У Повітряних силах розповіли, які поставки очікують від партнерів найближчим часом

У Повітряних силах ЗСУ очікують від західних партнерів постачання додаткових батарей NASAMS та ракет до них. Бо це посилило б захист українських об’єктів інфраструктури від ударів ворога. Як передає видання “Коментарі”, таку заяву в ефірі загальнонаціонального телемарафону зробив речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

“Захист усієї України, не тільки енергетичної інфраструктури, посилюється новими засобами. Ми очікуємо на постачання нових зенітних ракетних систем. Це додаткові батареї та ракети для NASAMS”, — розповів Юрій Ігнат.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Він наголосив, що це дуже потужні речі, які працюють, зокрема, у Київській області та збивають ворожі ракети та іранські дрони “Шахед”.

“Очікуємо на Patriot і SAMP/T, які здатні працювати по балістичних ракетах. Крім того, українська енергетика випробовує етап трансформації: оновлення та модернізацію. Нам допомагають західні партнери в енергетичному секторі робити її більш сучасною, стійкішою до викликів і загроз”, — підсумував Гнат.

Також він зазначив, що росіяни мають пріоритетні цілі і ворог обиратиме, де йому потрібно вдарити, але вище військове керівництво знає наміри окупантів і відповідно реагуватиме на такі погрози.

Варто нагадати, що нещодавно в США оголосили про новий пакет військової допомоги для України, він включає ЗРК NASAMS та системи ППО Avenger.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чому у Володимира Путіна з’явилися страхи щодо розпаду РФ – як прискорити перемогу над агресором. Експерти детально розібрали ситуацію в інтерв’ю ексклюзивному нашому виданню.

Також видання “Коментарі” повідомляло – у британській розвідці розповіли, як втрата літака в Мачулищах відобразиться на повітряних операціях РФ.

Чому йде нагнітання навколо Молдови: що там може статися і як це торкнеться України

Все більш неспокійною стає ситуація навколо Молдови. Упродовж лютого з’явилася інформація, що РФ готувала там переворот, а офіційний Кишинів знову наполягав на демілітаризації Придністров’я. А 27 лютого стало відомо, що через загрозу безпеці один із найбільших лоукостерів Wizz Air припиняє з 14 березня польоти до Молдови. Що відбувається на тому напрямі – і як це може вплинути на хід російсько-української війни? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів

Дестабілізація у Придністров’ї так чи інакше може торкнутися не лише Молдови, а й України Експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич не сумнівається, що для Росії вигідна дестабілізація Великої Бессарабії (Придністров’я, Молдова, Румунія, південь Одеської області). За його словами, якщо у Придністров’ї відновлюється певний аналог збройного конфлікту, варто пам’ятати низку факторів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“По-перше, окрім російських частин, яких там відносно небагато, є т.зв. “Армія Придністров’я”. По-друге, є т.зв. “місцева ідентичність” – значна частина місцевих жителів не сприймають Молдову як державу, яка може ними керувати. По-третє, є така річ, як інтереси контрабанди. По-четверте, слід зважати на сильний російський інформаційний вплив на такий молдавський регіон як Гагаузія. По-п’яте, є південь Одеської області – багатонаціональний регіон. Тобто дестабілізація в Придністров’ї так чи інакше може торкнутися не лише Молдови, а й України”, – пояснює експерт.

Він наголошує, що політичне поле Молдови розділене фактично порівну на умовно проєвропейські та умовно проросійські сили. І якщо дестабілізація торкається самої Молдови (де немає воєнного стану, а тому можливі мітинги, зіткнення з поліцією, перекриття доріг), це автоматично стає проблемою для Румунії. І, знову ж таки, для України, бо з Румунії до нас йде значна частина боєприпасів, нафтопродуктів. У результаті отримаємо, якщо не припинення, то уповільнення темпів відповідних поставок. Плюс, наголошує Ігор Тишкевич, доведеться відволікати додаткові сили України з фронту, щоб забезпечити стабільність та керованість своєї території на тому напрямку – навіть без заходу на територію Придністров’я.

“Питання в тому, – продовжує експерт, – що дестабілізація несе ризики, зокрема, як не парадоксально, і для придністровських сепаратистських еліт. А саме – їхньому контрабандному бізнесу. Тож я б не сказав, що ситуація там настільки катастрофічна. Пригадаймо, що кілька місяців тому, коли РФ намагалася проломити наш фронт від Ізюму до Слов’янська, інформаційно тема Придністров’я теж розпалювалася. Повідомлялося про дрони, які нібито атакували там якісь позиції, електростанції тощо. Справа в тому, що для Росії вигідна дестабілізація Придністров’я чи Молдови загалом у певний момент. Але сепаратистське керівництво невизнаного регіону бачить у цьому ризики собі. Розуміє, що у разі російського сценарію Кремль найменше цікавить, що буде з невизнаною республікою. Якщо зникає бізнес місцевих царів – РФ байдуже. А місцевим царькам, зрозуміло, не байдуже. Тому – так, йде “розгойдування”, але місцеві царі обережні”.

