та два райони зосередження живої сили противника.

Нагадаємо, як писали “Коментарі”, недавні обстріли лікарні імені Калініна в окупованому Донецьку, Донбас-Арени та обстріл російського Бєлгорода свідчить не про створення росіянами додаткового casus belli, а про те, що путінська армія пробує росіян таким чином підштовхнути піти воювати. Читайте також на порталі “Коментарі” – російський диктатор Володимир Путін вчергове озвучив виправдання агресії РФ проти незалежної України, цього разу “високими” цілями став шанс “змін на краще” для Росії

Навіщо РФ обстрілює Донецьк та Бєлгород

Недавні обстріли лікарні імені Калініна в окупованому Донецьку, Донбас-Арени та обстріл російського Бєлгорода свідчить не про створення росіянами додаткового casus belli, а про те, що путінська армія пробує росіян таким чином підштовхнути піти воювати. Про це розповіли військові експерти в коментарі для ТСН, пишуть “Коментарі”.

За словами військового експерта, колишнього речника Генштабу ЗСУ Владислава Селезньова, в Росії ніхто не хоче вмирати за дурнуваті забаганки Путіна, тому створюється інформаційний привід. Робиться це для того, щоб було більше охочих воювати. Мовляв, дивіться, що робить українська армія – вона вбиває мирних мешканців, вона цілить по лікарнях. “Вибачте за мій цинізм, але у нас не так багато артилерійських засобів, щоб їх витрачати на цивільні об’єкти. Важливіше нищити ворожу військову інфраструктуру. Так само і по ситуації в російському Бєлгороді – абсолютно нераціонально використовувати зброю проти цивільних об’єктів, які там є”, — каже Селезньов.

Інший же військовий експерт, Петро Черник пояснює такі дії окупантів тим, що їм вигідно обстрілювати саме цивільну інфраструктуру: “Все дуже просто – самі обстрілюють все, що можуть у себе обстріляти з дуже простою пропагандистською тезою: дивіться, які ці нацисти нелюди. Окупанти дають зрозуміти своєму населенню, що, мовляв, якщо не зорганізуватись навколо “великого лідера”, то вони, ці нацисти, підуть на нас”. Експерт це називає класикою пропаганди.

До цього Черник додає: “Тиранічний режим тримається тільки тоді, коли навколо нього є консолідація власного населення. Якщо тиран втрачає віру в себе від свого населення, він втрачає своє життя”. На його думку, росіяни у стратегічній пастці. Вони не знають, як звідти вийти. Їхня поразка наростає. Усвідомлюючи це, все більше бояться внутрішнього бунту. Він, хоча на сьогодні й малоймовірний, але передумови для цього складаються.

Експерт не виключає, що противник і надалі обстрілюватимуть свої цивільні об’єкти. І усе задля того, щоб тримати власне населення у нескінчених пропагандистських наративах.

Нагадаємо, як писали “Коментарі”, російський диктатор Володимир Путін вчергове озвучив виправдання агресії РФ проти незалежної України, цього разу “високими” цілями став шанс “змін на краще” для Росії.

Незламні 300 днів повномасштабної війни в Україні: основні висновки – прогнози

У вівторок, 20 грудня, виповнюється 300 днів із початку широкомасштабного російського вторгнення. Які основні висновки можна зробити на цьому етапі? Як події можуть розвиватись далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Протистояння триватиме до нашої перемоги Директор Communication group, політичний експерт Володимир Манько акцентує, що за 300 днів повномасштабної війни Україна довела, що не є failed state (держава, що не відбулася) чи країна error (помилка), як ще називає нас російська пропаганда.

“Ми відстояли столицю – Київ, відкинули ворога з багатьох захоплених ним раніше територій. Російські військові літаки давно вже не залітають на контрольовану ЗСУ територію, розуміючи, що будуть збиті. Російські кораблі тримаються подалі від нашого узбережжя, бо бояться бути потопленими. Ось уже 300 днів, як Україна демонструє повний політичний консенсус навколо протистояння агресору, повну підтримку армії та масштабне волонтерство”, – наголошує Володимир Манько.

Це, наголошує він, ознаки міцної держави, deep state (глибинної держави) – і цим ми здивували багатьох, передусім агресора.

“За останніми соцопитуваннями продовжувати боротьбу аж до звільнення всіх територій України готові до 90% громадян. Тому прогноз на майбутнє – протистояння триватиме до нашої перемоги, – вважає експерт. – І якщо для досягнення цієї мети знадобиться ще 300 днів, то так і буде. У світі є не одна міцна і успішна держава, яка перебуває у перманентному протистоянні чи війні. Це Південна Корея, Ізраїль, Тайвань. Можемо і ми стати такими. А можемо завдати такої поразки Росії, що вона вже ніколи не зможе загрожувати знову – ні нам, ні комусь ще. І саме на досягненні цієї мети слід зосередити всі сили – і нам, і всьому цивілізованому світу”.

Ця війна дала зрозуміти, що українське суспільство насправді готове віддати душу і тіло за свободу та незалежність Політолог, співзасновник консалтингової компанії Good Politics Максим Джигун упевнений, що 300 днів українського спротиву довели, що саме Росія – це країна-фейк, яка мешкає у віртуальному просторі під назвою “світ мрій Путіна”. До реальності все це не має жодного стосунку.

“Ми також зрозуміли, що українці мали комплекс неповноцінності. Мовляв, ми чогось не заслуговуємо, не можемо бути частиною європейського, євроатлантичного простору. Але все це виявилося неправдою. Ця війна довела – і нам (насамперед), і світові, що Україна – держава, яка має бути визнана на всіх міжнародних майданчиках як повноцінний суб’єкт міжнародного права. Що ми маємо бути і в ЄС, і в НАТО, і в низці інших організацій, де чомусь не опинилися раніше. І що для світу – за честь наявність України у таких інституціях”, – наголошує експерт.

