Таємниця авіакатастрофи рейсу MH370

8 березня виповнюється дев’ята річниця таємничого зникнення
літака Malaysia Airlines. Досі невідомо, що сталося з Boeing 777 і 239
пасажирами та членами екіпажу, які перебували на борту, серед яких було два
українці. Американська морська робототехнічна компанія Ocean Infinity заявляє,
що має нові докази, які можуть привести до виявлення літака. Про це повідомляє
портал “Коментарі” з посиланням на видання The Guarduan.

Сім’ї
загиблих просять поновити пошук літака, що здійснював рейс MH370, який зник дев’ять
років тому. Авіакатастрофа стала найбільшою загадкою авіації, після того, які
літак зник над Південнокитайським морем під час польоту з Куала-Лумпура до
Пекіна 8 березня 2014 року.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Після зникнення літака були організовані пошуки Малайзією,
Китаєм і Австралією, які безрезультатно завершились у січні 2017 року. Американська
морська робототехнічна компанія Ocean Infinity заявляє, що має нові докази, які
можуть виявити літак.

“Поки ми залишаємося в невіданні щодо того, що сталося з
MH370, ми ніколи не зможемо запобігти подібній трагедії. Відповідно, ми
вважаємо надзвичайно важливим, щоб пошуки MH370 були проведені до кінця”, — заявили
в компанії.

За основною теорією пілот літака Захарі Ахмад Шах після того, як увійшов у повітряний простір В’єтнаму зробив різкий поворот та полетів в бік
Індійського океану. Літак зник з радарів, проте мав періодичний зв’язок з геостаціонарним
супутником. За його даними літак пролетів близько шести годин і упав у невідомому
місці, коли закінчилось паливо. За іншою версією за підривом літака були
росіяни, які таким чином намагались відвернути світову увагу від анексії Криму.

Після зникнення MH370 понад 20 уламків, які, ймовірно,
походять від літака, викинуло уздовж узбережжя Африки та островів в Індійському
океані.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв, що сталась авіакатастрофа в Італії: в повітрі зіткнулись два літаки.

Також “Коментарі” писали про те, що Іран таємно постачає Росії велику кількість боєприпасів.

Столтенберг зробив тривожну заяву про те, що чекає Бахмут найближчими днями

У НАТО не виключають можливого падіння оборони Бахмута. І це може статися вже найближчими днями. Про це повідомляє портал “Коментарі”, із посиланням на заяву генсека НАТО Єнса Столтенберга, слова якого цитує The Guardian.

“Враховуючи продовження бойових дій у Бахмуті, є ймовірність його падіння найближчими днями”, — заявив Столтенберг.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Генсек НАТО наголосив на необхідності забезпечити все, щоб це не стало переломним моментом у війні.

“Це лише наголошує, що ми не повинні недооцінювати Росію, ми повинні продовжувати надавати підтримку Україні, а союзники по НАТО протягом останнього року підтримали Україну військовою, фінансовою та економічною підтримкою на суму близько 150 млрд євро”, — додав Єнс Столтенберг.

Варто зазначити, що саме на взяття Бахмута Кремль кинув найпідготовленіші війська, активний штурм міста-фортеці вже триває понад три місяці, хоча бої за місто почалися ще у травні 2022 року.

Читайте також на порталі “Коментарі” — битва за Бахмут продовжує залишатися топ-темою для обговорення. За словами українського журналіста, головного редактора сайту Цензор.нет Юрія Бутусова, центр міста контролюють ЗСУ, а східна частина вже захоплена росіянами. Важливість цієї битви та її ймовірні наслідки видання “Коментарі” обговорило з експертами.

Також видання “Коментарі” повідомляло – аналітики Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що провальні атаки російських військ на Донбасі створюють добрі умови для контрнаступу ЗСУ. Про що говорить ситуація на фронтах кінця зими – початку весни? Як вона може розвиватися в найближчому майбутньому? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Залужний привітав українських жінок 8 березня

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний 8 березня привітав українських жінок. В привітанні розміщенному в телеграм-каналі головнокомандувача немає слів “з 8 березня”, але це вітання опубліковано саме в “Міжнародний жіночий день”.

