Мирні переговори між Україною та Росією можуть відбутися не раніше, ніж за кілька місяців. Про це пише The Wall Street Journal, аналізуючи дії сторін конфлікту, у тому числі недавні візити українського президента Зеленського до США, а екс-президента РФ, заступника голови Ради безпеки країни-агресора – Медведєва – до Китаю. Якими є перспективи переговорного процесу? За яких умов будуть готові до нього Київ та Москва? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.
Є вже розуміння того, що РФ – не просто держава-агресор, а й держава-терорист Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Євгенія Габер вважає, що зараз навіть ті партнери України, які нас періодично закликали до якихось угод з Росією, зрозуміли, що краще поставити нам необхідне озброєння, щоб Україна могла захистити себе, якнайшвидше деокупувала свої території, військовим шляхом змусивши РФ до переговорів про справедливий мир.
“Є, як на мене, вже розуміння того, що РФ – не просто держава-агресор, а й держава-терорист. Масовані ракетні атаки росіян на критичну інфраструктуру України загалом та енергетичну зокрема, цілеспрямовані удари по мирному населенню – підштовхують цивілізований світ до того, щоб він сам собі зізнався – так, з цією Росією неможливо про що-небудь домовлятися. Тому зараз, як на мене, ескалація неминуча. Але це непогано. Це дозволить нарешті закінчити війну перемогою України. Переговори, звісно, будуть. Але вже після цього. Після того, як явна перевага буде на боці України, коли ми зможемо звільнити більшу частину своїх територій”, – пояснює експерт.
Але найближчим часом цього не варто очікувати, впевнена вона.
“Переговори зараз можна вести про те, як РФ виплачуватиме Україні репарації, повертатиме депортованих українців, військовополонених. А не про те, які українські території вважати російськими, співпрацювати чи не співпрацювати нам із Заходом. Зараз будь-які переговори з російською стороною не просто неможливі, а й далі, ніж будь-коли”, – упевнена Євгенія Габер.
Саме ситуація на полі бою визначатиме подальші переговорні позиції Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Петренко розмірковує так:
“Поки що перспектив переговорного процесу не спостерігається. Зараз РФ зацікавлена у тому, щоб узяти тактичну паузу. Тому вона каже про переговори. Зрозуміло, що Путін не хоче миру. Просто в нього зараз є досить складна ситуація у військовому плані. При цьому він готує резерви, обмірковує плани повторного нападу на Київ. Зеленський чудово розуміє ці кремлівські ігри. А тому висуває свої пропозиції. Наголошуючи, що РФ не в тому положенні, щоби диктувати свої умови”.
Експерт нагадує, що президент України чітко дав зрозуміти – для початку переговорів країна-агресор має принаймні припинити бойові дії та вивести свої війська з усіх територій України.
“Але на це не готова поки що РФ. Тож саме ситуація на полі бою визначатиме подальші переговорні позиції, – переконаний Ігор Петренко. – Швидше за все, Україна намагатиметься продовжувати контрнаступ. Оснащення та підготовка військ у нас зараз кращі, ніж у противника. Добре було б досягти вигідніших позицій, наприклад, на Запорізькому напрямку. Можливо, з визволенням Мелітополя. Важливо перерізати сухопутний коридор до Криму, який зуміла пробити Росія під час широкомасштабного вторгнення. Кремль може зараз піти на “заморозку” війни, продавши суспільству умовну перемогу – “є сухопутний коридор у Крим, воду туди дали, потріпали бандерівський режим”. Мовляв, все добре можна згортати так звану “спеціальну військову операцію”. Російський обиватель це “схаває”. А без сухопутного коридору до Криму чи без захоплення всього Донбасу “продати” таке, як “перемогу”, буде складно”.
Тож зима, прогнозує експерт, буде гаряча. А ось ближче до весни, мабуть, вималююся чіткіші перспективи для переговорного процесу.
