Залишилось кілька кілометрів: Гайдай заінтригував визволенням чергового міста на Луганщині

Голова Луганської ОВ Сергій Гайдай повідомив, що російські окупанти безрезультатно контратакують на напрямі Сватово-Кременна, а українським військовим залишилося кілька кілометрів до Кремінної. Як передає видання “Коментарі”, про це Сергій Гайдай написав у себе у Facebook.

“До Кремінної нам залишилося кілька кілометрів, але поступ йде повільно через щільну замінованість території. Нашим Силам оборони вдалося стабілізувати ситуацію в Білогорівці. Упевнено тримаємо позиції”, — написав Гайдай.

За словами голови Луганської області, на окупованих територіях у містах Луганщини люди замерзають, доводиться йти на крайні заходи – багатоповерхівки опалювати, рубаючи дерева на вулицях та власними меблями.

Читайте також на порталі “Коментарі” – встановлено історичний рекорд постачання газу “Газпромом”: про яку країну йдеться.

Також видання “Коментарі” повідомляло – у традиційному вечірньому зверненні 19 грудня президент України Володимир Зеленський серед іншого зазначив, що РФ втратила в цій війні вже майже сто тисяч своїх людей. При цьому Кремль не може сказати, заради чого, не здатний визнати своїх помилок і боїться реальності. Тим часом сьогодні, 20 грудня, виповнюється 300 днів з початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Як оцінюєте підсумки цих трьох сотень днів протистояння ? Які перспективи завершення війни у 2023 році? Журналісти “Коментарів” із цими питаннями звернулися до експертів.

Раніше “Коментарі” писали — підсумки зустрічі Путіна та Лукашенка: якою може бути подальша участь Білорусі у війні.

Владислав Іткін розповів – чому українська титанова сировина є порятунком для Заходу і небезпекою для росіян

Для розвитку титанової галузі України, зокрема, для впровадження сучасних технологій, освоєння нових різновидів продукції та побудови повного циклу титанового виробництва – Україні потрібні західні технології та фінансові інвестиції, якими володіють компанії-лідери світового ринку. Про це у своєму коментарі заявив в.о. голови правління ОГХК Владислав Іткін.

За словами посадовця, майбутнє титанової галузі України за безвідходними технологіями, які знижують виробничі витрати основних ресурсів у 5-7 разів. За дешевим і доступним високоякісним металом та його різноманітними сплавами, які були б доступними для використання більш широкому колу споживачів. А також за технологіями порошкової металургії і 3D-принтингом, завдяки яким із титанового сферичного порошку можна виготовляти будь-які вироби заданого розміру, рівня складності і властивостей.

Із такими технологіями та за наявної власної високоякісної ресурсної бази, Україна впродовж кількох років могла б освоїти нові багатомільярдні ринки збуту своєї продукції та суттєво посунути конкурентів із рф та Китаю на світовому ринку титану – вважає Іткін. 

Як вже повідомлялося у ЗМІ раніше, будівництво нових виробничих потужностей із виробництва титану в Україні може бути профінансовано урядом США.  

Адміністрація Джо Байдена зараз розглядає фінансування кількох закордонних проектів із видобутку та переробки корисних копалин, таких як титан, для вирішення проблем із постачанням сировини в США. Видобування нікелю у Бразилії вже фінансується по такій програмі. До того ж, вже другий рік поспіль до законопроекту про оборонні видатки США вносяться пункти про посилення американо-українського співробітництва у титановій галузі, аби позбутися імпортної залежності від рф і Китаю. 

За даними Геологічної служби США, минулого року український ільменіт становив приблизно 5% світового виробництва, руди, яка використовується для виробництва титану.

Підсумки 300 днів повномасштабної війни – чи є перспективи, що в 2023-му все закінчиться

У традиційному вечірньому зверненні 19 грудня президент України Володимир Зеленський серед іншого зазначив, що РФ втратила в цій війні вже майже сто тисяч своїх людей. При цьому Кремль не може сказати, заради чого, не здатний визнати своїх помилок і боїться реальності. Тим часом сьогодні, 20 грудня, виповнюється 300 днів з початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Як оцінюєте результати цих трьох сотень днів протистояння? Які перспективи завершення війни у 2023 році? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Насправді далеко не все закінчено – і попереду на нас чекають складніші битви та часів, ніж зараз Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький вважає головним підсумком року, що Україна – існує, що ми маємо і незалежність, і державність.

“Тобто всі плани, що були у РФ з моменту вторгнення, не виконані. І вже ясно, що не будуть виконані у принципі. І це – досягнення нашої країни, – пояснює експерт. – Росія, розмила свої плани так званої “військової спецоперації”. Схоже, вона не до кінця сама розуміла, що хоче. Усі ці “денацифікація”, “демілітаризація” не зрозумілі російському обивателю. І, схоже, самому Кремлю. А тому й незрозуміло, яким бачить Путін та його оточення завершення цієї війни. На відміну від офіційного Києва, котрий не раз вже дав зрозуміти, що для нас кінець конфлікту – вихід на міжнародно визнані кордони України 1991 року”.

