Місячні архіви: Січень 2023

Екс-генерал НАТО очікує на перемир’я між Україною та Росією: названі терміни та умови

Оприлюднено автором

Наприкінці 2023-го року бойові дії між Україною та Росією припиняться, тому жодна зі сторін не зуміє досягти очікуваних успіхів на полі бою. У результаті сторони зрозуміють безперспективність продовження війни, буде підписано перемир’я. Як передає портал “Коментарі”, таку думку в інтерв’ю газетам медіагрупи Funke висловив колишній генерал Бундесверу та НАТО Ганс-Лотар Домрезе очікує на припинення вогню в агресивній війні Росії проти України наприкінці цього року.

“Я чекаю на перемир’я на початку літа, коли про це скажуть обидві сторони: “Тепер це більше не має сенсу”. Припинення вогню настане десь у 2023 році”, — зазначив Домрезе.

За його словами, є всі підстави говорити, що між лютим та травнем виникне ситуація, “у якій обидві сторони зрозуміють, що вони нікуди не рухаються”. Це має стати першим сигналом, що треба сідати за стіл переговорів та включати усі дипломатичні механізми.

При цьому Домрез попередив, що перемир’я – це не світ. Отже, жодна із сторін не дасть гарантій, що бойові дії припиняться на тривалий період. Вогонь може бути припинено, доки йдуть переговори, які займуть дуже багато часу. Цілком можливо, що посередником на переговорах виступить Генеральний секретар ООН Гутерріш, президент Туреччини Ердоган чи прем’єр-міністр Індії Моді.

Колишній генсек НАТО вважає, що досягнення рішення можливе лише за умови, що воно буде прийнятним для обох сторін, “навіть якщо Путін дійсно хотів би мати всю Україну, а Зеленський хотів би знову звільнити всю Україну”. Як можливе рішення, екс-генерал назвав “відмову Зеленського від вимоги негайної реінтеграції таких територій, як Крим, в Україну – можна було б домовитися про перехідний період”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — головні внутрішні зміни в Україні в 2022 році — яких очікувати в 2023-му.

Перші заяви української та російської влади у 2023 році: про що вони говорять

Оприлюднено автором

У першому в цьому році зверненні, ввечері 1 січня, президент України Володимир Зеленський наголосив, що російські терористи з їхніми дроновими атаками як були жалюгідними, такими і зайшли в цей рік, а наші захисники показали себе дуже добре. Він також звернув увагу на тому, що в ці дні було дуже видно, як українці ментально відійшли від того, в чому “вариться” Росія. У свою чергу, російський диктатор путін у новорічному зверненні, зробленому на фоні військових, продовжував марити про правильність війни та її важливість для РФ. А напередодні Нового року Путін підписав відразу десять нових законів, які ще більше закручують гайки. Про що говорять новорічні, а також зроблені на початку 2023 року заяви української та російської сторони? Що слід зрозуміти українцям та росіянам? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Український опір показав, що слова Путіна – не закон Політтехнолог Петро Охотін наголошує, що новорічні звернення Путіна та Зеленського – різні за цивілізаційним посилом.

“Статичний Путін, змонтований на фоні військових, програє Зеленському в динаміці та достовірності, – пояснює він. – Путін говорить канцелярськими фразами, що нагадують спічі Андропова. Мова ж Зеленського сповнена слів, які для кожного українця – відгукуються”.

Будь-які меседжі Путіна, вважає Петро Охотін, слід розглядати як потенційно дискредитоване джерело інформації.

“Росія та її диктатор грають у “туман війни”. І громадські звернення – не виняток. Отже, і трактувати новорічне привітання потрібно з огляду на контекст, – зазначає експерт. – Ймовірно, Путін намагатиметься й надалі залякувати західних партнерів та підвищувати ставки. Він закручуватиме гайки в Росії, щоб не втратити свій образ жорсткого правителя”.

Український опір показав, що слова Путіна – не закон. Контрнаступ ЗСУ – це також удар по легітимності Путіна в рамках Росії, упевнений політтехнолог. За його словами, ситуація на фронті показує: бажання кремлівського диктатора та сувора реальність – дві різні речі.

“Отже, цар не всесильний. Але російський режим намагається зацементувати свій статус-кво війною та “полюванням на відьом” усередині РФ. Українське суспільство з відкритими виборами, зі свободою думки – для кремлівської кліки є екзистенційним ворогом”, – констатує Петро Охотін.

Мета української сторони – зміцнити внутрішній стан українців та усунути їх від відчуття безнадійності По обидва боки на Новий рік звучала риторика війни, яка залежала від того, хто є в ній агресором, пояснює експерт Українського інституту політики Єва Антоненко.

