Лукашенко вирушив на чергову зустріч до Путіна: які очікування – прогнози

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко здійснить черговий робочий візит до Російської Федерації, де традиційно зустрінеться з Володимиром Путіним. Цього року білоруський та російський диктатори зустрічалися вже вісім разів, причому лише нещодавно відбулася їхня зустріч у Республіці Білорусь (РБ), усі інші рази Лукашенко літав до РФ. Чого очікувати від чергової путінсько-лукашенківської зустрічі у ракурсі російсько-української війни? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Путін робить ставку на створення спільного російсько-білоруського контингенту та розміщення його на постійній основі на території Білорусі Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно звертає увагу, що останнім часом справді ще більше активізувалися контакти між Лукашенком та Путіним.

“Сам Путін вперше за три роки здійснив нещодавно візит до Мінська. І хоча обидві сторони коментували його як такий, де обговорювалися виключно економічні питання, я впевнена, що для Росії насамперед важлива військова складова. Зокрема – можливість використовувати (у будь-який момент, у будь-якому обсязі) територію РБ як військовий плацдарм. Тоді як Лукашенко цікавить саме економічна складова (бо Білорусь у цьому плані абсолютно залежить від Росії)”, – пояснює Олеся Яхно.

На її думку, не обов’язково побачимо пряме втягування білоруської армії у війну. Чисельність збройних сил РБ, нагадує аналітик, не така велика, бойового досвіду у них немає, так само як мотивації. І для перебігу війни використання білоруської армії – точно не стало б визначальним чинником.

“Тут ставка скоріше на створення спільного російсько-білоруського контингенту та розміщення його на постійній основі на території Білорусі, – вважає експерт. – З початку війни РФ використовувала білоруські бази для завдання ракетних ударів по Україні, але присутність її військових там була в рамках так званих навчань, спільних із представниками ЗС РБ. А потім навчання продовжувалися, російські військові продовжували залишатися на чужій території. Але зараз, схоже, завдання Кремля – підписати офіційну угоду, зробивши перебування своїх військових у Білорусі більш-менш легальним та постійним. Це буде фактор психологічного тиску з боку РФ і на Україну, і на країни ЄС та НАТО, які є сусідами з РБ – Польщею, Литвою”.

Таким чином, продовжує Олеся Яхно, Росія хоче показати, що не має наміру відступати, що війна – надовго. Вимушуючи Україну приділяти пильну увагу цьому напрямку. Тримати на півночі частину військ, частину ППО. Такий собі фактор постійної напруги, розпилення сил та засобів.

“Думаю, саме про це йдеться і йтиметься на всіх зустрічах Лукашенка та Путіна. Не виключено, що недавня дивна загибель міністра закордонних справ РБ Макея – це була своєрідна демонстрація російським режимом білоруському диктатору, яка доля може очікувати і на нього, якщо він не буде зговірливим. Мета Росії – зробити Білорусь ще більш залежною у всіх відносинах, поступово поглинаючи цю державу”, – констатує Олеся Яхно.

Лукашенко не може Путіну відмовити, але може “імітувати оргазм” Заступник гендиректора телеканалу ATR, журналіст Айдер Муждабаєв розмірковує так:

“Я думаю, чим так їздити один до одного, Путіну з Лукашенком настав час уже одружитися – і жити разом. Це жарт, звісно. А по серйозному – зрозуміло, що Лукашенко жахлива та жорстока людина, у якої Путін багато чому навчився. Але при цьому Лукашенко – не такий самовпевнений як Путін, який зважився на самогубне вторгнення в Україну. Недарма білоруський президент так довго при владі. Якимось заднім розумом розуміє, що йому в жодному разі не можна лізти безпосередньо у війну з Україною. Хоча РБ – така сама країна-терорист, як РФ (якщо згадати, що у лютому росіяни вторглися, зокрема, з білоруської території, що їм дозволено стріляти звідти по нас, користуватися озброєнням та боєприпасами РБ), але Лукашенко, на відміну від Путіна не хоче порушувати суспільний договір з лояльною частиною населення, не хоче залучати весь народ до війни”.

Айдер Муждабаєв нагадує, що Лукашенко завжди гордо заявляв: нехай ми й не особливо процвітаємо, зате живемо у мирі. Мовляв, у Білорусі не було як у Чечні, як у Грузії, як в Україні.

“У Лукашенка базис його влади – слово “мир”, яке він вимінював у народу на свободу останнього, на все, що завгодно. І ризикнути цим, фактично останнім активом, він не ризикне”, – упевнений експерт.

При цьому він не виключає, що буде використано формулу, коли білоруські солдати підписують контракт із російською армією. Аби не йти проти України під прапором РБ. Така собі непряма, прихована участь представників білоруських ЗС у війні.

