Атака безпілотників на Іран: про що це говорить – чому з’явився ризик Третьої світової

В іранському місті Ісфахан пролунала серія вибухів на боєприпасах. За непідтвердженими даними, детонація сталася внаслідок атаки безпілотників, а під ударом виявилося виробництво дронів “Шахед” та експериментальний ядерний реактор. Є прильоти в Тебріз (завод з виробництва зброї). Про що свідчить ця атака? Чи тільки на Близькому Сході це стосується? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Багато залежатиме від реакції офіційного Тегерана, поки видно, що іранське керівництво перебуває в шоці Директор Центру Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос розмірковує так:

“Ця атака змінює тренди. Раніше уявити ситуацію завдання удару по території Ірану було складно. Зараз бачимо, що це можливо. Очевидно, що у майбутньому такі удари можуть продовжуватися. Образно кажучи, зламався ще один друк. І тепер завдання ударів безпосередньо по іранській території не є чимось екстраординарним”.

На думку експерта, очевидно, що те, що відбувається зараз, – це наслідки втручання Ірану у війну в Україні на боці Росії.

“І тут, як на мене, не так важливо, хто саме атакував Іран. Це могло бути як держава (деякі припускають, що – Ізраїль), так і недержавний суб’єкт (говорять про Моджахедін-е Халк – іранську ліворадикальну організацію, яка веде боротьбу проти Ісламської Республіки Іран). Сучасний рівень техніки, зокрема ударної, дозволяє здійснювати подібні атаки як представникам держави, так і не державним структурам, – пояснює Ігор Семиволос. – І абсолютно на кшталт поведінки Ірану головний меседж, який зараз ретранслюється із боку Ізраїлю – це не ми. Точно так, як поводиться Іран, заперечуючи постачання безпілотників росіянам”.

Дрони могли запускати як з суші, так і з моря. Могли використовуватись різні методи, щоб не було чітко зрозуміло, звідки саме завдавали ударів, зазначає експерт. Він також припускає, що твердження, що дрони прилетіли з Азербайджану – фейк.

“Багато залежатиме від реакції офіційного Тегерана. Поки що видно, що іранське керівництво перебуває в шоці. Від того, якою буде реакція – багато в чому залежить подальший розвиток подій”, – вважає Ігор Семиволос.

Розморожування конфлікту відбувається не лише між Іраном та Ізраїлем, а й по лінії Китай-Тайвань, Північна Корея-Південна Корея, Пакистан-Індія Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов зазначає, що спостерігачі, які більш інтенсивно залучені до ірано-ізраїльського конфлікту, розглядають цю атаку, хоч і не визнану офіційною владою Ізраїлю, саме як удар Ізраїлю по військовій інфраструктурі Ірану.

“І це, звісно, ставить питання про те, чи не веде загострення ситуації на театрі воєнних дій в Україні, загострення відносин між політичним Заходом та РФ до розморожування інших конфліктів, в інших регіонах. Що (а можливо і вже) сигналізуватиме про початок поки що гібридної, напівзакритої Третьої світової війни”, – вважає експерт.

Він звертає увагу, що розморожування конфлікту відбувається не лише між Іраном та Ізраїлем, а й по лінії Китай-Тайвань, Північна Корея-Південна Корея, Пакистан-Індія (штат Кашмір). Не випадково, наголошує Вадим Карасьов, очевидно, щоб не допустити розморожування останнього регіонального конфлікту, прем’єр-міністр Пакистану звернувся до влади Індії із закликом посилити питання мирного врегулювання.

“Загалом, якось складається так, що конфлікт між політичним Заходом та Росією починає розширюватися та втягувати у себе те, що все частіше почали називати політичним Сходом. Перекидаючись у своїй на південно-східні, далекосхідні, близькосхідні театри бойових дій. Тож я б не ставився до атак на військову інфраструктуру Ірану як до якогось виключно локального епізоду в давньому, застарілому, але затухлому ірано-ізраїльському конфліктах. Розглядати це варто у ширшому контексті, коли світова геополітика почала рухатися, відбувається зсув геополітичних плит. Це і призводить до того, що охолоджені, заморожені, застарілі регіональні конфлікти починають трансформуватися в напівгарячу форму, – підкреслює Вадим Карасьов. – Я додав би сюди ще конфлікт між Азербайджаном та Вірменією навколо Нагірного Карабаху. Хоча зараз він перебуває у стадії мирного врегулювання, але може спалахнути будь-якої миті”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — підсумки тижня, що минає: як подія відобразиться на майбутньому України.

Скільки боєприпасів для HIMARS готові виробляти в Німеччині. Цього достатньо буде для України

Виробник зброї німецька компанія Rheinmetall готова
підвищити виробництво танкових і артилерійських снарядів, щоб забезпечити попит
України та Заходу. Окрім того, компанія готова почати виготовлення установок HIMARS
у Німеччині. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на інтерв’ю
генерального директора Rheinmetall Арміна Паппергера для інформаційного видання
Reuters.