“Мета російської сторони зараз – сконцентрувати та консолідувати навколо військової теми все своє населення, яке здебільшого звикло дивитися на війну по телевізору, але меншало стало її підтримувати, коли почалася перша хвиля мобілізації. Звідси й звернення Путіна до Нового року на фоні військових – навіть не на фоні Кремля. Тобто сама тема свята за фактом відсунута на другий план, – наголошує експерт. – Російське населення безпосередньо готують до того, що 2023 рік у РФ не буде мирним, і, ймовірно, може початися нова хвиля мобілізації – з огляду на те, що війна затягується, а на навчання військових потрібен час”.

Проте, продовжує Єва Антоненко, вкрай показовою є громадська реакція самих росіян, які там, де під відеозверненням Путіна не закрили коментарі, не лише дуже холодно поставилися до його виступу, а й наголошували на чіткому посиланні про можливе погіршення ситуації для Росії в цілому через війну. Що, на думку експерта, може вказувати на властиві для воєнного часу підтасовування соціологічних опитувань у РФ, які нібито показують масовість підтримки війни.

“На фоні цього підписані напередодні Нового року Путіним закони про посилення відповідальності за осквернення георгіївської стрічки (без уточнень, що під оскверненням мається на увазі – можливо, і її використання на протестах), диверсійну та підривну діяльність тощо, вказують на намір російських влади законодавчо стримувати опозиційні до настрою, що відбувається, – впевнена Єва Антоненко. – Адже під поняття “диверсійної діяльності” може, за потреби, підпасти широке коло осіб, включаючи тих, хто критикує те, що відбувається, лідерів думок. А це вже за фактом кроки щодо обмеження прав населення, які застосовуються в умовах воєнного часу”.

Мета української сторони – зміцнити внутрішній стан українців і усунути їх від відчуття безнадійності, безвиході, що може дуже негативно вплинути на країну в цілому в умовах бойових дій, що затягуються, коментує експерт звернення Зеленського.

“Зараз, в умовах рекордного безробіття та падіння доходів, це досить складно робити. При цьому в РФ не усвідомлюють реальної внутрішньоукраїнської повістки, за якої українці, які втрачають житло, доходи, роботу, сидять без світла і води в холоді – стають лише злішими. На думку російської сторони, прості українці мають спрямовувати агресію саме на українську владу, яка нібито не хоче домовлятися та закінчувати війну. Але зараз українці агресію виявляють саме у бік реального джерела їхніх проблем – російської влади та організованого нею вторгнення”, – констатує Єва Антоненко.

Читайте також на порталі “Коментарі” — головні внутрішні зміни в Україні у 2022 році – яких очікувати у 2023-му.

Головні внутрішні зміни в Україні в 2022 році – чого очікувати в 2023-му

Оприлюднено автором

Почався для України повний сподівань 2023 рік. Саме час проаналізувати, які головні внутрішні зміни відбулися в Україні 2022 року. Яких очікувати в 2023-му? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Ми стали набагато вільнішими і тепер державі буде набагато складніше будувати відносини з громадянами Політолог, доброволець ЗСУ Кирило Сазонов вважає, що головну зміну у внутрішньому житті України визначити складно. Війна, пояснює він, багато на що змусила нас дивитися інакше. Вона змінила звички, побут, принесла багато горя і змусила людей змінити ставлення одне до одного.

“Головні зміни, гадаю, відбуваються не всередині країни, а всередині її громадян. Армія стала найпопулярнішим державним інститутом. Довіра до ЗСУ набагато вища, ніж до інших структур у державі. І це неминуче вплине на політичний ландшафт після перемоги України”, – упевнений Кирило Сазонов.

Феномен волонтерського руху, на його думку, теж заслуговує на окрему увагу.

“Виявилося, що цільові збори волонтерів є настільки ефективними, що ставлять під сумнів ефективність податкової служби взагалі, – пояснює експерт. – І з цим також треба буде щось робити після перемоги. Адже українці, як виявилось, готові без нагляду, без штрафів та перевірок добровільно фінансувати те, що вважають за необхідне. І якщо волонтери ефективніші за податкову – це історія не лише про волонтерів”.

Роль України у світі змінилася, акцентує Кирило Сазонов – і це змусило нас зовсім інакше дивитись у умовне дзеркало.

“Ми стали набагато вільнішими. І тепер державі набагато складніше будувати відносини з громадянами. Тому що громадяни України тепер не сприймуть іншого діалогу, окрім рівних”, – констатує експерт.