“Лукашенко не може Путіну відмовити, але може “імітувати оргазм”. Тож скількись тисяч божевільних білорусів, які готові вбивати за досить великі для них гроші, знайдеться. І повторне вторгнення з боку РБ, як попереджав головком ЗСУ, генерал Залужний – можливо. Путінська логіка тут може бути схожа на гітлерівську. Коли німецько-фашистські загарбники одразу не взяли Москву, то вирішили перерізати канали постачання. Почали бомбардувати та атакувати підводними човнами каравани з ленд-лізом, намагалися відрізати столицю СРСР від усіляких поставок. Тож Путін та його головорізи цілком можуть спробувати відрізати Україну від західної допомоги, атакувавши з боку РБ, – попереджає Айдер Муждабаєв. – Судячи з того, як воює українська армія, як зростають постачання високоточного озброєння, такий план не виглядає реалістичним. Але це нам так здається. А Путіну – ні. Тим більше (і про це вже пишуть західні аналітики), що його т.зв. “полководці” доповідають зовсім не те, що є насправді, боячись впасти в немилість до фюрера. І покласти на фронті 100 тисяч, 200 тисяч солдатів вони вважають меншим ризиком, ніж засумніватися в геніальності рашистського фюрера”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — нові заяви Путіна: про що вони говорять – яку мету має президент Росії.

Росія масово обстріляла центр Херсона: щонайменше 5 загиблих – багато поранених (ФОТО)

Сьогодні, 24 грудня, російські війська обстріляли центр деокупованого Херсона, вже підтверджено загибель 5 людей. Мінімум 20 отримали поранення різної складності. Як передає видання “Коментарі”, про це у телеграм повідомив президент України Володимир Зеленський.

“Країна-терорист продовжує нести російський світ у вигляді обстрілів цивільного населення. Херсон. Вранці, в суботу, напередодні Різдва, в центральній частині міста. Це не військові об’єкти, це не війна за правилами. Це терор, це вбивства задля залякування та задоволення — написав глава держави.

Також про ситуацію поінформував заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.

“Загинули люди, зруйновані будівлі. Центр міста, вихідний день, багато людей на вулиці. Наразі відомо про мінімум 5 загиблих та 20 поранених”, — написав Тимошенко.

Читайте також на порталі “Коментарі” нові заяви російського диктатора Путіна: про що вони говорять – яку мету переслідує президент Росії.

Також видання “Коментарі” повідомляло – російська пропаганда продовжує залишатися однією з найстійкіших опор путінського режиму. Як себе останнім часом веде російська пропаганда? Що змінилося? Чому? Що це говорить? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Раніше “Коментарі” писали — радник глави Офісу президента Михайло Подоляк вважає, що Росія захлинеться у бунтах, коли російська еліта почне дратувати суспільство. Чи згодні з таким твердженням? Що може стати стимулом для таких бунтів? Коли є ймовірність, що порохова діжка під назвою РФ – рвоне? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

“Адміністрація ЛНР” вже втекла зі Сватово: Гайдай розповів подробиці настання ЗСУ

Українські захисники вже наблизилися впритул до Сватового Луганської області. Тим часом супротивник уже вивіз із міста свою окупаційну “адміністрацію ЛНР”. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на заяву голови Луганської ОВ Сергія Гайдая в ефірі загальнонаціонального телемарафону.

“Поки що все стабільно. Відображали наступи і в Стельмахівці, так і в Білогорівці. (Ред. – Окупанти) постійно обстрілюють населені пункти, які нещодавно були окуповані. Невським і Макіївкою б’ють постійно. Іноді та танки намагаються десь прорватися”, — зазначив Гайдай.

За словами голови Луганщини, росіяни знають, що у Невському залишається близько 150 місцевих жителів, тож запускають у бік села не лише ракети С-300, а й іранські “Шахеди”.

“Досить потужно (Ред. – російські загарбники) обстрілюють усі, але нічого їм не вдається. До того, не хочу “вангувати”, але можу сказати, що зі Сватового “адміністрація” так званих “ЛНР” поїхала до Луганська”, — зазначив Сергій Гайдай.

Читайте також на порталі “Коментарі” — російський диктатор володимир путін зробив низку цинічних заяв щодо війни, яку розв’язав проти України. Заявив, що рятує російськомовних українців, заявив, що скоріше хоче закінчити війну (назвав її саме війною, на що багато хто звернув увагу), блекав про переговори. Він також пообіцяв “поцокати” ЗРК Patriot, які США мають намір передати Україні для оборони від російських ракетних ударів. Про що говорять ці заяви путіну та взагалі його підвищена медійність останнього часу у ракурсі російсько-української війни? Журналісти “Коментарів” із цими питаннями звернулися до експертів.

Також видання “Коментарі” повідомляло – Росія продовжує зближення з Іраном: як завадити цьому – головні загрози для України.