На думку Олексія Голобуцького, поки що у найбільш виграшній ситуації в цьому конфлікті є Захід.

“Так, він зараз втрачає у грошах. Але це тактичні втрати, вважає експерт. – А стратегічно Захід виграє, за допомогою України вирішуючи завдання чи то умиротворення РФ, чи знищення її як суб’єкта, чи значного зменшення її ролі на геополітичній арені. Усі нинішні економічно та енергетичні проблеми підштовхують ті самі Європу та США до вирішення глобального завдання, яке Західний світ намагається вже якийсь час вирішити. А саме – перехід до нового етапу розвитку цивілізації, економіки. І російсько-українська війна підштовхує швидше вирішувати це завдання”.

Щодо перспектив завершення війни у 2023 році, то тут все непросто, зазначає Олексій Голобуцький.

“У Західному розумінні ця війна може тривати ще кілька років. І там готуються до цього. Росія, схоже, також готова до такого розвитку подій. Слід бути готовими і нам, – упевнений експерт. – І останні заяви головкому ЗСУ Валерія Залужного саме про це. Протверезіння великої кількості людей в Україні, які вже мало не квитки в гіпотетично незабаром звільнений Крим купують. Насправді далеко не все закінчено – і попереду на нас чекають складніші битви та часів, ніж зараз. Але в результаті все, звісно, завершиться нашою перемогою”.

Відбувається не просто двосторонній конфлікт між Україною та РФ, а зіткнення цивілізацій, світоглядів Екс-спікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт, полковник Влад Волошин наголошує, що російсько-українська війна як така триває не 300 днів, а понад 3000 днів. Фактично з кінця 2013 року, коли РФ почала відкрито втручатися у справи України.

“А 300 днів – це власне широкомасштабне вторгнення, яке переросло в один із найкривавіших конфліктів сучасності. Втрати росіян, причому не лише за даними нашого Генштабу, а й за даними західних аналітиків, є колосальними. Противник справді втратив лише загиблими не менше 100 тисяч людей. Поранених – у рази більше. Але це не зупиняє агресора. РФ намагається взяти під контроль усю Україну, використовуючи різні види озброєнь. Якщо чогось не вистачає, вона намагається отримати це за кордоном. Не зважаючи на втрати Кремль, продовжує агресію, підспудно шукаючи союзників в особі таких же авторитарних режимів, – підкреслює полковник. – Для України закінченням війни може лише звільнення всіх окупованих територій – і материкових, і Криму. Це буде непросто, але станеться – обов’язково!”.

За словами Влада Волошина, відбувається не просто двосторонній конфлікт між Україною та РФ, а зіткнення цивілізацій, світоглядів. Саме тому в нього, хай поки що опосередковано, втягується все більше держав.

“У пошуках озброєнь для продовження агресії Росія звертається до Білорусі, Ірану, Сирії, Північної Кореї. Шукає тієї чи іншої допомоги (у тому числі в обході санкцій) у Китаю, Індії, у низці арабських та африканських країн. У свою чергу союзниками України виступають демократичні країни всього світу – США, Канада, Великобританія, ЄС, Японія, Австралія тощо. Особливо близькі нам Польща та країни Балтії, які розуміють, що РФ несе загрозу всьому Західному світу, всім, хто підтримує демократичні цінності”, – наголошує експерт.

Він зазначає, що інтенсивність нинішнього воєнного конфлікту неймовірно висока. Вище, ніж битви Другої світової та подальші конфлікти – у Кореї, В’єтнамі, Афганістані. Щодня в Україні вистрілюється значно більше боєприпасів, причому на невеликій площі.

“Важко прогнозувати, коли і як цей конфлікт буде завершено. Вже зрозуміло, що РФ на поступки не піде. Принаймні при путінському режимі. Країна-агресор збільшує виробництво та закупівлю озброєнь та боєприпасів, закінчує підготовку “чмобіків” (тих, кого ще не відправили на фронт), схоже, готує нову хвилю мобілізації. А це говорить про те, що війна не просто продовжиться, але вийде на новий рівень ескалації, – попереджає Влад Волошин. – Але ЗСУ готові до різних сценаріїв – і боротимуться, доки ми не звільнимо всю нашу землю”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – встановлено історичний рекорд постачання газу “Газпромом”: про яку країну йдеться.

Підсумки зустрічі Путіна та Лукашенка: якою може бути подальша участь Білорусі у війні

У Мінську відбулася зустріч двох диктаторів – російського Володимира Путіна та білоруського Олександра Лукашенка. Згідно з офіційними даними, сторони обговорили спільне виробництво нової військової техніки та підготовку білоруських військових льотчиків росіянами. Також Путін і Лукашенко нібито говорили про економічне співробітництво між своїми державами, а самопроголошений президент Республіки Білорусь (РБ) навіть висловився про “необхідність діалогу із Заходом”. Які висновки можна зробити за підсумками зустрічі? Якою може бути подальша участь Білорусі у російсько-українській війні? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Головний висновок із вчорашньої зустрічі двох диктаторів – ми оточені з півночі та сходу ворогом, який не зупиниться Політичний аналітик Павло Нусс нагадує, що раніше секретар РНБО України Олексій Данілов заявив, що кривавий диктатор Путін хоче змусити союзника Лукашенка відкрито вступити у війну проти України.

