Денні архіви: 03.01.2023

Як війна відобразилася на економіках України, Європи, Росії – що чекати у майбутньому

Оприлюднено автором

Половина країн Євросоюзу у 2023 році скотиться у рецесію у зв’язку з війною в Україні. Такий невтішний прогноз зробила директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва. Що можна сказати про загальноекономічну ситуацію в Україні, РФ та світі загалом у найближчому майбутньому? Портал “Коментарі” із цим питанням звернувся до експертів.

Сьогодні в Україні усі соціальні програми фінансуються за рахунок зовнішніх запозичень Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін розмірковує так:

“На сьогоднішній день немає країни, яка так чи інакше не постраждала від цієї війни. Економічний стан держави – багатофакторна модель. І той же Китай, який отримав зараз доступ до дешевих російських сировинних ресурсів, страждає через пандемічну ситуацію, що різко погіршилася. Як наслідок – прогнозується різке уповільнення темпів зростання ВВП. У Китаї знову запровадили безпрецедентні карантинні заходи, а для тих, хто прилітає звідти до європейських країн, введено обов’язкове тестування. Коли ми говоримо про Європу, слід розуміти, що війна, розв’язана Путіним проти України, сильно вдарила по всіх. Україна сплачує кров’ю, європейці – грошима. Різке подорожчання енергоносіїв – одна із форм гібридної війни, яку РФ веде проти всього демократичного, цивілізованого світу”.

Якщо раніше європейці йшли шляхом ринкових механізмів, то зараз, реагуючи на російську агресію проти України, вводять безпрецедентні заходи проти російських енергоносіїв, наголошує експерт. Ті самі обмеження ціни на газ (на рівні 180 євро за МВт-год, що дорівнює приблизно $2002 за 1000 куб. м), на нафту (не вище 60 дол за барель). Звичайно, це суттєво змінює структуру сировинних потоків, що йдуть до Європи.

“До того ж, зараз Європа перебуває у черговій хвилі міграції – з України. Виділяються гроші для підтримки вимушених біженців. Окрім іншого, 18 млрд євро для України на 2023 рік від ЄС – це гроші з кишені європейських платників податків”, – нагадує Олег Пендзін.

Все це разом, пояснює він, погіршує загальноекономічну ситуацію у Європі. Але альтернативи – немає.

“Треба розуміти, що Європа – дуже різна. Східна її частина має чітке бачення процесів, Стара Європа (Західна, Центральна, Південна) — інша. Але при цьому вона ніколи не була такою єдиною, як зараз. Вона ніколи не мала таких спільних інтересів, пов’язаних із питаннями безпеки. Так, з погляду економічних моментів, рецесії, цін на енергоносії, падіння ринків збуту – Європа 2023-го, швидше за все, демонструватиме різке уповільнення темпів зростання. Але з політичної, стратегічно важливої точки зору, вона суттєво змінилася. Стала консолідованішою. І загальноєвропейські інтереси на сьогодні зрозумілі, як ніколи. І ці інтереси точно йдуть урозріз із політикою РФ”, – акцентує Олег Пендзін.

Сама ж Росія, продовжує він, цією війною навела себе на глибоку кризу. Рівень санкційного тиску щодо неї вищий, ніж щодо Ірану та Північної Кореї.

“А якщо в РФ оголосять воєнний стан та загальну мобілізацію, як прогнозує деякі, це серйозно вдарить по економіці країни-агресора, яка й так стрімко відокремлюється від світового науково-технічного прогресу. Постачання в РФ високотехнологічного обладнання та запчастин стрімко скоротилося і продовжують скорочуватися. Росія остаточно перетворюється на сировинну країну, стаючи державою третього світу. У цій ситуації на неї нічого хорошого не чекає цього року з економічної точки зору, – упевнений експерт. – Якщо говорити про стратегічну перспективу, то слід розуміти, що в епоху глобалізації одна окремо взята країна, навіть така величезна як Росія, не може відтворити на своїй території всі замкнуті ланцюжки, всі товари народного споживання, всього комплексу, який необхідний для підтримки гідного рівня життя народу Це намагалася зробити Північна Корея. І результат усім більш-менш зрозумілий. Перетворення РФ на аналог Північної Кореї, гадаю, не той шлях, який підтримає російське населення”.

Щодо України, ситуація у нас в економічному ракурсі прогнозовано складна. Ми не просто країна, що воює, а й країна, на території якої ведуться бойові дії. Передбачувано, що економічно втратили і втрачаємо найбільше, зазначає Олег Пендзін.