Але провокації, спроби дестабілізації – більш ніж можливі, застерігає Ігор Тишкевич. Питання – коли та яким чином.

“Якщо РФ вдасться накопичити сили і розпочати новий масштабний наступ, ризик дестабілізації того напряму, який ми обговорюємо, різко зростає. Саме у момент, коли такий наступ розпочнеться, – уточнює експерт. – Наразі важливо шляхом демонстрації сили, погроз, дипломатії з боку офіційного Кишинева проводить відповідну роз’яснювальну роботу (як із лідерами Придністров’я, так і з лідерами Гагаузії). І, якщо все робити правильно, варіант дестабілізації навіть силами російських військових, які перебувають у Придністров’ї, стає радше теоретичним, ніж практичним”.

Провокація Росії в Молдові покликана спровокувати конфлікт лише силами внутрішніх протиборчих сторін Політолог Володимир Цибулько пояснює:

“Нагнітання навколо Молдови є частиною плану дестабілізації росіянами всього європейського простору, тож керівництво Wizzair перестрахувалося. Як відомо, компанія має угорську реєстрацію, і не виключено, що саме політичне керівництво Угорщини порадило менеджменту вчинити саме так”.

Але, продовжує експерт, провокація Росії в Молдові покликана спровокувати конфлікт лише силами внутрішніх протиборчих сторін, з метою, з одного боку, знести владу проєвпропейського президента Майї Санду (активістами проросійської партії “Шор”, додоністами тощо), з іншого – втягнути Кишинів ще й у сутичку на території колишньої Трансністрії (губернаторство Трансністрія – адміністративно-територіальна одиниця, утворена румунською владою на території частини окупованих Вінницькою, Одеською, Миколаївською областями Української РСР та лівобережної частини Молдавської РСР, під час Другої світової війни – прим. ред.).

“Комусь у путінському оточенні здається, що такий маневр змусить НАТО відступитись від України, що здається абсолютно наївним”, – констатує Володимир Цибулько.

Схоже, Москва розуміє, що вікно можливостей для того, щоби розіграти дестабілізаційну карту в Молдові – все менше Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян упевнений, що стабільна Молдова є одним із невід’ємних елементів забезпечення нацбезпеки України. А тому вкрай важливими є мінімізація російського впливу, недопущення дестабілізації ситуації, посилення позицій РФ у Молдові. Тому, наголошує він, бачимо, що наші спецслужби активно допомагають молдавським у протистоянні розгойдування ситуації Москвою.

“У свою чергу Росія нагнітає “Придністровський кейс”, говорячи, що Україна може напасти на т.зв. ПМР. Такі заяви-звинувачення підхоплюються проросійськими елементами усередині Молдови. Ті намагаються посилити в суспільстві антиукраїнські настрої, підмити позиції чинної проєвропейської влади президента Майї Санду та її команди”, – пояснює Олег Саакян.

На його думку, схоже, Москва розуміє, що її позиції щодо Молдови стагнують, а вікно можливостей для того, щоби розіграти дестабілізаційну карту – все менше. Тому найближчим часом, припускає політолог, ми побачимо посилення ризиків через російську активність на тому напрямку.

“Прямо на військову ситуацію у рамках російсько-українського протистояння це не вплине, – вважає експерт. — У РФ у Придністров’ї знаходиться незначний контингент. І він не становить нам значної загрози без серйозних перемог агресора на українських фронтах. Але у разі дестабілізації Молдови цей контингент може стати частиною більшої проблеми, здатної відвернути значну кількість наших ресурсів”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – чому у Путіна з’явилися страхи щодо розпаду РФ – як прискорити перемогу над агресором.

Чому боротьба з корупцією все ще не дає бажаного результату – що може змінити ситуацію

Керівник Офісу президента (ОП) Андрій Єрмак провів засідання української робочої групи щодо вироблення пропозицій щодо участі України в робочій групі з боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Серед іншого, наголошувалося, що йде робота над законопроектом про відповідальність за здійснення міжнародного хабарництва, а розробка законодавчих змін до Податкового кодексу України знаходиться на фінальному етапі – і незабаром буде внесена до парламенту. Як нам отримати реально ефективні та дієві механізми боротьби з корупцією? Чому все, що було створено раніше, або не працює, або працює із серйозними збоями? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

У нас на т.зв. “боротьбу з корупцією” витрачають більше грошей, ніж завдає шкоди ця т.зв. “корупція” Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко розмірковує так:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Чомусь виходить, що чим більше у нас борються з корупцією, чим більше створюють різних органів, які нібито покликані це робити, тим більше вона розквітає. Це нагадує мені ситуацію з кац*пами, яким надіслали комплектуючі із заводів “Мерседес”, “Фольксваген”, “Ауді”, “Тойота”, а вони що не роблять – виходить “Жигулі”. Так і тут”.

