ЗСУ вдарили по позиціях росіян – мінус 2 вертольоти: подробиці від Генштабу

Авіація Сил оборони України завдала 16 ударів по позиціях російських окупантів, збито два ворожі вертольоти. Як передає видання “Коментарі”, про це йдеться у зведенні Генштабу у Facebook.

“Українська авіація завдала 16 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та 6 ударів по позиціях зенітно-ракетних комплексів противника. Силами протиповітряної оборони минулої доби було збито два ворожі вертольоти”, — йдеться у зведенні Генштабу.

Також підрозділи ракетних військ та артилерії Сил оборони України знищили склад боєприпасів, 3 пункти управління та 3 райони зосередження живої сили противника.                                                                                                                                                 

Зазначається, що ворожі війська продовжують зазнавати втрат, тому що підтверджено знищення пункту постійної дислокації супротивника 18 грудня поточного року в районі населеного пункту Чаплинка Херсонської області. Інформація про загиблих та поранених росіян уточнюється.

Читайте також на порталі “Коментарі” – у вівторок, 20 грудня, виповнюється 300 днів із початку широкомасштабного російського вторгнення. Які основні висновки можна зробити на цьому етапі? Як події можуть розвиватись далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Також видання “Коментарі” повідомляло – у ЗСУ пояснили, чому в Мелітополі російські окупанти повторюють сценарій своєї втечі з Херсона. Процес уже триває повним ходом.

Раніше “Коментарі” писали – у МЗС пояснили, чому так і не заробив обіцяний США ленд-лізу.

В ISW розповіли, що відповів Лукашенко на заклик Путіна брати участь у війні

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, найімовірніше, відмовив президенту Росії Володимиру Путіну піти на подальші інтеграційні поступки та взяти участь у війні в Україні. Як повідомляє видання “Коментарі”, про це йдеться в оновленому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики звертають увагу, що під час візиту Путіна до Мінська обидва диктатори утрималися від публічного обговорення російського вторгнення в Україну, але зазначили, що Білорусь нібито стикається із “західною загрозою”. Путін заявив, що може розглянути можливість навчання білоруських екіпажів бойової авіації застосування “боєприпасів зі спеціальними боєголовками” через “загострення” ситуації на зовнішніх кордонах Союзної держави.

“Раніше ISW оцінювало, що Лукашенко використовує риторику захисту білоруських кордонів від Заходу та НАТО, намагаючись уникнути участі у російському вторгненні в Україну. Лукашенко також використав подібні натяки на можливе розміщення ядерної зброї в Білорусі 17 лютого в контексті заявленої агресії Заходу”, — зазначають експерти. .

Президент Білорусі зазначив, що Росія поставить комплекси ППО С-400 та комплекси “Іскандер”, а Путін заявив, що обидва лідери обговорювали формування єдиного оборонного простору.

Аналітики ISW вважають, що тому участь Білорусі у війні в Україні залишається малоймовірною, інакше Лукашенку довелося б змінити свою риторику від “оборони кордонів від західної загрози” до агресії в іншій країні.

Читайте на порталі “Коментарі” — у вівторок, 20 грудня, виповнюється 300 днів з початку широкомасштабного російського вторгнення. Які основні висновки можна зробити на цьому етапі? Як події можуть розвиватись далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Чому зникає мобільний зв’язок за відсутності струму: офіційне пояснення

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастнотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) пояснила, що обладнання, з якого складається базова станція мобільного зв’язку, не працює без електрики. Коли електрика вимикається, сигнал слабшає, а потім узагалі зникає. Це стосується як Інтернету, так і зв’язку, написала пресслужба комісії у Facebook. 

Згідно з повідомленням, базові станції обладнані акумуляторними батареями, які автоматично вмикаються, коли припиняється централізоване електроживлення. Вони здатні забезпечувати роботу базової станції від двох до п’яти годин за умови повної зарядки. Якщо батарея витратила заряд, їй потрібен тривалий час для підзарядки. 

“Суттєве навантаження на мережу зменшує термін автономної роботи. Зокрема, для забезпечення мобільного інтернету стандарту 4G базові станції використовують більше електроенергії. Тому під час блекаутів мобільні оператори відключають частину обладнання (наприклад окремі частотні діапазони або стандарти), щоб надавати пріоритет голосовим послугам зв’язку”, — сказано у повідомленні. 