“Українська жінка сьогодні — хто Вона? Захисниця, яка ризикує життям заради Батьківщини, — розмірковує Валерій Залужний. — Волонтерка, яка цілодобово надає безцінну допомогу. Лікарка, яка героїчно рятує життя. Учителька, завдяки якій маленькі українці пам’ятатимуть ДНК нашої нації. А ще — керівниця компанією, спортсменка, юристка, дизайнерка, журналістка чи успішна представниця будь-якої іншої професії. Мати, яка щосекунди просить у Бога захисту для своєї дитини. Дружина, яка чекає вдома. Або яку чекають вдома. Донька, яка пишається батьками, а також стала для них надійною опорою. Щодня ви робите безцінний внесок для нашої перемоги. Кожна на своєму фронті. Вдячний за самовідданість на передовій та надійний тил”.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Нагадаємо, що напередодні в застосунку “Дія” більшість з опитанних проголосувала за збереження 8 березня. Перед цим у Верховної Ради  зареєстрували одразу кілька законопроєктів щодо 8 березня. Один із них (№ 9009) пропонує прибрати 8 березня з переліку святкових днів. Депутати зазначають, що це свято було впроваджено “окупаційним московським режимом” за ініціативи Клари Цеткін у 1921 році.

Напротивагу парламентарі пропонують відзначати “День української жінки” в день народження Лесі Українки — 25 лютого, Шевченків день у день народження Тараса Шевченка 9 березня та День матері у другу неділю травня. Альтернативний законопроєкт № 9009-1 пропонує залишити 8 березня святковим і неробочим днем, але перейменувати його на Міжнародний день захисту прав жінок. Інша ініціатива (№9009-2) пропонує взагалі прибрати з переліку свят 8 березня. У ще одному проєкті (№9009-3) йдеться про те, щоб перейменувати це свято на День весни, а до того ж зробити 6 червня — Днем цвітіння української вишні. 

Разом з тим, експерти проаналізували, що довели під час війни українські жінки.

Бої за Бахмут: загинув ще один комбат

Під час виконання бойового завдання у населеному пункті Часів Яр Бахмутського району Донецької області, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу контрольно-спостережного пункту батальйону загинув командир аеромобільного батальйону майор Луканюк Андрій Валерійович. Про це повідомляють “Коментарі” з посиланням на інформацію 80 десантно-штурмової бригади ЗСУ. Життя Героя обірвалось 6 березня.

“34-річний Андрій Луканюк родом із села Годи – Добровідка Коломийського району на Івано-Франківщині, — повідомляють бойові побратими. — З 2013 року брав активну участь у формуванні 3-ої батальйонної тактичної групи 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. З 2014 року виконував бойові завдання на посаді командира роти. Брав участь у боях за Луганський аеропорт, Дебальцево, Красногорівку, Широкине. У 2022 році майор Андрій Луканюк очолив аеромобільний батальйон 80 окремої десантно-штурмової бригади. Андрій Валерійович був офіцером якого поважали, він був справжнім прикладом військової доблесті та слави. Вимогливий та справедливий”. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Нагадаємо, що вчора у боях за Бахмут загинув інший комбат, Герой України Дмитро Коцюбайло.

Дмитро воював з 18 років у складі ДУК “Правий сектор”, на момент загибелі 27-річний Дмитро Коцюбайло вже керував механізованим батальоном. 

“Сьогодні в бою загинув “Да Вінчі”, Герой України, доброволець, людина-символ, людина-хоробрість, – Дмитро Коцюбайло. Боєць 67-ї окремої механізованої бригади, комбат, — відгукнувся напередодні на його загибель президент України Володимир Зеленський. — Загинув в бою під Бахмутом, у бою за Україну. Він із 2014 року захищав нашу незалежність, гідність нашого народу. Один із наймолодших героїв України. Один із тих, чия особиста історія, характер, сміливість навіки стали історією, характером і сміливістю України. Уже понад девʼять років українські герої в жорстоких боях за державу виборюють майбутнє для України. Спокій і відносна безпека в тилових містах – це їхній подвиг”. 

Нагадаємо, що в ООН прокоментували відео розстрілу беззбройного українського військовополоненого.

Яка справжня причина заворушень у Грузії – чому країна обрала шлях загравання з РФ

Грузинська опозиція вийшла на протест проти нового закону “про іноагентів”, ухваленого парламентом у першому читанні і дуже схожого з російським. Поліція розігнала протестувальників, застосувавши водомети та сльозогінний газ. Тим часом президент Грузії Саломе Зурабішвілі, яка перебуває з візитом у США, підтримала протестувальників і заявила, що накладе вето на скандальний законопроект. А глава європейської дипломатії Жозеп Боррель наголосив, що закон “про іноагентів” несумісний із цінностями Європейського союзу і суперечить вступу до ЄС, курс куди декларувала Грузія. Що відбувається з цією країною, яка раніше випереджала навіть Україну в європейській та євроатлантичній інтеграції? Як події у Грузії можуть розвиватися далі? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Нинішнє керівництво Грузії обрало помилковий шлях Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко пояснює:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“На жаль, нинішнє керівництво Грузії обрало помилковий шлях. І він, безперечно, ставить під сумнів багато чого, що було досягнуто раніше цією країною. З одного з лідерів руху в ЄС і НАТО (а були роки, коли Грузію ставили нам у приклад у ракурсі цієї інтеграції), вона, на жаль, відкотилася назад. І те, що їй, на відміну від України та Молдови, не надали минулого року статусу кандидата до Євросоюзу, говорить саме за себе”.