Компанія Rheinmetall має широкий військовий асортимент
товарів, які виготовляють у Німеччині, проте найбільш відомим продуктом є
120-мм танкові снаряди для танків Leopard 2. Армін Паппергер запевнив, що його
компанія здатна покрити потребу усього світу у 120-мм боєприпасах.

“Ми можемо виробляти 240 000 танкових боєприпасів (120
мм) на рік, що більше, ніж потрібно всьому світу”, — сказав Паппергер в
інтерв’ю Reuters.

Окрім 120-мм снарядів, Паппергер додав, що Rheinmetall може
збільшити і виробництво 155-мм снарядів.

“Потужність виробництва 155-мм артилерійських снарядів може
бути збільшена до 450 000-500 000 на рік”, — повідомляє інформаційна агенція
Reuters з посиланням на слова генерального директора Rheinmetall Арміна
Паппергера.

Таке повідомлення з’явилось перед зустріччю з новим
міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом.

Раніше портал “Коментарі” писав  про українського дипломата закликає Німеччину передати зброю, що допоможе вигнати російські кораблі з Чорного моря.

Також “Коментарі” повідомляли слова міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, який розповів, коли слід очікувати прибуття танків німецького виробництва Leopard 2 до України.

Підсумки тижня, що минає: як те, що відбулося, позначиться на майбутньому України

Останній повноцінний тиждень січня видався дуже бурхливим для України. Були як проривні та позитивні рішення для нашої країни, які роблять ближчою перемогу над російським агресором, так і такі, що викликають чимало питань. Найбільш яскраві події спеціально для видання “Коментарі” окреслили експерти.

Анонсування масового постачання важкої бронетехніки до нашої країни стало проривним рішенням Політтехнолог, фахівець із антикризових кампаній Денис Богуш ключовим моментом називає формування танкової коаліції союзників України, анонсування масових поставок важкої бронетехніки до нашої країни.

“Ми нарешті дотиснули партнерів. І все це, безперечно, позитивно для нас позначиться на полі бою, – зазначає експерт. – Паралельно з цим загострюється конфлікт між представниками російської армії та пригожинськими найманцями ПВК “Вагнер”. Також на минулому тижні стало відомо, що “вагнерівці” потрапили під американські санкції, що не може не тішити”.

Що турбує, продовжує Денис Богуш, то це активізація зусиль РФ для нового масованого наступу. І, звичайно, наголошує він, не можна не згадати черговий масований ракетний удар агресора по Україні, який ми пережили 26 січня.

За словами експерта, ця атака показала стиль нового командувача окупаційної армії – Герасимова.

“До нього з жовтня “ракетний армагеддон” влаштовував шалений Суровікін, – нагадує Денис Богуш. — Використовував 50% арсеналу, просто закидаючи ними Україну. Герасимов діє продуманіше, але ефективності у військовому сенсі це дає мало. А ми вчимося знижувати ризики від ударів по нашій енергосистемі”.

Крім того, зазначає експерт, в Україну прибули ревізори зі США, які контролюватимуть використання нашою владою американської допомоги.

“Ну, а на “закуску” можна згадати продовження теми як би очищення влади, у тому числі – викидання з лав “слуг” Колі Тищенка, який давно цього заслуговував, але своєю таїландською історією переповнив чашу терпіння Банкової”, – констатує Денис Богуш.

Кабмін цього тижня затвердив проект закону про ліквідацію пільгової двовідсоткової ставки для ФОПів та поновлення податкових перевірок Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень і результатів Ярослав Романчук вважає, що минулого тижня ми стали свідками низки новин, які так чи інакше характеризують підхід влади до української економіки, до системи прийняття рішень.

“Перше – різнобій, пов’язаний із тим, що відбуватиметься з українською економікою у 2023 році. Коли НБУ різко, радикально знижує оцінку короткострокового зростання ВВП до 0,3%, а заступник міністра економіки Денис Кудін каже, що прогноз залишається 3,2%. Тобто представники НБУ та Кабміну дивляться на той самий об’єкт – українську економіку, але бачать його по-різному. Це говорить про те, що ситуація залишається вкрай непередбачуваною, – пояснює експерт. – І замість того, щоб зайнятися синхронізацією діяльності органів влади, насамперед Нацбанку та уряду щодо забезпечення макроекономічної стабільності, ми спостерігаємо якусь дитячу гру в макроекономічну “угадайку”. З того ж розряду, коли український уряд подає як досягнення, що падіння ВВП минулого року становило нібито лише 27%, а виходить оцінка ООН, де падіння становить 35%. Сперечатись про відсоткові пункти немає жодного сенсу, як і про те, чия модель оцінюючи краще. Формі, на жаль, у нас віддається набагато більше переваги, ніж змісту. І це створює додаткові ризики, адже за формою ми не займаємося змістом – настроюванням економіки на військовий лад”.

Другий важливий момент, за словами Ярослава Романчука, випливає із першого. А саме – протверезне визнання заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми, реальна ставка оподаткування доходів українців сьогодні сягає 51,5%. Тобто щоб виплатити зарплату в 20 тисяч, потрібно заплатити близько 11 тисяч податків.