Тож у регуляторі радять за відсутності струму контактувати через SMS та в месенджерах, які поглинають менше ресурсів, ніж мобільний інтернет. При цьому краще не ділитися “важким” контентом, як-от відео, голосові файли, а обмежитися базовим функціоналом, кажуть у НКЕК. 

 

“У випадку втрати зв’язку у мережі вашого оператора можна скористатися послугою національного роумінгу на мережах операторів  Vodafone Ukraine, Kyivstar, lifecell та 3mob”, — зауважили в комісії. 

Там також додали інструкцію щодо підключення нацроумінгу.

Раніше “Коментарі” писали, скільки українців планують святкувати Різдво.

У ЗСУ пояснили, чому в Мелітополі окупанти повторюють сценарій своєї втечі з Херсона

Виходячи з тих дій, які проводять російських загарбники у тимчасово окупованому Мелітополі, можна дійти висновку, що вони діють за тим самим сценарієм, що й у Херсоні перед масовим відступом. Як передає видання “Коментарі”, про це в ефірі “24 канали” розповіла голова Об’єднаного координаційного прес-центру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.

Керівниця прес-центру нагадала, що на Херсонському напрямку росіяни теж спочатку скупчувалися біля Херсона, а потім відступали, по дорозі крадучи все, що бачили та могли забрати.  

За словами Наталії Гуменюк, приблизно також росіяни діють і в Мелітополі, що для російських людей властиво, коли вони наступають на ті самі граблі.                                                                                  

“Вони спочатку збиралися навколо Херсона, будували, потім вони повідомляли, що залишають деякі населені пункти, потім готувалися до вуличних боїв, потім розповідали, що все ще не втрачено, потім починали виносити з банків та інших установ те, що вважали за цінне”, – – розповіла Гуменюк.

Вона зазначила, що єдине, що зараз роблять росіяни дуже професійно – це облаштують лінії оборони в глибокому тилу, а потім звітують про виконану роботу начальству.

Читайте також на порталі “Коментарі” – у вівторок, 20 грудня, виповнюється 300 днів із початку широкомасштабного російського вторгнення. Які основні висновки можна зробити на цьому етапі? Як події можуть розвиватись далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

У МЗС пояснили, чому так і не заробив обіцяний США ленд-лізу

Те, що не заробив ленд-ліз, не означає, що Україна отримує менше зброї від США чи зброю не такої якості, як хотілося. Не запустивши ленд-ліз США, йдуть на зустріч Україну, економлячи в майбутньому український бюджет. Сьогодні американська зброя надходить до України за іншими програмами. Як передає портал “Коментарі”, про це розповів речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко, пише “Громадське”.

Український дипломат пояснив, що ленд-ліз, про який багато говорять, це не безоплатна передача зброї. Це передача озброєння двома шляхами – у найм чи умовах лізингу.

Олег Ніколенко зазначив, що головний плюс роботи ленд-лізу в тому, що зброя поставлятиметься набагато оперативніше, ніж, наприклад, це відбувається зараз. Не буде жодної бюрократичної тяганини. Відпаде необхідність голосування за кожний пакет допомоги Україні у Конгресі США. Мінус у всій цій історії в тому, що обсяги отриманої Україною зброї безпосередньо залежатимуть від можливостей українського бюджету та спроможності України покрити у майбутньому всі ці витрати.

Спікер МЗС уточнив, що сьогодні вся допомога, яку Вашингтон надає Україні, фінансується США із власного федерального бюджету. У результаті, Київ безкоштовно отримує допомогу у сфері безпеки та оборони як мінімум за трьома програмами, що передбачено законом США про додаткові асигнування: Ініціатива сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI), зовнішнього військового фінансування (Foreign Military Financing, FMF) та поповнення запасів зброї США (Replenishment of US weapons stocks). Ці програми, на відміну від ленд-лізу, не передбачають відшкодування Україною вартості наданого озброєння.

Читайте також на порталі “Коментарі” – у вівторок, 20 грудня, виповнюється 300 днів з початку широкомасштабного російського вторгнення . Які основні висновки можна зробити на цьому етапі? Як події можуть розвиватись далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.