“З Даніловим часто можу погоджуватися, але не в цьому випадку, – зазначає аналітик. – Нічого, крім декларативних та політтехнологічних цілей, ця зустріч не несла. Візит Путіна до Лукашенка був потрібен самому Лукашенку – для посилення свого впливу на оточення, яке вже почало орієнтуватися на російських кураторів. До останніх Лукашенко їздив буквально на виклик, але Путіну поки що потрібен відносно сильний Лукашенко в Білорусі”.

Головним висновком із вчорашньої зустрічі двох диктаторів Павло Нусс вважає наступний – ми оточені з півночі та сходу (частково з півдня також) ворогом, який не зупиниться і якого життєвонеобхідно знищити.

“Щодо можливого повторного наступу ворога з Білорусі на Київ, то, на відміну від 24 лютого, українська армія краще підготовлена до такого. ЗСУ отримали досвід бойових дій, сучасну зброю. Морально-психологічна перевага також на боці українських військових, – наголошує експерт. – Вони не просто захищають свою землю – після злочинів окупантів у Бучі та багатьох інших містах, ніхто не захоче поступатися ворогові та метру української землі”.

В найближчому майбутньому все залишиться на тому ж рівні – Білорусь не робитиме більше, ніж уже робить Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко міркує так:

“Зважаючи на те, що було озвучено, ні Мінськ, ні Москва своїх цілей не досягли. Лукашенко більше говорив про економіку, Путін – про військово-технічні моменти. Тобто Лукашенко хотів грошей, а Путін – військової допомоги”.

Нічого бравурного ми не побачили та не почули, зазначає експерт. Відповідно сторони не домовилися. Щоправда, до кінця ми цього не знаємо, уточнює Андрій Єрьоменко. Мало що там лишилося за лаштунками.

“Але поки, – продовжує експерт, – схоже на те, що Лукашенко й надалі петлятиме, щоб не увійти у війну своєю армією. Він обіцяє Кремлю, проводить постійні навчання, робить мобілізацію, там друкують повістки. Білоруський режим робить все, щоб показати “ми у війну – хоч завтра, але поки що не готові”. Думаю, продовжиться аналогічна історія. Путін же, мабуть, попередив – не погодиться Лукашенко відкрито вплутатися у війну, не отримає більше Білорусі грошей від Росії. Дивитимемося, куди це зрештою приведе”.

Андрій Єрьоменко сумнівається, що Білорусь найближчим часом робитиме у цьому конфлікті більше, ніж уже робить. Вона і так, нагадує експерт, надає росіянам свою територію (бази, аеродроми, полігони, шпиталі, ремонтні підприємства), обслуговування, боєприпаси, військову техніку. Єдине — не бажає брати участь у війні своїми військами.

“Думаю, в найближчому майбутньому все залишиться на тому ж рівні”, – констатує експерт.

Читайте також на порталі “Коментарі” – встановлено історичний рекорд постачання газу “Газпромом”: про яку країну йдеться.

У МВС розповіли, скільки українцям ще потрібно потерпіти, щоб розпочати з Росією переговори

Україні ще варто подолати кілька важких місяців у війні із російськими загарбниками. Але після цього Кремлю нічого іншого не залишиться. Окрім як погоджуватися на переговори без попередніх умов та ультиматумів. Як повідомляє видання “Коментарі”, таку думку в ефірі загальнонаціонального телемарафону висловив радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко.

Радник глави МВС зазначив, сьогодні немає жодного приводу порушувати тему закінчення війни. Час справді ще не настав.

“В принципі, жодної моделі переговорів немає, тому що росіяни вважають, що за допомогою мобілізації та якимось їхнім “замислам” вони зможуть зламати хід війни, а тому вважають, що ще рано сідати за стіл переговорів. Тому, вважаю, ще буде попереду у нас дуже важкі кілька місяців, але після цього росіяни просто змушені будуть сідати за стіл переговорів”, — вважає Денисенко.

Читайте також на порталі “Коментарі” — сьогодні, 20 грудня , виповнюється 300 днів з початку широкомасштабного російського вторгнення. Які основні висновки можна зробити на цьому етапі? Як події можуть розвиватись далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Також видання “Коментарі” повідомляло – у ніч проти 19 грудня росіяни влаштували чергову атаку на Україну за допомогою іранських дронів. Постраждала, зокрема, Київська область. На власне фронті “спека” — в Донецькій області, особливо в районі Бахмута. Тоді як на півдні (Запорізька область, Херсонська) ми, за словами президента Зеленського, зменшуємо потенціал російської армії. Чи варто чекати до кінця року якихось переміщень у війні на землі та в повітрі, а також у дипломатичних, політичних, економічних ударах по країні-агресору? Журналісти “Коментарів” із цими питаннями звернулися до експертів.