Багато українців, які виїхали на Захід і побачили тамтешні реалії, вже по-іншому дивитимуться на Україну На думку кандидата політичних наук, політолога Олексія Якубіна, головними внутрішніми змінами у 2022 році стало те, що українська держава показала себе абсолютно дієздатною у боротьбі проти російського військового вторгнення.

“Раніше було багато припущень, наскільки українська армія, українська держава, суспільство загалом здатні відбити подібну повномасштабну агресію. І ми побачили, що у цьому плані Україна пройшла тест на зрілість. А саме такою, так чи інакше, є війна”, – зазначає експерт.

Другою найважливішою зміною він вважає те, що українці показали – незважаючи на міфи у стилі, що наша нація схильна до анархії, вона готова згуртуватись навколо вищого військово-політичного керівництва країни в доленосні моменти.

“Третій момент, – продовжує Олексій Якубін, у тому, що Україна, по суті, стала частиною Західного світу. Безпрецедентна підтримка, яку ми отримуємо від країн Заходу, отримання нами у такий складний період статусу кандидата у члени ЄС – кажуть самі за себе. По суті, наголошує політолог, де-факто склався альянс між нашою країною та західними. Все це, впевнений він, матиме стратегічний – геополітичний – вплив на майбутнє. У плані того, що важко буде говорити, що Україна є частиною пострадянського світу. Для України такий світ остаточно закінчився 2022 року, констатує Олексій Якубін. Тепер ми точно перебуваємо в іншій геополітичній реальності”.
“Серед внутрішніх процесів варто зазначити, що для багатьох українських політиків війна стала своєрідним тестом на готовність бути з Україною – чи зрадити її. Ми це побачили і щодо голосування в Раді, і щодо зникнення низки політиків, які відкрито перейшли на бік ворога. Змінився політичний ландшафт в Україні. Величезна кількість населення переміщується всередині країни – за різними оцінками близько 10 млн. Близько 6 млн. виїжджало за кордон. 2023-го і надалі ми відчуватимемо додатковий вплив усіх цих факторів, – прогнозує експерт. – Низка українців, які виїхали на Захід, побачили тамтешні реалії, вже по-іншому дивитимуться на Україну. Причому як у плані плюсів, так і щодо мінусів. Десь більше вимагатимуть від нашої держави, десь зрозуміють, що в них були завищені очікування від Заходу, а в Україні навіть певною мірою краще”.

Став зрозумілим інститут, навколо якого вибудовуватиметься нова Україна – це армія Політичний експерт Тарас Загородній упевнений, що 2022 року в Україні різко помер “русский мир”. Ті, хто ще в чомусь сумнівався щодо росіян, потрапивши під їх обстріл – остаточно прозріли.

“Проросійські настрої не випаруються остаточно, залишаться на рівні 5%, насамперед серед старшого покоління. Але це вже небагато, на загальну картину не вплине. І відсоток цей зменшуватиметься”, – вважає експерт.

Українці, на його думку, здивували себе високим рівнем самоорганізації в масштабах усієї країни.

“Певною мірою ми бачили приклади самоорганізації під час проведення АТО на Донбасі. Але тоді в цьому процесі було задіяно приблизно 20% населення, кого так чи інакше торкнулася гібридна війна. Широкомасштабне вторгнення з боку РФ зачепило вже 100% українців”, – пояснює Тарас Загородній.

На його думку, створюється нове суспільство, побудоване на здорових засадах довіри, взаємодопомоги. Коли волонтери, які не знають один одного, забирають-перевозять товари по всій країні, переказують кудись гроші і таке інше. Створюються горизонтальні зв’язки, необхідні створення реально здорового суспільства, здатного демонструвати стрімкий розвиток, зокрема економічно.

“Став зрозумілий інститут, навколо якого вишиковуватиметься нова Україна – це армія. Думаю, ми підемо за ізраїльським принципом. Коли армія є не лише способом захисту країни, а й – джерелом інновацій (через інвестиції у ВПК), кадрів для бізнесу та політики. У тій же армії Ізраїлю рівень підготовки багатьох підрозділів настільки високий, вирішують так багато завдань, що це дозволяє їм потім ефективно реалізувати себе на громадянці. З такої армії виходять люди з моральними принципами (чого так не вистачає українському політикуму), з етикою служіння суспільству”, – наголосив експерт.

Він не сумнівається, що українці після цієї війни будуть людьми зовсім іншого складу. Різко негативно налаштовані до несправедливості, корупції.

