Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт
8271, який раніше був ухвалений Верховною Радою. У новому законі посилена
відповідальність для військових за невиконання наказів, або втеча з військової
частини чи фронту. Резонансний закон розділив суспільство, про це повідомляє
портал “Коментарі” з посиланням на дослідження компанії Active Group.

Парламент затвердив законопроєкт 13 грудня. У Верховній раді
за нього проголосували усі політичні сили, окрім партії “Голос”. Перед
ухваленням законопроєкту 8271 на його адресу було багато критики. Окрім того, на
сайті Президента створили петицію з проханням ветувати відповідний закон.
Петиція за короткий період часу набрала майже 35 тис. голосів з 25 тис.
необхідних.

Попри громадський осуд Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний
підтримав закон та просив припинити його обговорення. 24 січня президент
України Володимир Зеленський підписав закон.

Згідно з дослідженням компанії Active Group, більшість
українців чула про законопроєкт про посилення відповідальності для військових,
таких виявилось 67,2%. 18,2% відповіли, що не знайомі з підписаним президентом
законом 8271.

Також Active Group запита чи підтримують українці посилення
відповідальності для військових. 58,4% підтримують рішення уряду, тоді як майже
третина населення виступає проти нього – 31,6%.

Дослідження здійснено компанією Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 600 анкет. Період збору даних: 28 січня 2023 рік

Раніше портал “Коментарі” повідомляв, що закон про посилення
відповідальності для військових, не карає за злочинні накази.

Також “Коментарі” писали про депутатів ОПЗЖ, які склали свій мандат.

Російські загарбники можуть випередити українців та піти у масований контрнаступ першими. Хоча очікувалося, що саме Україна почне свій контрнаступ цієї зими, коли настануть відповідні погодні умови. Причина чому цього досі не сталося – до Заходу, який тягне з постачанням танків та бронетранспортерів, без яких неможлива широка контрнаступальна операція. Як повідомляє видання “Коментарі”, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни.

Аналітики зазначають, терміни, коли Україна мала піти в контрнаступ, вже давно минули, а все тому, що Захід надто довго тягне з наданням необхідної допомоги. Втрачений ЗСУ час призвів до того, що росіяни вже краще підготувалися до можливого контрнаступу і тепер він не буде таким простим, як планувалося.

Експерти наголошують, що затримка призвела до того, що Росія встигла перегрупувати війська та підготувати власний наступ, який може відбутися у Луганській та Донецькій області.                                           

За даними ISW, Україна досі не отримала танків та бронетранспортерів. У кращому випадку їй доведеться чекати ще кілька тижнів. Але з наближенням весни зіпсуються погодні умови. Експерти припускають, що Україні доведеться почекати до кінця весни чи початку літа, перш ніж відновити контрнаступальні дії.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Джонсон зізнався, що перед повномасштабним вторгненням в Україну Путін погрожував ракетним ударом.

Також видання “Коментарі” повідомляло – в Інституті вивчення війни назвали три ключові етапи війни в Україні.

Напередодні візиту держсекретаря США Етоні Блінкена до Китайської народної республіки (КНР), запланованого на 5-6 лютого, загострилася риторика американців та китайців на адресу один одного. У тому числі – у ракурсі російсько-української війни. Так, США звинувачують Китай у допомозі РФ у війні проти України. Мовляв, китайські державні компанії відправляють до Росії каски та бронежилети. У свою чергу, МЗС КНР заявило, що якщо США дійсно піклуються про український народ, то варто припинити постачання озброєнь ЗСУ. Чого очікувати від майбутньої зустрічі на рівні топових американських та китайських дипломатів? Чи може її результат якось вплинути на війну в Україні? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

США та Китай – держави, які уважно відстежують ситуацію у світі, у тому числі російсько-українську війну Директор Інституту світової політики, політичний експерт, автор книги “Гібридна війна” Євген Магда закликає не абсолютизувати майбутню зустріч Ентоні Блінкена з новим керівником китайського МЗС Цінь Ганном.