На його думку, це підтверджує, що напрямок, взятий нашою країною після Революції Гідності, є єдиним вірним. Це був цивілізаційний вибір, упевнений Максим Джигун. За який ми зараз платимо дуже велику ціну.

“Також ця війна дала зрозуміти, що українське суспільство насправді готове віддати душу та тіло за свободу та незалежність. І усвідомили ми це на ментальному рівні лише відображаючи широкомасштабну російську агресію”, – пояснює політолог.

Він зізнався, що важко передбачити, як події можуть розвиватись далі. Ситуація на фронті залишається дуже складною. Швидкого звільнення України не сталося, як і стрімко ослаблення та розвалу Росії. Армія агресора, незважаючи на болючі для неї поразки, далеко не така слабка.

“Ворог у нас серйозний, який має величезні ресурси. Людський так взагалі мало не нескінченний. А людей російські правителі ніколи не шкодували, ставлячись до них як до “гарматного м’яса”. Тож легко нам не буде, – упевнений Максим Джигун. – І все ж таки, ми покладаємо більше надії на 2023 рік. Є шанс деокупувати якщо не всю, то значну частину своїх територій. Головне – слід розраховувати насамперед на свої сили, на наші мужні ЗСУ. Але важлива, звичайно, також підтримка з боку демократичних країн, які допомагають нам досягати поставлених військових цілей. Думаю, завдяки ЗСУ, стійкості всього українського народу, підтримці партнерів ми можемо зробити 2023 рік – роком наших перемог”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – війна в Україні: чи варто очікувати до кінця року якихось переміщень.

Графіки відключення світла будуть ще складнішими

По це повідомив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в ефірі інформаційного Телемарафону, передають “Коментарі”.

“Дрони наробили багато шкоди. Кілька дуже важливих об’єктів пошкоджені. Тому здатність транспортувати електроенергію ще більше обмежена на сьогодні. Хочу попередити, скоріше за все, найближчі кілька днів графік відключень буде дуже складним. Він буде непередбачуваним, дуже багато обладнання в стані відновлення. Це означає, що дуже складно найближчими днями передбачити планові зручні відключення”, — каже Олександр Харченко.

Він зазначив, що найближчими днями відключення електроенергії може сягати до 4-5 годин на добу. Від початку жовтня російські окупанти здійснили дев’ять масованих ракетних атак на енергетичні об’єкти України. Внаслідок цих обстрілів пошкоджені всі теплові та гідроелектростанції та 40% об’єктів високовольтної мережі.

В Укренерго очікують зменшення дефіциту, оскільки та температура підвищуватиметься, і система краще відновиться після нещодавніх обстрілів. Кудрицький нагадав, що вже відновили роботу енергоблоки на всіх АЕС, які розташовані на контрольованій території. Проте існує ще деяке обмеження мережами, які не можуть видати певну частину своєї потужності.

Під час масованого ракетного удару по Україні, як писали “Коментарі”, 16 грудня російські війська вкотре атакували ракетами інфраструктурні об’єкти. Були “прильоти” у низці областей, а по всій країні введені в дію аварійні відключення світла. Відтак, в Укренерго радять українцям запасатися водою та зарядити павербанки: завтра буде значний дефіцит електроенергії. За словами голови правління компанії Володимира Кудрицького, головною причиною дефіциту стануть низькі температури.

ДБР завершило розслідування держзради Януковича та Азарова, які сприяли агресії РФ

Низка колишніх високопосадовців України сприяли військовим планам держави-агресора, імплементувавши “Харківські угоди”, повідомляють в Державному бюро розслідування (ДБР), пишуть “Коментарі”.

Янукович та Азаров “опікувались” збільшенням кількості особового складу та військової техніки окупантів. Спочатку їх “допомога” була використана для анексії у 2014 році АР Крим та міста Севастополя, а надалі – для повномасштабної агресії РФ проти України у лютому 2022 року.

Експрезидент-втікач забезпечив легалізацію відповідної зрадницької угоди за українським законодавством. За його вказівкою підготували проєкт міждержавної угоди, погоджений центральними органами виконавчої влади та схвалений на засіданні Кабміну. Він свідомо розподілив ролі для підготовки необхідних документів та для створення видимості законності відповідних процедур. А ще, залучив до виконання “завдання” майже всіх високопосадовців уряду та підконтрольних нардепів.

Підписані, всупереч національним інтересам України документи про продовження термінів перебування ЧФ РФ в Україні ще на 25 років, нарощування особового складу збройних сил та військової техніки ворога в Криму, створили загрози суверенітету та територіальній цілісності нашої держави. Через це наприкінці 2013 — початку 2014 років на території АР Крим, зокрема, в Севастополі, перебувало щонайменше дві тисячі 917 осіб морської піхоти, 152 бойових броньованих машин і 30 одиниць артилерії.

Все це сприяло захопленню росіянами території АР Крим та надалі утворення на захоплених територіях нових військових частин та підрозділів ЗС РФ, які своєю чергою були застосовані Російською Федерацією для повномасштабного вторгнення в Україну. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора. 

Нагадаємо, що “Коментарі” інформували про те, що двом колишнім міністрам оголосили підозру в держзраді за “Харківські угоди”. А ще на порталі опублікували повний список тих, хто голосував “за” Головними лобістами ратифікації Харківських угод було 10 осіб.