Причин тут, на думку експерта, щонайменше три.

По-перше, саме собою українське суспільство залишається терпимим до такого явища як корупція. На словах у нас все проти корупції, але, у разі чого, хочуть, щоб кум порішав.

По-друге, показовими є ті корупційні скандали, які постійно виникають у верхівці влади. Вона демонструє максимальну толерантність до цього явища.

По-третє, корупція – це у якомусь вигляді мистецтво. Вона є кров’ю влади. Просто в деяких суспільствах її ввели в якісь законодавчі рамки, назвавши, наприклад, лобізмом чи співробітництвом тощо. І цим займаються відкрито, ще й сплачуючи податки.

“В Україні ж відбувається елементарне казнокрадство, – упевнений Сергій Войченко. – Хіба можна вважати корупцією укладання договору на придбання чогось за завищеною ціною, після чого все зливається у фірми-одноденки чи приватних підприємців, після чого можна втекти з грошима? Це не корупція, а звичайне шахрайство, злодійство, казнокрадство. До рівня корупції не дотягує”.

На жаль, констатує експерт, у нас т.зв. “боротьбу з корупцією” (зарплати всіх цих численних структур типу САП, НАБУ, НАЗК, ВАКС тощо) витрачають більше грошей, ніж завдає шкоди ця т.зв. “корупція”. У результаті, пояснює він, “боротьба з корупцією” стає вигіднішою справою, ніж власне корупція.

“Тільки бюджету від цього не легше, – наголошує Сергій Войченко. – Тому що всі ці “борці”, по суті, займаються переділом схем та потоків, як будь-яка революція призводить до перерозподілу майна. Як наслідок – бачимо нескінченний забіг по колу”.

Можна і потрібно ліквідувати причини появи корупції Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко вважає, що боротися з корупцією марно, оскільки той – різновид суспільного договору і існує тому, що з його допомогою можна швидше, якісніше та дешевше отримати те, що держава зобов’язана робити за податки, що ми платимо.

За словами експерта, виникає корупція тоді, коли інститут влади:

– не підконтрольний громадянам;

— має масу надлишкових повноважень;

— працює сам на себе.

“Можна й треба ліквідувати причини появи корупції, – упевнений Юрій Гаврилечко. – Для цього насамперед треба в законодавчому порядку позбавляти чиновників права приймати рішення. Чиновник має виконувати закон, а не трактувати його. При цьому практика застосування закону має бути виписана в ньому і організовуватися максимально просто. Чим чіткіше та простіше виписані процедури застосування законів, тим менше сенсу у корупції. І так, норми законів мають бути однозначними. Тому ухвалення законів про боротьбу з корупцією – це дурість і політичний PR, не більше”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – чому у Путіна з’явилися страхи щодо розпаду РФ – як прискорити перемогу над агресором.

Росія відправила танкер з нафтою до Гани

Європа була для Росії головним ринком збуту нафти, проте
санкції змушують РФ шукати інші шляхи збуту, такі як Китай чи Індія, а
накопичена нафта вперше за останні кілька років прямує на зберігання до Африки.
Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на видання Bloomberg.

Після російського вторгнення в Україну, ЄС вирішив відмовитись
від російської нафти. Таким чином Росія починає шукати нові ринки, щоб продати
свої енергетичні ресурси, а в грудні прибутки від видобутку нафти впали на 20%.
Росія стала залежна від Китаю та Індії, які купують нафту за дешевими цінами.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Видання Bloomberg
зібрало дані з відстежування кораблів, які перевозять російську нафту та
дійшло висновку, що танкер Theseus знаходиться у територіальних водах Гани з
600 тис. барелів нафти, яка належить Російській Федерації. Ймовірно російська
нафта прямує до міста Темі, де має бути закачана в резервуари для зберігання.

Останній сигнал з корабля був 26 лютого, і як стверджують
журналісти, що поки розвантаження танкера не почалося. Генеральний директор Національного
нафтового управління Гани повідомив, що танкер не потрапить до його країни з
російською нафтою, проте після входу Theseus у територіальні води африканської
країни представники ганського нафтового управління відмовились давати
коментарі, щодо ситуації.