Чи є загроза вторгнення Росії з території Білорусі найближчим часом: відповідь Буданова

На сьогодні ймовірність повторного наступу російських військ із території Білорусі залишається низькою. Про це повідомляє портал “Коментарі”, посилаючись на інтерв’ю начальника ГУР МО Кирила Буданова “The New York Times”.

При цьому Кирило Буданов зазначив, що повністю виключати можливість такого наступу не можна, але зараз немає фактів, які б підтверджували ймовірність загрози.

За словами головного розвідника країни, російські загарбники у Білорусі не вишикувані у штурмові порядки, а з мобілізованих навчальних таборів відправляють воювати на схід України. Також для проведення атаки на полігонах не вистачає бронетехніки.

Проте країна-агресор не залишає спроб зробити видимість підготовки до атаки. Так, вони використовували радянський метод: саджали солдатів у потяги та спрямовували їх до кордону з Україною, повертаючи їх потім назад на позиції. Такі маневри у Міноборони України називають “каруселями”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — російський диктатор володимир путін зробив низку цинічних заяв щодо війни, яку розв’язав проти України. Заявив, що рятує російськомовних українців, заявив, що скоріше хоче закінчити війну (назвав її саме війною, на що багато хто звернув увагу), блекав про переговори. Він також пообіцяв “поцокати” ЗРК Patriot, які США мають намір передати Україні для оборони від російських ракетних ударів. Про що говорять ці заяви путіну та взагалі його підвищена медійність останнього часу у ракурсі російсько-української війни? Журналісти “Коментарів” із цими питаннями звернулися до експертів.

Також видання “Коментарі” повідомляло – війна в Україні: у Китаї зробили заяву про непростий вибір між Києвом та Москвою.

Росія продовжує зближення з Іраном: як завадити цьому – головні загрози для України

Іранський фактор продовжує проявляти себе у війні Росії проти України. Так, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times заявив, що РФ купила у Ірану 1700 дронів-камікадзе Shahed-136 і отримує їх траншами. А ось постачати Кремлю балістичні ракети іранська влада поки що нібито не поспішає. У свою чергу, розвідка Ізраїлю попереджає, що Іран таємно хоче розширити постачання сучасної зброї Росії, розширити проект зі збагачення урану та посилити атаки у різний спосіб на дружні Ізраїлю мусульманські країни в регіоні. Експерти проаналізували спеціально для видання “Коментарі” ірано-російське зближення та способи протидіяти йому.

Те, що Іран та Росія зближуються політично та військово-технічно – це вже прямі ризики і для України, і не лише Директор Українського інституту політики (УІП) Руслан Бортник вважає, що Росія та Іран справді намагаються вибудувати якусь євроазійську вісь від Балтики до Індійського океану. По суті, контролюючи перехід між Європою та Азією. Але поки що це більшою мірою стратегічна загроза, ніж вже здійснена, зазначає експерт.

“А ось те, що Іран та Росія зближуються політично та військово-технічно – це вже прямі ризики і для України, і не лише. І РФ, і Іран стали державами-ізгоями, які перебувають під максимальними санкціями. А тому шукають у партнерстві один із одним якісь інструменти пом’якшення цих санкцій. Враховуючи, що Іран під обмеженнями живе з 1979 року, він має певні моделі — як функціонувати в таких умовах, як отримувати доступ до необхідних товарів і послуг, до нових технологій. І цими моделями він ділиться із РФ. Як і своїми дронами і, можливо, ракетами – в обмін на російські технології, швидше за все, щодо ППО, ракетобудування. Плюс – за допомогою росіян продовжується будівництво нових енергоблоків АЕС у Бушері”, – розповідає Руслан Бортник.

Він не виключає, що Росія передає ядерні технології до Ірану – з ризиком того, що він може запустити власну ядерну програму. Особливо на тлі того, що угода між Заходом про створення Іраном ядерної зброї фактично призупинена.

“Втім, це все економічно не допомагає ні Тегерану, ні Москві. Рівень торгівлі між Іраном та РФ залишається вкрай низьким – на рівні 4-5 млрд доларів. Для Росії Іран – це партнер із другої-третьої десятки торгових партнерів. Для Ірану Росія хоч і входити до першої десятки торгових партнерів, але це лише 1-3% від товарообігу Ірану. Причому в основному йдеться про торгівлю продуктами”, – уточнює директор УІП.

Обидві ці країни-ізгоя, продовжує він, здатні серйозно впливати на світовий ринок енергоносіїв. Але в цій сфері вони швидше конкуренти, ніж партнери.

“Так, нещодавно Іран відвідала велика російська делегація, яка привезла пропозицію щодо розширення торгової співпраці до 40 млрд доларів. Але це просто плани. Та й не така значуща сума. Для порівняння – рівень торгівлі РФ із Китаєм 150-200 млрд доларів”, – розповідає Руслан Бортник.