При цьому, за його словами, треба розуміти, що хоч 40% одержаної нами закордонної допомоги – це гранти, то 60% — кредити, які рано чи пізно доведеться віддавати.

“Сьогодні усі соціальні програми фінансуються за рахунок зовнішніх запозичень. Ми інакше зараз не можемо. І 2023-й також буде роком запозичень. І наступний, швидше за все, також. Незрозуміло, коли закінчиться війна – і це робить серйозну обережність у поведінці інвесторів. А без приходу інвесторів Україна не поновить економіку, – попереджає експерт. — На жаль, але в новий рік продовжить падати наша економіка, доходи населення, тоді як інфляція буде досить високою — на рівні 28%. Без допомоги наших партнерів, зрозуміло, ми б не змогли воювати. Але нам допомагають і ми сьогодні – передній край цивілізованого світу”.

Курс залишатиметься в цілому стабільним, а доходи населення зростатимуть – нижче рівня інфляції, що тільки збільшуватиме бідність Економічний експерт Данило Монін пояснює, що Європа буде у стагнації не через війну в Україні. Європа, зазначає він, у стагнації з 2008 року.

“Тобто піде вже 15-й рік стагнації європейської економіки, коли частка Європи у світовому ВВП скоротилася з 25 до 16%. Як на мене, соціалізм в економічній політиці та величезні податки тягнуть Європу вниз без шансів на зміну ситуації. У цьому контексті прикро, що Україна копіює ці шалені економічні практики. Якщо так продовжиться, наша країна залишатиметься злиденною без шансів зростання”, – прогнозує експерт.

Що стосується країни-агресора, то РФ, на його думку, зменшуватиме видобуток нафти на 10% на рік – і поступово стагнуватиме. Але не так швидко і сильно, як нам хотілося б.

“Україна матиме -25-30% ВВП у першому кварталі, зростання близько 5% у другому та зростання 0-5% у третьому. У четвертому поки що невизначеність. Якщо війна на той час закінчиться, Україна може мати і 20-25% зростання, – вважає Данило Монін. – Але загалом інфляція у нас цього року сповільниться. Курс залишатиметься загалом стабільним, а доходи населення зростатимуть – нижче за рівень інфляції, що тільки збільшуватиме бідність”.

За словами експерта, біда в тому, що українська влада робить все, щоб зібрати з бізнесу, який і так часто у збитку, все, що тільки можна. А якщо не вдається зібрати податки – тоді пропонує бізнесу ще витратити гроші та збільшити адміністративні витрати. При цьому розповідаючи, що держава збільшить податки та посилить перевірки.

“Як на мене, у війну треба робити все навпаки – повністю заборонити перевірки та зробити податкові послаблення бізнесу, – каже Данило Монін. – З урахуванням такої кількості грантів, які я оцінюю у 700 млрд гривень на 2023 рік, будь-які спроби вичавити з бізнесу додаткові 5-10 млрд виглядає жорстким глузуванням. І це демонструє справжнє ставлення влади до бізнесу у стилі – доїли і доїмо”.

Наразі війна – це порятунок для світової економіки Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко зазначає, що рецесія у світі – це наслідок банкрутства, ухваленого ще в середині 70-х років минулого століття курсом на стимулювання зростання економіки за допомогою споживчого кредитування.

“Після краху банківсько-іпотечної афери у 2007/08 роках та подальшого гасіння пожежі бензином (у вигляді виділення астрономічних сум на підтримку фінсектора), і Захід, і Китай вирішили зробити ставку на обмеження споживання шляхом пропаганди ковідної афери, – вважає експерт. – Це стало тригером рецесії. І нинішня війна працює як рятувальний пліт для світової економіки. Насамперед за рахунок стрімкого збільшення держзамовлень для ВПК у більшості розвинених країн”.

Тому, пояснює Юрій Гаврилечко, рецесія 2023-го буде лише там, де ще не усвідомили необхідність збільшення оборонних витрат.

“Тож зараз війна – це порятунок для світової економіки, – зазначає він. – А глава МВФ вкотре доводить, що фактично не розуміється на економіці”.

Щодо України, то, на думку, експерта, поки що Рада та Кабмін роблять все можливе, щоб і у нас теж була рецесія. Усі економічні зміни, які підготували парламент та уряд для бізнесу цього року, підуть лише на шкоду економіці, вважає Юрій Гаврилечко.