Це вперше з 2018 року, коли російська нафта прямує в бік
Західної Африки. Сама ж Гана є експортером нафти та кожного дня продає близько
140 тис. барелів.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв. що Росія викликає міжнародний гнів: можливо, вони виловлюють останню зграю.

Також “Коментарі” писали про угорську опозицію, яка натякнула, що Орбан агент Росії.

Чим викликаний візит Лукашенка до КНР – які домовленості можуть бути прийняті у світлі війни в Україні

Самопроголошений президент Республіки Білорусь (РБ) Олександр Лукашенко під час відвідин Китайської Народної Республіки нахвалював “мирний план” КНР, який викликав чимало питань, а також наполягав на негайних переговорах Києва та Москви без попередніх умов. Про що говорять “китайські маневри” Лукашенка? Як ситуація з китайсько-білоруським треком у російсько-українській війні може розвиватися далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Те, що в рамках цього візиту взаємини КНР та РФ обговорюватимуться в контексті війни в Україні – немає сумнівів Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської ВДА (2015-2016 рр.), керівник та засновник волонтерської групи “Народний тил” Георгій Тука пояснює:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Присутність Китаю в Білорусі (зокрема, в її економіці) останніх років 15 була значною. І завжди дратувала російський бізнес. Між КНР та РБ існують певні економічні, а можливо – і політичні – відносини. В контексті нинішніх подій не виключаю, що Лукашенко здійснює транзитну місію у діалозі між Москвою та Пекіном. Триденний офіційний візит пояснити лише якимись економічними проектами (прожектами) не можна”.

На думку експерта, не виключено (теоретично), що Лукашенко може вести переговори щодо будівництва на території Білорусі спільного з китайцями підприємства з виробництва дронів.

“Те, що в рамках цього візиту взаємини КНР та РФ обговорюватимуться у контексті війни в Україні – немає сумнівів. Ну, а заяви Лукашенка про найкращий у світі “мирний план” від Китаю – елементарна пропаганда. Як і заяви рупора Кремля – Пєскова, це нібито “фундаментальний план”, який треба вивчити. Але, що там вивчати? По-перше, це не план, у чому вже самі китайці зізналися. Просто їхня спільна візія, бо там немає конкретики. По-друге, щодо вмісту – немає сумнівів, що це результат спільної роботи китайців та росіян. Фактично цей “план” можна звести до двох пунктів: пункт перший – просто перестати стріляти, пункт другий – скасувати санкції”, – резюмує Георгій Тука.

В умовах економічних санкцій Заходу проти РБ торгівля з КНР та нові кредити роблять Мінськ та Пекін природними союзниками Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру “Політика” Ігор Попов вважає, що очікувати від Китаю такої ж позиції щодо війни в Україні, як у Польщі чи Великій Британії, було б наївно.

“Мета України – хоча б зберегти відносний нейтралітет КНР, і щоб Росія так і не отримала летального озброєння китайського виробництва, – зазначає він. – У китайському плані є деякі пункти, які збігаються із “формулою миру Зеленського” – повага до територіальної цілісності, збереження зернового коридору, ядерна безпека. Тому цей план Україна сприймає швидше за набір ідей до обговорення. І природно, що пункти про відміну санкцій або припинення поставок західного озброєння суперечать сьогоднішнім інтересам України”.

Білорусь, продовжує експерт, має досить щільну співпрацю з Китаєм. Це стосується спільних виробництв, технопарків, інвестицій, транспортних коридорів. Звісно, налагоджено і політичні контакти.

“Білорусь може розглядати китайську дипломатичну підтримку як противагу кремлівським планам щодо поглинання РБ – Росією та трансформацію проекту союзної держави у створення єдиної країни. Ці плани вкотре були опубліковані в пресі останніми тижнями”, – наголошує Ігор Попов.

Він наголошує, що за безпосереднього виконання китайський план призведе до заморожування війни, і це може відповідати тактичним інтересам Білорусі.

“Таким чином, буде ослаблений російський тиск із примусу Білорусі до повномасштабної участі в агресії проти України, – пояснює експерт. – Але якщо війна буде продовжена, можуть виникнути ризики поставок окремих китайських комплектуючих для російських виробництв через Білорусь. У будь-якому разі, в умовах економічних санкцій Заходу проти РБ торгівля з КНР та нові кредити роблять Мінськ та Пекін природними союзниками. Києву важливо продовжити тонку дипломатичну гру з цими країнами, зберегти діалог і не відкидати всі їхні ініціативи. Водночас, національні інтереси України мають бути враховані у таких діалогах”.

Читайте також на порталі “Коментарі” – чому у Путіна з’явилися страхи щодо розпаду РФ – як прискорити перемогу над агресором.