Один з найближчих
соратників президента Росії Володимира Путіна Микола Патрушев розповів з ким,
на його думку, воює Російська Федерація. За словами секретаря Ради безпеки
Росії це не Україна. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на
інформаційну агенцію Reuters.

Військові експерти вважають секретар Ради
безпеки Росії Миколу Патрушева одним з ідеологів жорсткої війни, яку Путін
розпочав в Україні. Близький союзник Путіна стверджує, нібито Росія не воює з
Україною, а бореться з військовим альянсом, який нібито очолює США.

Патрушев вважає,
що Захід хоче стерти Росію з політичної карти світу, попри те, що саме лідер
Кремля почав війну в Україні.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв про реакцію Кремля на поставки західних танків до України.

Також “Коментарі” писали про рекордний дефіцит бюджету Російської Федерації, який спостерігали в грудні. За останній місяць 2022 року, Росія витратила так багато грошей, що попередні 11 місяців позитивних показників не допомогли врятувати її бюджет від дефіциту. Таких негативних показників під час президентства Володимира Путіна не фіксували в останні роки, окрім 2020, коли у світі панувала епідемія коронавірусу.

Міністерство фінансів оприлюднило Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику. Вони містять заходи, які реалізував та планує уряд та НБУ. Серед п’яти структурних маяків, є вимога підготувати концептуальну записку про те, як підійти до реформування системи соціального захисту для забезпечення адресної та ефективно наданої соціальної допомоги.

“Коментарі” поцікавилися в економічних експертів, як, на їх думку, уряд виконає це. 

Володимир Лановий, колишній міністр економіки (1992 рік) зауважив, що розпочате реформування — передача функцій Фонду соцстраху Пенсійному фонду — може мати негативні наслідки. 

“Коли інструменти соціального захисту передані Пенсійному фонду викликають занепокоєння. Адже ця частина державних зобов’язань буде другорядним питанням для ПФ”, — каже він. 

Лановий також наводить поганий приклад реформ соціального забезпечення у Грузії.

“Думаю, МВФ теж занепокоєний, щоб не було так, як у Грузії, коли просто відмінили певні форми соціального забезпечення і почали нараховувати всім однакову суму допомоги. У нас і субсидії, і допомога у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС і так далі. Тобто це різні інструменти, різні суми. Це потребує серйозної уваги, диференційованого підходу. А в Грузії усім однаково — це негативний приклад”, — каже економіст. 

Фінансовий експерт Ярослав Жаліло вважає, що для посилення адресності допомоги сьогодні максимально залучено систему “Дія”, що дозволило персоналізувати низку соцвиплат.

“На мою думку, уряду варто було б посилити роль інформаційних механізмів, — пояснює Жаліло. — По-друге, варто рухатися в бік ризикоорієнтованості. Тобто визначати, під який ризик підпадають ті чи ті люди, і варіювати політику. Наприклад, якщо ризик для людини працездатного віку, яка втратила роботу, — необхідно створити умови, щоб вона могла її знайти — кваліфікацію змінити, бізнесом зайнятися, забезпечити її необхідною інформацією. Якщо людина непрацездатна, втратила здоров’я, то це питання, пов’язані з підтриманням здоров’я, забезпечення можливостей якісного існування <…> Третє — виявлення недобросовісних отримувачів, цифрові технології сьогодні дозволяють це робити”. 

Напередодні під час обстрілу Очакова російські окупанти влучили у свого роду “могильник” протикорабельних мін часів Другої світової війни. Вибух був такої сили, що здригнувся й Миколаїв, який майже за 60 км від місця попадання ракет, пишуть “Коментарі”.

“Поруч там із військовою частиною, яку обстрілювали місяцями, був склад старих-старих проти корабельних мін часів Другої світової війни. Їх  залили бетоном і зробили такий собі своєрідний могильник, — розповів у соцмережах начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім. — Росіяни чогось вирішили, що це склад боєприпасів і мужньо стріляли туди довго і нудно. І вчора дроговартісними ракетами, нібито “Кинджалами”, двома штуками пробили метр бетону, щоб підірвати міни Другої світової”.

Кім також сказав, що цих старих боєприпасів було багато, але жодної цінності для окупантів цей склад-могильник не мав. Проте вибух завдав чималої шкоди: зруйновано чи пошматовано багато будівель, вибиті вікна та дахи у більш як 200 житлових будинках та об’єктах соціальної інфраструктури. Також вибуховою хвилею пошкоджено дахи та вікна у населених пунктах Куцурубської, Чорноморської та Березанської громадах.