“Росія ж переводить свою економіку на військові рейки, – зазначає він. – Ракети вже роблять нові. Продуктами вони забезпечені. За рахунок Туреччини, Індії та Китаю вони закривають, хай і з великими витратами, основні потреби у промтоварах. Тому санкції на обивателях майже не далися взнаки. Лише офісний планктон Москви та Пітера постраждав. Ну, то цьому в російській глибинці тільки радіють”.

А ось автопром і ринок побутової техніки у росіян просів, а космічна програма, яка сильно залежить від Заходу, і зовсім серйозно постраждала, підкреслює експерт.

“Але для нас важливим є те, – каже Юрій Гаврилечко, – що озброєння РФ здатна виробляти і далі. Так, не дуже нове, але воно від цього не стає менш вбивчим. І протиставити цьому ми маємо власне виробництво, найкраще у кооперації з країнами-партнерами”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — головні внутрішні зміни в Україні в 2022 році — яких очікувати в 2023-му.

Російського агента, що «працював» на західній Україні затримали силовики

Оприлюднено автором

Рашистського поплічника, що з перших днів війни працював на ворога – спочатку на Донбасі, потому – у Львові, затримали силовики, пишуть “Коментарі”. Зрадником виявився житель Донеччини, який після початку повномасштабного вторгнення передавав інформацію представнику терористичної організації.

За інформацією Служби безпеки України (СБУ), з початку активних бойових дій він збирав розвіддані про місця розташування та переміщення підрозділів Сил оборони України на Лиманському напрямку. А згодом прокремлівський прихильник перебрався на Львівщину, де продовжив розвідувально-підривну діяльність.

Використовуючи статус внутрішньо переміщеної особи, тепер затриманий, оселився поблизу одного з енергетичних об’єктів. Чоловік продовжив свою зрадницьку діяльність: збирав інформацію для ворожої спецслужби. Втім, співробітники СБУ викрили поплічника ворога на спробах прихованого збору і передачі відомостей через “зв’язкового” у лавах терористичних угруповань “днр”.

Під час оперативних заходів у зловмисника знайшли мобільний телефон із листуванням з ворогом. Слідчі СБУ повідомили йому про підозру за вчинений злочин. А суд обрав йому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Нагадаємо, як писали “Коментарі”, СБУ повідомила про підозру одного з мерів. міському голові Полтави Олександру Мамаю повідомлено про підозру про несанкціоноване поширення інформації про розміщення підрозділів ЗСУ, скоєне в умовах воєнного стану. Мамай ніби то оприлюднив інформацію про формування у Полтаві нової військової частини із зазначенням адреси штабу.

Екс-генерал НАТО очікує на перемир’я між Україною та Росією: названі терміни та умови

Оприлюднено автором

Наприкінці 2023-го року бойові дії між Україною та Росією припиняться, тому жодна зі сторін не зуміє досягти очікуваних успіхів на полі бою. У результаті сторони зрозуміють безперспективність продовження війни, буде підписано перемир’я. Як передає портал “Коментарі”, таку думку в інтерв’ю газетам медіагрупи Funke висловив колишній генерал Бундесверу та НАТО Ганс-Лотар Домрезе очікує на припинення вогню в агресивній війні Росії проти України наприкінці цього року.

“Я чекаю на перемир’я на початку літа, коли про це скажуть обидві сторони: “Тепер це більше не має сенсу”. Припинення вогню настане десь у 2023 році”, — зазначив Домрезе.

За його словами, є всі підстави говорити, що між лютим та травнем виникне ситуація, “у якій обидві сторони зрозуміють, що вони нікуди не рухаються”. Це має стати першим сигналом, що треба сідати за стіл переговорів та включати усі дипломатичні механізми.

При цьому Домрез попередив, що перемир’я – це не світ. Отже, жодна із сторін не дасть гарантій, що бойові дії припиняться на тривалий період. Вогонь може бути припинено, доки йдуть переговори, які займуть дуже багато часу. Цілком можливо, що посередником на переговорах виступить Генеральний секретар ООН Гутерріш, президент Туреччини Ердоган чи прем’єр-міністр Індії Моді.

