Шмигаль назвав ім’я нового директора НАБУ

Уряд 6 березня призначив нового директора Національного антикорупційного бюро. Ним став Семен Кривоніс. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на трансляцію засідання уряду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Щойно на позачерговому засіданні призначили керівником бюро Семена Кривоноса. Цьому процесу передував прозорий конкурс, за підсумками якого комісія, яка, зокрема, складалася і з міжнародних партнерів, визначила трьох кандидатів на посаду директора НАБУ”, — заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Слід зазначити, що спочатку прем’єр вніс кандидатуру Кривоноса на посаду директора НАБУ, а після чого його призначення підтримав уряд.

При цьому два інші фіналісти конкурсу Сергій Гупяк та Роман Осипчук також без роботи в НАБУ не залишаться. У Кабміні запропонували призначити конкурсантів на керівні посади НАБУ.

Зазначимо, раніше видання “Коментарі” повідомляло про те, що стали відомі три переможці конкурсу на директора НАБУ, а також докладно повідомляло інформацію про претендентів.

Читайте також на порталі “Коментарі” — прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив 4 березня, що уряд затвердив Державну антикорупційну програму, яка є ключовим інструментом реалізації Антикорупційної стратегії 2021-2025. За його словами, документ відкритий для пропозицій та доповнень. Крім того, сьогодні Комісія визначила та подала до КМУ свої пропозиції щодо трьох фіналістів відбору на обіймання посади директора НАБУ, тому уряд на найближчому засіданні затвердить відповідну кандидатуру. Про що говорять такі заяви голови Кабміну? Чому робляться у вихідний? Які перспективи України у боротьбі з корупцією? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

До зброї: українці впевнені, що Захід міг би робити більше для оборони країни

Майже 52% українських громадян вважають, що західні союзники України єдині в своєму бажанні підтримки України. Про це свідчать останні опитування громадської думки, здійснені компанією “Active Group”, повідомляють “Коментарі”. При цьому, 18,2% впевнені в цьому однозначно, а ще 43,7% відповідають на це питання “скоріше так”.

Загалом, за останні місяці — з листопада 2022-го по березень 2023-го — вневненність українських громадян у єдності Заходу зменшилась, оскільки ще в листопаді у єдиному бажанні союзників підтримувати нашу країну були впевнені 56,6% опитанних. При цьому відсоток впевнених у однозначній підтримці був 22,4%, тоді як у березні вже 18,2%.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Але треба відзначити, що хоч відбулось невелике зменшення однозначно впевнених, спостерігається зростання серед тих, хто каже дещо неоднозначне “скоріше так” на питання про єдність Заходу у підтримці України — з 34,2% у листопаді до 43,7% у березні.

За рахунок чого відбувся приплив в останній графі отпитування?

Скоріш за все, за рахунок тих, хто в минулому році однозначно не вірив в єдність Заходу щодо підтримки України. Таких стало на 5% менше — їх доля стрімко впала з 9,9% у листопаді до 4,6% у березні. А також тих, хто не міг визначитися у листопаді — з 16,2%  у 2022 році до 14,9% в березні 2023-го впала доля тих, хто під час опитування обрав графу “важко відповісти”.

А ось доля тих, хто відповів “скоріше, ні” лишилась майже незмінною — 17,3% у листопаді 2022-го і 18,5% у березні 2023 року.

На більш конкретне питання щодо достатності збройної підтримки Заходом спостерігається більша єдність суспільства — українці впевнені, що вона недостатня. Так, 63,3% громадян впевнені, що  Захід здійснює збройну підтримку, але робить це недостатнє. Ще 54,8% — що Україна отримує економічне сприяння, але дещо недостатнє.

Лише 6,4% українців впевнені, що Україна отримує вичерпний запас зброї від Заходу, а 24,5% говорять про однозначну недостатність кількість західної зброї.

Окрім того, стало відомо, що думають українці про розпад Росії та можливе повернення Криму в 2023 році.

Дослідження здійснено компанією “Active Group” за допомогою онлайн-панелі “SunFlower Sociology” методом самозаповнення анкет громадянами України віком від 18 та більше років. Вибірка анкет: 600 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Період зброру даних — 4 березня 2023 року.

Очікування українців: Чи поверне Україна Крим у 2023 році

Росія анексувала Крим у 2014 році відправивши “зелених
чоловічків”, які захопили адміністративні будівлі на півострові. Після
повномасштабного вторгнення РФ, Україна змогла вистояти та перейти в
контрнаступ. Тепер українські політики включно з Володимиром Зеленським
стверджують, що Україна має повернути свої території у кордонах 1991 року. Active
Group провела дослідження та запитала українців, чи вдасться повернути Крим
Україні. Про результати опитування повідомляє портал “Коментарі” з
посиланням на дослідження компанії Active Group.