Дотепер військові ще не підтвердили клас ракет, якими нападники поцілили в Очаків.

Очільник області також повідомив, що 10 січня Миколаївська ОВА вже відправила дві вантажівки листів ОСБ для допомоги постраждалим людям. Громаді оперативно передають будівельні матеріали: шифер, плівку, плити тощо. Також виїхали бригади ремонтників, щоб вистачило й робочих рук.

Від обстрілу 9 січня пошкоджено й лікарню, на території лікарні постраждалих немає. За останньою інформацією, всього кількість поранених — 15 людей, серед них – дворічна дитина. Четверо постраждалих перебувають у лікарнях.

На думку ж начальниці Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталії Гуменюк, масований обстріл Очакова – це помста росіян за успіхи ЗСУ на Кінбурнській косі: “Це реакція ворога на наші бойові успіхи: ЗСУ накрили на Кінбурнській косі скупчення військових та техніки росіян. Відповіддю став масовий удар по Очакову”.

Гуменюк розповіла, що солдати армії РФ боягузливо заїжджають на Кінбурнську косу, розміщують техніку, стріляють, а потім негайно тікають. Адже розуміють, що отримають відповідь.

Читайте також на порталі “Коментарі” — окупанти готуються до наступу ЗСУ на Маріуполь. В тимчасово окупованому місті зараз понад 30 тисяч росіян, як робітників, так і кадирівців та мобілізованих. Поблизу міста готують оборонні лінії.

Як передає портал “Коментарі”, багато ЗМІ писали, що президент Росії Володимир Путін заздалегідь погодив дату свого повномасштабного вторгнення в Україну з главою КНР Сі Цзіньпіном. Але у видання “Financial Times” з’явилася інформація, яка говорить про те, що диктатор діяв самостійно та не розкривав своїх намірів Пекіну.

Журналісти звертають увагу, що такі заяви китайських чиновників розходяться із заявою, яку зробив китайський та російський лідери 4 лютого, лише за 20 днів до початку повномасштабної війни. Тоді в заяві акцент було зроблено на тому, що “китайсько-російська співпраця не має обмежень, не має заборонених зон”.

“Financial Times” пише, незважаючи на те, що офіційні Москва та Пекін публічно демонструють міцну дружбу та довіру, не всі в китайському уряді схильні довіряти Путіну. Жодна зі стенограм розмови Путіна та Сі Цзіньпіна не була оприлюднена, але високопосадовець сказав “Financial Times”, що в одній із розмов Путіна натякнув Сі Цзіньпіну, що Росія може відповісти Україні, якщо побачить, що є посягання на її територію.

Також у матеріалі звертається увага на те, що зараз Китай вважає ймовірним, що Росія не зможе подолати Україну і вона вийде з конфлікту “другорядною державою”, яка значно послаблює в економічному та дипломатичному відношенні на світовій арені, кажуть джерела газети.

Вказано, що ця лінія є лише одним із напрямків ширшої стратегії, спрямованої на зменшення відчуття ізоляції Китаю та запобігання зближенню Європи із США.

Основна хитрість Пекіна полягає у спробі запевнити європейських партнерів у тому, що він готовий використати близькість своїх відносин із Москвою, щоб утримати Путіна від використання ядерної зброї.

Читайте також на порталі “Коментарі” — ситуація на військовому та дипломатичному фронті спалахує – прогноз на січень-лютий.

Також видання “Коментарі” повідомляло — російські окупанти готуються до наступу ЗСУ на Маріуполь: подробиці.

Європейський Союз та НАТО 10 січня підписали третю спільну
угоду про партнерство між двома організаціями. На спільній конференції Генеральний
секретар НАТО Єнс Столтенберг, президент Європейської ради Шарль Мішель і
президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн згадали і про війну в
Україні. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на сайт NATO.

Під час підписання керівники організацій запевнили у
майбутній підтримці України та пообіцяли посилити свою допомогу.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також
відповідала на пресконференції і повідомила про російську небезпеку для усієї Європи.

Фон дер Ляєн наголосила на тому, що потрібно й надалі
тиснути на Кремль та його союзників. Президент Європейської комісії оголосила,
що невдовзі будуть введені санкції проти Білорусі та Ірану, які підтримують
Російську Федерації у війні. 

Раніше портал “Коментарі” повідомляв, що Великобританія планує передати для України західні танки Challenger 2.

Також “Коментарі” писали про те, скільки танків Leopard 2 мають країни НАТО та яка кількість цієї військової техніки необхідна для України.