Колишній генсек НАТО вважає, що досягнення рішення можливе лише за умови, що воно буде прийнятним для обох сторін, “навіть якщо Путін дійсно хотів би мати всю Україну, а Зеленський хотів би знову звільнити всю Україну”. Як можливе рішення, екс-генерал назвав “відмову Зеленського від вимоги негайної реінтеграції таких територій, як Крим, в Україну – можна було б домовитися про перехідний період”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — головні внутрішні зміни в Україні в 2022 році — яких очікувати в 2023-му.

Перші заяви української та російської влади у 2023 році: про що вони говорять

Оприлюднено автором

У першому в цьому році зверненні, ввечері 1 січня, президент України Володимир Зеленський наголосив, що російські терористи з їхніми дроновими атаками як були жалюгідними, такими і зайшли в цей рік, а наші захисники показали себе дуже добре. Він також звернув увагу на тому, що в ці дні було дуже видно, як українці ментально відійшли від того, в чому “вариться” Росія. У свою чергу, російський диктатор путін у новорічному зверненні, зробленому на фоні військових, продовжував марити про правильність війни та її важливість для РФ. А напередодні Нового року Путін підписав відразу десять нових законів, які ще більше закручують гайки. Про що говорять новорічні, а також зроблені на початку 2023 року заяви української та російської сторони? Що слід зрозуміти українцям та росіянам? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Український опір показав, що слова Путіна – не закон Політтехнолог Петро Охотін наголошує, що новорічні звернення Путіна та Зеленського – різні за цивілізаційним посилом.

“Статичний Путін, змонтований на фоні військових, програє Зеленському в динаміці та достовірності, – пояснює він. – Путін говорить канцелярськими фразами, що нагадують спічі Андропова. Мова ж Зеленського сповнена слів, які для кожного українця – відгукуються”.

Будь-які меседжі Путіна, вважає Петро Охотін, слід розглядати як потенційно дискредитоване джерело інформації.

“Росія та її диктатор грають у “туман війни”. І громадські звернення – не виняток. Отже, і трактувати новорічне привітання потрібно з огляду на контекст, – зазначає експерт. – Ймовірно, Путін намагатиметься й надалі залякувати західних партнерів та підвищувати ставки. Він закручуватиме гайки в Росії, щоб не втратити свій образ жорсткого правителя”.

Український опір показав, що слова Путіна – не закон. Контрнаступ ЗСУ – це також удар по легітимності Путіна в рамках Росії, упевнений політтехнолог. За його словами, ситуація на фронті показує: бажання кремлівського диктатора та сувора реальність – дві різні речі.

“Отже, цар не всесильний. Але російський режим намагається зацементувати свій статус-кво війною та “полюванням на відьом” усередині РФ. Українське суспільство з відкритими виборами, зі свободою думки – для кремлівської кліки є екзистенційним ворогом”, – констатує Петро Охотін.

Мета української сторони – зміцнити внутрішній стан українців та усунути їх від відчуття безнадійності По обидва боки на Новий рік звучала риторика війни, яка залежала від того, хто є в ній агресором, пояснює експерт Українського інституту політики Єва Антоненко.

“Мета російської сторони зараз – сконцентрувати та консолідувати навколо військової теми все своє населення, яке здебільшого звикло дивитися на війну по телевізору, але меншало стало її підтримувати, коли почалася перша хвиля мобілізації. Звідси й звернення Путіна до Нового року на фоні військових – навіть не на фоні Кремля. Тобто сама тема свята за фактом відсунута на другий план, – наголошує експерт. – Російське населення безпосередньо готують до того, що 2023 рік у РФ не буде мирним, і, ймовірно, може початися нова хвиля мобілізації – з огляду на те, що війна затягується, а на навчання військових потрібен час”.

Проте, продовжує Єва Антоненко, вкрай показовою є громадська реакція самих росіян, які там, де під відеозверненням Путіна не закрили коментарі, не лише дуже холодно поставилися до його виступу, а й наголошували на чіткому посиланні про можливе погіршення ситуації для Росії в цілому через війну. Що, на думку експерта, може вказувати на властиві для воєнного часу підтасовування соціологічних опитувань у РФ, які нібито показують масовість підтримки війни.

“На фоні цього підписані напередодні Нового року Путіним закони про посилення відповідальності за осквернення георгіївської стрічки (без уточнень, що під оскверненням мається на увазі – можливо, і її використання на протестах), диверсійну та підривну діяльність тощо, вказують на намір російських влади законодавчо стримувати опозиційні до настрою, що відбувається, – впевнена Єва Антоненко. – Адже під поняття “диверсійної діяльності” може, за потреби, підпасти широке коло осіб, включаючи тих, хто критикує те, що відбувається, лідерів думок. А це вже за фактом кроки щодо обмеження прав населення, які застосовуються в умовах воєнного часу”.