При цьому між Тегераном та Москвою, наголошує він, існує певний рівень недовіри. Росія, коли намагалася стати частиною Західного світу, приєднувалася до багатьох санкцій проти Ірану.

До того ж, наголошує експерт, між цими країнами немає повноцінного сухопутного кордону. Торгівля йде через Кавказ чи Каспійське море, що значно ускладнює її. Домовленості між РФ, Іраном та Індією про створення торгового коридору Південь-Північ, укладені ще 2000 року, досі не реалізовані. Іран так і не збудував необхідну мережу залізниць.

“А ось політичне, військово-технічне зближення РФ та Ірану переживає сплеск. Небезпечний для нас, – зазначає Руслан Бортник. – Нагадаю, що Іран неодноразово намагався налагодити співпрацю з Україною. Йшлося, зокрема, про імпорт іранських нафти і газу в нашу країну. Але війна все це перекреслила. Наразі Україна має уважно відстежувати російсько-іранську співпрацю, вимагаючи від західних партнерів, від міжнародних платформ запроваджувати нові санкції проти цих країн. У той же час Києву слід проводити політичний діалог з Тегераном, який певною мірою тяжіє співпрацею з РФ. Він куди більше зацікавлений у виході на європейські ринки, хоча б часткове зняття санкційних режимів. І тут Україні є що запропонувати Ірану в обмін на відмову останнього від співпраці з Росією. Потрібно перезавантажувати дипломатичний діалог”.

Війну в Україні влада Ірану вирішила використати як додатковий важіль тиску на Захід Експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич упевнений, що Іран у рамках співпраці з Росією розігрує власну карту.

“Нагадаю, що черговий підсумок переговорів щодо ядерної угоди між США та Іраном був фактично поставлений на паузу. Це пов’язано з тим, що Штати за президентства Трампа вийшли з попередньої угоди. При Байдені сторони начебто не проти домовитися. Але з огляду на необґрунтованість попереднього виходу США з угоди – ні Вашингтон, ні Тегеран не можуть зараз повернутися до умов договірної бази, яка існувала п’ять років тому. Кожна із сторін хоче продемонструвати певну зовнішньополітичну перемогу. Але якщо США за адміністрації Байдена повернеться до попередньої угоди, буде логічне питання в американського виборця – а що це було? Іран, природно, вважає себе скривдженим – і вимагає вигідніших умов, ніж були раніше. І переговори вкотре можуть зайти в глухий кут”, – припускає Ігор Тишкевич.

На його думку, війну в Україні влада Ірану вирішила використати як додатковий важіль тиску на Захід. Показуючи, що якщо вимоги Тегерана ігноруватимуться, іранці втручатимуться в інші, як вони вважають, кризи (так вони називають війну в Україні).

“І на цьому тлі Іран йде на продаж дронів і можливо ракет РФ. Паралельно (що набагато більше спантеличує Вашингтон) нібито відновлює програму збагачення збройового урану. Нещодавно навіть заявили, що одержали першу промислову партію. Мовляв, якщо угода з боку США та частково ЄС не працює, ми також вільні від зобов’язань. Тож іранський режим намагається підвищити ставки”, – вважає експерт.

Він сумнівається, що постачання Іраном дронів чи навіть ракет Росії докорінно переламати ситуацію у російсько-українській війні.

“Так, для України це додаткові виклики, руйнування, жертви. Але з погляду ударного потенціалу для РФ, який би змінив баланс сил – навряд чи. Потенціал росіян зросте. Але не критично. Справа тут, зокрема, у потужностях оборонного комплексу самого Ірану, – пояснює Ігор Тишкевич. – На відміну від Росії, він не віддаватиме цій війні все до останнього. Особливо враховуючи події у Перській затоці, пікіровку зі США тощо. До того ж, частина принаймні іранської електроніки базується на китайській базі. А Китай не поспішає допомагати РФ вийти із кризової ситуації. Чи не поспішає покривати дефіцит напівпровідникової продукції. Тут також є певні ліміти у підтримці, які Іран може собі дозволити з огляду на свою залежність від Китаю. Який натомість отримує свої бонуси – певні військові та цивільні технології. Те, що до війни він від РФ отримати не міг”.

Експерт резюмує: якщо США та Іран вийдуть на ядерну угоду (що наразі малоймовірно), військово-технічна співпраця Тегерана та Москви може бути згорнута протягом тижня. Ну, а якщо угоди не відбудеться, то постачання іранських озброєнь росіянам продовжуватиметься.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Путін зазнав істерики: в Інституті вивчення війни (ISW) розповіли, яке рішення Заходу розлютило диктатора.