“Це будуть чудові кадри для ефективного управління країною, – вважає Тарас Загородній. – І сама українська армія у майбутньому стане кузнею таких кадрів. Думаю, це допоможе нам розбити хибне коло корупції. Чим сильна корупційна система, що пронизує в Україні все і вся, включаючи державний апарат? Тим, що в цьому павутинні – багато людей. І якщо в таке середовище потрапляє чесна людина, з нею відбувається те саме, що зі свіжим огірком, який потрапляє у розсіл. Рано чи пізно він також стає солоним. А зараз ми маємо можливість зробити спочатку чисту воду. Так, не кришталево чисту. Так, нова система також буде не без недоліків. Але це буде інша система, ніж та, де ми варилися раніше. Краще. У рази краще”.

Крім того, констатує експерт, українці побачили, що слова тих самих європейців (особливо політиків Старої Європи на кшталт Франції, Німеччини, Італії) часто не співпадають із справами. Що міжнародні інституції на кшталт ООН, МАГАТЕ не працюють.

“Все це свого часу пережив Ізраїль, – нагадує Тарас Загородній. – І зробив правильний висновок, який маємо зробити і ми – вірити можна тільки в себе, власну армію, свій народ”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чи готові українці піти на поступки Путіну після ракетного терору: дані опитування КМІС.

Житло для внутрішньо переміщених осіб: скільки кредитів видали

Оприлюднено автором

Внутрішньо переміщені особи отримали 572 пільгових іпотечних кредити на придбання житла, з них 336 – видано у 2022 році. Сумарно на ці цілі виділили понад 766 млн гривень. Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. 

У відомстві нагадали, що надання пільгових кредитів реалізується в межах спільного проєкту Мінреінтеграції та Держмолодьжитла. Програма стартувала у 2021 році, була призупинена 24 лютого, й поновилася у серпні 2022-го.

Восени минулого року уряд розширив можливості участі у програмі. Так, якщо раніше умови передбачали позики терміном до 20 років, то тепер їх можна оформити на 30 років. Ставка за кредитом становить 3% річних, виходячи з нормативної площі житла 52,5 кв. м на особу чи сім’ю з двох осіб і додатково 21 кв. м на кожного наступного члена сім’ї. Крім того, якщо раніше громадяни могли обирати житло, яке реконструйовано не більше ніж 25 років тому, то тепер мають можливість обирати помешкання, виходячи з нормативу до 35 років. Разом з тим, нова редакція програми передбачає розширення її дії на учасників, які мають житло на території громад, де ведуться бойові дії або які перебувають у тимчасовій окупації. 

Як відомо, проєкт “Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб” фінансується за рахунок ґранту уряду Німеччини через німецький державний банк Kreditanstalt für Wiederaufbau (KfW). Охочі взяти участь у програмі можуть подати заявку через портал “Дія” або звернутися до регіональних управлінь Держмолодьжитла.

“Коментарі” писали, що 27 грудня Кабінет міністрів прийняв постанову, яка дозволить продовжити виплату соцдопомоги, яка мала бути припинена під час воєнного стану. Зокрема, це соціальні виплати для дітей з інвалідністю, а також дітей, позбавлених батьківського піклування.

Чи готові українці піти на поступки Путіну після ракетного терору: дані опитування

Оприлюднено автором

У грудні 2022 року для 85% українців жодні територіальні поступки Росії не припустимі. Лише 8% вважають, що задля досягнення миру та збереження незалежності можна відмовитися від частини територій. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на результати опитування КМІС.

За інформацією соціологів, у вересні 87% наших співвітчизників вважали поступки неприпустимими, але різниця з поточним показником – у межах статистичної похибки, тобто фактично змін не сталося.

Також у вересні стільки ж, скільки і зараз (8%) виступали за переговори та готові відмовитися від певних територій. При цьому зараз частка тих, хто не підтримує територіальні поступки, небагато, але вища за показник станом на травень 2022 року.

Як заявив заступник директора КМІС Антон Грушецький, українці після 10 місяців виснажливої та жорстокої війни на подив демонструють стійкість і геть-чисто відкидають саму ідею “необхідності територіальних поступок для умиротворення агресора”.

“З жовтня і донині Росія проводить регулярні терористичні атаки на українську енергетичну інфраструктуру, залишаючи мільйони українців без світла, тепла та води. Очевидною метою є терор населення та створення ситуації внутрішньої напруги для тиску на військово-політичне керівництво країни. Проте аналіз суспільних настроїв у динаміці підтверджує, що всі ці численні атаки ніяк не вплинули на готовність українців йти на компроміси”, — додав він.

Варто зазначити, цікавилися думкою українців соціологи з 4 по 27 грудня 2022 року. Усього було опитано 2005 респондентів. Опитування не проводилося на території окупованого Росією Криму та Донбасу, а також із громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Читайте також на порталі “Коментарі” — у Мелітополі під ранок пролунали вибухи: подробиці.