Мета української сторони – зміцнити внутрішній стан українців і усунути їх від відчуття безнадійності, безвиході, що може дуже негативно вплинути на країну в цілому в умовах бойових дій, що затягуються, коментує експерт звернення Зеленського.

“Зараз, в умовах рекордного безробіття та падіння доходів, це досить складно робити. При цьому в РФ не усвідомлюють реальної внутрішньоукраїнської повістки, за якої українці, які втрачають житло, доходи, роботу, сидять без світла і води в холоді – стають лише злішими. На думку російської сторони, прості українці мають спрямовувати агресію саме на українську владу, яка нібито не хоче домовлятися та закінчувати війну. Але зараз українці агресію виявляють саме у бік реального джерела їхніх проблем – російської влади та організованого нею вторгнення”, – констатує Єва Антоненко.

Читайте також на порталі “Коментарі” — головні внутрішні зміни в Україні у 2022 році – яких очікувати у 2023-му.

Головні внутрішні зміни в Україні в 2022 році – чого очікувати в 2023-му

Оприлюднено автором

Почався для України повний сподівань 2023 рік. Саме час проаналізувати, які головні внутрішні зміни відбулися в Україні 2022 року. Яких очікувати в 2023-му? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Ми стали набагато вільнішими і тепер державі буде набагато складніше будувати відносини з громадянами Політолог, доброволець ЗСУ Кирило Сазонов вважає, що головну зміну у внутрішньому житті України визначити складно. Війна, пояснює він, багато на що змусила нас дивитися інакше. Вона змінила звички, побут, принесла багато горя і змусила людей змінити ставлення одне до одного.

“Головні зміни, гадаю, відбуваються не всередині країни, а всередині її громадян. Армія стала найпопулярнішим державним інститутом. Довіра до ЗСУ набагато вища, ніж до інших структур у державі. І це неминуче вплине на політичний ландшафт після перемоги України”, – упевнений Кирило Сазонов.

Феномен волонтерського руху, на його думку, теж заслуговує на окрему увагу.

“Виявилося, що цільові збори волонтерів є настільки ефективними, що ставлять під сумнів ефективність податкової служби взагалі, – пояснює експерт. – І з цим також треба буде щось робити після перемоги. Адже українці, як виявилось, готові без нагляду, без штрафів та перевірок добровільно фінансувати те, що вважають за необхідне. І якщо волонтери ефективніші за податкову – це історія не лише про волонтерів”.

Роль України у світі змінилася, акцентує Кирило Сазонов – і це змусило нас зовсім інакше дивитись у умовне дзеркало.

“Ми стали набагато вільнішими. І тепер державі набагато складніше будувати відносини з громадянами. Тому що громадяни України тепер не сприймуть іншого діалогу, окрім рівних”, – констатує експерт.

Багато українців, які виїхали на Захід і побачили тамтешні реалії, вже по-іншому дивитимуться на Україну На думку кандидата політичних наук, політолога Олексія Якубіна, головними внутрішніми змінами у 2022 році стало те, що українська держава показала себе абсолютно дієздатною у боротьбі проти російського військового вторгнення.

“Раніше було багато припущень, наскільки українська армія, українська держава, суспільство загалом здатні відбити подібну повномасштабну агресію. І ми побачили, що у цьому плані Україна пройшла тест на зрілість. А саме такою, так чи інакше, є війна”, – зазначає експерт.

Другою найважливішою зміною він вважає те, що українці показали – незважаючи на міфи у стилі, що наша нація схильна до анархії, вона готова згуртуватись навколо вищого військово-політичного керівництва країни в доленосні моменти.

