Як не втратити мотивацію

На початку нового року багато хто з нас задумується про свої цілі на найближчі місяці. І коли ми це робимо, варто звернути увагу не лише на самі плани, а й на причини, через які ми їх складаємо.

Наприклад, якщо ви плануєте написати роман, що є основною причиною цього бажання? Заради чистого задоволення від створення вигаданого світу, населеного цікавими персонажами? Або, можливо, ви любите літературу та хочете зробити цінний внесок у свою культуру? Можливо, ви просто хочете довести собі, що здатні бути опублікованими, чи прагнете слави, а написання бестселера здається чудовим шляхом до визнання?

Відповідно до «теорії самовизначення», кожне з цих запитань представляє окреме джерело мотивації з різними наслідками – хорошими та поганими – для нашої продуктивності та добробуту. Це дослідження свідчить про те, що, обираючи правильні цілі з правильних причин, ви будете більш залученими та рішучими, а також отримаєте більше задоволення від свого успіху.

В основі теорії лежить оптимістичне уявлення про те, що більшість людей мають природне бажання навчатися та розвиватися. «Це базується на припущенні, що люди орієнтовані на зростання», – стверджує Аня Ван ден Брок, професор факультету економіки та бізнесу KU Льовен, Бельгія.

Орієнтація на зростання найбільш помітна в ранньому віці, але дорослі також можуть відчувати вроджене захоплення та цікавість до певних видів діяльності, що робить саме виконання завдання нагородою. (Просто подумайте про ситуацію, коли ви були настільки поглинені діяльністю, що не помітили, як минув час.) Це явище називають «внутрішньою» мотивацією.

Однак часто нам може не вистачати внутрішньої мотивації для виконання завдання, необхідного для досягнення поставлених цілей, і тому нам потрібно заохочувати себе – або отримувати заохочення ззовні – за допомогою різних форм «зовнішньої» мотивації.

До них належить:

Ідентифікація: Хоча вам може не подобатися сама діяльність, вона може перекликатись із вашими ширшими цінностями і цілями, надаючи іншу форму мотивації. Для викладача це може бути визнання важливості освіти та її ролі в покращенні майбутнього студентів, що спонукає їх витрачати додаткові години на оцінювання домашніх завдань; для романіста-початківця це може бути відчуття, що вони створюють значущий літературний твір, який змушує їх переглядати свій рукопис, навіть якщо сам акт написання часом може здатися трудомістким.

Інтроекція: іноді ми тиснемо на себе, щоб зберегти своє его та самооцінку. Тобто ви переживаєте, що якщо ви не досягнете своєї мети, вам буде соромно і ви почуватимете себе невдахою.

Зовнішнє регулювання: іноді мотивація походить виключно від зовнішніх винагород, таких як слава та багатство. На деяких робочих місцях зовнішнє регулювання може відбуватися у вигляді бонусів за результатами роботи та підвищення зарплати. Ви продовжуєте докладати зусиль, щоб отримати гроші, навіть якщо ви вважаєте самі завдання досить нудними та безглуздими.

Якщо людям не вистачає вищезгаданих форм мотивації, то у них з’являється амотивація. Так, люди з амотивацією зазвичай мають низьку продуктивність і залученість.

Психологи, які вивчають теорію самовизначення, розробили різні опитувальники для вимірювання кожного з цих типів мотивації в багатьох різних контекстах – і протягом останніх двох десятиліть досліджень з’явилися деякі дуже чіткі закономірності.

Як і очікувалося, внутрішня мотивація – невід’ємний інтерес або задоволення, викликане самою роботою – призводить до отримання більшого задоволення від роботи, вищого рівня залученості та проактивності. До того ж, внутрішня мотивація є надійним захистом від вигорання. Ідентифікація – відчуття того, що робота є важливою чи значущою – також є невід’ємною складовою хорошого самопочуття, і, як виявилося,  має неабияке значення для продуктивності роботи.

Дослідники також вважають, що розуміння власних джерел мотивації може покращити досвід роботи. Самосвідомість є принципово важливою. Одна з ключових речей — зрозуміти, чого ви насправді хочете від роботи. Для когось – це хороші стосунки з колегами, а для когось – можливість постійного навчання та розвитку. Зрозумівши, що саме для вас важливо, ви зможете знайти можливості отримати вигоду з цих факторів.