Володимир Огризко сподівається, що з поразкою Росії в Україні, після чого в РФ розпочнеться процес саморозпаду та самоліквідації, прокремлівські сили в Грузії також зазнають поразки.

“І цей сумний етап у сучасній історії Грузії стане минулим”, — констатує екс-глава МЗС.

Грузія зараз перебуває в окулярах, що спотворюють геополітичну реальність На думку експерта Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Олексія Куща, Грузія обрала інший формат забезпечення своїх національних інтересів, аніж це було за президента Саакашвілі. І зараз там утворилася латентна прихована проросійська партія, яка наївно вважає, що безпеку Грузії можна забезпечити шляхом загравання з РФ. Проведенням прихованої проросійської політики. Своєрідна стратегія нинішніх грузинських політичних еліт.

“Україна очікувала від Грузії достатньо серйозної підтримки у ракурсі нинішньої війни з РФ, – зазначає експерт. – Особливо з огляду на те, що Грузія сама постраждала від російської агресії у 2008 році. Але якщо на рівні грузинського народу така підтримка була і є, то на рівні політиків – на жаль… Досить сказати, що Грузія відмовилася повернути в Україну установки “Бук”, які наша країна передала їй 2008-го. Тоді ці установи хоча б частково захистили грузинське небо, збиваючи російські літаки. Могли б краще захистити і українське. Проте офіційний Тбілісі на прохання Києва відповів відмовою”.

Ми бачили також, продовжує Олексій Кущ, неодноразові заяви української влади з приводу того, що Саакашвілі не повинен сидіти у в’язниці, а тим більше зазнавати фактичних тортур. Але й на це нинішнє грузинське керівництво не реагує. І таке його поводження з Саакашвілі – також частина латентної проросійської політики, упевнений експерт.

“Президент України Володимир Зеленський неодноразово закликав грузинську владу проявити милосердя до екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі. Наприклад, перевести його до клініки України. Якби офіційний Тбілісі дослухався до цієї пропозиції, це могло б зняти напругу в грузинському суспільстві… Грузія зараз перебуває в окулярах, які спотворюють геополітичну реальність. Їй слід зрозуміти, що лише у союзі з Україною та Європою вона може забезпечити свою безпеку. Що політика загравання з агресором може дати короткострокові тактичні результати. Але рано чи пізно РФ, бажаючи посилити свої позиції у Закавказзі, знайде привід розпочати невмотивовану агресію проти Грузії. Якщо, звичайно, раніше не буде розбита в Україні”, – наголошує експерт.

Звичайно, зазначає він, частина грузинського суспільства не сприймає політику нинішнього режиму. Раз у раз спалахують протести. Але, як і скрізь, тут важливим є певний тригер, спусковий гачок.

“Так, в Україні суспільство було незадоволене президентом Януковичем, але тригером стало непідписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС та подальший жорсткий розгін першої стадії Євромайдану. Ось і в Грузії – невдоволення визрівало, визрівало, але тригером став закон “про іноагентів”, який, в принципі, копіює російську політику та спрямований на повне згортання реформ. Які проводяться, як правило, за рахунок зовнішніх донорів”, – акцентує Олексій Кущ.

Ситуація, за його словами, дивовижна. Усі грузинські реформи, зокрема часів Саакашвілі, ґрунтувалися на тому, що Грузія під них отримувала фінансову підтримку, порівнянну з доходами держбюджету за рік-два.

“Тому закон “про іноагентів” саме в цій країні виглядає карикатурно. Адже, виходить, тоді всю країну потрібно визнати законом “іноагентом”, у тому числі на рівні державного апарату, – пояснює експерт. – Тому, звичайно, такий непродуманий крок парламенту став своєрідним тригером. Суспільство побачило у цьому серйозний відкат назад. Президент Грузії дала зрозуміти, що ветує закон. Але чаша терпіння, на мою думку, вже переповнена. Прогнозую, що в Грузії найближчим часом наростатимуть протести, громадський опір проросійському курсу. Швидше за все, справа закінчиться достроковими виборами та зміною нинішніх політеліт”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – у США намагалися зірвати резолюцію на підтримку України.