“Третій момент, – продовжує Олексій Якубін, у тому, що Україна, по суті, стала частиною Західного світу. Безпрецедентна підтримка, яку ми отримуємо від країн Заходу, отримання нами у такий складний період статусу кандидата у члени ЄС – кажуть самі за себе. По суті, наголошує політолог, де-факто склався альянс між нашою країною та західними. Все це, впевнений він, матиме стратегічний – геополітичний – вплив на майбутнє. У плані того, що важко буде говорити, що Україна є частиною пострадянського світу. Для України такий світ остаточно закінчився 2022 року, констатує Олексій Якубін. Тепер ми точно перебуваємо в іншій геополітичній реальності”.
“Серед внутрішніх процесів варто зазначити, що для багатьох українських політиків війна стала своєрідним тестом на готовність бути з Україною – чи зрадити її. Ми це побачили і щодо голосування в Раді, і щодо зникнення низки політиків, які відкрито перейшли на бік ворога. Змінився політичний ландшафт в Україні. Величезна кількість населення переміщується всередині країни – за різними оцінками близько 10 млн. Близько 6 млн. виїжджало за кордон. 2023-го і надалі ми відчуватимемо додатковий вплив усіх цих факторів, – прогнозує експерт. – Низка українців, які виїхали на Захід, побачили тамтешні реалії, вже по-іншому дивитимуться на Україну. Причому як у плані плюсів, так і щодо мінусів. Десь більше вимагатимуть від нашої держави, десь зрозуміють, що в них були завищені очікування від Заходу, а в Україні навіть певною мірою краще”.

Став зрозумілим інститут, навколо якого вибудовуватиметься нова Україна – це армія Політичний експерт Тарас Загородній упевнений, що 2022 року в Україні різко помер “русский мир”. Ті, хто ще в чомусь сумнівався щодо росіян, потрапивши під їх обстріл – остаточно прозріли.

“Проросійські настрої не випаруються остаточно, залишаться на рівні 5%, насамперед серед старшого покоління. Але це вже небагато, на загальну картину не вплине. І відсоток цей зменшуватиметься”, – вважає експерт.

Українці, на його думку, здивували себе високим рівнем самоорганізації в масштабах усієї країни.

“Певною мірою ми бачили приклади самоорганізації під час проведення АТО на Донбасі. Але тоді в цьому процесі було задіяно приблизно 20% населення, кого так чи інакше торкнулася гібридна війна. Широкомасштабне вторгнення з боку РФ зачепило вже 100% українців”, – пояснює Тарас Загородній.

На його думку, створюється нове суспільство, побудоване на здорових засадах довіри, взаємодопомоги. Коли волонтери, які не знають один одного, забирають-перевозять товари по всій країні, переказують кудись гроші і таке інше. Створюються горизонтальні зв’язки, необхідні створення реально здорового суспільства, здатного демонструвати стрімкий розвиток, зокрема економічно.

“Став зрозумілий інститут, навколо якого вишиковуватиметься нова Україна – це армія. Думаю, ми підемо за ізраїльським принципом. Коли армія є не лише способом захисту країни, а й – джерелом інновацій (через інвестиції у ВПК), кадрів для бізнесу та політики. У тій же армії Ізраїлю рівень підготовки багатьох підрозділів настільки високий, вирішують так багато завдань, що це дозволяє їм потім ефективно реалізувати себе на громадянці. З такої армії виходять люди з моральними принципами (чого так не вистачає українському політикуму), з етикою служіння суспільству”, – наголосив експерт.

Він не сумнівається, що українці після цієї війни будуть людьми зовсім іншого складу. Різко негативно налаштовані до несправедливості, корупції.

“Це будуть чудові кадри для ефективного управління країною, – вважає Тарас Загородній. – І сама українська армія у майбутньому стане кузнею таких кадрів. Думаю, це допоможе нам розбити хибне коло корупції. Чим сильна корупційна система, що пронизує в Україні все і вся, включаючи державний апарат? Тим, що в цьому павутинні – багато людей. І якщо в таке середовище потрапляє чесна людина, з нею відбувається те саме, що зі свіжим огірком, який потрапляє у розсіл. Рано чи пізно він також стає солоним. А зараз ми маємо можливість зробити спочатку чисту воду. Так, не кришталево чисту. Так, нова система також буде не без недоліків. Але це буде інша система, ніж та, де ми варилися раніше. Краще. У рази краще”.

Крім того, констатує експерт, українці побачили, що слова тих самих європейців (особливо політиків Старої Європи на кшталт Франції, Німеччини, Італії) часто не співпадають із справами. Що міжнародні інституції на кшталт ООН, МАГАТЕ не працюють.

“Все це свого часу пережив Ізраїль, – нагадує Тарас Загородній. – І зробив правильний висновок, який маємо зробити і ми – вірити можна тільки в себе, власну армію, свій народ”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чи готові українці піти на поступки Путіну після ракетного терору: дані опитування КМІС.