Російська Федерація захопила Крим, а потім провела незаконний
референдум, де намалювала результати, що нібито більшість жителів півострова
проголосували за входження в склад РФ. Через 8 років подібні фіктивні
референдуми були проведенні і в інших тимчасово окупованих областях України,
які більшість країн світу не визнають.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Згідно з дослідженнями Active Group більшість українців очікують,
що Крим повернеться до України в найближчій перспективі – 54,5%. Те, що Крим
стане частиною України в далекому майбутньому проголосувало 33,8% українців.
Думку, що Крим залишиться у складі РФ підтримує 3,1% опитаних. Слід зазначити, що у грудні тільки 4,3% українців вважали визволення Криму можливим у найближчій перспективі.

Більшість українців вважає, що Крим повернуть через важкі
бої – 48,8%. 32,1% опитаних обрали варіант, що півострів вдасться повернути без
значного опору, а 7,9% обрали варіант, що Крим може бути звільнений без
бою.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв скільки необхідно часу для навчання мобілізованих перед відправленням у зону бойових дій.

Також “Коментарі” писали про те, чи підтримують українці перейменування Росії на Московію.

Чи станеться розпад РФ у найближчі роки, – думка українців

Все частіше в Росії чути хлопки, вибухи, але російська влада намагається переконати співвітчизників, що все спокійно, адже на варті країни стоїть “найкраща у світі ППО”. В українській розвідці іншої думки і кажуть, що в РФ розпочинаються процеси розпаду, про які попереджали раніше. Крім того, у Міноборони України стверджують, що партизанські освіти починають діяти на території самої Росії. Соціологи Active Group поцікавилися в українців, що вони думають щодо подій у країні-агресорі та перспектив її розпаду.

Згідно з опитуванням, 40,7% українців чули про те, що на території РФ почали діяти партизанські загони, які борються з путінським режимом. Стільки наших співвітчизників вважають таку інформацію правдивою. Трохи більше ніж 20% респондентів вважають таку інформацію не зовсім правдивою. Лише 14% українців нічого не чули про такі партизанські рухи в Росії.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Також соціологи поцікавилися в українців, чи реально дочекатися розпаду РФ у найближчі роки? 24% точно переконані, що так і станеться. 35,5% вважають, що, швидше за все, так і буде. 24,5% вважають, що швидше за все цього не станеться. 2,4% упевнені, що розпаду РФ точно не станеться. 13,6% респондентів важко з відповіддю на це питання.

Читайте також на порталі “Коментарі” — після кадировського сказу з приводу нібито нападу української (російсько-партизанської) ДРГ на Брянську область, після закликів із Держдуми відкрито оголосити війну Україні та путінського блеяння про те, що когось треба “дотиснути”, секретар Ради нацбезпеки та оборони України Олексій Данилов припустив, що Росія незабаром лусне, як кавун. І почнеться це, на його думку, із Кавказу. Яка ймовірність, що РФ, дійсно, лусне (розпадеться, зануриться у внутрішні конфлікти)? Що може пришвидшити цей процес? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

У Міноборони РФ намагаються переконати росіян, що Шойгу особисто вирушив на фронт

Міноборони Росії опублікувало кадри нібито візиту міністра оборони РФ Сергія Шойгу до тимчасово окупованого Маріуполя. Цікаво, що це вже третє повідомлення за останні 3 дні, покликане показати присутність міністра в зоні бойових дій в Україні. Як повідомляє видання “Коментарі”, про це повідомляє прес-служба відомства в Telegram.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Міністр оборони РФ генерал армії Сергій Шойгу в рамках робочої поїздки до зони проведення спеціальної військової операції перевірив роботу військово-будівельного комплексу Міноборони Росії щодо відновлення інфраструктури Донбасу”, — йдеться у повідомленні.

Повідомляється, що у тимчасово окупованому Маріуполі Шойгу нібито проінспектував готовність вже зданих об’єктів та перебіг виконання робіт на нових будмайданчиках.

Російський міністр нібито відвідав побудовані “багатофункціональний медичний центр, республіканський рятувальний центр МНС та новий мікрорайон із 12-ти п’ятиповерхових житлових будинків”.

Також російське міністерство повідомило, що в Маріуполі окупанти нібито будують “сучасний комплекс Федерального медико-біологічного агентства Росії, новий житловий мікрорайон з 6 дев’ятиповерхових багатоквартирних будинків, школи та дитячі садки”.

5 березня Міноборони РФ заявило, що Шойгу “провів нараду з командувачами угруповань спеціальної військової операції” і що це проходило “в штабі об’єднаного угруповання російських військ”.

При цьому 4 березня Міноборони РФ стверджувало, що Шойгу нібито проінспектував “передовий пункт управління одного з об’єднань угруповання військ “Схід” на південно-донецькому напрямку” та заслухав доповідь командувача угрупуванням Рустама Мурадова.

Також повідомлялося, що Шойгу вручив державні нагороди окупантам, що воюють в Україні.

Російське оборонне відомство не вказувало, які саме населені пункти відвідував Шойгу. В опублікованих відео Міноборони показало вертольоти, що летять, потім Шойгу всередині вертольота, а потім кілька кадрів Шойгу на тлі зруйнованих будинків.

Читайте на порталі “Коментарі” — російським корпораціям потрібно шукати кошти і самим закуповувати системи протиповітряної оборони (ППО) для боротьби з дронами, заявив голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов. Про що говорять такі заяви? Як на них може відреагувати російський бізнес? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.