“Поки що все виглядає так, що саме Україна зміцнить свої позиції. Цього тижня відбувся успішний візит Зеленського до США. Ми отримаємо важливу військову допомогу, включаючи ЗРК Patriot. Поки що йдеться про одну батарею. Але зрозуміло, що це лише початок. Конгрес підтримав бюджет на новий рік, де 45 млрд доларів виділяється Україні та іншим союзникам США. Ми маємо системну підтримку з боку цивілізованих країн світу. І мова не лише про т.зв. колективний Захід (США, Канада, Великобританія, ЄС), а також про Японію, Австралію, Нову Зеландію. Це величезна сила. А яку підтримку має Росія? Нещодавній візит Медведєва до Китаю та заяви про зміцнення відносин нічого не означають. Китай безпосередньо не поставлятиме до РФ військові технології, військову техніку, товари подвійного призначення. Йому немає сенсу підставлятися під санкції, позбавлятися європейського та американського ринків збуту. Росія потрібна Китаю виключно для викачування дешевих ресурсів. Серед явних союзників Кремля лише – підконтрольна йому Білорусь, а також Іран та Північна Корея, обкладені санкціями, замкнуті у собі. Але ті ж дрони, які Іран поставив у РФ, хоч і додали нам головного болю, атакую об’єкти критичної інфраструктури, не змогли нічого змінити на лінії фронту”, – наголошує Ігор Петренко.
Він резюмує: бойові дії взимку будуть активними, але для росіян ситуація складеться в найгірший бік. А нова успішна наступальна операція ЗСУ може призвести до того, що багато хто з путінського оточення все частіше й голосніше задаватиметься питанням – а чи варто продовжувати це самогубне вторгнення? Адже так РФ може опинитися на межі розвалу.
“Поки що російська верхівка не відмовилася від того, щоб військовим шляхом вплинути на Україну, – зазначає експерт. – Але в Росії – і про це говорять усі аналітики – вікно можливостей для цього стає все вже й уже з кожним днем”.
Має бути діалог не про те, щоб комусь зберегти якусь особу, має бути діалог про справедливий мир Політичний експерт Валентин Гайдай зазначає, що розмови про переговори точаться постійно. Але, можливо, тільки зараз вони починають набувати реального змісту.
“Це має бути діалог не про те, щоб комусь зберегти якесь обличчя. Це має бути про справедливий мир. Що можливо, коли Україна здобуде нові перемоги на фронті. Тим самим покращуючи свою переговорну позицію. І змушуючи супротивника сісти за стіл переговорів на наших умовах, – пояснює експерт. – Якщо ми звільнимо південь материкової України, якщо вийдемо на рубежі до повномасштабного вторгнення, у нас буде сильніша позиція. Але чи піде Москва навіть на переговори? У будь-якому випадку нам слід продовжувати деокупацію, зокрема ОРДЛО та Криму”.
Мінімальною перемогою для нас, вважає Валентин Гайдай, був би вихід на позиції широкомасштабного вторгнення РФ. На його думку, такий проміжний успіх дозволив би розпочати переговорний процес, зокрема про звільнення всіх українських територій.
“Поки що росіяни не зрозуміють (керівництво, політикум, суспільство), що вони програли, що жодні із завдань т.зв. “СВО”, включаючи захоплення Донецької та Луганської областей у їхніх адмінкордонах, не будуть виконані, вони не будуть готові до реальних переговорів. Наразі РФ до цього не дозріла. Так, багато хто вже розуміє, що ніяка це не “СВО”. Навіть Путін уже називає її війною. Якісь процеси тривають. Якийсь злам відбувається. Але лише коли помилкова парадигма, що Росія може перемогти у цій війні, остаточно впаде, – можна сідати за стіл переговорів. І важливо, щоб на той момент Україна мала сильну позицію. Як мінімум – вихід на кордони до вторгнення, в ідеалі – звільнити Донецьк та Луганськ, почати рухатися Кримом. Тоді ми будемо фактично всі козирі для того, щоб диктувати Росії мир на своїх умовах”, – констатує Валентин Гайдай.
Читайте також на порталі “Коментарі” — Путін впав в істерику: в ISW розповіли, яке рішення Заходу розлютило диктатора.