На рівні менеджменту важливо, щоб керівники уважно слухали, коли їхні співробітники висловлюють ці мотиви, і докладали щирих зусиль, щоб забезпечити необхідні ресурси, які дозволять працівникам переслідувати ці інтереси. Такий підхід може бути набагато ефективнішим у стимулюванні робочої сили, ніж пропозиція премії наприкінці року найпродуктивнішому члену команди. У конкурентних сферах цей підхід можна використовувати зовсім протилежним чином, але все одно на вашу користь. Наприклад, у покері знання того, що спонукає ваших опонентів до гри, може допомогти вам визначити, яку тактику використовувати проти них.

Теорія самовизначення працює не тільки в роботі; її також можна використовувати у хобі.

Наприклад, ви хочете вивчити іноземну мову тільки тому, що зможете вразити друзів чи колег? Або ж ви зацікавлені культурою чи маєте конкретну потребу спілкуватися з носіями мови? Якщо останнє, то ви помітите наскільки легше вам дається процес навчання та наскільки більше задоволення ви від нього отримуєте порівняно з кимось, хто просто хоче похизуватися статусом багатомовності.

Зрештою, життя коротке, і за відведений нам час не завжди можна втілити всі плани в реальність. Теорія самовизначення нагадує нам, що ми повинні бути вибірковими щодо діяльності, якою ми займаємося. Якщо ви зосереджуєтеся на цілях, які є найбільш значущими та приємними для вас, і ігноруєте ті, які були нав’язані ззовні, самовдосконалення буде не клопотом, а джерелом радості.

У Мінцифри розповіли, чи надсилатимуть повістки через “Дію”

У новому порядку взяття на військовий облік не прописано, що повістки надходитимуть через “Дію”. Як передає видання “Коментарі”, з посиланням на The Village, про це заявив керівник розвитку електронних послуг Мінцифри Мстислав Банік.

“Ні ця постанова, ні якась інша не передбачає надходження повісток через “Дію”. У нашому плані роботи поки що немає таких завдань”, — пояснив він.

Згідно з ухвалою Кабміну, у “Дії” має з’явитися новий сервіс — електронний військовий квиток. Як його впроваджуватимуть і як працюватиме сервіс, поки докладно не розголошується.                                       

У Мінцифрі уточнили, що ще є низка моментів, які потрібно доопрацювати разом із військовими.                                                                                         

“Ще багато моментів потрібно доопрацювати разом із Міністерством оборони України”, – зазначають у Мінцифрі.
“Більшість державних сервісів та послуг майже завжди припускають можливість їх впровадження онлайн у “Дії”. Війна показала, що доступність цифрових сервісів для громадян – одне з пріоритетних рішень”, — додав Банік.

Читайте також на порталі “Коментарі” — генсек НАТО заявив, що цивілізований західний світ має суттєво посилити підтримку України у війні проти Росії. Якщо ж і далі Захід недооцінюватиме здібності Росії, то це може створити додаткові проблеми для всього Північного регіону.

Також видання “Коментарі” повідомляло — “операція відплата” провалилася: у Росії піддали критиці Міноборони РФ за те, що вона поширила фейкову заяву про “операцію відплати” у Краматорську.

Новий наступ Росії – де готується вдарити ворог

Україна переживає 320 добу широкомасштабного російського вторгнення. У вечірньому зверненні президент Володимир Зеленський повідомив, що найзапекліші бої йдуть на півночі Донеччини в районі Бахмута та Соледара. Це підтверджують і дані Генштабу ЗСУ, який також повідомляє, що значна кількість озброєння та військової техніки, яка прибуває для навчання особового складу ворога до Білорусі з РФ, знята з тривалого зберігання та потребує обслуговування. Наскільки ймовірною є загроза нового масованого наступу з боку окупантів, які напрями є потенційно найбільш небезпечними?

Для російського режиму важливо завдати поразки ЗСУ або зайняти нові території, змушуючи Україну розпочати переговори на умовах РФ Експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич розмірковує так:

“З погляду небезпеки нового наступу росіян – військове командування України вже не раз наголошувало на загрозах, Генштаб ЗСУ щодня публікує зведення, що дають певну картину того, що відбувається. З погляду можливостей наступу – найімовірніше він буде. І для Кремля тут важливим є політичний аспект. Зупинитися і перейти до мирних переговорів означатиме певною мірою поразку Путіна. Тим більше, що на даному етапі Україна на переговори не погодиться без деокупації своїх територій, про що вже неодноразово дала зрозуміти”.
Російська влада, продовжує експерт, намагатиметься продемонструвати в Україні певний успіх, щоб схилити Київ до переговорів на умовах Москви. Тому йдуть хвилі мобілізації (відкритої та прихованої), тож чергова спроба масованого наступу з великою ймовірністю буде.
“Питання лише – де? І тут варіантів безліч, – вважає Ігор Тишкевич. – У нас є власне лінія фронту, кордон із РФ, кордон із Республікою Білорусь (РБ). І навіть там, де зараз немає власне лінії фронту, є загрози вторгнення. А це – тисячі км. З погляду політичних міркувань, наголошую, для російського режиму важливо завдати поразки ЗСУ або зайняти нові території, змушуючи Україну розпочати переговори на умовах РФ. З погляду військового – все залежить від наявності у росіян необхідної військової техніки (з особовим складом проблем не буде через мобілізацію принаймні для масованої атаки на певному напрямку), а також – наскільки цей напрямок зміцнений з боку ЗСУ”.
У найближчі кілька тижнів агресор явно не зможе створити таке угруповання, яке було б реальною загрозою Військовий експерт, полковник запасу Сергій Грабський наголошує, що противник готує серйозні ударні угруповання. Намагання атакувати масштабними силами буде – немає сумнівів. Питання в тому – на якому напрямі вони можуть бути використані. Але ми готові до всього, запевняє експерт.
“Незважаючи на те, що росіяни можуть зібрати кількісно таке ж угруповання, з яким розпочали широкомасштабне вторгнення 24 лютого минулого року, здійснити за його допомогою щось подібне вони вже не зможуть. Бо мають вже далеко не ту армію за кількістю та якістю особового складу, серйозні обмеження за часом, проблеми із озброєнням. Тоді як ЗСУ щодо цього лише зміцнилися”, – наголошує полковник.
Він не виключає, що на якомусь певному напрямку (переглядається, наприклад, Старобільськ-Сватове на Луганщині – і далі на Куп’янськ, у глибину Харківської області зі створенням загрози для Харкова), противник може зосередити достатньо сил та засобів для потужної атаки. Але ворог здатний завдати лише один-два такі зосереджені удари. Не вздовж усієї лінії фронту, а на певних ділянках, пояснює експерт.
“Буде це Донецька область, Луганська, Харківська – питання залишається відкритим. Одне ясно – у найближчі кілька тижнів агресор явно не зуміє створити таке угруповання, яке було б реальною загрозою, – зазначає Сергій Грабський. – Ми готуємось до різного розвитку подій. Але противник, маючи досить серйозні ресурси, здатний нагромадити на певній ділянці п’яти-шестиразову перевагу. І встояти за такого навалу буде дуже складно. Наскільки вистачить сили самим росіянам – інше питання”.
Розглядається, продовжує експерт, надзвичайно широкий спектр операцій. У Кремля ідеєю фікс, наприклад, залишається захоплення Києва. Але на сьогоднішній день росіяни цього зробити не можуть, упевнений Сергій Грабський.
“Чи зуміють у віддаленій перспективі? Припускаю, що спробують, якщо у них будуть місяці підготовки, яких ми їм не даємо, – наголошує експерт. – Якщо мова про Луганський напрямок, очевидною є спроба противника через нього пробитися на Харківщину. ВСУ це розуміють – і вживають певних заходів. На Донецькому напрямі проблемою ведення бойових дій є величезна урбанзіація. Розгорнути наступальні дії навіть таким потужним угрупуванням, яке туди покинула РФ, періодично поповнюючи новобранцями, вкрай складно. І ми бачимо це протягом ось уже півроку – у районах Бахмута, Авдіївки, Мар’їнки. Сили та кошти там розпорошуються на міських вулицях та кварталах, де чисельні переваги вже не працюють”.
На південному напрямку (Херсонська, Запорізька області) – інша ситуація. Там серйозним чинником є вплив українських сил оборони на комунікації в районі зосередження противника, його склади, штаби, живу силу, військову техніку, розповідає полковник.
“Що стосується загрози з півночі, з боку Республіки Білорусь (РБ) – за тією кількістю та якістю військ, яка є там на даний момент, у найближчі два-три місяці ймовірність повторного нападу на Україну звідти – мізерна. По-перше, там недостатньо сил та засобів. По-друге, білоруська окупаційна влада зробила всі необхідні кроки для початку агресії, крім останнього. А саме – оголошення мобілізації. А не оголошують вони її тому, що є таке поняття, як громадська думка. І білоруською спільнотою, на відміну від російської, не сприймається ідея наступу на Україну, – зазначає Сергій Грабський. – Можливість бойових дій на північному напрямку залежить від того, як швидко росіяни зможуть зосередити там необхідну, на їхню думку, кількість військ. Це 40-60 тисяч військовослужбовців РФ, а також мобілізація приблизно такої кількості білорусів. На даний момент Білорусь реально може виставити 15 тисяч боєздатних солдатів, чого дуже мало для сухопутної операції. Якщо ж росіяни почнуть активніше накопичувати сили та кошти в РБ, там може бути оголошено мобілізацію. Але мобілізовані підрозділи мають пройти певний цикл підготовки (місяць-два). Саме тому приблизно до березня не проглядається загрози завдання сухопутного удару по Україні з боку Білорусі”.