На його думку, зустріч керівників американської та китайської дипломатії має продемонструвати, що є держави, які уважно відстежують ситуацію у світі, зокрема російсько-українську війну. Діючи у своїй руслі власних національних інтересів.

Китай не зацікавлений у тривалому воєнному конфлікті в Україні Директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications, офіцер Першої окремої бригади спецпризначення ім. Івана Богуна, політтехнолог Тарас Березовець міркує так:

Експерт наголошує, що поїздка Блінкена важлива з точки зору того, що КНР живе десятирічними стратегіями.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Джонсон зізнався, що перед повномасштабним вторгненням в Україну Путін погрожував ракетним ударом.

Журналістам служби ВВС стали відомі подробиці про останню розмову міністра оборони Великобританії Бена Воллеса та начальника Генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова перед повномасштабним вторгненням в Україну.

Як стверджується, 11 лютого глава Міноборони Британії прибув із візитом до Москви, щоб зустрітися зі своїм російським колегою Сергієм Шойгу. За словами глави Міноборони Британії, він повернувся із запевненнями, що Росія “ніколи не вторгнеться в Україну”, проте додав, що “обидві сторони розуміли, що це брехня”.

Розмова з військовим командуванням РФ Уоллесу більше нагадував “демонстрацію сили залякування: я збираюся збрехати тобі, ти знаєш, що я брешу, і я знаю, що ти знаєш, що я брешу, але я продовжу тобі брехати”.

Уоллес додав, що після цієї розмови, яка більше нагадує гру, він уже не мав сумнівів – Путін готовий розв’язати в Європі повномасштабну війну, вторгнувшись в Україну. Найбільше, відзначив Воллес, йому запам’яталися останні слова Герасимова на цій зустрічі. Той заявив йому, що “ніколи більше ми не будемо принижені”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Борис Джонсон зізнався, що перед повномасштабним вторгненням в Україну президент Росії Володимир Путін погрожував ракетним ударом, натякаючи, що він все одно вторгнеться в Україну.                                                                                                   

Також видання “Коментарі” повідомляло – Україна входить до військового лютого: що чекати на фронті, в економіці, від західних союзників. Експерти під час ексклюзивного інтерв’ю детально розібралися у ситуації.

Головним чинником, який призвів до того, що на Заході вирішили в рази збільшити військову допомогу Україні, стало розуміння того, що Росія може скористатися додатковим часом для нового більш потужного удару. Як передає видання “Коментарі”, про це пише The Wall Street Journal.

Західні союзники схоже починають розуміти, що нового імпульсу ЗСУ у війні не буде, поки Україна не отримає необхідної кількості бойових танків, інша потужної бронетехніки та ще більше систем протиповітряної оборони. Тільки отримавши все це озброєння, можна очікувати, що українські війська повторять успіх, якого було досягнуто минулого року навколо Києва, Харкова та Херсона.

The Wall Street Journal вважає, що західні партнери України переглянули своє бачення. Якщо раніше союзники України вважали, що чим довше триватимуть бої, то більше це зможе виснажити російську армію та наблизити перемогу Києва. Тепер Захід розуміє, що затягування війни на руку Росії. Але якщо Європа та США посилять підтримку України, Кремлю нічого іншого не залишиться. Крім мирним шляхом шукати виходить з поганої собі ситуації.

За інформацією видання, у низці європейських столиць побоюються, що Кремль все одно продовжуватиме кидати своїх людей і військові ресурси, затягуючи війну в Україні, а у війні на виснаження Москва здатна здобути успіх.

Читайте також на порталі “Коментарі” — атака безпілотників на Іран: про що це говорить – чому виник ризик Третьої світової війни. Експерти детально розібралися у ситуації під час ексклюзивного інтерв’ю.

Також видання “Коментарі” повідомляло – Україна входить до військового лютого: що чекати на фронті, в економіці, від західних союзників.