“Ми багато разів писали і говорили, що з такого роду навантаженням на фонд заробітної плати “сірий ринок” праці та зарплат – неминучий. Це можна сказати і щодо ПДВ, і щодо податкової системи України загалом. На жаль, зрозумілий та чіткий заклик – знизити податковий тягар – не знаходить нікого відображення у пропозиціях Кабміну, Верховної Ради, Офісу президента”, – констатує економіст.

Більше того, продовжує він, Кабмін цього тижня затвердив проект закону про ліквідацію пільгової двовідсоткової ставки для ФОПів та поновлення податкових перевірок з 1 липня.

“Це виконання вимог МВФ. І ми бачимо субсидіарну відповідальність Кабміну за ті абсолютно непродумані, поверхові та руйнівні для української економіки рішення з боку міжнародних організацій, зокрема МВФ. Це відверте нав’язування нам деяких модельних схем замість того, щоби пропонувати інноваційні рішення у сфері фіскальної політики, – упевнений Ярослав Романчук. – Дивно, що українська влада так безхребетно, безвільно йде на такі вбивчі для нашого бізнесу кроки. Ніякі фінансові “Рамштайни” на кшталт того, установчі збори яких відбулися минулого тижня, з такими підходами нам не допоможуть”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – як Кремль знову намагається грати на “спорті поза політикою” – чому важливо не допустити цього.

Дипломат закликає Німеччину передати зброю, яка допоможе вигнати російські кораблі з Чорного моря

Експосол України в Німеччині Андрій Мельник запропонував
креативну ідею, як вигнати російські кораблі з Чорного моря. Дипломат просить
Німеччину передати свої підводні човни. Про це повідомляє портал “Коментарі” з
посиланням на Twitter українського чиновника.

Після критичних заяв в бік німецького уряду, український
посол Андрій Мельник перейшов на посаду заступника міністра закордонних справ
України. Цього разу дипломат звернувся до уряду Німеччини з ідеєю надати
Україні підводні човни HDW Class 212, щоб зупинити російські атаки з військових
кораблів у Чорному морі.

“Давайте звільнимо німецькі підводні човни HDW Class 212 для
ВМС України, щоб не дати російським військовим кораблям у Чорному морі
атакувати українські міста. Шановні німецькі
друзі, давайте закінчимо війну та зупинимо російську агресію”, — закликає німецькою мовою Андрій Мельник у своєму твіті.

Водночас у попередньому дописі англійською мовою
український дипломат підкреслив, що за свою ідею може отримати шквал критики.

“Я знаю, що отримаю новий шторм критики, але в мене є ще
одна креативна ідея. Німеччина виробляє одні з найкращих у світі підводних
човнів HDW Class 212A. Бундесвер має 6 таких підводних човнів. Чому б не відправити
в Україну?”, — пише дипломат.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв, що Інститут вивчення війни назвав місце, звідки Росія може розпочати військовий наступ.

Також “Коментарі” писали про дві великі країни, що купують нафту у Путіна, проте вони цього разу відвернулись від президента Російської Федерації.

Дві супердержави відмовляють Путіну. Росія шукає альтернативи

Кремль не зможе розраховувати на допомогу Китаю та Індії в послабленні наслідків нових санкцій, цього разу щодо імпорту російських нафтопродуктів, які Євросоюз запровадить 5 лютого. Хоча Китай та Індія купують дешеву російську нафту, вони не будуть купувати російське готове паливо, оскільки є експортерами цього продукту. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на видання Business Insider.

Європейський Союз запровадить заборону з 5 лютого на імпорт російських нафтопродуктів, включно з дизелем та бензином. Цього разу Китай та Індія не прийдуть на допомогу Путіну. Обидві країни під час санкцій проти РФ, продовжували купувати неочищену нафту зниженими цінами у Росії.

“Обидві країни є експортерами продукції, тому їм немає потреби імпортувати більше”, — сказав провідний аналітик сирої нафти Kpler Віктор Катона.

Китай та Індія виробляють паливо на власних нафтопереробних заводах, які можуть потім потрапляти на ринок Європи. Цей механізм вже  працює, адже до попри більшу вартість та час доставки до Латвії вже прямує китайське судно з паливом.

Обидві країни можуть виграти від заборони на російське паливо. Китай та Індія отримають більше можливостей для додаткових угод про постачання власного палива, адже Росія випаде з ринку.

Таким чином Росія змушена шукати альтернативи для своїх підсанкційних товарів.

“Натомість російське паливо може знайти покупців у Сінгапурі та Об’єднаних Арабських Еміратах, а потім відправитися звідти на азійські ринки. Російська продукція також може надходити до Західної Африки та Латинської Америки, тоді як Європа, швидше за все, почне завантажувати більше дизельного пального зі США та Азії”, — сказав Катона.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв, що США звинувачує Китай у допомозі Росії у війні проти України.

Також “Коментарі” писали про Кремль, який обурений тим, що не отримав запрошення для своїх дипломатів.