Верещук закликала внутрішніх переселенців шукати роботу

Внутрішньо переміщеним українцям не варто покладатися лише на державні виплати, чекати повернення на старе місце роботи, натомість — намагатися працевлаштуватися на новому робочому місці. Про це в ефірі єдиного марафону новин заявила Віце-прем’єр-міністр — Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, пишуть “Коментарі”. 

Вона наголосила, що працевлаштування – це не тільки дохід, а й особистий розвиток. Ірина Верещук також зауважила, що серед внутрішньо переміщених осіб чимало активних громадян, які після переїзду в інший населений пункт не покладалися лише на гроші від держави, а влаштувалися на роботу. Багато з них готові залишитись в тих громадах, куди переїхали, вважає посадовиця. Вона також закликала роботодавців йти назустріч внутрішньо переміщеним співвітчизникам.

“Для працевлаштування ВПО потрібна ініціатива двох сторін – тих, кому потрібна робота і тих, хто її надає. Тому я апелюю до обох. Роботодавців закликаю йти назустріч переселенцям та активніше давати їм роботу. Переселенців закликаю не чекати, активніше працевлаштовуватись і покращувати своє життя”, – сказала Ірина Верещук.

Як відомо, у березні 2022 року стартували виплати зареєстрованим внутрішнім переселенцям щомісячної допомоги на проживання. Її розмір становить дві тисячі гривень для дорослих та три тисячі гривень на кожну дитину та людину з інвалідністю. 

З травня умови виплати змінилися. Уряд вирішив надавати допомогу тим ВПО, які перемістилися з районів проведення бойових дій або які перебувають в тимчасовій окупації. Їх перелік затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Крім того, виплату передбачили внутрішньо переміщеним особам зі зруйнованим чи непридатним для проживання житлом. 

Раніше ми писали, що ряд соцвиплат з 1 січня продовжили автоматично.

В українців можуть урізати 50% пенсії: кого це торкнеться

Відповідно до чинного законодавства, в Україні можуть урізати частину пенсії, а кошти направити на погашення заборгованості чи виконання зобов’язань. Забрати можуть до 50% виплати. Як повідомляє портал “Коментарі”, про це пише видання “На пенсії”.

Вирахування з пенсій можуть проводитися на підставі судових рішень, ухвал, постанов та вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших документів.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється із суми, що належить пенсіонеру до виплати, – повідомляють фахівці Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Так, із пенсії може бути відраховано не більше 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім’ї (аліменти); на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств та організацій; на відшкодування пенсіонером збитків, завданих каліцтвом або іншим заподіянням шкоди здоров’ю, а також у зв’язку зі смертю потерпілого; на повернення отриманих зайвих сум заробітної плати у передбачених законом випадках.

В інших видах стягнень може бути відраховано трохи більше 20 відсотків пенсії. Зазначимо, при цьому також очікується підвищення пенсій 2023-го.

У бюджеті на 2023 рік Кабмін зарубав усю соціалку: в умовах дефіциту коштів відмовилися і від індексації пенсій, і підвищення мінімалки. Єдине підвищення пенсій, яке має відбутися, – щорічне осучаснення.

Його запровадили ще 2017 року. Один із авторів “осучаснення” екс-міністр соцполітики Андрій Рева розповідає OBOZREVATEL: ідея такого механізму полягала в тому, щоб підвищувати пенсії навіть в умовах нульової інфляції (раніше виплати підвищували лише на рівень зростання цін). Залежність від інфляції у формулі осучаснення залишилася. Завдяки цьому, за розрахунками Реви, 2024-го пенсії підвищать на 24%.

Читайте на порталі “Коментарі” — “операція відплата” провалилася: Міноборони РФ розкритикували за брехню.

Також видання “Коментарі” повідомляло – у Зеленського пояснили, чому росіянам із Криму треба бігти вже зараз.